Спосіб вирощування столового кавуна

Винахід відноситься до галузі сільського господарства, до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування столового кавуна включає насичення сівозмін, основний і передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних і органічних добрив, посів, догляд за рослинами, збирання врожаю. (Сівозміни та врожай. Древаль Ф.В., Кащеєв О.Я., Книш B.I. Картопля і овочі, 1987, 36. С.37-38). Недоліком цього способу є повернення столового кавуна на попереднє місце вирощування через 7-8 років, що не забезпечує потребу населення України в цінному дієтичному продукті харчування, інтенсивні сорти потребують уточнення системи живлення. Задачею винаходу є підвищення врожаю плодів столового кавуна при зрошенні та без нього. Поставлена задача досягається тим, що ступінь насичення сівозміни кавуном визначено до 25%, внесення мінеральних добрив в дозі N90Р135К60 перед основним обробітком без зрошення та при зрошенні в дозах N110P 180 або 25 т/га гною + N50P 70 . Спосіб був експериментально проведений в лабораторії технології вирощування баштанних культур Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН - 1985-2000 роки. Агроте хніка вирощування столового кавуна загальноприйнята для зони. В незрошуваних умовах вивчались три восьмипільні сівозміни з питомою вагою кавуна в них: 12,5, 25,0 та 37,0% та в зрошуваних умовах з насиченням 100, 50, 33, 25, 20, 16,5%. Дослідження проводили в зрошуваних та незрошуваних умовах на фонах мінерального та органомінерального живлення у відповідності зі схемами дослідів. Проведення досліду протягом сівозмін дало можливість визначити оптимальний ступінь насичення сівозміни кавуном сорту Таврійський. В перші роки ротації сівозмін рослини кавуна знаходились в рівних умовах, урожай і якість плодів були на одному рівні. Але, починаючи з другої половини ротації, у сівозміні з 37,5%-им насиченням спостерігалось значне зрідження посівів кавуна внаслідок загибелі рослин цієї культури від фузаріозного в'янення (вілту). Дія високого насичення проявилась у тому, що протягом тривалого часу кавун висівався на попередньому місці уже через рік. Це призводило до накопичення збудників хвороб у ґр унті, які здійснювали негативний вплив на рослини кавуна. Рослини, що залишилися вегетувати (близько 50% від оптимальної кількості), не забезпечували того рівня урожайності, що спостерігалася в сівозмінах з меншою питомою вагою кавуна. Таблиця 1 Густота стояння рослин кавуна сорту Та врійський залежно від насичення сівозмін, тис. шт./га, в середньому за ротацію Насичення сівозміни Попередник кавуном, % 12,5 озима пшениця 25,0 озима пшениця кукурудза МВС 37,5 озима пшениця після кавуну озима пшениця після кавуну озима пшениця після ч. пару сходи 5,3 5,2 5,3 5,2 5,1 5,2 Фази розвитку шатрик 5,2 5,2 5,2 3,0 2,2 3,5 цвітіння 5,1 5,1 5,1 2,7 1,8 3,2 Ступінь насичення сівозміни кавуном до 25% забезпечив кращі умови росту і розвитку рослин кавуна такі ж як у контролі - 12,5%. Але така насиченість сівозміни кавуном для півдня України в зоні товарного баштанництва не задовольняє виробника та не забезпечує потреби населення в дієтичному продукті харчування. Застосування мінеральних добрив сприяло збільшенню елементів живлення в ґрунті на всіх варіантах внесення добрив у порівнянні з варіантом без добрив (контроль). На варіанті N90Р90К60 вміст нітратного азоту збільшився в середньому з 0,86 до 1,26 мг на 100 г абсолютно сухого ґрунту, нітритного з 1,20 до 1,88 доступних форм фосфору та калію, відповідно з 3,12 до 4,17 до 20,90 мг на 100 г абсолютно сухого ґрунту. Застосування N90Р135К60 підвищувало вміст доступного фосфор у у ґр унті, у порівнянні з попередньою дозою добрив. Внесення мінеральних добрив помітно вплинуло на водний режим рослин кавуна. Витрати доступної вологи з ґрунту на період закінченні вегетації рослин кавуна були вищими, ніж в контролі. Зважаючи, що всі складові частини водного балансу ґрунту, крім споживання води рослинами однакові, то різницю в витратах доступної вологи на варіантах з добривами та на контролі слід відносити на рахунок різного споживання вологи рослинами. Збільшення споживання вологи на варіантах з добривами відбувалось за рахунок використання води з нижніх підорних горизонтів фунту, що свідчить про більш розвинену кореневу систему рослин, ніж в контролі. Сприятливий водний та поживний режими, що склалися при застосуванні добрив позитивно вплинули на приріст площі листкової поверхні та сухої надземної біомаси рослин кавуна. Підвищення дози фосфорних добрив з Р60 до Р135 на фоні N90K 60 також сприяло більш інтенсивному ростові рослин кавуна. Так, середнє збільшення площі листкової поверхні на початку достигання плодів при застосуванні Р60, Р 90 та Р135 склало, відповідно, 38,4%, 43,5% та 51,9% у порівнянні з контролем. Пропорційно формуванню площі листкової поверхні відбувалося накопичення рослинами кавуна надземної сухої біомаси. Виніс основних елементів живлення з ґрунту плодами кавуна в значній мірі залежав від рівнів живлення. Застосування добрив сприяло тому, що виніс основних елементів живлення на формування урожаю зріс, порівняно з контролем, у середньому на 60%. Крім того, підвищення дози фосфору на фоні N90K60, також сприяло більш повному використанню поживних речовин з ґрунту. При внесенні добрив у дозі N 90Р135К60 кількість винесеного азоту зросла на 15%, а калію на 17% у порівнянні з варіантом N90Р60К 60. Підвищення дози фосфору з Р60 до Р 135 вело до більш повної віддачі фонового добрива. Основними факторами, що визначали продуктивність кавуна у сівозмінах з 12,5 та 25,0%-им насиченням цією культурою, було застосування добрив. Найбільш значні прибавки урожаю плодів у цих сівозмінах в середньому за ротацію було одержано при застосуванні повного мінерального добрива у дозі N 90Р135К 60, що становили від 67,0 до 81,7% у порівнянні з варіантом без добрив. Підвищення дози фосфорних добрив під кавун з Р60 до Р135 на фоні N90К60, вело до збільшення урожаю плодів цієї культури, відповідно, на 50,0%, 54,9% та 72,5% у порівнянні з варіантом без добрив. Таблиця 2 Урожайність кавуна залежно від основних те хнологічних прийомів вирощування, т/га (у середньому за ротацію) Насичення сівозміни кавуном, % 12,50 25,00 37,50 Період за ротацію за II половину ротації за ротацію за ІІ половину ротації за ротацію за ІІ половину ротації за ротацію за ІІ половину ротації за ротацію за ІІ половину ротації за ротацію за ІІ половину ротації Без добрив 10,4 9,4 10,2 9,2 11,2 8,9 8,3 3,9 6,8 4,4 8,9 4,9 Дози фосфору на фоні N90К60 Р60 P90 P135 15,7 13,8 15,3 12,0 15,8 11,5 11,2 5,6 11,9 6,0 12,7 6,3 17,3 15,2 15,8 13,1 17,2 13,2 12,9 6,6 12,9 7,0 13,5 7,4 18,9 16,6 17,6 14,0 18,7 13,8 13,7 7,5 13,4 8,1 14,4 8,7 НІР05 насичення 1,7-2,3 т/га, НІР05 рівнів живлення 1,4-3,4 т/га, НІР05 взаємодії факторів 0,92-4,11 т/га. Добрива значно покращували якість плодів кавуна. Сума цукрів у м'якуші плоду одержаних на варіантах з добривами у середньому на 1,3% виявилась вищою, ніж на варіанті без добрив. Помітної різниці на варіантах з добривами не виявлено. Добрива не здійснювали суттєвого впливу на вміст нітратів (NO3) та нітритів (NO 2) в плодах кавуна. На протязі ротації сівозмін в жодному з варіантів з добривами не було відмічено нітратів понад ГДК (60 мг на кг сирої маси). Нітритів не знайдено. Проаналізувавши значний досвід баштанницьких господарств та враховуючи результати попереднього досліду по вивченню можливого ступеню насичення сівозміни кавуном в незрошуваних умовах було проведено вивчення цього важливого питання в зрошуваних короткоротаційних сівозмінах. Вирощування кавуна в беззмінному посіві та в короткоротаційній сівозміні з 50%-им насиченням цією культурою, навіть з введенням проміжних посівів мало ті ж негативні наслідки, що спостерігалися нами в незрошуваних умовах. В останні роки досліду внаслідок фузаріозного в'янення до моменту настання фази утворення огудини здоровими залишались від 36 до 44% рослин з оптимальної кількості (5,1 тис. шт./га). Значно менша дія насичення відмічалась у сівозміні з 33%-им насиченням, тут на цей період було в середньому 79...85% рослин. При насиченні сівозміни кавуном до 25% не відмічено загибелі рослин від фузаріозного в'янення. В інших сівозмінах, де насичення поступово зменшується, основним фактором, що впливав на урожайність кавуна, було застосування добрив. Найвищі урожаї плодів у порівнянні з контролем одержано при застосуванні органо-мінеральних та мінеральних добрив. Таблиця 3 Урожайність кавуна в зрошуваних сівозмінах з різним насиченням цією культурою та при застосуванні видів добрив, т/га Насичення сівозміни кавуном, % Без добрив 100 50 33,3 25 20 16,6 4,9 6,6 11,5 14,2 14,4 15,0 Вид добрив на запланований урожай 30 т/га мінеральні органо-мінеральні органічні (50 т/га) (N110P180) (50 т/гa+N50P 70) 7,8 7,4 8,0 11,6 11,3 12,2 16,9 16,5 18,0 28,9 27,7 29,6 29,0 26,9 30,2 29,4 27,7 30,0 НІР05 насичення 0,6 т/га, HIP05 добрив 0,4 т/га, HIP 05 взаємодії факторів 0,4 т/га. Так, при насиченні сівозміни кавуном до 25% та внесенні мінеральних добрив в дозах N 110P180 або органомінеральних 25 т/га гною + N 50P70 одержано відповідно 28,9 та 29,6 т/га плодів кавуна, що було таким же як і в контролі (16,6%).