Генератор псевдовипадкових послідовностей за модулем 3 на генераторах псевдовипадкових послідовностей за модулем 2

Генератор псевдовипадкових послідовностей за модулем 3 на генераторах псевдовипадкових послідовностей за модулем 2 з спрощенням технічної реалізації, який містить дві групи D-тригерів 11-1n та 21-2n, два n-розрядні суматори за модулем два 3 та 4, комутатор 5, логічні елементи I 61-6n-1 та 71-7n, при цьому інформаційні сигнали з комутатора початкових характеристик псевдовипадкових послідовностей підключені до входів суматора за U 1 3 Як закон формування трійкового коду використовується таблиця істинності (Фіг. 1), в якій наведені звичайні правила додавання двох чисел: 0+0=0→00; 0+1=1→01; 1+0=1→01; 1+1=2→10. Важливою особливістю цього правила є те, що зсув числа 1 на один розряд (тобто множення на два) відповідає вірному значенню - двійці (число 10). В таблиці істинності розряд а2 - це старший розряд числа результату, а а1 - молодший розряд трійкового числа А, значення яких відповідають логічним виразам: а2=ху; a1  xy  x y  x  y . Позитивним технічним результатом є те, що пристрій дозволяє отримувати цифрову послідовності з трьома станами для тестування пристроїв, які мають три логічних стани. Обмеженням пристрою э те, що він не дозволяє генерувати псевдовипадкову послідовність в кінцевому полі Галуа GF(3) максимальної довжини в не залежності від початкового стану, який задається комутатором 5 на схемі пристрою. На Фіг. 2 наведена схема генератора псевдовипадкових послідовностей по модулю 3 на генераторах псевдовипадкових послідовностей по модулю 2. Генератор псевдовипадкових послідовностей складається з двох груп D-тригерів 11-1n, 21-2n та відповідних суматорів за модулем два 3 та 4, які складають регістри зсуву зі зворотними зв'язками; комутатора 5, який за рахунок зсувів встановлює початкові стани в D-тригерах 21-2n через логічні елементи I 61-6n-1, логічних елементів I 71-7n, які формують цифровий розряд а2 відповідної групи розрядів псевдовипадкової послідовності; схем суматорів за модулем два 81-8n, які формують цифровий розряд а1 відповідної групи розрядів псевдовипадкової послідовності та груп трійкових розрядів 91-9n псевдовипадкової послідовності. В основу роботи генератора лежить метод формування псевдовипадкових двійкових послідовностей, заснований на використанні регістра зсуву з суматорами за модулем два в ланцюгу зворотного зв'язку, вибраними у відповідності до ступенів утворюючого полінома. Властивості будьякого такого генератора можуть бути описані за допомогою характеристичного багаточлена вигляду: x   1  1x1   2 x 2  ...   m 1x m 1   m x m , де i  {0,1}, m - число розрядів генератора,  - знак додавання за модулем два. При пошуку в патентній та науково-технічній літературі не виявлено об'єктів з ознаками, подібними до відмінних ознак технічного рішення, що заявляється, на підставі чого можна зробити висновок про відповідність його критерію "суттєві відмінності". Генератор працює наступним чином. Початкові стани встановлення D-тригерів 11-1n 66501 4 в схемі не наведено. Після встановлення станів Dтригерів 11-1n комутатор початкових характеристик псевдовипадкових послідовностей 5 задає початковий стан групи D-тригерів 21-2n. В подальшому вказаний комутатор реалізує функцію зсуву, дозволяючи генерувати нові частини псевдовипадкових послідовностей. Для багаточлена x   1 x3  x 4 матриця станів виглядає наступним чином:  1 0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 0 0 0   0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 0 0 H  0 0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 0  0 0 0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1   Для отримання матриці станів, що відповідає генератору псевдовипадкових послідовностей за модулем три в комутаторі початкових характеристик псевдовипадкових послідовностей 5 задається початковий стан D - тригерів (21-2n) за допомогою реалізації функції зсуву праворуч. Зняття даних з відповідної матриці станів Dтригерів (11-1n) та матриці станів D-тригерів (21-2n) в результаті сформує нову матрицю станів, що буде відповідати частковій матриці станів генератора псевдовипадкових послідовностей за модулем три, тобто: h3   h1 2 h2  . i i i Таким чином, матриця станів що буде відповідати матриці станів генератора псевдовипадкових послідовностей за модулем три буде формуватися за рахунок двох матриць станів генератора псевдовипадкових послідовностей за модулем два:  1 0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 0 0 0   0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 0 0 h1    0 0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 0  0 0 0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1   0  1 h2   0 0  0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 0 0 0 1  0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 0 0 0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 0 0  0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 0   1 0 1 2 1 1 1 1 2 2 2 1 0 0 1    1 1 0 1 2 1 1 1 1 2 2 2 1 0 0 h3     0 1 1 0 1 2 1 1 1 1 2 2 2 1 0  0 0 1 1 0 1 2 1 1 1 1 2 2 2 1   Матриця станів h3 є матрицею станів, що описує роботу схеми. Слід зазначити, що максимальна довжина псевдовипадкової послідовності буде обмежена тривалістю циклу генерації полінома в полі Галуа GF(2). Джерела інформації: 1. Авторское свидетельство СССР № 1539774, кл. G06F 7/58, 1990. 2. Патент України на корисну модель модель № 49358, Україна, МПК G06F 7/58. Генератор псевдовипадкових послідовностей по модулю 3 на генераторах псевдовипадкових послідовностей по модулю 2 / О.М. Рисований, В.В. Гоготов, О.В. Коломійцев. - № u200911695; Заяв. 16.11.2009; Опубл. 26.04.2010; Бюл. № 8. - 6 с. (прототип). 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 66501 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601