Спосіб рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами по створенню потенційно-родючого шару ґрунту
Номер патенту: 64879
Опубліковано: 25.11.2011
Формула / Реферат
Спосіб рекультивації земель порушених відкритими гірничими роботами по створенню потенційно-родючого шару ґрунту, який складається з послідовної укладки на сплановану поверхню порушених порід, глин, піску, та шарів потенційно-родючих порід та послідовної висадки в кожний з них насіння рослин-сидератів, після того, як кореневі системи рослин у прошарках перекриються укладають шар чорнозему, який відрізняється тим, що у нижній прошарок потенційно-родючих порід (лесовидні суглинки) висаджують насіння рослин родини хрестоцвітних з мочкуватим корінням, в середній прошарок - насіння рослин родини бобових або злакових з розгалуженим корінням, в верхній прошарок - насіння ґрунтозакріплюючих рослин родини бобові з стержньовим корінням.
Текст
Спосіб рекультивації земель порушених відкритими гірничими роботами по створенню потенційно-родючого шару ґрунту, який складається з послідовної укладки на сплановану поверхню по 3 ренню потенційно-родючого шару ґрунту, в якому за рахунок посадки у прошарки порід рослинсидератів з різним корінням створюється капілярна система, при якій рослини з найбільшим діаметром коріння і відповідно капілярами пронизують всі прошарки, як наслідок забезпечується швидке підняття вологи з водоносного шару (нижнього прошарку) до верхнього прошарку потенційнородючих порід, підвищується його міцність, покращуються агрохімічні і фізичні властивості рекультивованого шару ґрунту. Поставлена задача вирішується тим що, спосіб рекультивації земель порушених відкритими гірничими роботами по створенню потенційнородючого шару ґрунту, який складається з послідовної укладки на сплановану поверхню порушених порід, глин, піску, та шарів потенційнородючих порід та послідовної висадки в кожний з них насіння рослин-сидератів, після того, як кореневі системи рослин у прошарках перекриються, укладають шар чорнозему, відрізняється тим стосовно винаходу, що у нижній прошарок потенційно-родючих порід (лесовидні суглинки) висаджують насіння рослин сімейства хрестоцвітих з мочкуватим корінням, в середній прошарок - насіння рослин сімейства бобових або злакових з розгалуженим корінням, в верхній прошарок - насіння ґрунтозакріплюючих рослин сімейства бобових із стержньовим корінням. Спосіб рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами по створенню потенційно-родючого шару забезпечує наступне: 1. Створена коренева система рослин сімейства хрестоцвітих у нижньому прошарку потенційно-родючих порід (лесовидні суглинки) має фітосанітарні властивості. Так, якщо з укладеного шару порушених гірських порід разом з водою в нижній прошарок потенційно-родючих порід підіймаються сполуки шкідливих речовин (SO2, PbS2 та інш.), то коріння цих рослин в значній мірі поглинають ці шкідливі речовини, істотно зменшуючи їх концентрацію у нижньому прошарку, що покращує агрохімічні властивості рекультивованого ґрунту, та є профілактикою захворювань при вирощуванні основних культурних рослин. 2. Створена коренева система рослин сімейства бобових та злакових у середньому прошарку потенційно-родючих порід (лесовидні суглинки) сприяє накопиченню органічних речовин (азот, калій, фосфор та інш.) та позитивно впливає на фізичні властивості рекультивованого шару ґрунту (пористість і капілярне підняття). 3. Швидке підняття вологи у верхні прошарки потенційно-родючих порід (лесовидні суглинки) досягається при висадженні ґрунтозакріплюючих рослин сімейства бобових (люпин) із стержньовим корінням, які мають відповідні розміри: середній максимальний діаметр до 0,6 см та глибину проникнення до 2,5 м. Їх величина у 3 рази більше від рослин з розгалуженою кореневою системою. Крім того ущільняється ґрунт біля коренів і підвищується його міцність за рахунок «скріплення» всіх прошарків потенційно-родючих порід. Сутність корисної моделі пояснюється кресленням (фіг. 1). Послідовно спланована поверхня 64879 4 з порушених гірських порід 1, глина 2, пісок 3, прошарки потенційно-родючих порід (лесовидні суглинки) 4, 6, 8 з висадженими в них рослинамисидератами, 5 - рослини сімейства хрестоцвітих з мочкуватим корінням, 7 - рослини сімейства бобових або злакових з розгалуженим корінням, 9 рослини сімейства бобові з стержньовим корінням, 10 - шар чорнозему. Спосіб реалізується наступним чином. На послідовно сплановану поверхню з порушених гірських порід 7, глини 2, піску 3, в нижній прошарок потенційно-родючих порід (лесовидні суглинки) 4 висаджують насіння рослин сімейства хрестоцвітих 5 (ріпак або гірчиця біла і т.п.) з мочкуватою кореневою системою, коріння яких проникають у глибину до 2,0 м та мають середній максимальний діаметр кореня до 0,10 см (див. фіг. 1). В наступний (середній) прошарок потенційнородючих порід (лесовидні суглинки) 6 (після формування кореневої системи рослин у прошарку 4) виконують посадку насіння рослин сімейства бобових або злакових 7 (буркун жовтий, люцерна й еспарцет, зелений горох, ячмінь і ін.) з розгалуженою кореневою системою, коріння яких проникають у глибину до 2,0 м та мають середній максимальний діаметр кореня до 0,30 см. В черговий (верхній) прошарок потенційнородючих порід (лесовидні суглинки) 8 (після того як сформуються кореневі системи рослин у прошарках 4 та 6) висаджують насіння ґрунтозакріпляючих рослин сімействабобових 9 (люпин), коріння яких проникають у глибину до 2,5 м та мають середній максимальний діаметр кореня до 0,60 см. Після формування і перекриття кореневою системою рослин всіх прошарків потенційно-родючих порід поверх них насипають шар чорнозему 10. Спосіб рекультивації земель порушених відкритими гірничими роботами по створенню потенційно-родючого шару ґрунту, що заявляється, може також використовуватися для відновлення забруднених земель, земель порушених ерозією, зсувами, паводками, а також для створення або покращення ґрунтів в гірській місцевості, пустелях та інше. Джерела літератури: [1] - Горлов В. Д. Рекультивация земель на карьерах. М., Недра, 1981. 260с. [2] - Дорошенко Е. П. Рекультивация земель, нарушеных открытыми разработками. М., Недра, 1979. 263с. [3] - Патент на корисну модель 56101 Україна, МПК кл. Е21С41/00, Е21F15/00. Спосіб рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами [Текст] / l.Х. Узбек., П.В. Волох, А.С. Кобець, В.І. Дирда, О.А. Демідов, А.М Пугач (UA).; заявл. 05.11.2010.; опубл. 27.12.2010, Бюл. №24. [4] - Патент на корисну модель 50557 Україна, МПК кл. Е21D11/00. Спосіб закріплення пилоутворюючих поверхонь ярусів відвалу [Текст] / В.М. Ратушний, Б.В. Ратушний, М.І Малаховський (UA).; заявл. 31.12.2009.; опубл. 10.06.2010, Бюл. №11. [5] - Патент на корисну модель 33359 Україна, МПК кл. Е21С41/00, Е21F15/00. Спосіб рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами [Текст] / М.С. Четверик, О.А. Ворон, А.П. 5 Семенов, Н.М. Стеценко (UA).; заявл. 07.12.07; Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 64879 6 опубл. 25.06.08, Бюл. №12. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for restoration of open-cast mining lands to form potentially fertile soil layer
Автори англійськоюChetveryk Mykhailo Serhiiovych, Voron Olena Anatoliivna
Назва патенту російськоюСпособ рекультивации земель, нарушенных открытыми горными работами по созданию потенциально-плодородного слоя почвы
Автори російськоюЧетверик Михаил Сергеевич, Ворон Елена Анатольевна
МПК / Мітки
МПК: A01C 7/00
Мітки: роботами, спосіб, рекультивації, створенню, потенційно-родючого, гірничими, земель, ґрунту, відкритими, порушених, шару
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-64879-sposib-rekultivaci-zemel-porushenikh-vidkritimi-girnichimi-robotami-po-stvorennyu-potencijjno-rodyuchogo-sharu-runtu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб рекультивації земель, порушених відкритими гірничими роботами по створенню потенційно-родючого шару ґрунту</a>
Попередній патент: N-[(1z)-2-[(2,6-діоксо-1,2,3,6-тетрагідропіримідин-4-іл)аміно]-2-оксо-1-(2-оксо-1,2-дигідро-3н-індол-3-іліден)етил]бензамід, що проявляє анаболічну дію
Наступний патент: Підсилювач-модулятор класу е
Випадковий патент: 2-етоксі-6,9-діаміноакридинію 2-n-(3'-нітрофеніл)антранілат, який проявляє антимікробну, протизапальну,мембраностабілізуючу, антиоксидантну і кардіопротекторну активність