Спосіб лікування гнійно-запальних захворювань м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї

Спосіб лікування гнійно-запальних захворювань м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї, що включає застосування антибактеріальних 3 В останнє десятиліття лікарі все частіше вказують на необхідність проведення і високу ефективність антибактеріальної терапії, котра займає все більш міцне місце в практичній медицині. Під ступінчастою антибіотико-терапієй розуміють послідовний перехід від парентерального до перорального шляху введення препаратів у міру поліпшення загального стану хворого. Основним критерієм для переходу на прийом препарату всередину (перорально) є нормалізація температури тіла або її істотне зниження. Перехід на пероральний шлях введення препарату має цілий ряд переваг: зменшення навантаження на медперсонал, економія матеріальних засобів (що витрачаються на одноразові шприци, системи для внутрішньовенних введень), зникнення ризику розвитку постін'єкційних ускладнень (запальні інфільтрати, флебіти та ін) та інше. Однак до антибіотиків, які можуть бути використані для ступеневої терапії, пред'являються певні вимоги. Основним з них є максимальна близькість антибактеріального спектра препаратів для парентерального і перорального шляху введення, а також їх висока біодоступність (у сироватці крові повинна створюватися практично однакова концентрація препарату незалежно від шляху його введення). Антимікробний препарат «Аксеф» (цефуроксим аксетил). Реєстраційне свідоцтво № НА/3767 02/01 (наказ Міністерства охорони здоров'я України №589 від 09, І 1.2005), виробник 'NOBEL I LAC SAN AY II VE TIGARET AS (представництво «Нобель Ілач»). Діюча речовина препарата - цефуроксим. Володіє високою активністю щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Максимальна концентрація цефуроксиму у сироватці крові спостерігається через 30-45 хвилин після внутрішньом'язового введення. Період напіввиведення цефуроксиму при внутрішньом'язовому або внутрішньовенному введенні становить близько 70-ти хвилин. Протягом 24-х годин від моменту введення препарат практично повністю (85-90%) виділяється в незміненому вигляді з сечею, більша частина препарату виводиться через 6 годин. Максимальна інгібуюча концентрація цефуроксиму досягається в м'яких тканинах, кістковій тканині, синовіальній та глазничной рідинах. Цефуроксим проникає через гематоенцефалічний бар'єр при запаленні мозкових оболонок. Препарат при необхідності можна застосовувати в комбінації з аміноглікозидами і метронідазолом. Найближчим аналогом-прототипом способу, що заявляється, є спосіб комплексного медикаментозного лікування запальних процесів, що включає призначення антибактеріальних препаратів [6]. Однак, цей спосіб має недоліки, а саме, тривалість лікування та виникнення ускладнень. Задача, яка вирішується способом, що заявляється, полягає у вивченні ефективності антибактеріального препарату «Аксеф» (цефуроксим аксетил) для лікування обмежених і розлитих гнійнозапальних процесів м'яких тканин щелепнолицевої ділянки та шиї, а також можливість його використання для проведення ступеневої антибактеріальної терапії цих захворювань. 57208 4 Технічний результат, отриманий від вирішення задачі, полягає в покращенні функціональних та анатомічних результатів лікування хворих з гнійнозапальними захворюваннями м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, який включає застосування антибактеріальних препаратів, згідно корисної моделі як антибактеріальний препарат призначають "Аксеф" у дозі 750мг три рази на добу внутрішньом'язово, а в наступні (через три дні) по 500мг перорально тричі на день протягом 5-8 днів, загальна тривалість антибактеріального лікування у хворих з обмеженими гнійно-запальними процесами 8-10 днів, а з розлитими -11-12 днів. Спосіб здійснюється наступним чином: В клініці щелепно-лицевої хірургії (Центр щелепно-лицевої хірургії НМАПО ім. П.Л.Щупика) було обстежено 40 хворих у віці від 18-ти до 59-ти років, з них: - 22 (І група спостереження) хворих з обмеженими (одонтогенні абсцеси і гнійні лімфаденіти) та 18 хворих (II група спостереження) з розлитими (одонтогенні флегмони) гнійнозапальними захворюваннями м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки. Варто відмітити, що серед сорока обстежених хворих 37 осіб (92,5%) були обтяжені хронічним алкоголізмом і наркоманією. Всім хворим в перші три дні лікування призначали антибактеріальний препарат «Аксеф» у дозі по 750мг три рази на добу внутрішньом'язово, а в наступні (через три дні) - по 500мгперорально тричі на день протягом 5-8 днів. Загальна тривалість антибактеріального лікування у хворих з обмеженими гнійно-запальними процесами склало 810 днів, а з розлитими - 11-12 днів. Контролем служили 44 хворих з одонтогенними абсцесами і флегмонами: 24 хворих з обмеженими гнійнозапальними процесами м'яких тканин (III група спостереження) і 20 хворих з розлитими гнійнозапальними процесами (IV група спостереження), яким загальне антибактеріальне лікування проводилося загальноприйнятим способом, тобто з застосуванням традиційних антибіотиків у загальноприйнятих дозах (ампіцилін, оксаніллін, гентаміцин та ін.). Місцеве лікування гнійних ран у всіх групах спостереження було традиційним. Усім хворим проводили загальноклінічне обстеження, яке включало огляд, пальпацію, рентгенографію і ін методи. При проведенні обстеження хворих були застосовані бактеріологічні методи дослідження гнійного вмісту з визначенням чутливості виявлених мікроорганізмів до антибіотиків, клінічні, термометричні методи обстеження тканин патологічного вогнища, цитологічні та цитохімічні методи (у відбитках тканин, узятих з гнійних ран). На базі щелепно-лицевої хірургії НМАПО ім. П.Л.Щупика було проліковано 40 хворих, з яких 22 хворих з обмеженими та 18 хворих з розлитими гнійно-запальними захворюваннями м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки. Застосування способу, що заявляється дозволило зменшити прояви запалення (біль, гіперемія, інфільтрат) та скоротити перебіг захворювання. Отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати препарат "Аксеф" для широкого 5 57208 використання в щелепно-лицевій хірургії при лікуванні хворих на одонтогенні абсцеси та флегмони. Література: 1. Тимофеев А.А. Руководство по челюснолицевой хирургии и хирургической стоматологии. Киев.- 2004. - 1046с. 2. Робустова Т.Г. Хирургическая стоматология. - М.: Медицина. - 1996. - 253с. 3. Царев В.Н., Ушаков Р.В. Антимикробная профилактика воспалительных осложнений в хирургической стоматологии. // Русский стоматологический журнал. - 2001. - № 4.- с.21-25. Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 6 4. Ушаков Р.В., Царев В.Н. Профилактика инфекционно-воспалительных инфекций в хирургической стоматологии. // Учебное пособие. - М. 2003. 5. Сидоренко Л.С., Криницкая Н.С. Применение ципрофлоксацина в ступенчатой антибиотиеотерапии. // Антибиотики и химиотерапия. - 2002. №7. - с.25-29. 6. Патент України №32472, Бюл. Промислова власність. - 2008.- №9. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601