Спосіб профілактики респіраторних захворювань телят змішаної етіології

Спосіб профілактики респіраторних захворю 3 мах (респіраторній, геніальній, кон'юнктивальній, нервовій), сприяє утворенню колострального імунітету та забезпечує збереженість телят від 94,5 до 97,8 %. Недоліком даної вакцини є відсутність в її складі бактеріального компоненту, таким чином обробка великої рогатої худоби цим препаратом не може забезпечити тварин стійким імунітетом проти респіраторних захворювань, що ускладнюються умовно-патогеною мікрофлорою. Метою даної корисної моделі являється підвищення ефективності та удосконалення існуючої схеми профілактики респіраторних інфекцій молодняку великої рогатої худоби проти інфекційного ринотрахеїту та папагрипу-3, шляхом додаткового введення вакцини з місцевих бактеріальних штамів, які ускладнюють протікання захворювань. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб, який дозволив би отримати універсальний препарат на основі місцевих бактеріальних штамів для приготування інактивованої асоційованої вакцини проти респіраторних захворювань молодняку великої рогатої худоби, яка забезпечує більш тривалий та напружений імунітет і більш специфічна для телят даного регіону, таким чином вакцина діє більш ефективно. З метою виготовлення вакцини інактивованої асоційованої проти респіраторних захворювань телят, спричинених умовно-патогенною мікрофлорою використовували епізоотичні штами бактерій з місцевих осередків, а саме: Е.соlі серовару 08 (№ 11), P.multocida серовару D (№ 3), S.pneumonia (№ 22) та P.vulgaris (№ 5), які були ізольовані в тваринницькому господарстві СТОВ «Степове» Слов'яносербського району Луганської області від загиблих телят до 2-х місячного віку, які хворіли на респіраторні інфекції. Суть корисної моделі полягає у тому, що тваринам окрім вакцини «Рипавак-3» додатково вводять асоційовану інактивовану вакцину з місцевих бактеріальних штамів. Коровам триразово підшкірно в ділянці шиї за 45, 38 і 30 діб до отелення у 3 дозах 5, 8 і 10 см відповідно. Телят, отриманих від імунних корів, вакцинують на 20 та 27 добу 3 після народження у дозах 2 і 3 см відповідно. Ревакцинацію проводять через 6 місяців. Приклад: З метою з'ясування позитивного впливу запропонованої схеми профілактики респіраторних захворювань на організм телят, в господарстві неблагополучному по респіраторним захворюванням, ми провели гематологічні та імунологічні дослідження крові телят до вакцинації, в динаміці під час досліду та після заключної вакцинації, проведеної за схемою: було сформовано чотири групи телят по 35-57 голів, підібраних за принципом аналогів - контрольна (К) і три дослідних (1, 2, 3). У 1 групу входили тварини, яких вакцинували препаратом «Рипавак-3», керуючись настановою по застосуванню, 2 групу сформували з телят, яких щеплювали двома видами вакцин: «Рипавак-3» та вакциною з місцевих бактеріальних штамів, 3-й групі тварин вводили лише вакцину з місцевих бактеріальних штамів за настановою по застосуванню. Кров для досліджень відбирали у всіх тварин 59589 4 дослідних та контрольної групи, з яремної вени вранці до годівлі за такою схемою: до введення препаратів і через 28-31 добу після останньої вакцинації. За усіма тваринами проводили спостереження за їхнім клінічним станом протягом усього процесу вакцинації. Аналіз гематологічних показників щеплених і інтактних телят показав, що після комплексного введення двох вакцин у тварин 2 групи збільшилася кількість не тільки еритроцитів і гемоглобіну, але і лейкоцитів, зокрема паличкоядерних та сегментоядерних субпопуляцій, у порівнянні з телятами 1 групи, відповідно у 1,2; 1,3; 1,1; 2,2; 1,4 рази; а, у порівнянні з тваринами 3 групи - у 1,4; 1,3; 1,2; 2,4; 1,5 рази, що свідчить про активізацію клітинної ланки імунітету та безпосередньо підтверджує активізацію фагоцитарної активності, тобто стимуляцію неспецифічних факторів імунітету. Одним з актуальних напрямків сучасної імунології є аналіз Т і В-лімфоцитів і особливо їх популяцій. Для оцінки функціонального стану імунної системи новонароджених телят проведено визначення вмісту у їх крові Т і В-лімфоцитів. Результати проведених досліджень дають нам підстави стверджувати, що застосування вірусної та бактеріальної вакцини одночасно має позитивний вплив на організм щеплених тварин. Показники клітинної ланки імунітету у 2 групі телят достовірно (Р