Спосіб вирощування озимої пшениці в зрошуваній сівозміні

Спосіб вирощування озимої пшениці в зрошуваній сівозміні, який включає обробіток грунту дисковими знаряддями, внесення мінеральних добрив під основний обробіток грунту, передпосівну куль 40211 ральних добрив, зменшення ресурсо-енергетичних витрат і збереження родючості грунту. Поставлена задача досягається тим, що підготовку гр унту починають зі створення органомінерального екрану (мульчуючого шару), складовими якого є зелене добриво (редька олійна), стебла кукурудзи, гній у дозі 60 т/га, післяжнивні рештки люцерни, внесення зменшеної дози мінеральних добрив №60Р90К30 під безполипевий основний обробіток грунту на глибину 18-20 см, обробіток насіневого матеріалу азотфіксуючими бактеріями ризоагрін порція/га у день сівби. Спосіб розроблено у відділі агрохімії Інституту землеробства південного регіону УААН у 19901999 pp. у зрошуваній зоні України. Дослід стаціонарний, тому розпочаті дослідження продовжуються і вважаємо, що з часом набувають все більшого значення. Клімат півдня України помірноконтинентальний з великою кількістю сонячного світла і тепла, частими суховіями. Зона характеризується нестійким зволоженням. Середньорічна кількість опадів коливається у межах 240-600 мм. Грунт дослідної ділянки темно-каштановий середньосуглинковий, залишково слабосолонцюватий, на карбонатному лесі. Потужність гумусового горизонту не перевищує 40 см. Вміст гумусу невисокий (в орному шарі 1,89-2,06%), валових: азоту 0,116-0,118%, фосфору 0,13-0,16 і калію 2,0-2,7% в орному шарі грунту. Дослідження проводили в біологізованій зрошуваній сівозміні: кукурудза на зерно, кукурудза на зерно, вівсяно-горохова сумішка з насіванням люцерни, люцерна, люцерна, озима пшениця. Посівна площа ділянки ІІІ порядку 105 м, облікова - 88,2 м, повторність - чотириразова. Дослід трифакторний: обробіток грунту, захист рослин, система удобрення. Після збирання озимини попередньої ротації сівозміни на ділянках органо-мінеральної та органічної систем удобрення в кінці липня стерневою сівалкою без передпосівного лущення післяжнивних решток висівали редьку олійну (сидерат). У листопаді вона формувала до 180 ц/га зеленої маси, яку потім подрібнювали дисковою бороною БДТ-7. Під кукурудз у на зерно, яку вирощували після цієї кукурудзи на зерно, у цих же варіантах досліду вносили гній дозою 60 т/га. Під люцерну стебла кукурудзи з розрахунку 10 т/га. При цьому орний шар грунту збагачувався органічною речовиною, тобто створювався органо-мінеральний екран. Згідно з нашими розрахунками, у грунт поверталося при заорюванні сидерата загального азоту 103 кг, фосфору 33 і калію 87 кг, а з гноєм та стеблами кукурудзи - відповідно 324, 156 та 492 кг на кожен гектар. Це дало змогу знизити внесення азоту на третину в порівнянні з рекомендованою дозою №90. Добрива вносили під основний обробіток грунту в дозі №60Р90К30. Застосовували 2 його варіанти: оранка на глибину 18-20 см і безполицевий обробіток грунту на таку ж глибину. За проведення останнього вищезгаданий органомінеральний екран поверхневого шару гр унту зберігався практично повністю. В оптимальні строки проводили передпосівну культивацію і сівбу озимої пшениці сорту Херсонська 86. Перед сівбою насіннєвий матеріал обробляли азотфіксуючими бактеріями ризоагрін порція/га в день сівби. Пода льша агротехніка вирощування пшениці була загальноприйнятою для даної зони. У варіантах хімічного захисту рослин в фазу кущіння посіви обробляли гербіцидами: 2,4 Д дезормон нормою 1,4 л/га, добавляючи гранстар 15 г/га для боротьби з бур'янами. В фазу виходу рослин пшениці в трубку застосовували інсектицид ф'юрі 0,7 л/га проти хлібної попелиці у суміші з фун гіцидами тілтпреміум 330 г/га проти грибкових хвороб. У фазу колосіння посіви по краях полів обробляли інсектицидом базудін дозою 1,5 л/га проти клопачерепашки. Дослідження показали, що добрива по-різному впливали на вміст гумусу в гр унті на кінець ротації 6-ти пільної сівозміни. Максимальна кількість загального гумусу в орному шарі грунту (2,25-2,29%) була у варіанті органічної системи удобрення, тобто там, де на протязі ротації сівозміни під сільськогосподарські культури вносили органічні добрива. Мінімальна кількість загального гумусу (2,092,14%) була у варіанті мінеральної системи удобрення. Така закономірність зберігалася за обох систем удобрення, незалежно від способу обробітку грунту. Системи удобрення впливали на вміст рухомих елементів живлення в грунті (табл. 1). Найбільша кількість нітратів у ньому при осінньому кущінні озимої пшениці на фоні полицевого обробітку грунту виявилась у варіантах мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення. На фоні ж органічної системи цей показник був меншим порівняно 8 органо-мінеральною в 2,6 раза. При безполицевому обробітку грунту спостерігається така у закономірність у вмісті в ньому нітратів, як і за полицевої оранки. Така ж тенденція спостерігалась і у кількості рухомого фосфору в гр унті в цей період. Причому, різниці в даному показникові між варіантами мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення практично не було. На фоні органічної системи рухомого фосфору було менше, ніж за органо-мінеральної системи, в шарі 0-30 см на 34,9%. Вплив систем удобрення на вміст у гр унті обмінного калію був незначним. Різниця в його кількості між варіантами досліду в цей період у шарі 0-50 см не перевищувала 5,3%. Наші дослідження показали, що в тому разі, коли не ведеться боротьба з бур'янами, шкідниками та хворобами пшениці на всіх системах удобрення, які вивчали в досліді, озима пшениця давала однаковий урожай зерна (табл. 2). При умові ж проведення хімічного захисту максимальний і практично однаковий урожай (різниця знаходиться у межах похибки досліду) забезпечують мінеральна та органо-мінеральна системи удобрення. Порівняно з варіантом без хімічного захисту рослин застосування останнього сприяло підвищенню врожаї пшениці за мінеральної системи удобрення на 5,6, органо-мінеральної - на 3,3 і органічної - на 1,9 ц/га. На фоні безполицевого обробітку грунту надвишка врожаю становила відповідно 6,8; 6,0 та 2,8 ц/га зерна. Важливою складовою частиною зерна озимої пшениці є білки. Харчова цінність їх полягає в тому, що до їх складу входять амінокислоти, деякі з яких можуть синтезуватись тільки рослинами. Результати наших досліджень показали, що максимальний вміст білку в зерні озимої пшениці в се 2 40211 редньому за три роки був при застосуванні органомінеральної та мінеральної систем удобрення, незалежно від способу обробітку грунту (табл. 3), Аналогічно вмісту білку змінювався і його збір. На фоні органічної системи удобрення збір білку був меншим порівняно з двома іншими системами на 1,0-1,58 ц/га. Звертають на себе увару дані пре те, що на фоні безполицевого основного обробітку грунту вміст білку в зерні озимої пшениці і його збір за всіх систем удобрення був більшим, аніж при полицевому обробітку. Розрахунки економічної ефективності вирощування озимої пшениці показали, що на фоні полицевої оранки мінеральна система удобрення забезпечила одержання більшого прибутку на 1 га посівів порівняно з органо-мінеральною лише на 3,5%, а рентабельність при цьому була практично однаковою (табл. 4). На фоні ж безполицевого обробітку грунту при застосуванні органомінеральної системи удобрення прибуток був більшим на 3,6, рентабельність - 4 відносних відсотка, а витрати пального були меншими. Таким чином, проведені дослідження свідчать, що створення органо-мінерального (мульчуючого) екрану на поверхні шару гр унту, який підлягає об робітку, за рахунок традиційних і нетрадиційних органічних добрив (гній, редька олійна, солома пшениці, стебла кукурудзи) дає можливість зменшити дозу азотних добрив, поліпшити використання рослинами вологи опадів, поливної води і елементів живлення рослин, що сприяє збереженню високого врожаю озимої пшениці. При цьому витрати на вирощування сидерату та безполицевий обробіток грунту значною мірою перекриваються витратами, які необхідне було б понести на проведення основного обробітку грунту відвальним плугом, на 28-30 см, на вивезення соломи та стебел кукурудзи, транспортування та внесення гною. Обробіток насіннєвого матеріалу штамом азотфіксуючих бактерій ризоагрін дає змору зекономити кошти, оскільки ціна на протруйники насіння на теперішній час складає у середньому 12-13 доларів за 1 кг, а також підсилити дію азоту внесених під основний обробіток грунту добрив. Вищевказані фактори дозволяють зменшити дозу внесення мінеральних азотних добрив на 30 кг д. р., або на 33%, витрати пального на 4 кг на кожен гектар і знизити витрати коштів на закупку протруйника у середньому на 20 грн/га. Таблиця 1 Вміст рухомих елементів живлення в грунті в період кущення озимої пшениці, мг/кг Обробіток грунту 1 Полицевий Безполицевий Система удоб- Шар грунту, рення см 2 3 0-30 Мінеральна 0-50 Органо0-30 мінеральна 0-50 0-30 Органічна 0-50 0-30 Мінеральна 0-50 Органо0-30 мінеральна 0-50 0-30 Органічна 0-50 NO3 Р2О5 K2O 4 59,4 54,1 55,5 43,9 17,0 16,9 46,4 40,8 45,4 39,7 15,3 13,9 5 58,2 40,5 6 277 245 298 258 305 258 239 214 270 235 282 244 59,641,5 38,3 26,5 54,6 36,3 53,1 36,7 34,2 25,5 Таблиця 2 Урожайність зерна озимої пшениці, ц/га (у середньому за 1995-1997 pp.) Обробіток грунту (фактор В) Полицевий Безполицевий НІР05 за фактором За взаємодією Система удобрення (фактор А) органомінеральна органічна мінеральна 48,0 48,7 48,1 53,6 52,0 50,0 54,8 54,7 50,9 0,9-1,4 1,1-1,7 1,1-1,7 0,9-1,4 1,1-1,7 1,1-1,7 0,9-1,4 Захист рослин (фактор С) Без захисту Хімічний Хімічний А В С АB AC BС АBC 3 40211 Таблиця 3 Вміст білка в зерні озимої пшениці та його збір залежно від систем удобрення і способів обробітку гр унту (у середньому за 1996-1997 pp.) Обробіток грунту Полицевий Безполицевий Система удобрення Мінеральна Органо-мінеральна Органічна Мінеральна Органо-мінеральна Органічна Вміст білка в зерні, % 12,5 13,1 10,4 14,4 13,3 12,5 Збір білка, ц/га 6,0 6,1 4,5 7,2 6,6 5,6 Таблиця 4 Економічна ефективність технологій Мінеральна система удобрення Показник Урожайність, ц/га Витрати, грн. на 1 га на 1 ц основної продукції Вартість продукції, грн* Прибуток, грн. з 1 га з 1 ц основної продукції Рентабельність, % Витрати пального, кг на 1 га на 1 ц осн. продукції Полицевий обробіток грунту Безполицевий обробіток грунту 53,6 674,82 12,58 1072,0 397,18 7,41 58,8 221 4,1 54,8 672,41 12,27 1096,0 423,59 7,73 63,0 218 4,0 0ргано-мінеральна система удобрення Полицевий об- Безполицевий обробіток грунту робіток грунту 52 0 656,64 12,62 1040,0 383,36 7,37 58,4 218,2 4,2 * у порівняльних цінах 1996 р. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4 54,7 655,10 11,97 1094,0 438,90 8,02 67,0 214 3,9