Спосіб діагностики та прогнозування ускладнень інфаркту міокарда

6 МЛК Q 01 W 33/48 (ПОСІВ ДІАІНОСІИКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ УОСВДНЕНЬ ІЩАРКМ МІОКЙРДА В ина кід ві д нос ит ьс я до ме д ици ни, з о кр е ма д о кар д і ол о гі ї, а са ме д о пр о гноз у ва ння у с кла д не нь і нфа р кт у мі о кар д а . Ві до мий с посі б д іа гност ики і про гнозу ва ння у с кла д не нь і нфа р кт а мі о ка р да [ 3 ~] , що б а з у єт ьс я на виз на ч е нні вм і с т у в с иро ва т ці кр о ві а кт ивних пр о д у кт і в пе ре кис но го о кис л е ння л іпі д і в - г ид р о л е р е кис і в л і пі д і в. Б ви па д ку у с кл а д не но го пе р е б і гу і нфар кт а мі о ка рд а - ре цид иву , фо р му ва ння го ст р ої а не вр из ми л і во го шл у но ч ка , пе р и ка р д ит у - р і ве н ь гі др о пе р е к ис і в л і пі ді в в пе р ші Ю £ і б з а х вор юва н ня б у в ви щим в 1 ,5- 2 ра з и в по р і вня нні з неуе кла д не ним і нс Ьа р кт о м міо кар да /р із ниця мі ж с ере д ні ми пока з ника ми гі др о пе р е кисі в л і пі ді в в гр у пах : бу л а до с то ві р но ю / . Од на к да но му с по со б у ді а гно ст ики і пр огно зу ва ння у с кл ад не нь і нфа р кт у мі о ка рд а пр ита ма ні нас ту пні не д ол і ки: по - пе р ше, з мі ни р і в ня гі д р о пе р е к ис і в л і пі д і в в с ир о ва т ці кр о ві х вор их виника ют ь пра кт ич но од но час но з р оз вит ко м клі ніч них пр о яві в ус кл а д не нь і нфа р кт и міо ка р да , а не пе ре д у ют ь ї м , що не до з во ля 6 про гноз у ва т и пе ре бі г з ах вор юва ння ; по - д р у ге , на яв ні с т ь у х во р их на і н фа р кт мі о ка р д а з не у с кл а д - не ним пе ре біго м та ко го су пут ньо го з ах во р юва ння як цу кро вий д іа б е т з мі н ю є по ка з н и к и р і вня гі д р о пе р е кис і в л і пі д і в в с ир о ват ці кро ві - во ни наб л ижа ють ся до по каз никі в пр и у с кл ад не но му пер е бі гу і нфа р кт и міо ка р д а , що з ат р уд ня е д іа гно с т ику і пр о гно зува ння; - 2по-грете, даний спосіб не дозволяв діагностувати чи прогнозувати розвиток у хворих на інфаркт міокарді легеневих ускладненьпневмонії, набряку легень. Відомий спосіб діагностики і прогнозування ускладнень інфаркти, міокарда [б] , що базується на визначенні рівня малонового діальдєгіду - кінцевого продукту переписного окислення ліпідів в сироватці крові хвори х на інфаркт міокарда. В випадку ускладненого перебігу захворювання /кардіогений шок, набряк легень / в перші 3 дзоби в сироватці крові спостерігається достовірне зростання вмісту малонового диальдегіду в порівнянні з неускладненим перебігом їнфаркта міокарда /р < 0^01/. Однак даному способу притамані наступні недопіки: по-перше, підвищення вмісту малонового діальдегіду в сироватці крові при інфаркті міокарда виникають практично одночасно з розвитком клінічної картини ускладнень, а не передуй' їм, що не дозволяє робити хоча б короткостроковий прогноз перебігу інфаркті * міокарда; по-друге, даний спосіб не дозволя е діагностувати і прогнозува-ти рощвиток у хворих на інфаркт міокарда таких ускладнень, як рецидив, пневмонія, а також летальний наслідок; по-третє, даний спосіб не да е можливості складати прогноз перебігу інфаркта міокарда в період пізніше 4 доби від початк у захворювання. Найбільш близьким по технічному рішенню способу, що заявляться, в спосіб діагностики і прогнозування ускладнень інфаркту міокарда[2 ] » Що базується на визначенні рівня малонового діальдегіду в еритроцитах венозної крові в нікотинаденілдинуклеотидфосфат-залежній системі перекисного окислення ліпідів /Н/ЦЙ.Нзалежна система ПОЛ/. Встановлено, що в перші 2 тижні заХворю - 3вання рівень малонового диальдегіду зростае на 380 % в порівнянні з контролем, причому інтенсивність процесів переписного окислення ліпідів знаходиться в прямій залежності від т яжкості перебігу інфаркт^ міокарда, що ма^ прогностичне значення. Однак даному способу притамані наступні недоліки: по-перше, підвищення рівня малонового діальдегіду в НАДАЛІ -залежній системі ПОЛ виникає практично одночасно з розвитком клінічних проявів захворювання і ступінь зростання вмісту мало-нового діальдегіду знаходиться в прямій залежності від тяжкості перебігу інфаркти міокарда, що робить неможливим навіть короткочасне прогнозування розвитку ускладнень; по-друге, згідно даним літератури [3] розвиток таких ускладнень інфаркти міокарда як каряіогенний шок і набряк легень в період І3 доби від початку захворювання супроводжується зниженням інтенсивності процесів переписного окислення ліпідів /відповідно зменшенням вмісту маяонового диальдегіду/ в крові» що затрудню^ діагностику і прогнозування розвитку цих ускладнень; по-третє, в даном у спосо бі не вказані чіткі межі величин вміс ту малонового диальдегіду в кро ві, які були б характерні для розвитку ускладнень інфаркту міокарда, так як неускладнений перебіг захворювання також супроводжується зростанням рівня малонового діальдегіду в НДДф.Н - залежній системі ПОЛ. Спосіб, що заявляться, вщзішув використання для прогнозування ускладнень інфаркт^ міокарда більш узагальнюючого параметра, що акумулюй в собі наслідки порушень процесів перекисного окисленн я ліпідів як в арт еріальній так і у венозній крові. Технічний результат від вирішення поставленого завдання буде полягати в підвищенні точності прогнозування. - 4Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики і прогнозування ускладнень інфаркт^ міокарда, який включає визначення рівня малонового діальдегіду в ЇЙД&.Н . залежній системі ПОЛ еритроцитів венозної крові, згідно винаходу додатково досліджують еритроцити артеріальної крові. Рівень малонового діальдегіду визначають окремо в не ініційованому і в НАДф.Н - залежному процесах ПОЛ як в венозній, так і артеріальній ярові. Потім визначають коефіцієнт ob співвідношення суми показників в артеріальній іфовї до суми аналогічний показників в венозній крові по формулі: де ВДА п_ „ І - вміст малонового діальдєгіду в еритроцитах артеріальної крові при неініційованому процесі перекисного окислення ліпідів; ВДА„П.„ ггдпж тт - вміст малонового діальдєгіду в еритроцитах артеріа^іьної крові в HAffijJI - залежному процесі перекисного окислення ліпідів; ВДА„Л „„ u f - вміст малонового діальдєгіду в еритроцитах венозвена—ні ної крові в не ініційованому процесі перекисного окислені£я ліп і ді в; ^вена-ШШ .Н " вм ст ^ малонового діальдєгіду в еритроцита х венознвї крові в НАДАЛІ - залежному процесі перекисного окислення ліпіді в? і по величині кое фіцієнта JL при його значенні ^ 0,95 і мен ше діагностують наявність ускладнень інфаркту міокарда /рецидив, пневмонія, набряк легень/, або ж при відсутності на момент дослідження у хворих клінічних проявів ускладнень прогнозують їх розвиток, а також можливість летального наслідку в найближчі Ю днів. -5 Відмінними ознаками способу діагностики і прогнозування ускладнень інфаркт^ міокарда є те, що вперше по вмісту малонового диальдегіду в еритроцитах крові кворих на інфаркт міокарда прогнозується можливість розвитку ускладнень захворювання на найближчі Ю діб. Спосіб може слугувати також як додатковий метод діагностики ускладнень інфаркта міокарда оскільки значення коефіцієнта Л менше 0,95 відмічається при наявності в момент дослідження маніфест™* ускладнень інфаркт^ міокарда /набряк легень, рецидив» пневмонія/. СЬосіб ЗДІЙСНЮЮТЬ таким чином: в гострий період перебігу інфаркту міокарда /1-Ю доба/ забирають венозну кров з периферичної » центральної вени чи правого передсердя і артеріальну кров з стегно вої, чи б удь якої ін шої артерії в об'єме по 5 адл. Виділяють еритроцити і визначають в ник вміст малонового джальдегіду при неінїційованому і в НАДФ.Н - залежному процесах ПОЛ по методикам[ 1, Ч ] . Отримують значення вмісту малонового діальдегіду в еритроцитах артеріальної крові в неінїційованому і НАДФ.Н - залешіому процесак ПОЛ і аналогічно вміст малонового діальдегіду в еритроцитах венозної крові в неініційованому і НАДЗ.Н - залежному процесах ПОЛ. Потім визначають величину коефіцієнта U по формулі; • і ^ яст ні) + ( їД А 0,05 ®~ Різниця між середніми показниками в І і П групах достовірна: р < 0,001 Діапазон вмісту малонового лиальдегіду в групі з нэускладнен'им перебїго?я інфаркт^ міокарда був 1,02 - 1,58. Діапазон вмісту малонового двальдегіду в групі з ускладненим перебігом був 0,65 0,95. ' ЛІТЕРАТУРА 1. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах.-Москва: "Наука", І972.-252с. 2. Данилова Л.Л. Динамика переписного окисления липидов в мембранах эритроцитов при остром инфаркте миокарда //Журнал экспериментальной и клинической медициньиЛ9ВЗ.-Т.23.-Г :5.С.484-487. 3. Кіна х Ю., Чиж З.Д., Полт орак Л.А. Діагностичне і прогнос тичне значення дослідження перекисного окислення ліпідів /ПОЛ/ у хворих ін