Спосіб фракційного промивання черевної порожнини при перитоніті

1. Спосіб промивання черевної порожнини при перитоніті, що включає використання фізіологічного розчину натрію хлориду та 0,01 % розчину мірамістину, який відрізняється тим, що промиван 3 Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є спосіб, у якому для промивання черевної порожнини при перитоніті застосовують дворазово озонований розчин мірамістину в концентрації 1:10 0.9 % розчином натрію хлориду в дозі 2 мг/л [9]. Недоліком вказаного способу є необхідність у апаратурі для озонування, яка, окрім громіздкості, не є доступною для більшості стаціонарів. Також, не враховано токсичності озонованих сполук для людських тканин навіть у низьких концентраціях. Суттєвим недоліком цього способу промивання є використання рідин кімнатної (18-21 °С) температури, що спричиняє масивну альтерацію мезотелію та потенційно може сприяти розвитку холодового шоку в хворого. В основу корисної моделі покладено завдання оптимізації вибору промивних розчинів та режиму промивання черевної порожнини на основі сучасних уявлень про патофізіологічні механізми перитоніту з урахуванням біохімічних властивостей стерильних розчинів, придатних для промивання черевної порожнини. Поставлене завдання вирішується тим. що у способі фракційного промивання черевної порожнини при перитоніті, що включає використання фізіологічного розчину натрію хлориду та 0,01 % розчину мірамістину, згідно з корисною моделлю, промивання проводять фракційно фізіологічним розчином натрію хлориду з електроаспірацією, потім - 0,01 % розчином мірамістину з експозицією не менше 5 хв. і в об'ємі, пропорційному поширенню перитоніту та обсягу лапаротомії, далі після електроаспірації інстилюють 6 % розчин „Хетасорб" в об'ємі не менше 1 л, не евакуюючи останній. Поставлене завдання вирішується також тим, що промивні розчини екстемпорально підігрівають на водяній бані до 37 °С. Розчин натрію хлориду в концентрації 0,9 % є фізіологічно інертним рідким середовищем, яке забезпечує хорошу фізичну елімінацію перитонсального ексудату [10]. В основі дії мірамістину лежить пряма гідрофобна взаємодія молекули з ліпідами мембран мікроорганізмів, що призводить до їх фрагментації і руйнування. Мірамістин має протизапальну дію, підсилює місцеві захисні реакції. Мірамістин чинить виражену антимікробну дію відносно грампозитивних і грамнегативних, аеробних і анаеробних, спороутворюючих і аспорогенних бактерій у вигляді монокультур і мікробних асоціацій, включаючи госпітальні штами з полірезистентністю до антибіотиків [10]. Діючою речовиною розчину „Хетасорб" є гідроксиетилкрохмаль амілопектин, який отримують із зерен кукурудзи в стадії воскової стиглості [10]. Гідроксиетилкрохмаль попереджає випадіння та фіксацію фібрину завдяки стимуляції фібринолізу та локально - ефекту гідрофлотації [11]. Також йому властиві дезагрегантні впливи, що особливо актуально у випадку гемоперитонеуму, коли неевакуйовані кров'яні згустки можуть стати прекурсором спайки. Рутинно гідроксиетилкрохмаль застосовують в якості плазмозамінника, завдяки 59839 4 здатності зв'язувати та утримувати воду, проте при інтраперитонеальному застосуванні ця сполука асцит не потенціює [11]. Складові наведеної комбінації лікарських засобів не мають негативної фармакологічної взаємодії. Використання рідин, підігрітих до 37 °С, запобігає ушкоджуючим впливам на мезотелій та унеможливлює розвиток холодового шоку в пацієнта. Спосіб запропонованої фракційного промивання черевної порожнини при перитоніті застосовують таким чином. Промивання розпочинають фізіологічним розчином натрію хлориду з електроаспірацією. Після цього проводять промивання 0,01 % розчином мірамістину з експозицією не менше 5 хв. і в об'ємі, пропорційному поширенню перитоніту та обсягу лапаротомії. Далі здійснюють електроаспірацію та інстилюють 6 % розчин „Хетасорб" (вир-вo „Хемофарм", Сербія) в об'ємі не менше 1 л. Необхідності у ретельній електроаспірації останньої фракції немає, оскільки задля попередження спайкоутворення потрібна експозиція гідроксиетилкрохмалем, а надлишок промивних вод евакуюється через дренажі. Всі промивні розчини екстемпоральмо підігрівають на водяній бані до 37 °С. Для дослідження впливу запропонованою способу було сформовано основну (23 особи) та контрольну (32 особи) групи хірургічних пацієнтів із перитонітом. Випадки серозного перитоніту виключались, а попередньо оперовані на черевній порожнині хворі не залучались до дослідження. Пацієнтам основної трупи застосовано пропонований спосіб фракційного промивання черевної порожнини, пацієнтам контрольної проводили лише електроаспірацію патологічного вмісту та промивання розчином фурациліну. При порівняльному аналізі встановлено, що в післяопераційному періоді суб'єктивно покращення стану (регресія болю та здуття живота, нормалізація сну, апетиту та рухової активності) відзначили у 89,1 % пацієнтів основної групи та 60,2 % пацієнтів контрольної (Р