Спосіб ранньої діагностики q-інфаркту міокарда

Винахід відноситься до медицини, а саме, - до кардіології, і може бути використаний при діагностиці Qінфаркту міокарда. Найбільш близьким до запропонованого способу є спосіб діагностики інфаркта міокарда, який полягає у визначенні кількості Специфічних біохімічних маркеров в сироватці крові хворого на гострий інфаркт міокарда сердечного тропонина Т (СтТ), маси МВ-ізоферменту креатінфосфокінази (КФК-МВ) та активності КФК-МВ [1]. На 4-у годину від початку ін фаркту міокарда маса КФК-МВ перевищує верхню межу норми більше ніж у 80% випадків, а через 8г - у всіх досліджених пацієнтів. Підвищення активності КФК-МВ реєструвалась через 4г від початку ангінозного нападу менш ніж у 35% пацієнтів, а у 100% хворих цей показник перевищува в норму тільки через 12г від початку інфаркту міокарда. Вміст СтТ перевищував верхню межу норми вже через 2-4г від початку інфаркту міокарда, а після 8-ої години від початку больового нападу відзначалось підвищеним у всіх пацієнтів. На 7-ому добу у половини хворих, а на 14-у добу - у 44% хворих вміст СтТ ще значно перевищува в норму. Зазначений спосіб має ряд недоліків: ретроспективність результатів аналізу, зумовлена технологічними аспектами способу, що ускладнює їх використання для корекції терапії в гострій фазі інфаркту міокарда; відносну специфічність визначених маркерів некрозу міокарда; технологічна складність методу, яка зумовлює необхідність цілодобового функціонування біохімічної лабораторії із кваліфікованим лаборантом; дороговізну методологічного забезпечення пропонованих методик. Запропонований спосіб визначення субфракційного складу сироватки крові методом лазерної кореляційної спектроскопії при діагностиці Q-інфаркту міокарда раніше не використовувався. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу ранньої діагностики Q-інфаркту міокарда шляхом визначення розподілу за розмірами (від 5нм до 104нм) усіх часток, які знаходяться у сироватки крові і які беруть участь у світлорозсіюванні, що значно скорочує ви трати часу і праці, підвищує якість ранньої діагностики Q-інфаркту міокарда. Поставлена задача вирішується тим, що згідно винаходу, визначають субфракційний склад сироватки крові за співвідношенням інгредієнтів від низькомолекулярних мономерних форм білків до надмолекулярних, гліколіпопротеїнових структур й високополімерних (багатомірних) циркулюючих комплексів і, дорівнюючи одержані гістограми в багатомірному просторі, визначають ступінь їх схожості або різниці, що при підвищенні в сироватці крові фракції середньомолекулярних часток радіусом від 37 до 95нм більше 148% та при пониженні зверхвисокомолекулярної фракції розміром >264нм до 3-х годин від початку ангінозного нападу більше 35%, характеризують Q-інфаркт міокарда. Спосіб здійснюється таким чином. Для одержання достатньої для досліджень кількості сироватки необхідно не менш 5мл крові. При приготуванні сироватки зразки у пробірках експонуються при кімнатній температурі мінімум 40 хвилин (максимум 2 години) для утворення згустку. Через 40 хвилин з моменту взяття крові згусток у пробірці одводять повздовж стінок стерильною скляною паличкою і центрифугують на протязі 15 хвилин при 3000об./хвил. Після центрифугування сироватку відбирають за допомогою дозатора у стерильну пробірку в об'ємі 1мл. Весь отриманий об'єм сироватки відокремлюють на кілька порцій по 500мкл та розливають у чисті сухі еппендорфи. Одержані описаним вище способом зразки біологічного матеріалу готові для зберігання та транспортування. Умови зберігання: після одержання зразків сироватки крові її необхідно відразу заморозити. Допускається зберігання замороженого матеріалу строком до 3-х місяців. В період зберігання або транспортування біологічного матеріалу розморожування неприпустиме. Розморожені зразки необхідно відцентрифугувати при 6000об./хвил. на протязі 30 хвилин для осадження пилових та інших часток. Після цієї процедури неприпустиме встряхування пробірок зі зразками. Сироватку розводять 0,85% розчином хлористого натру. Розведення припустиме не більш, ніж у 50 разів. Потім набирають дозатором 0,4-0,5мл надосаду зразка і помішують у кювету. Кришку кювети закривають, щоб уникнути попадання пилу та побічного паразитного світла. В пам'ять персональної ЕОМ загружають програму корелятора. Вимірювання виконують на лазерному колориметрі, розробленому у відділі молекулярної та радіаційної біофізики Санкт-Петербурзького інституту ядерної фізики РАН і виготовленому НПО "Прогрес" АН України (потужність лазера 8МВт, довжина хвилі 6,37 ± 0,6333мкм). Термін накопичення кореляційної функції залежить від зв'язаних з метою дослідження параметрів. У даному випадку це складає біля 5 хвилин на 1 взірець. Накопичена кореляційна функція записується і зберігається в ЕОМ у вигляді файла. Після виміряння вміст кювети добувається за допомогою насоса, кювета промивається дистильованою водою не менш 3-х разів, після чого прилад готовий до виміряння наступного зразка. Вся процедура виміряння одного зразка і обробка даних займає всього 7-10 хвилин, що значно швидше інши х методів діагностики. Вирішуючи за допомогою методу регуляризації зворотну спектральну задачу, ЕОМ представляє результати у вигляді гістограми, котра графічно в логарифмічному масштабі відображає вміст в світлорозсіювання часток с 32 різними гідродинамічними радіусами в діапазоні від 5нм до 104нм. Співставляючи групи гістограм, які об'єднані загальними ознаками, ЕОМ будує усереднену гістограму, котра характеризує референтну груп у на основі енного числа варіантів. Запропонований спосіб ранньої діагностики Q-інфаркту міокарда був застосований у 24 хворих на Q-інфаркт міокарда. В контрольну гр упу увійшли 16 здорових донори. Результати дослідження наведені на представлених гістограмах (фіг.1). На фіг.1 представлені усереднені гістограми сироватки крові контрольної групи; на фіг.2 – усереднена гістограма сироватки крові хворих на Q-інфаркт міокарда при давності ІМ від 0 до 3-х годин; на фіг.3 - усереднена гістограма сироватки крові хворих на Q-інфаркт міокарда при давності ІМ від 3-х до 6-ти годин; на фіг.4 - усереднена гістограма сироватки крові хворих на Q-ін фаркт міокарда при давності ІМ від 6-ти до 12ти годин. Аналіз дисперсії вкладів у світлорозсіяння частками окремих субракцій ЛК-спектру сироватки хворих на Qінфаркт міокарда (табл.1). Реєструється підвищення в сироватці крові хворих на Q-інфаркт міокарда при давності ІМ від 0 до 3-х годин на 48%, від 3-х до 6-ти годин - на 157%, від 3 до 6-ти годин - на 102%. Динаміка вмісту високомолекулярних часток була наступною: через 3 години їх вміст збільшився незначно (на 7%), через 3-6 години їх вміст зменшився на 35% та через 6-12 годин він зменшився на 59%. Вміст зверхвисокомолекулярних часток зменшився на 65%, 63% та 16% відповідно. В порівнянні з прототипом заявлений спосіб дозволяє значно підвищити точність та скоротити вартість проведення діагностики. Література: 1. Филипенко М. Б., Староверов И. И., Амелюшкина В. А., Титов В. Н. Определение сердечного тропонина Т и массы креатинкиназы - MB в диагностике острого инфаркта миокарда // Кардиология. -2001. - №3. - С.17-20. Таблиця Діапазони розмірів, нм 2-11 зверхнизькомолекулярний 12-37 низькомолекулярний 38-95 середьомолекулярний 96-264 високомолекулярний >265 зверхвисокомолекулярний Статистичні показники Μ ±m % Μ ±m % Μ ±m % Μ ±m % Μ ±m % Внесок в світлорозсіяння інгредієнтів сироватки в межах діапазонів гідродінамічних радіусів часток, % Хворих на Q- інфаркт міокарда, n=24 Донори, n=16 0-3 год. 3-6 год. > 6 год. 17,49 16,11 10,20 12,97 2,5 1,5 2,4 1,52 100 92,11 58,31 74,16 43,30 46,42 45,84 47,18 3,8 3,9 3,8 3,6 100 107,21 105,87 108,96 11,40 16,89 29,53* 23,03* 1,2 1,97 7,45 3,97 100 148,16* 257,46 202,02 15,00 16,08 9,81 6,12** 2,1 2,2 1,8 1,5 100 107,2 65,4 40,8 12,81 4,51** 4,78** 10,70 1,92 1,39 0,88 1,53 100 35,21 37,32 83,53 Примітка: * - достовірність різниці з контролем (Р