Спосіб фітотерапії вторинних імунодефіцитних станів

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до клінічної імунології. Актуальність предмету винаходу пов'язана зі значним розповсюдженням серед осіб, які мешкають в умовах екологічно несприятливих регіонів, зі значним рівнем забруднення довкілля ксенобіотиками або радіонуклідами, вторинних імунодефіцитних станів (ВІДС), що негативно впливає на загальний стан здоров'я та сприяє підвищеному рівню захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), а також обумовлює формування хронічної бронхолегеневої та тонзилярної патології. Тому розробка раціональних способів корекції ВІДС вельми актуальна для клінічної практики. У сучасних умовах все більше уваги надається використанню при хронічних патологічних станах (до яких відноситься і ВІДС) засобів фітотерапії, оскільки для них характерний "м'який" вплив на організм, та в більшості випадків відсутність побічних реакцій, у тому числі алергічних. Тому доцільна розробка способів корекції ВІДС, особливо в зв'язку з масовим характером даної патології в умовах екологічно несприятливих регіонів. Існує спосіб фітотерапії ВІДС шляхом введення хворим настою коріння ехінацеї пурпурової (Минеджян Г.З. Сборник по народной медицине и нетрадиционным способам лечения. - М.: Багира, 1994. - С.151-152). Однак, при тривалому введенні препаратів ехінацеї пурпурової, починаючи з 3-го тижня лікування може бути так званий "провал" імунітету, який триває 2-3 тижні. Отже, протягом цього терміну імунні показники у хворих з наявністю ВІДС, які вживають препарати ехінацеї пурпурової, занадто низькі, тому в цей час можуть виникати як ГРВІ, так і загострення хронічних захворювань, якщо вони є у хворого, наприклад хронічного бронхіту (ХБ) або хронічного тонзиліту (XT). Тому існуючий спосіб потребує удосконалення. Відомий також спосіб фітотерапії ВІДС шляхом введення хворим відвару лікарських рослин, який готується з суміші коренів ехінацеї пурпурової, коренів з корневищами синюхи блакитної, плодів глоду колючого та плодів шипшини коричної (Товстуха Є.С. Фіотерапія. - Київ: Здоров'я, 1993. - 2-е вид. - С.340.). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих, в яких ВІДС формується на тлі хронічних соматичних захворювань (хронічні гепатити, хронічний бронхіт та інш.), використання відвару з суміші лікарських рослин відповідно до відомого способу-прототипу не забезпечує повної нормалізації імунологічних показників, тобто у таких випадках помірно виражений ВІДС зберігається, а в подальшому може знову посилюватися. Задачею винаходу було підвищення ефективності існуючого способу фітотерапії ВІДС шляхом додаткового введення до складу суміші лікарських рослин, з яких готують відвар для вживання хворими, кореня солодки голої (Glycyrriza glabra L.), а також оптимізації співвідношення між окремими складовими частинами суміші лікарських рослин, яка використовується для фітотерапії ВІДС. Наша пропозиція щодо включення коренів солодки до складу суміші лікарських рослин, з якої готують відвар для фітотерапії хворих з наявністю ВІДС, базується на перше встановленій авторами винаходу досвідним шляхом закономірності, що одночасне введення галенових препаратів з коренів ехінацеї пурпурової та коренів солодки голої забезпечує взаємне потенціювання дії обох препаратів у плані стимуляції імунітету, крім того, введення препаратів солодки голої в більшості випадків запобігає виникненню "провалу" імунітету з 3-го тижня фітотерапії, який характерний для окремого введення препаратів ехінацеї пурпурової. Інші складові частини фітокомпозиції (корені з кореневищами синюхи блакитної, плоди шипшини, плоди глоду колючого) забезпечують загальнозміцнюючий ефект та оптимізують дію відвару як засобу корекції ВІДС. Так, за нашими даними, відвар кореня і корневищ синюхи блакитної володіє антистресорною активністю, сприяє покращенню імунітету у хворих у періоді реконвалесценції після тривало перебігаючих інфекційних хвороб; плоди шипшини коричної містять у своєму складі значну кількість вітамінів, особливо аскорбінової кислоти (вітамін С), каротину (провітамін А), токоферолу (вітамін Е), кверцетину (вітамін Р), що забезпечує загальнозміцнюючу, антиоксидантну на імуномодулюючу дію, відвари плодів глоду колючого нормалізують серцеву діяльність, крім того володіють адаптогенною та антистресовою дією, виявляють протиалергічний ефект, зменшують вираженість аутоімунних реакцій. Відвар з коренів солодки голої володіє проти алергічною та гормоноподібною дію, сприяє нормалізації показників клітинного та гуморального імунітету, оказує протизапальний ефект. Нами вперше встановлена взаємопотенціююча дія препаратів солодки голої та ехінацеї пурпурової в плані імуномодулюючої активності, а також можливість препаратів з коренів солодки передбачати розвитку так званого "провалу" імунітету, який характерний для тривалого вживання лише препаратів ехінацеї пурпурової. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. При встановленні за даними імунологічного обстеження наявності у хворого ВІДС, йому призначають введення відвару з суміші лікарських рослин 1:10 (1 частина сухої суміші лікарських рослин – 10 частин води), приготовленого згідно з фармакопейними правилами, у теплому вигляді по 50-60мл усередину 3 рази на добу за 30-40 хвилин до вживання їжі протягом 30-40 днів поспіль. Суміш лікарських рослин для приготування відвару містить по 2 частини за масою сухої сировини коренів ехінацеї пурпурової, плодів глоду колючого, плодів шипшини коричної, 3 частини коренів солодки голої та 1 частину коренів з корневищами синюхи блакитної. Ефективність використання заявленого способу фітотерапії ВІДС контролюється за допомогою повторного проведення імунологічного обстеження хворих у динаміці проведення фітотерапії, а також за допомогою клінічного спостереження: насамперед усього в клінічному плані ліквідація ВІДС проявляється у вигляді зменшення в подальшому частоти виникнення ГРВІ та частоти загострень хронічних захворювань бактеріального генезу (ХБ, XT та інших), якщо вони мають місце у хворих з наявністю ВІДС. При розробці заявленого способу фітотерапії ВІДС було обстежено 2 групи осіб з встановленим на підставі повторного імунологічного обстеження діагнозом ВЩС. Основна група включала 60 осіб (чоловіків - 45, жінок - 15) у віці від 30 до 60 років, група зіставлення - 66 осіб (46 чоловіків та 20 жінок) у віці від 29 до 60 років. Усі обстежені постійно мешкали в умовах великого промислового регіону з екологічно несприятливими умовами внаслідок значного забруднення довкілля ксенобіотиками, переважно відходами великих промислових підприємств. У всіх обстежених встановлені клінічні ознаки наявності ВІДС, у тому числі підвищена частота захворюваності на ГРВІ, повторні ангіни, а також наявність хронічних запальних процесів в організмі - ХБ, XT, хронічного холециститу та ін., нерідко наявність в анамнезі алергії на медикаментозні препарати (антибіотики, сульфаніламіди, вітаміни групи В та інші ліки), харчової алергії (частіше на цитрусові, полуницю, молоко, мед), полінозів тощо. Обидві групи обстежених були рандомізовані за ступенем вираженості ВІДС, наявністю та характером супутньої соматичної патології, частотою розвитку ГРВІ та загострень хронічних запальних процесів у бронхолегевій системі або піднебінних мигдаликах за попередній рік. Основна група обстежених пацієнтів з наявністю ВІДС отримувала фітотерапію відповідно до заявленого способу, група зіставлення - відповідно до відомого способу-прототипу. До початку проведення фітотерапії у пацієнтів обох груп були однотипові зсуви з боку імунологічних показників, які характеризувалися Т-лімфопенією, дисбалансом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, переважно з суттєвим зниженням кількості Т-хелперів/індукторів (CD4+), при збереженні числа Тсупресорів/кілерів у межах норми або помірному зниженні даного показника (таблиця 1). Таблиця 1 Імунологічні показники в обстежених хворих з наявністю ВІДС до початку проведення фітотерапії (М±m) Імунологічні показники CD3+% Г/л CD4+% Г/л CD8+% Г/л CD4/CD8 CD22+% Г/л РБТЛ % Норма 69,2±2,1 1,28±0,04 45,5±1,5 0,84±0,03 22,1±0,8 0,41±0,01 2,06±0,03 22,6±1,0 0,42±0,02 65,5±2,3 Основна група (n=60) 50,3±2,1 0,8±0,03 30,1±0,8 0,48±0,01 20,2±0,8 0,32±0,01 1,49±0,02 21,1±0,8 0,34±0,02 36,1±1,8 Група зіставлення (n=66) 50,9±1,9 0,81±0,03 30,8±0,8 0,49±0,01 20,6±0,7 0,33±0,01 1,5±0,02 21,2±0,9 0,34±0,02 37,2±1,7 Р >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 Примітка: в таблицях 1 та 2 показник Р обчислений між даними основної групи та групи зіставлення. Тому імунорегуляторний індекс, а саме коефіцієнт CD4/CD8, що відображає співвідношення Т-хелперної та Тсупресорної субпопуляцій Т-лімфоцитів, був зниженим. Відмічалося також суттєве зниження показника реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ), при постановці якої в якості мітогену використовували ФГА. У цілому отримані дані імунологічного обстеження свідчили, що у хворих обох груп були однотипові прояви ВІДС, практично однакового ступеню вираженості (дивись таблицю 1). Дійсно, абсолютна кількість CD3+-клітин (загальна популяція Т-лімфоцитів) була знижена в 1,6 разів відносно норми (Р