Спосіб тестування набутих умовних реакцій та інстинктивної поведінки у щурів

Спосіб тестування набутих умовних реакцій та інстинктивної поведінки у щурів, який характеризується тим, що включає формування пасивної умо 3 На погляд Заявника, причинно-наслідковий зв'язок сукупності запропонованих ознак з реалізацією вищезазначеного технічного результату полягає в наступному. Використання лабіринту з освітленою і затемненою камерами різних розмірів, у т.ч. й тотожного лабіринту, стінки котрого пофарбовані контрастніше ніж у попередньому лабіринті формують у щура реакцію умовного подразнення як у нічної тварини, яка, користуючись інстинктом, живе в норах і віддає перевагу темряві, а пересуваючись крізь напівкруглий отвір лабіринту спромагається знайти більш безпечну середу існування. Підведення електричного струму, близького за амплітудою до порогу больової чутливості щура, на електрифіковану підлогу затемненої камери, переважно, через 15 с. після його адаптації, формують реакцію безумовного (електробольового) подразника, примушуючи щура вибігати в освітлену камеру та знаходитись в ній всупереч інстинкту. Електричний струм викликає судоми, приводить до ретроградної втрати умовної-пасивно-захисної реакції, приблизно у третини щурів. Для визначення наявності інстинктивної захисної поведінки щура (відходу зі світла до затемненого отвору), переважно, через 15 хв. після впливу електробольовим подразником, залучають тотожній лабіринт зі стінками, профарбованими контрастніше ніж у попередній середі його перебування. Кінцевим продуктом пропонованого способу є техніка впливу на свідомість лабораторних тварин, що націлена на реалізацію набуття різних форм індивідуального досвіду та генетично дотермінованих форм поведінки або інстинктів: констатацію вироблення умовної пасивно-захисної реакції, якщо протягом 3 хв. щур не переходив у затемнену камеру меншого розміру, та наявності інстинктивної захисної поведінки щура, при його проникненні до затемненої камери меншого розміру у тотожному лабіринті, як факту появи латентного періоду. Це дозволяє дійти висновку про те, що сукупність ознак заявленої корисної моделі, яка задіяна до вирішення поставленої задачі і реалізації технічного результату, є суттєвою у запропонованому обсязі і характеризує обсяг його правового захисту як невідомий з рівня техніки, а від того, дозволяє його кваліфікувати «новим» і поширювати її на усі випадки багаторазової реалізації. Дані апробації способу тестування набутих умовних реакцій та інстинктивної поведінки у щурів наведені у табл. 1 (Результати одночасного виміру збереження умовної пасивно-захисної реакції та інстинктивної поведінки щурів на фоні попередньої дії електрошку), табл.2 (Результати визначення стану УРПУ та інстинктивної поведінки щурів). Із табл. 1 видно, що процедура навчання істотно впливає на прояви інстинктивної поведінки у щурів. Наразі у 47,5% особин через 30 хвилин після навчання, в аналогічних умовах тестування, вона була пригнічена, тобто навчаючий електробольовий подразник тимчасово зменшував прояви ІП. Більш складними були зміни співвідношення безумовних та індивідуально-набутих рефлексів після впливу електрошоку (табл. 2). З наведених 60146 4 даних видно, що тільки у 13,4% щурів, що не заходили до "оманної" нірки був відсутнім норковий рефлекс. В той же час, при використанні електрошокового впливу для перевірки пропонуємого способу тестування поведінкових реакцій тварин, у 44,5% особин, що втратили умовну навичку, був наявним захисний інстинкт. Тоді, як у 13,0% щурів, що переходили до затемненої камери, він, навпаки, був відсутнім. Наведені факти свідчать про те, що пропонуємий спосіб в досліді на одній тварині дозволяє визначити стан як інстинктивної поведінки, так і індивідуально отриманого досвіду та оцінити їхні зміни та співвідношення за любих умов. Сутність. Спосіб тестування набутих умовних реакцій та інстинктивної поведінки у щурів складається з виробки у них пасивної умовно-захисної реакції з ноцицентивним подразником в лабіринті, камери котрого зв'язані між собою напівкруглим отвором і відрізняються розмірами, більшу з яких освітлюють, а меншу затемнюють. Під час обстеження освітленої камери, більшої за розмірами, щур знаходить отвір і переходить до темряви, тобто до затемненої камери, меншій за розмірами, користуючись інстинктом нічної тварини, яка існує в норах. Через 15 с. на електрифіковану підлогу темної камери лабіринту подають електричний струм, рівний порогу больової чутливості, що примушує щура вибігати до освітленої камери більшого розміру та знаходитись в ній всупереч інстинкту. Якщо протягом 3 хв. щур не спромагається перейти до темряви, то умовну пасивно-захисну реакцію вважають виробленою, завдяки реакції на умовний (вигляд камери) та безумовний (електробольовий) подразники. Для визначення наявності інстинктивної захисної поведінки (переміщення зі світлої до затемненої камери), через 15 хв. тварину розміщують у тотожному лабіринті, стіни котрого пофарбовані контрастніше ніж у попередньому середовищі мешкання. Вироблення умовної пасивнозахисної реакції констатують, якщо щур протягом 3 хв. не переходив у затемнену камеру меншого розміру, а наявність інстинктивної захисної поведінки щура - при його проникненні до затемненої камери меншого розміру у тотожному лабіринті, як факту появи латентного періоду. Для наступних тестувань інстинкту залучають лабіринти, в яких щур перебував лише один раз. Приклад. УРПУ визначали за методикою J.Bures та інш. [4], на основі одноразового електрошкіряного підкріплення. Експериментальний лабіринт складався з двох камер, поєднаних між собою округлим отвором: великої освітленої та маленької затемненої, з електрифікованою підлогою. Для виробітки умовної реакції щура садили у центр великої камери хвостом до отвору іншої камери. Досліджуючи освітлений простір, тварина знаходила отвір у темну камеру та потрапляла до неї. Латентний період дорівнювався терміну, який тривав з моменту потрапляння щура у лабіринт, вкрай до його проникнення у затемнену камеру. Через 15 с. на електрифіковану підлогу подавали імпульс електричного перемінного струму з амплітудою до 2-3 В, тривалістю 10 мс. Отвір між камерами залишали відкритим. Перебіг щура до світлої 5 60146 камери спостерігали 3 хв. Констатували вироблення щуром УРПУ, оскільки протягом 3 хв. він не переходив у затемнену камеру меншого розміру. Через 15 хв. його розміщували в лабіринті, стінки котрого були пофарбовані контрастніше ніж у попередньому пристрої. Встановили придбання навички інстинктивної захисної поведінки при проникненні до затемненої камери меншого розміру у тотожному лабіринті. Щурів з виробленою УРПУ саджали у клітку, де вони перебували у звичайних умовах. Через 2 6 години, після появи пасивно-захисних навичок, їх піддавали електрошку (20 мА, 500 мс), накладаючи електроди на вушні раковини. Через 72 години, коли рухливість навчених щурів відновлювалась, перевіряли у них збереження умовних реакцій. За результатами перевірки виділяли щурів у групи: з амнезією навичок (~30%) і зі збереженою реакцією (~70%) для їх використання у більш високих дослідах. Таблиця 1 Результати визначення стану УРПУ та інстинктивної поведінки щурів Статистичні показники М ±m Кількість тварин 80 ЛП HP, сек 16,47 2,75 ІПЗ, % 47,5 ЛП ІП, сек 19,90 3,73 * Примітки: ЛП HP - латентний період норкового рефлексу; ІПЗ - інстинктивна поведінка: ЛП ІП - латентний період інстинктивної поведінки Таблиця Результати одночасного виміру збереження умовної пасивно-захисної реакції та інстинктивної поведінки щурів на фоні попередньої дії електрошоку Статистичні показники М ±m Кількість тварин 80 Нам, % 42,5 Нам ЛП ІП, Нам Ам ЛП УРПУ, Ам ЛП ІП ІПЗ, % сек ІПВ, % ІПЗ, % сек ІПВ, % 13,4 12,38 29,2 44,5 37,6 30,84 13,00 3,64 7,75 2,50 ЛП УРПУ 41,91 14,23 * Примітки: Нам - доля щурів, яка зберегла УРПУ після електрошокового впливу; Нам ІПЗ - кількість тварин, яка зберегла УРПУ після дії електроструму, з наявністю інстинктивної поведінки; Нам ІПВ - особини, які володіють УРПУ, але втратили ІП; Ам - кількість щурів, які під впливом електрошоку втратили УРПУ; Ам ІПВ і Ам ІПЗ - частки серед них відповідно із збереженою тата втраченою поведінкою; ЛП УРПУ, ЛП ПЗ - латентні періодиреальзації поведінкових реакцій відповідних груп Джерела інформації: 1. Herrenstein, R.J. Method and theory in the study of avoidance. Psychol. Rev., 1969, P. 49-69. 2. Ройтбак А.И. Нейроглия и образование новых нервных связей в коре мозга. - Кн.: Механизмы формирования и торможения условных рефлексов. М.: Наука. 1973, С. 82-94. 3. Fuchs E., Weber К. Intermediate filament: structure, dynamics, function and disease // Ann. Rev. Biochem. - 1994. - V.63. - P. 345-382. 4. Буреш Я., Бурешова О. и Хьюстон П.Дж. Методики и основные эксперименты по изучению Комп’ютерна верстка М. Ломалова мозга и поведения, «Высшая школа», Москва, 1991. - С. 175-209. 5. Иоффе М.Е. О роли ядра двигательного анализатора в осуществлении локальных пищевых двигательных условных рефлексов у собак // Докл. АН СССР. 1961. Т. 139. №1. С. 242-244. 6. Калюжный Л. В., Литвинова С. В., Иноземцева А. Н. и др. Действие нейротропина на процессы условно-рефлекторного избегания у крыс. // Biological Psychiatry. - 1995.- Vol. 38, №7. -P. 475481. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601