Спосіб лікування хворих на хронічний некалькульозний холецистит, поєднаний з ожирінням

1. Спосіб лікування хворих на хронічний некалькульозний холецистит, поєднаний з ожирінням, що включає введення глутаргіну та артихолу, який відрізняється тим, що додатково вводять нуклеїнат. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що нуклеїнат вводять по 250-500 мг (1-2 капсули) 3-4 рази на день безпосередньо після вживання їжі протягом 20-25 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u201014309 (22) 30.11.2010 (24) 10.06.2011 (46) 10.06.2011, Бюл.№ 11, 2011 р. (72) КОНОНОВ ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ (73) КОНОНОВ ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ 3 з ожирінням. - Заявка u 201004666 від 20.04.2010 р. - Опубл. 25.10.2010 р. - Бюл. № 20). Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому обраний як прототип. До недоліків прототипу відноситься те, що в деяких хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, ще зберігається симптоматика, яка є наслідком помірного загострення або неповної ремісії хронічного патологічного процесу в жовчному міхурі (ЖМ). Тому відомий спосіб-прототип потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу лікування хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, а саме – прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання й нормалізації у хворих біохімічних показників, зокрема активності ферментів системи АОЗ. Вказана задача досягається шляхом додаткового введення хворим на ХНХ, поєднаний з Ож, нуклеїнату. Нуклеїнат - це препарат природного походження, який виробляється з дріжджів та стимулює процеси клітинного метаболізму, посилює біосинтез ендогенних нуклеїнових кислот, специфічних протеїнів та ферментів; оптимізує мітотичну активність клітин кісткового мозку, прискорює процеси репаративної регенерації; підвищує енергозабезпечення клітин шляхом стимулювання синтезу макроергичних сполук, та, поперед усього, АТФ; нормалізує NO-синтетазну активність, ліквідує інгібування окисних процесів в клітинних мембранах, стабілізує мембрани клітин та оптимізує окисно-відновні процеси у клітинах та тканинах; підвищує продукцію ендогенного інтерферону та стимулює противірусний захист; активізує гіпофізарно-надниркову систему з підвищенням синтезу ендогенних глюкокортикоїдів. Нуклеїнат зареєстрований в Україні як лікарський засіб (реєстраційне посвідчення № UA/2885/01/02) і дозволений до медичного застосування (Наказ МОЗ України № від 10.12.2009 p.). Наша пропозиція базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що додаткове введення хворим на ХНХ, поєднаний з Ож, нуклеїнату нормалізує їх загальний стан і самопочуття, виявляє чітко виражений антиоксидантний ефект, сприяє відновленню метаболічного гомеостазу, зокрема активності ферментів системи АОЗ, обумовлює досягнення стійкої й тривалої ремісії ХНХ, поєднаного з Ож, а також сприяє суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень цього коморбідного захворювання й, таким чином, забезпечує реалізацію задачі корисної моделі. Крім того, введення нуклеїнату не має протипоказань, не спричиняє будьяких небажаних побічних ефектів, у тому числі, алергічних реакцій, і тому може при необхідності призначатися повторними курсами, у залежності від досягнутого ефекту. Раніше з метою лікування хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, нуклеїнат не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим з наявністю ХНХ, поєднаного з Ож, які потребують проведення лікування, поряд з глутар 60147 4 гіном та артихолом у середньотерапевтичних дозах, додатково вводять нуклеїнат по 250-500 мг (12 капсули) 3-4 рази на день безпосередньо після вживання їжі протягом 15-20 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Лабораторними критеріями ефективності призначення нуклеїнату є відновлення ферментативної ланки системи АОЗ активності КТ і СОД, що свідчить про підвищення антиоксидантного потенціалу крові хворих на ХНХ, поєднаний з Ож. Саме додаткове введення нуклеїнату сприяє патогенетично позитивним зсувам вищезгаданих лабораторних показників, а в клінічному плані - досягненню стійкої й тривалої ремісії ХНХ, поєднаного з Ож, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень цього захворювання. Вищевказані дози й курси введення нуклеїнату хворим на ХНХ, поєднаний з Ож, були підібрані нами дослідним шляхом. Саме при такій кратності введення нуклеїнату забезпечується максимальне підвищення активності ферментів системи АОЗ. Отже, новими є як саме додаткове призначення препарату (нуклеїнату), який нами вперше використовується в лікуванні хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, так і схема застосування нуклеїнату при даній коморбідній патології. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, які підлягали проведенню лікування в зв'язку з наявністю порушень з боку метаболічного гомеостазу: основна (38 осіб), яка отримувала лікування згідно до заявленого способу, і група зіставлення (39 осіб), лікування якої проводилося відповідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю, частотою загострення хронічного процесу у ЖМ, а також ступенем вираженості Ож. Діагноз ХНХ було встановлено у відповідності до Наказу МОЗ України № 271 (2005 p.), а також стандартизованих протоколів діагностики й лікування хвороб органів травлення на підставі даних анамнезу, клінічного й інструментального - ультразвукового дослідження (УЗД) органів черевної порожнини, багатофракційного дуоденального зондування дослідження, з обов'язковим урахуванням даних загальноприйнятих біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки. Діагноз Ож ставився за даними анамнезу й результатами антропометричного дослідження, що включало визначення індексу маси тіла (ІМТ). Відповідно до градацій ІМТ, серед обстежених нами в ході розробки корисної моделі хворих основної групи було 21 особа (55,3%) з Ож ІІ-а ступеня, 14 пацієнтів (36,8%) з Ож ІІ-b ступеня й 3 хворих (7,9%) з Ож III ступеня. Група зіставлення включала 22 особи (56,4%) з Ож II-а ступеня, 15 пацієнтів (38,5%) з Ож II-b ступеня й 2 хворих (5,1%) з Ож III ступеня. Введення нуклеїнату починалося, як правило, безпосередньо в період чергового епізоду загострення ХНХ і проводилося переважно в амбулаторних умовах або в денному гастроентерологічному стаціонарі. Як клінічні, так і лабораторні показники порівнювали в обох групах хворих на ХНХ, поєднаний з Ож. Для судження про антиоксидантний потенціал крові хворих на ХНХ, 5 60147 поєднаний з Ож, в обстежених в ході створення корисної моделі пацієнтів визначали активність ферментів системи АОЗ - КТ і СОД. До початку проведення курсу лікування хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, в обох групах, які були під наглядом, - основній, в якій терапія здійснювалася згідно до заявленого способу, і зіставлення, в якій лікування проводилося відповідно до відомого способу-прототипу, була однотипова клінічна симптоматика, що характеризувалася наявністю загальної слабості, нездужання, підвищеної стомленості, емоційної лабільності, зниженого апетиту й емоційного настрою, порушеного сну, помірного тупого болю або тяжкості в правому підребер'ї, нерідко гіркоти в роті й позитивних симптомів Кера та Ортнера. 6 При клінічному обстеженні в динаміці було встановлено, що після завершення основного курсу лікування в основній групі хворих на ХНХ, поєднаний з Ож (в якій терапія проводилася згідно до заявленого способу), у більшості випадків відмічалося покращання загального стану пацієнтів, зникнення загальнотоксичного синдрому, астеноневротичних та інших патологічних проявів. У той же час у пацієнтів групи зіставлення (в якій лікування проводилося відповідно до відомого способу-прототипу) більш тривалий час зберігалися скарги, що були наслідком помірного загострення або неповної ремісії хронічного патологічного процесу в печінці й ЖМ (табл. 1). Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів лікування хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, на клінічні показники (М±m) Клінічні показники загальної слабкості нездужання підвищеної стомленості зниженого настрою емоційної лабільності порушення сну зниженого апетиту гіркоти в роті тяжкості в правому підребер'ї позитивного симптому Кера Групи обстежених хворих основна (n=38) зіставлення (n=39) Тривалість збереження (діб): 7,3±0,6 10,9±0,7 6,4±0,5 10,6±0,6 8,1±0,4 12,8±0,7 5,2±0,3 10,4±0,5 6,4±0,5 10,6±0,6 4,6±0,3 7,3±0,4 5,2±0,3 9,1±0,5 5,3±0,4 9,5±0,6 5,5±0,5 9,1±0,5 5,2±0,3 8,6±0,4 Р