Неруйнівний спосіб контролю міцності ніздрюватих бетонів шляхом пластичного деформування поверхні

Неруйнівний спосіб контролю міцності ніздрюватих бетонів шляхом пластичного деформування 3 складного обладнання та при незначній трудомісткості випробувань. Досліджені штами у формі кулі та конуса із заокругленою вершиною. Оптимальні розміри штампів визначені шляхом орієнтовних теоретичних розрахунків та експериментального дослідження на зразках ніздрюватого бетону марок від D 400 до D 1200 за середньою густиною та від М 10 до М 60 за міцністю на стиск. Рекомендовано використовувати сферичний штамп діаметром 30 мм при зусиллях втискування 250 Н та 500 Н, а також конічний штамп, зображений на фігурі 1 (кут між утворюючими - 15°, вершина конуса заокруглена сферою діаметром 4 мм), при тих же зусиллях втискування. Тарувальні залежності отримані за результатами парного експерименту, у процесі якого виконувалося випробування зразків ніздрюватого бетону в формі кубів розміром 101010 см обраним штампом з наступним випробуванням цих зразків на стиск за стандартною методикою [1]. Усього випробувано на стиск 40 зразків, на кожному з яких перед випробуванням на стиск проводилося по 3 випробування сферичним штампом. Схема випробувань сферичним штампом зображена на фігурі 1. Приклади залежностей границі міцності зразків-кубиків від діаметра відбитка D залишеного на поверхні зразка кулястим штампом при зусиллі втискування 500 Н = 50 кГс, наведені на фігурі 2. Апроксимація методом найменших квадратів дослідних залежностей, отриманих при зусиллі втискування 500 Н = 50 кГс, дозволила встановити тарувальні криві для визначення марки бетону (середнього значення міцності при стиску) у вигляді R=250/D2, (1) де R - прогнозне значення марки ніздрюватого бетону (границі міцності при стиску) в мегапаскалях; 58424 4 D - діаметр відбитка в міліметрах, залишеного на поверхні зразка кулястим штампом. Відповідно до [4], клас бетону при стиску дорівнює нижній межі границі міцності при стиску із забезпеченістю 0,95. Відповідно до цього визначення зображені на фігурі 3 тарувальні залежності для визначення класу бетону проведені таким чином, щоб 95% результатів визначення границі міцності лежали вище цих залежностей В=150/D2 (2) де В - прогнозне значення класу ніздрюватого бетону в мегапаскалях; інші позначення відповідають формулі (1). Види аналітичних залежностей (1) - (4) встановлені, виходячи з теоретичних уявлень та прогнозних розрахунків. Наведені міркування, результати експериментальних досліджень та їх статистичного аналізу підтверджують, що отримані тарувальні залежності (1) - (4) дозволяють за результатами випробувань сферичним штампом визначати як марку, так і клас ніздрюватого бетону для досить широкого діапазону значень міцності. Для надійного оцінювання необхідно виконати по 3-5 вимірювань в кожному з досліджуваних виробів чи зон, які можуть відрізнятися за характеристиками міцності. Марка й клас при стиску ніздрюватого бетону оцінюються за середніми значеннями діаметра відбитка D. Джерела інформації: 1. ГОСТ 10180-90 (СТ СЭВ 3978-83) Бетоны. Методы определения прочности по контрольным образцам. 2. ГОСТ 17624-87 Бетоны. Ультразвуковой метод определения прочности 3. ГОСТ 22690-88 Бетоны. Определение прочности механическими методами неразрушающего контроля. 4. СНиП 2.03.01-84* Бетонные и железобетонные конструкции. Нормы проектирования. 5 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 58424 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601