Сито віброгрохота

Винахід відноситься до гірничої техніки, зокрема до просіювальної поверхні грохотів і може бути використаний в гірничо-збагачувальній, металургійній промисловості, у виробництві будівельних матеріалів. Відоме сито віброгрохота, що включає полотно з отворами, яке просіває, та має перемінну товщину, що зменшується в напрямку від завантажувального його кінця до розвантажувального. По другому варіанту виконання, полотно, що просіває, у напрямку від завантажувального його кінця до розвантажувального, виконано зі ступінчасте зменшувальною товщиною. По третьому варіанту, полотно, що просіває, у напрямку від його середини до бічних країв виконано з поступово зменшувальною товщиною. По четвертому варіанті полотно, що просіває, у напрямку від його середини до бічних країв виконано зі ступінчасте зменшуваною товщиною (Авторське свідоцтво СРСР №1269859, кл. В07В1/04, заявл. 12.10.84, Опубл. Бюл. №42,1986). Однак, зазначені конструкції поверхні, що просіває, не забезпечують ефективного просівання вихідного матеріалу по всій її площі, тому що наявність перемінної поперечної жорсткості по всій площі поверхні, що просіває, при постійній частоті змушених коливань короба грохота неминуче приведе до утворення застійних зон, у яких коливання окремих ділянок поверхні, що просіває, будуть наближатися до нуля, знизиться швидкість транспортування, що приведе до росту висоти шару матеріалу, погіршенню умов проходження зерна через отвори, і практично припинення процесу просівання підрешітного продукту. Крім того, для виготовлення поверхні, що просіває, необхідне застосування серії прес-форм. Відомо також сито грохота, що включає полотно, що просіває, виконане у вигляді набору встановлених із зазором еластичних елементів, закріплених в опорах поперек поздовжньої осі грохоту, у якому еластичні елементи, принаймні через один, виконані асиметричної форми щодо поздовжньої осі грохоту, причому центри мас еластичних елементів зміщені в протилежні сторони щодо поздовжньої осі грохоту по його довжині (Авторське свідоцтво СРСР №1510950, кл. В07В1/00, Заявл. 04.01.88, Опубл. Бюл. №36, 1989). Зазначене сито грохота має аналогічні недоліки, що і попередній аналог. Найбільш близьким по технічній сутності і результату, що досягається, (прототип) є сито, що включає еластичні стрічки з виступами на бічній поверхні, закріплені з натягом в опорах, стрічки по довжині постачені додатковими виступами, виконаними у вигляді еластичних стрижнів, розміщених на робочій поверхні стрічок між основними виступами щонайменше на ділянках, що примикають до опор, причому висота додаткових виступів менше поздовжнього розміру наскрізного отвору, утвореного двома суміжними стрічками, а їхній поперечний розмір не перевищує поперечного розміру отвору, при цьому додаткові виступи в поперечному перерізі виконані з розміром, що збільшується до опор, а еластичні стрічки виконані з товщиною, що плавно зростає до опор. (Авторське свідоцтво СРСР №1748886, кл. В07В1/46, Заявл. 06.03.90, Опубл. Бюл. №27, 1992). Запропонована конструкція сита не забезпечує підвищення ефективності класифікації вихідного продукту просівання. Це викликано тим, що додаткові виступи у вигляді еластичних стрижнів розміщені на робочій поверхні стрічок у проміжках між основними виступами - перед наскрізним отвором по ходу переміщення грохотимого матеріалу. При цьому додаткові виступи виконують функцію розсікателів (розподільників) потоку матеріалу, що транспортується, але їхнє місце установки (між основними виступами) ускладнює проходження матеріалу в наскрізні отвори, що просівають, особливо "трудних" зерен, (матеріал їх обходить), у результаті чого знижується якість класифікації. Крім того, додаткові виступи, при такій схемі їхньої установки на стрічці є гасителями крутильних коливань стрічок щодо їхньої подовжньої осі при роботі грохоту, що також знижує ефективність просівання, а однакова ширина стрічок при однаковій їхній висоті обумовлює їхнє синфазне коливання поперечні переміщення всіх стрічок одночасно в одну сторону, що не підвищує е фективності просівання. В основу винаходу поставлена задача удосконалення конструкції сита віброгрохота, у якому за рахунок створення поверхні, що просіває, у вигляді карт з отворами, розташованими в шаховому порядку і щілинами, що утворюють окремі смуги з западинами і виступами, установити додаткові виступи таким чином, щоб забезпечити інтенсивні крутильні коливання смуг уздовж їхньої поздовжньої осі, а також забезпечити протифазне поперечне переміщення суміжних смуг і за рахунок цього забезпечити ефективне розділення вихідних матеріалів по крупності при їхньому просіванні і збільшити термін служби сита. Поставлена задача вирішується тим, що сито віброгрохота, що включає еластичну поверхню, яка просіває, розділену по ширині сита на смуги з виступами на бічній поверхні, які обладнані додатковими виступами, розміщеними співвісно на робочій і неробочій поверхні смуги і виконаних у вигляді еластичних стрижнів, відповідно до винаходу ширина кожної наступної смуги перевищує в два рази ширину попередньої, а отвори поверхні, що просіває, розташовані в шаховому порядку таким чином, що бічні поверхні смуг утворюють наскрізні щілини, що чергуються між суміжними виступами і наскрізними западинами, що сполучаються з ними, при цьому осі виступів і западин суміжних смуг збігаються, причому в широкій смузі між протилежними виступами виконані наскрізні отвори, а додаткові виступи встановлені співвісно на виступах однієї сторони робочої і неробочої поверхні кожної смуги, при цьому центри мас додаткових виступів зміщені убік основних виступів суміжної смуги, причому отвори, виконані в широкій смузі між протилежними виступами попарно з'єднані між собою наскрізною щілиною, а між суміжними парами цих отворів, з'єднаних щілиною, установлено додатковий виступ. Ширина кожної наступної смуги, що перевищує в два рази ширину попередньої при однаковій їхній висоті, обумовлює їхню різницю в масі в цьому ж співвідношенні, а наявність наскрізних щілин між отворами в широкій смузі усереднює поперечну жорсткість сита, що забезпечує протифазне поперечне переміщення суміжних смуг (коливання їх назустріч один одному), при цьому розташування отворів у ша ховому порядку істотно підвищує живий перетин сита. Розміщення додаткового виступу на кожнім виступі кожної смуги з однієї сторони після наскрізного отвору (по ходу переміщення грохотимого матеріалу) не перешкоджає проходженню зерен у наскрізні отвори, а також забезпечує крутильні коливання кожної смуги щодо її подовжньої осі й охороняє від інтенсивного стирання робочу поверхню кожної смуги. Розміщення додаткового виступу між отворами не з'єднаними наскрізною щілиною сприяє інтенсифікації розпушування матеріалу і запобігання її від стирання. Нові конструктивні ознаки дають можливість забезпечити високу ефективність поділу ви хідних матеріалів по крупності при їхньому просіванні, допускають можливість класифікації вихідних трудногрохотимих матеріалів (крейди, вологих вапняків, вугілля й ін.), підвищи ти надійність одержання необхідної крупності кінцевого продукту і збільшити термін служби сита. Сутність винаходу пояснюється кресленням, де: на фіг.1 зображене сито, вид зверху; на фіг.2 - розріз А-А фіг.1; на фіг.3 - розріз Б-Б фіг.2. Сито віброгрохоту містить раму 1, еластичну поверхню 2, що просіває, 2, виконану у виді карти з бічними кромками 3, у яких є наскрізні отвори 4 для закріплення карти на рамі 1 за допомогою, наприклад, шпильок 5. Рама 1 являє собою прямокутник, зварений з куточків чи елементів іншого профілю. Еластична поверхня, що просіває, розділена по ширині сита на смуги 6 і 7 з виступами 8 на бічній поверхні, таким чином, що ширина h кожної наступної смуги перевищує в два рази ширину попередньої h/2. На робочій поверхні сита виконані отвори 9, розташовані в шаховому порядку, при цьому бічні поверхні смуг 6 і 7 утворюють наскрізні щілини 10, що чергуються між суміжними виступами 8 і наскрізними западинами 11, що сполучаються з ними, причому осі виступів і западин суміжних смуг 6 і 7 збігаються. Виступи 8 з однієї сторони кожної смуги обладнані додатковими виступами 12, виконаними у вигляді еластичних стрижнів, центри мас яких зміщені убік основних виступів суміжної смуги. У широкій смузі 7, між протилежними виступами, виконані наскрізні отвори 13 попарно з'єднані між собою наскрізною щілиною 14, а між суміжними парами отворів, зв'язаних наскрізною щілиною, установлено додатковий виступ 15. При монтажі сита віброгрохота накладають еластичну поверхню 2, що просіває, (карту) на раму 1, сполучаючи отвори 4 у бічних кромках 3 зі шпильками 5. При спрацюванні додаткових виступів 12 і 15, поверхню що просіває (карту) розвертають на 180° щодо подовжньої осі грохоту і закріплюють аналогічним способом. Сито віброгрохоту працює таким чином. Матеріал, що підлягає просіванню, подається на один кінець сита і під дією вібраційних і гравітаційних сил переміщується по поверхні 2, що просіває, до протилежного кінця сита. За рахунок того, що ширина кожної наступної смуги перевищує в два рази ширину попередньої, при однаковій їхній висоті і різниця їхніх мас знаходиться приблизно в тім же співвідношенні, а поперечна жорсткість карти усереднена наявністю наскрізних щілин 14, виникають протифазні поперечні коливання суміжних стрічок 6 і 7 (коливання їх назустріч один одному). Розміщення додаткових виступів 12 (еластичних стрижнів) на виступах кожної смуги з однієї її сторони із зміщенням їхнього центра мас убік основних виступів суміжної смуги, викликає крутильні коливання кожної смуги щодо її поздовжньої осі при роботі грохота. Додаткові виступи 12 і 15 виконують функцію розсікателів (розподільників) потоку, направляючи матеріал у зону розміщення наскрізних отворів, підвищуючи сегрегацію дрібних часток. Запропонована конструкція сита віброгрохота забезпечує збільшення його терміну служби за рахунок зменшення зносу еластичної поверхні, що просіває, високу ефективність розділення вихідних матеріалів по крупності. Крім того, сито віброгрохота володіє хорошою ремонтопридатністю (використання двох протилежних поверхонь). У разі потреби заміни сита воно легко знімається і установлюється безпосередньо на робочому місці. На цей час по робочій документації виготовлена прес-форма, для виготовляння карт, конструктивно виконана відповідно до запропонованої формули винаходу. Фіг. 1 Фіг. 2 Фіг. 3