Спосіб контролю поширення та шкідливості пильщиків на смородині

Спосіб контролю поширення та шкідливості пильщиків на смородині, що включає прийоми, спрямовані на збереження та накопичення популяції ентомофагів, який відрізняється тим, що в період весняної реактивації несправжніх личинок пильщиків проводять оцінку їх фізіологічного стану, визначають рівень зараження їх збудниками хвороб та паразитами, при цьому, якщо чисельність несправжніх личинок перевищує 1,5-2,0 порогові рівні і від 30 % та більше з них заражені паразитами та збудниками хвороб, в період почат 3 В.М., Сторчевая Н.М.] полягає у тому, що в насадженнях яблуні, у центрі кварталу виділяють ділянку не менше 1 % від загальної площі масиву саду, де розвиваються та накопичуються популяції ентомофагів. На цих своєрідних буферних зонах хімічні інсектициди не використовують. Вздовж границі масиву саду виділяється зона біологічного контролю, площею 2 %, де використовують тільки біологічні препарати. За зоною біологічного контролю розташований масив сортів яблуні літнього терміну достигання, де проводять обробки хімічними інсектицидами. Реалізація способу забезпечує сприятливі умови для функціонування ентомофагів, проте, спосіб аналог мас такі недоліки: пропонується досить складна конструкція саду, з чергування сортів в певній послідовності, що можливо реалізувати в садах, котрі тільки закладаються; проти пильщиків ефективні тільки хімічні інсектициди. Головною метою корисної моделі є - експериментальне обґрунтування способу контролю поширення та шкідливості пильщиків на смородині, використання у складі способу складових елементів біологічного походження, зокрема лабораторних культур ентомофагів. Поставлене завдання вирішувалось тим, що послідовно, в продовж вегетаційного періоду, реалізують суттєві елементи способу. Кількісні характеристики їх використання - норми строки та кратності, експериментально отриманні в результаті детального дослідження особливостей біології та екології пильщиків. Перша суттєва відміна у складі способу передбачала оцінку фізіологічного стану несправжніх личинок пильщиків. Зокрема, визначають рівень зараження їх збудниками хвороб та паразитами. Цей прийом проводять в період їх весняної реактивації. Суттєвим є і те, що якщо чисельність несправжніх личинок перевищує 1,52,0 порогові рівні і при цьому від 30 % та більше з них заражені паразитами та збудниками хвороб, то в період початку масової яйцекладки самиць пильщиків першого покоління проводять одноразове розселення на кущі лабораторної культури паразита яєць трихограми виду Trichogramma dendrolimi Mats., з нормою розселення 30 самиць на один кущ. Наступна суттєва відміна способу полягає у тому, що в період льоту та яйцекладки самиць пильщиків другого покоління проводять дворазове розселення на кущі трихограми виду Т. dendrolimi Mats, з інтервалом 5-6 днів, з розрахунку 30 та 50 самиць на один кущ. Інша суттєва відміна способу передбачає одноразове розселення на кущі паразита оетгопоруса (Oethophonis naevius Gmel). Розселення проводять в період появи несправжніх личинок першого покоління пильщиків не старше другого віку. Норма розселення становить 20 особин на один кущ. Суттєвим є і те, що в період появи несправжніх личинок другого покоління пильщиків проводять одноразове розселення на кущі оетгопоруса, з розрахунку по 30 особин на один кущ. Науковий фундамент способу полягає у тому, що штучно розселяють ентомофаги на кущі смо 59780 4 родини з визначенням норм, строків та кратностей розселення, ґрунтується на такій важливій складовій частині способу, як фізіологічний моніторинг несправжніх личинок пильщиків. Тільки після цього визначають усі кількісні параметри способу. Лабораторні культури ентомофагів, після їх розселення на кущі смородини, ефективно, внаслідок вираженої рухової активності та пошукової здатності, відшукують яйця та несправжніх личинок пильщиків. Разом із природними популяціями ентомофагів, забезпечується контроль поширення та шкідливість пильщиків. Відсутня негативна діяльність результатів реалізації способу як по відношенню до урожаю так і до довкілля. Приклад здійснення способу. Насадження чорної смородини приватного сектору та насадження Національного університету біоресурсів і природокористування України. Впродовж останніх років спостерігався високий рівень чисельності та шкідливості популяцій пильщиків серед яких домінували такі види: жовтий чорносмородинний (Nematus leucotrocha Hart), смородинний (N. olfaciens Ben.), жовтий аґрусовий пильщик (TV. ribesii Scop.), блідоногий аґрусовий пильщик (Pristiphora pallipes Lep.), серед них чорносмородинним ягідний пильщиком (Р achy nematus pumilio Knw.) пошкоджував ягоди. Для обґрунтування ефективності запропонованого способу, формували три дослідні варіанти та контроль. Варіант, де обґрунтовувався запропонований спосіб передбачав послідовне використання усіх суттєвих елементів - проводили фізіологічний моніторинг несправжніх личинок пильщиків в період весняної реактивації, визначали рівень зараження їх збудниками хвороб та паразитами. В період масової яйцекладки самиць пильщиків першого покоління проводили одноразове розселення на кущі лабораторної культури трихограми, паразита яєць пильщиків. Проти другого покоління проводили два прийоми розселення трихограми на кущі смородини. У складі способу дворазове розселення на кущі паразита личинок оетгопоруса. Наступний варіант спосіб аналог – проводили усі суттєві елементи способу з використанням буферної зони, обприскування кущів біологічними та хімічними препаратами. Базовий варіант - ділянка ягідників, контроль чисельності та шкідливості пильщиків проводили шляхом використання хімічних інсектицидів занесених до Державного реєстру України. Контрольний варіант давав змогу оцінити динаміку сезонної чисельності та шкідливості пильщиків. Для оцінки ефективності способів, використовували найбільш інформативні та об'єктивні предиктори. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично, результати яких наведено у таблиці. Встановлено, що в межах суттєвих параметрів, запропонований спосіб реалізовано з вираженим позитивним результатом. За усіма тестовими характеристиками запропонований спосіб перевищував найближчий аналог. Отримані результати свідчать про те, що сполучення та співвідношення елементів у запропонованому способі було оптимальним для вирішення поставленого завдання. 5 59780 6 Таблиця Ефективність способу контролю поширення та шкідливість пильщиків в насадженнях чорної смородини Початкова чисельність пильщиків, личинок/5 кущів, екз Способи, що порівнюються Фізіологічний моніторинг пильщиків; Розселення на кущі: трихограма 3 прийоми, 30 і 30 + 50 самиць/кущ; оетгопорус - 2 прийоми, 20+30 екз/кущ Спосіб, що пропонується) 10,7 Заражено ентомофагам % яєць личинок 66,8 77,2 Пошкоджено Ефективність Позитивний результат рослин, % способів. % 1,8 88,7 Формування буферної зони; Обприскування дерев: хімічні препарати 8 прийомів; біологічні препарати 6 прийомів (Спосіб найближчий аналог) 12,1 1,6 14,9 9,6 72,4 Обприскування рослин: Препарат 30В к.е. 2 прийоми, 30 і 30 л/га; Актелік к.е. 2 прийоми, 1,51 1,5 л/га. (Базовий варіант) 9,9 2,1 3,2 2,3 85,6 Контроль 10,5 9,8 1,6 19,6 1,8 2,2 0,8 4,3 НІР05 Елементи способу згубно діяли на пильщиків у стадії яйця та несправжніх личинок, попереджуючи шкідливість. До позитивного результату необхідно додати і позитивні екологічні наслідки використання способу. На фоні реалізації способу проявля Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Реалізація способу забезпечує надійний захист рослин та урожаю смородини від пильщиків та супутніх фітофагів Спосіб не забезпечує захист ягідників від пошкоджень пильщиками. Надмірне використання хімічних препаратів Спосіб захист рослини від шкідників. Не виключається негативна дія на ентомофаги та урожай Неконтрольоване поширення та шкідливість пильщиків ється виражена дія природних регуляторних чинників популяцій паразитів, хижаків та збудників хвороб. У сукупності ці фактори сприяють процесу саморегуляції агроценозу чорної смородини. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601