Спосіб визначення та корекції психоемоційного стану вагітних жінок

1. Спосіб визначення та корекції психоемоційного стану вагітних жінок, який включає реєстрацію і аналіз показників фізіологічних функцій, який 3 ктивність лікування, тобто корекції психоемоційного стану. Задачею корисної моделі є розробка способу, який дозволяв би підвищити точність визначення психоемоційного стану та ефективність лікування психоемоційного стану, тобто його корекції. Технічний результат досягається тим, що у способі визначення та корекції психоемоційного стану вагітних жінок, який включає реєстрацію і аналіз показників фізіологічних функцій, згідно корисної моделі, як показник фізіологічних функцій використовують результати огляду акушерагінеколога з аналізом результатів лабораторних досліджень обмінної карти, при цьому додатково визначають психоемоційний стан вагітної, і по отриманим результатам про фізіологічний та психоемоційний стан вагітної визначають можливість корекції психоемоційного стану з подальшим проведенням дельфінотерапії. Психоемоційний стан вагітної жінки визначають, наприклад, шляхом анкетування. Анкетування відбувається наступним чином. Вагітна заповнює анкету, що включає в себе шкалу самооцінки і оцінки тривожності Спілберга Ханіна, метод діагностики стану агресії опитувальник «Басса - Даркі», тест «Дім-дерево-людина», «Людина під дощем», тест на депресію Цунга, і має на меті визначення особистісної і реактивної тривожності, рівня самооцінки, само ідентифікації, наявності агресії та/або аутоагресії, стресостійкості - психофізіологічних адаптивних функцій організму. Використання дельфінотерапії для корекції психоемоційного стану обумовлено тим, що дельфінотерапія є системою фізичних і психічних дій, направлених на лікування хворого з використанням дельфінів, тому що дельфін є природним випромінювачем ультразвуку. Відома інтенсивність коливань у вигляді ультразвукового проміню, які породжуються сонаром дельфіна, для цілей лікування людини; також поведінка дельфінів позитивно впливає на психоемоційний стан людини. Спосіб реалізується таким чином: - вагітну жінку оглядає акушер-гінеколог, аналізує результати лабораторних аналізів в обмінній картці, які жінка періодично здає згідно направлень лікаря, а також аналізує результати УЗД з доплерометрією; - визначає психоемоційний стан вагітної жінки медичний психолог (психотерапевт) шляхом, наприклад, анкетування; - за результатами огляду акушеру-гінекологу та аналізів, які вказані в обмінній картці, при терміні вагітності в межах 12-38 тижнів та відсутністю протипоказань, зокрема інфекційних захворювань, тяжких патологічних станів при вагітності, а саме загрози переривання вагітності, передлежання плаценти, кровотечі, тяжких екстрагенітальних паталогій, та з врахуванням результатів психотерапевта визначають можливість проведення корекції психоемоційного стану вагітної шляхом дельфінотерапії; - перед початком дельфінотерапії вагітна за бажанням здає кров (венепункцію) на визначення 57559 4 індексу індукції апоптозу, тобто функціонального резерву клітин; - заняття поводять у кількості 5-10 разів, переважно 8-10 разів по 40 хвилин кожне, 30 хвилин з яких вагітна проводить на помості, а 10 хвилин - у воді, під час якого з вагітною жінкою присутні медичний психолог (психотерапевт), дельфінотерапевт (тренер дельфінів) (кожне заняття несе в собі певну психотерапевтичну ціль); - після проходження курсу дельфінотерапії знову проводять анкетування на визначення психоемоційного стану вагітної та при попередній здачі крові на визначення індексу індукції апоптозу до проведення корекції психоемоційного стану знов здає кров на визначення індексу індукції апоптозу. Результати анкетування та аналізу крові (якщо здавала) до дельфінотерапії та після аналізуються акушером-гінекологом та психотерапевтом, після чого видається вагітній висновок з визначенням ефективності проведеної дельфінотерапії й про зміни психоемоційного стану і їх характер, та рекомендації щодо подальшого лікування. Спосіб, що пропонується, передбачає індивідуальний підхід до кожної вагітної, оснований на діагностичних психофізичних даних, визначених та зафіксованих до початку курсу програми та включає у себе застосування психотерапевтичних методик, які підбираються певним пацієнтам. При цьому, слід зазначити, що індекс індукції апоптозу визначають таким чином. З гепаринізованої крові виділяють мононуклеарні клітини. Визначають апоптичний індекс як відсоткове співвідношення кількості клітин з ознаками апоптозу. Апоптичний індекс визначають як в клітинах, які інкубувались тільки у живильному середовищі - індекс спонтанного апоптозу, так і в клітинах, які інкубувались в живильному середовищі в присутності дексаметазону - індекс індукованого апоптозу. Індекс індукції апоптозу визначався як співвідношення індексів спонтанного та індукованого апоптозу у даного пацієнта. При індексі індукції апоптозу пацієнта від 0,590 до 0,690 (відомо, що показник середнього значення норми дорівнює 0,618) діагностують відсутність відхилення від норми психоемоційного стану людини. При показниках індексу індукції апоптозу менше 0,590 або більше 0,690 з урахуванням попереднього визначених показників психоемоційного стану людини діагностують відхилення від норми психоемоційного стану людини. Експериментально-клінічне впровадження заявляємого способу проведено в експерименті і вже використовується у лікуванні хворих різного профілю, здорових жінок і чоловіків, у вагітних і у дітей. Наведемо приклади застосування способу, що заявляється. Приклад 1. Вагітна О. 18 тижнів пройшла огляд у акушера-гінеколога, який також проаналізував дані результатів обстеження в обмінній картці. Психотерапевт шляхом анкетування визначив психоемоційний стан вагітної. Вагітна отримала 5 57559 висновок та рекомендації щодо проходження дільфінотерапії. До початку занять психотерапевтом була діагностована реактивна/особистісна тривожність 35/50 та за аналізом крові визначений індекс індукції апоптозу 0,675. Після проходження 5 занять дані психоемоційного стану становили 35/59, а індекс індукції апоптозу становив 0,650. Візуально спостерігалось покращення психоемоційного стану вагітної. Дані рекомендації щодо проведення додаткових 3 занять. Приклад 2 Вагітна Н., 19 тижнів. Після огляду акушерагінеколога і аналізу результатів обстеження в обмінній картці, та огляду психотерапевту шляхом анкетування відомим способом вагітна отримала висновок щодо рекомендацій проходження дель4іінотерапії. Разом з дельфінотерапевтом була складена індивідуальна програма для цієї жінки. До початку занять дані психоемоційного стану по тривожності становили 38/56, а індекс індукції апоптозу становив 0,899. Психотерапевтом було виявлено проблеми вагітної щодо ставлення до майбутнього з високою тривожністю. Після проходження курсу дільфінотерапії дані психоемоційного стану становили 40/45, а індекс індукції апоптозу становив 0,649. В ході проведення дельфінотерапії були вирішені моменти довіри до майбутнього та зняття з вагітної відповідальності за незалежні від неї події. Комп’ютерна верстка Л. Купенко 6 Тобто покращились показники психоемоційного стану вагітної. Приклад 3. Вагітна К., 20 тижнів пройшла огляд у акушера-гінеколога, який також проаналізував аналізи обстеження в обмінній картці, та була обстежена психотерапевтом шляхом анкетування, в результаті чого отримала висновок лікаря про можливість проходження дельфінотерапії. До початку занять була діагностована реактивна/особистісна тривожність 35/32. Після проходження 5 занять дані психоемоційного стану становили 40/32. Візуально спостерігалось покращення психоемоційного стану вагітної. Дані рекомендації щодо проведення додаткових 3 занять. Таким чином, за допомогою способу, що заявляється, підвищується точність визначення психоемоційного стану за рахунок використання комплексного обстеження людини, враховуючого показники анкетування разом з фізіологічним показником, а також індексом індукції апоптозу, з використанням анімалотерапії, зокрема дельфінотерапії, що покращує психотерапевтичний ефект, та призводить як наслідок до більш ефективного лікування людини. Спосіб, що пропонується, може знайти широке застосування в галузі медицини, зокрема для лікування та профілактики психоемоційних розладів у вагітних жінок, у яких вагітність протікає без патології, та вагітних, які мають ускладнений акушерський анамнез. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601