Спосіб лікування актиномікозу

Спосіб лікування актиномікозу, що включає виготовлення водно-спиртового розчину прополі 3 59397 Екстрагування у 70 % етиловому спирті дозволяє добре розчинитися прополісу. При цьому насичений бурий розчин прополісу набуває білого кольору з невисокою в'язкістю, що дозволяє його застосовувати шляхом ін'єкцій за допомогою шприца. Прополіс володіє бактерицидними властивостями [2], та забезпечує підвищення імунного статусу тварин, активуючи Т- та В- системи імунітету[4, 5]. Приклад конкретного виконання Дослід проводився на тваринах, які хворіли на актиномікоз, при цьому діагноз було підтверджено лабораторними методами дослідження по виявленню друз в гнійних виділеннях з актиноміком і по зростанню збудника на середовищі Сабуро. Було сформовано дві групи по 5 голів за принципом аналогів. 4 Тваринам прототипної групи вводили препарат виготовлений із 10 % розчину спиртової настойки прополісу та 8-12 % іхтіолу, місцево. Тваринам дослідної групи вводили 25±0,5 % водноспиртовий розчин прополісу, шляхом циркулярного обколювання актиномікоми по колу з відстанню 3 між уколами в 7±0,5 см. Ін'єктували по 1,5±0,5 см . Ін'єкції проводили триразово з інтервалом в 5 днів. Якщо ефект дії препарату взятого за прототип вважати за одиницю, то ефект пропонованого способу можна виразити в «n» разів, що і приведено в табл. 1 за результатами порівнянь ефективності дії при лікуванні актиномікозу. З приведеної таблиці 1 видно, що оптимальною є 25 % концентрація спирту, лікувальний ефект при актиномікозі спостерігався з введенням 3 дози 1,5 см , з інтервалами між ін'єкціями в 5 днів. Таблиця 1 Визначення ефективності дії при лікуванні актиномікозу Показники 1. Концентрація спирту А. 10 % Б. 15 % В. 20 % Г. 25 % Д. 30 % 2.Доза введення 3 А. 0,5 см 3 Б. 1 см 3 В. 1,5 см 3. Інтервали між ін'єкціями А. 3 дні Б. 4 дні В. 5 днів Г. 6 днів Д. 7 днів Порівняльний ефект дії 1,82 2,4 2,6 2,72 2,73 1,93 2,01 2,3 1,75 1,84 2,5 2,51 2,52 Крім того, до дослідження і через 15 діб після початку лікування, було проведено дослідження по дискретному визначенню рівня імуноглобулінів в сироватці крові тварин за допомогою кільцевої реакції преципітації з ПЕГ 6000 [7]. Результати дослідження приведені в табл. 2. Таблиця 2 Результати визначення вмісту імуноглобулінів в сироватці крові тварин Групи Прототипна группа Дослідна группа Піддослідні тварини. 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 Результат реакції преципітат-кільце. Після обробки До обробки + + ± ± ± ± ± ± + ± ± + ± + + + 5 59397 6 Примітка. «+» - нормальний вміст імуноглобулінів в сироватці крові, кільце преципітації було виявлено у 2 -, 3 - і 4й пробірках; «±» - початкова стадія імунодефіциту, кільце преципітації було виявлено у 2-ій і 3-ій пробірках; «-» - імунодефіцит, кільце преципітації було виявлено у 2-ій пробірці. Отже, кращими показниками рівня вмісту імуноглобулінів було у тварин дослідної групи, де нормальний вміст імуноглобулінів був виявлений у чотирьох тварин (№№ 1, 2, 3, 4), а у однієї тварини цей показник відповідав початковій, зворотній стадії імунодефіциту. У тварин прототипної групи показники залишилися майже без змін, за виключенням № 4, де показник підвищився. Рекомендуємому способу притаманні лікувальні властивості у відношенні інфекційного захворювання актиномікозу. Таким чином, запропонований спосіб лікування актиномікозу дозволяє: 1. Підвищити імунний статус тварин шляхом застосування 25±0,5 % водно-спиртового розчину прополісу, який володіє імуностимулюючими та бактерицидними властивостями. 2. Скоротити термін лікування актиномікозу при внутрішньом'язевому введенні, про що свідчить повне зникнення актиноміком. 3. Уникнути рецидиву, припинити ріст та розвиток актиномікоми до повної її зникнення. Джерела інформації: 1. Ветеринарная микробиология и иммунология [Текст]/Н.А. Радчук, Г.В. Дунаев, И.М. Колычев Комп’ютерна верстка Мацело В. и др.: Под ред. Н. А. Радчука. - М: Агропромиздат, 1991. - 383с. 2. Вьехет Л. Влияние прополиса на ряд видов микроорганизмов и плесеней [Текст]// Ценный продукт пчеловодства: прополис: Изд.4-е, переработ, и доп. - Бухарест: Апимондия, 1988. - С. 5459. 3. Каришева А.Ф. Спеціальна епізоотологія [Текст]: Підручник. - К.: Вища освіта, 2002. - 703 с. 4. Карпуть И.М. Иммунология и иммунопатология болезней молодняка [Текст]. - Мн.: Урожай, 1993. - 288с. 5. Кивалкина В.П., Белозерова Г.А., Камалов Г.Х. Стимуляция иммуногенеза при иммунизации против болезни Ауески [Текст]// Ценный продукт пчеловодства: прополис: Изд.4-е, переработ, и доп. - Бухарест: Апимондия, 1988. - С. 116-120. 6. Количев Н.М., Госманов Р.Г. Ветеринарная микробиология и иммунология [Текст]. - Омск: Изд. ОмГАУ, 1996. - 552 с. 7. Лысюк В.В., В.М. Апатенко Ассоциированные инфекции и иммуностимуляция в условиях откормочного хозяйства [Текст]// Мат. ІІІ съезда паразитоценологов (Киев, 4-6 декабря 1991 г). Киев: 1996. - С. 151-159. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601