Спосіб вирощування кавуна в баштанному пару, який використовується як попередник озимої пшениці

Винахід відноситься до галузі сільського господарства, до технології вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування кавуна, який включає основний і передпосівний обробіток ґрунту внесення добрив, посів, догляд за посівами і збирання плодів (Лимар А.О., Кащєєв О.Я., Книш B.I. Те хнологія вирощування баштанних культур. Ба хчевые культури. Под редакцией А.О. Лимаря. - К.: Аграрна наука, 2000. - 330с. - с. 79...104) Недоліком цього способу є те, що вирощування озимої пшениці після чорного пару, хоч і забезпечує високі її врожаї, але висока економічна ефективність вирощування кавуна в баштанному пару забезпечує більш високі економічні показники 1га сівозмінної площі ланки баштанний пар - озима пшениця у порівнянні з ланкою сівозміни чорний пар - озима пшениця. Задачею винаходу є отримання високих врожаїв плодів кавуна при раціональному використанні одного гектара сівозмінної площі. Поставлена задача досягається тим, що мінеральні добрива в дозах N60P50K30 вносять під основний обробіток ґрунту та при посіві P10, висівають кавун в зайнятому баштанному пару з міжряддями 280см або 350см. Дослідження проводилися в лабораторії технології вирощування баштанних культур в Інституті південного овочівництва і баштанництва УААН в 1999-2002рр. Загальновідома роль чорних парів в районах нестійкого і недостатнього зволоження. В незрошувани х умовах Херсонської області в зоні Олешківської піщаної арени в останні роки послаблено увагу до чорних парів. Значні площі при цьому займаються баштанними культурами, левова частка з яких належить кавунові. Відома роль кавуна в якості попередника озимої пшениці. Але всі дослідження по цьому питанню проводилися після звичайних посівів кавуна з міжряддями від 140 до 210см. Висівання кавуна з міжряддями 280см і більше на півдні України одержало назву зайнятого "баштанного пару". Адже дійсно при такій схемі посіву механізованому обробітку підлягає значна площа землі, незайнятої рослинами, до того ж коренева система кавуна, в силу біологічних особливостей цієї культури, використовує ґрунтову вологу з значно більшої глибини, ніж озима пшениця. Дослідження відбувалися шляхом постановки польового двофакторного досліду. Вивчення чорного пару і широкорядних посівів кавуна ("баштанного пару") включав слідуючі варіанти досліду (ділянки першого рівня): - чорний пар (контроль) - широкорядний посів кавуна (2,8х0,7м). - широкорядний посів кавуна (3,5х0,55) Крім вивчення попередників озимої пшениці (фактор А) досліджувався вплив мінеральних добрив, внесених під попередники і озиму пшеницю (фактор В) на урожай і якість зерна. Ділянки другого рівня складалися з двох варіантів: - без добрив (контроль) - рекомендована доза (таблиця .1) Таблиця 1 Рекомендована система внесення добрив в ланці сівозмін, кг/га Основне ПрипосівнеПідживлення добриво внесення N N P2O5 K2o P2O5 Чорний пар - 1 - Озима - 50 30 10 30 пшениця Баштанний 60 50 30 10 2 пар -Озима 45 50 30 10 30 пшениця № Ланка сівозміни Таблиця 2. Схема досліду з озимою пшеницею Попередник Чорний пар Кавун (2,8 х0,7м) Кавун (3,5 х0,55) Досліджувана культура Озима пшениця Озима пшениця Озима пшениця Фон живлення без добрив N30P60K 30 без добрив N75P60K 30 без добрив N75P60K 30 Агроте хніка вирощування озимої пшениці загальноприйнята для умов зони. Вирощування кавуна в досліді та догляд за чорним паром відбувалися у відповідності з рекомендованими технологіями. В досліді висівалися: сорт озимої пшениці Обрій, кавуна - Княжич. Аналіз урожайних даних показав, що досліджувані схеми посіву кавуна не впливали на урожай плодів. На відповідних варіантах живлення урожайність кавуна була майже однаковою. Зміна конфігурації площі живлення не була визначальною для цих варіантів досліду, тому оптимальна густота стояння рослин кавуна в кількості 5,2тис.шт/га забезпечували однакову урожайність. Забезпеченість рослин озимої пшениці необхідними елементами живлення (в першу чергу азотом і фосфором) залежала від попередників. Зважаючи на ту обставин у, що під чорний пар добрива не вносились, кількість рухомих форм поживних речовин у ґр унті була більшою, ніж після кавуна, під який було внесено повне мінеральне добриво у рекомендованій дозі. Підвищення запасів нітратного азоту в паровому полі зумовлено довшим періодом парування, досить високою вологістю і кращою аерацією верхнього шару ґрунту, в результаті чого створювалися більш сприятливі умови для процесу нітрифікації, ніж після парозаймаючої культури кавуна. Але й догляд за кавуном, на відміну від багатьох інших просапних культур, передбачав механізований обробіток значної площі, зайнятої культурою. Так, при вирощуванні кавуна з міжряддям 280см необробленими культиваторами залишалися до 12% землі, а при міжрядді 350см ще менша площа - до 9% землі. Крім того, рослини кавуна, в силу своїх біологічних особливостей, розвивають потужну надземну біомасу, яка, крім того, що затіняє грунт, значно зменшує дію ві трової ерозії, якій підлягають ґрунти легкого механічного складу. Розвинена огудина закриває грунт, зменшуючи витрати вологи з ґрунту на випаровування. Економічна ефективність вирощування озимої пшениці в досліді залежала як від попередників так і від застосування мінеральних добрив. Найбільш економічно вигідним було вирощування озимої пшениці після чорного пару. У порівнянні з баштанним паром, по чорному пару на відповідних рівнях мінерального живлення, одержано більш високий чистий прибуток від вирощування озимої пшениці і показники виробничої рентабельності при меншій собівартості продукції. Так, чистий прибуток після чорного пару від реалізації зерна на не вдобреному фоні склав 493,1грн/га, тоді як на тому ж варіанті живлення після баштанного пару цей показник становив 269,1грн/га та 397,1грн/га залежно від схеми вирощування попередника (таблиця 3). Таблиця 3 Економічна ефективність вирощування озимої пшениці залежно від попередників і рівнів живлення Попередник Рівень живлення Чорний пар без добрив N30P60K 30 Кавун без добрив (280см) N75P60K 30 Кавун без добрив (350см) N75P60K 30 Урожайність, Прямі витрати, т/га грн/га 2,69 582,9 3,14 696,7 2,13 582,9 2,98 738,4 2,45 582,9 3,15 738,4 Валовий прибуток, грн/га 1076,0 1256,0 852,0 1192,0 980,0 1260,0 Чистий Собіварт. прибуток, 1т зерна, Рентабельність грн./га грн. 493,1 216,7 85 559,3 221,9 80 269,1 273,7 46 453,6 247,8 61 397,1 237,9 68 521,6 234,4 71 Застосування мінеральних добрив під озиму пшеницю викликало зростання прямих витрат на вирощування цієї культури, але реалізація прибавки урожаю зерна від дії цього агрозаходу дозволила одержати більш високий прибуток при меншій собівартості продукції. Досить висока реалізаційна ціна плодів кавуна (150грн/т) дозволила одержати високий економічний ефект від вирощування цієї культури в ланці сівозміни баштанний пар - озима пшениця. Якщо схеми посіву майже не впливали на показники економічної ефективності вирощування кавуна, то застосування мінеральних добрив дало можливість одержати значно більший чистий прибуток при значно меншій собівартості однієї тони плодів. Так, внесення мінеральних добрив під кавун у дозі N 60P 60K 30 дало можливість одержати чистий прибуток на 957,5грн/га більший, ніж в контролі. При цьому собівартість 1т плодів склала 32,52грн проти 38,21 в контролі, (таблиця 4). Таблиця 4 Економічна ефективність вирощування кавуна при різних схемах посіву на рівнях живлення у 2001р. Прямі Валовий Урожайність, витрати, прибуток, т/га грн./га грн./га без добрив 13,4 512,1 2010 280х70см N60P60K 30 20,9 679,6 3135 13,6 512,1 2040 350х55см без добрив N60P60K 30 20,6 679,6 3090 * Прямі витрати на утримання чорного пару склали 206,8грн/га Схема посіву Рівень живлення Чистий прибуток, грн./га 1497,9 2455,4 1527,9 2410,4 Собіварт. 1т Рентабельність плодів, грн. 38,21 32,52 37,65 32,99 293 361 298 355 Ще кращий економічний ефект одержано при вирощування кавуна в баштанному пару на варіанті з дозою добрив N60P60K30 . При цьому одержано чистий прибуток на 83,4% вищий, ніж в контролі. Собівартість 1т плодів склала 32,52грн проти 38,21грн в контролі. Таблиця 5. Економічна ефективність використання 1 га орної землі в досліджуваних ланках сівозмін Ланка сівозміни Чорний пар - озима пшениця Кавун (280см) озима пшениця Кавун (350см) озима пшениця Рівень живлення без добрив рекоменд. доза без добрив рекоменд. доза без добрив рекоменд. доза Прямі витрати, грн./га 394,9 451,8 547,5 709,0 547,5 709,0 Валовий прибуток, грн./га 538,0 628,0 1431,0 2163,0 1510,0 2175,0 Чистий прибуток, грн./га 143,1 176,2 833,5 1454,0 962,5 1466,0 Рентабельність, % 41 39 161 205 176 207 Висока економічна ефективність вирощування кавуна в баштанному пару забезпечили і більш високий економічний ефект ланки сівозміни баштанний пар - озима пшениця у порівнянні з ланкою сівозміни чорний пар озима пшениця. Додаткові прямі витрати на утримання чорного пару хоча й забезпечили більш високий рівень урожайності озимої пшениці у порівнянні з баштанним паром, але сукупний чистий прибуток та рентабельність виробництва в цій ланці були значно меншими, ніж в ланці кавун - озима пшениця (таблиця 5). Застосування мінеральних добрив в досліджуваних ланках сівозмін давало значний економічний ефект.