Основа головного жолоба доменної печі

Корисна модель відноситься до галузі медицини, конкретно до гінекології, а саме до способів медичної реабілітації жінок репродуктивного віку, які використовують гормональні препарати та планують у подальшому мати вагітність.

Актуальність проблеми корисної моделі пов'язана з тим, що на сьогодні одним з провідних методів регулювання народжуваності стала оральна гормональна контрацепція, і збільшилося число жінок репродуктивного віку, які в якості засобів попередження небажаної вагітності використовують комбіновані оральні контрацептиви (КОК), які при тривалому їх застосуванні можуть несприятливо впливати на стан печінки, метаболічного гомеостазу та імунного статусу, а також на серцево-судинну систему, вуглеводний, жировий обмін, шлунково-кишковий тракт та ін., ураження чого, у свою чергу, негативно відбивається на стані фетоплацентарного комплексу (ФПК) та розвитку плода.

Відомий спосіб медичної реабілітації пацієнток, які використовують гормональні контрацептиви, шляхом введення карсилу [Игартер К., Топкоглю М. Низкодозированные оральные контрацептивы и качество жизни // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. - 2000. - №5. -С.46-52]. Однак даний спосіб не завжди ефективний в плані ліквідації метаболічних порушень, зокрема, синдрому ендогенної (метаболічної) інтоксикації (СМІ), у зв'язку з чим у пацієнток формуються неспецифічні гепатопатії.

Тому пропонується жінкам, які використовували КОК та планують вагітніти, додаткове введення вітамінів з антиоксидантними властивостями - токоферола ацетат з метою нормалізації процесів метаболічного гомеостазу [Вовк І.Б. Клінічні аспекти застосування гормональної оральної контрацепції // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1996. - №5-6. - С. 49-55]. Однак при даному способі медичної реабілітації у жінок, у яких сформувалися неспецифічні гепатопатії на тлі прийому КОК, зберігаються імунологічні порушення, які щільно пов'язані зі зсувами мікрогемоперфузії, що обумовлює прогресування СМІ, а в клінічному плані ускладнює перебіг вагітності.

У зв'язку з цим пропонується додатково до введення вітамінів з антиоксидантними властивостями вводити ентеросорбенти типу ентеросгель для зменшення вираженості СМІ та очищення кров'яного русла від токсичних речовин [Купновицький О.П. Оральні контрацептиви в клінічній практиці // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №3. - С. 133-134].

Цей спосіб найбільш ефективний із існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відносяться збереження у частини жінок, які отримували КОК, на етапі планування вагітності помірно вираженого СМІ, імунологічних порушень та зсувів функціонального стану печінки, що є несприятливим фоном під час запліднення, і внаслідок чого розвивається дифузійно-перфузійна недостатність матково-плацентарного кровообігу та розвиток плацентарної недостатності.

Тому для медичної реабілітації жінок репродуктивного віку, які планують вагітніти, а в якості контрацепції напередодні використовувати КОК, пропонується додаткове введення глутаргіну, нового українського гепатопротектору з вираженими антиоксидантними, мембраностабілізуючими та детоксикуючими властивостями, який чинить м'який імунокоригуючий ефект. Глутаргін являє собою сіль L-аргиніну та глютамінової кислоти, яка володіє можливістю зв'язувати аміак і внаслідок цього зменшувати прояви метаболічного токсикозу, покращуючи мікрогемоциркуляцію.

У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності існуючого способу медичної реабілітації жінок репродуктивного віку, які використовували КОК, а далі планують вагітніти, шляхом додаткового введення глутаргіну. Підставою для цієї пропозиції була вперше встановлена авторами корисної моделі закономірність, яка полягає в тому, що при додатковому введенні глутаргіну жінкам, які використовували КОК і тепер планують вагітніти, у значної кількості пацієнток суттєво покращується загальний стан, швидше ліквідуються астенічні явища і стан гепатобіліарної системи, відновлюються "печінкові" проби та інші біохімічні показники, водночас ліквідуються явища вторинного імунодефіциту.

Запропонований спосіб полягає у тому, що жінці репродуктивного віку, яка використовувала КОК як метод планування вагітності, а тепер планує вагітність, відповідно способу-прототипу вводиться карсил, вітамін Е, ентеросгель та додатково вводиться глутаргін.

Запропонований спосіб здійснюється таким чином: жінці репродуктивного віку, у якій виявлена неспецифічна гепатопатія на тлі прийому КОК в якості методу контрацепції, та яка на данному етапі планує вагітність, призначають карсил, вітамін Е, ентеросгель у середньотерапевтичних дозуваннях та додатково глутаргін спочатку внутрішньовенне крапельне по 15-20мл 4% розчину препарату два рази на день 3 доби, а потім по 0,25-0,5г 3 рази на добу протягом 10 днів під моніторингом клініко-лабораторних показників.

При розробці запропонованого способу медичної реабілітації у жінок з неспецифічними гепатопатіями на тлі прийому КОК нами було обстежено дві групи жінок, які застосовували переважно логест, новінет, регулон, ліндінет, три-регол, три-мерсі протягом 1,5±0,7 років, а тепер планували вагітність, які були рандомізовані за станом гепатобіліарної системи та паритетом (раніше не народжували), - перша (22 особи), яка отримувала медичну реабілітацію відповідно до запропонованого способу, та друга група (21 особа), яка проходила реабілітацію відповідно до способу-прототипу. Жінки підлягали клінічному та імунологічному обстеженню 2-3 рази за період реабілітації.

Клінічна картина ураження гепатобіліарної системи в обох групах була типовою та характеризувалася періодичною тяжкістю у правому підребер'ї, печією, іноді гіркотою та неприємним смаком у роті, у частини пацієнток відмічалися нестійкі випорожнення із схильністю до закрепів, бувало здуття живота. За даними ультрасонографічного обстеження печінки виявлялися ознаки жирового переродження печінкової тканини; в ряді випадків мало місце збільшення її ехощільності та збільшення розмірів на 1-2см. У частини пацієнток відмічалися стовщення стінки жовчного міхура, його деформація зі збільшенням обсягу порожнини, наявність перетинок та "замазки" усередині.

Всім жінкам проводилось загальноприйняте клініко-лабораторне та інструментальне обстеження. Вивчали імунологічний статус: загальне число Т-(CD3+) лімфоцитів, число Т-хелперів/індукторів (CD4+) і Т-супресорів/килерів (CD8+) у цитотоксичному тесті. Досліджували вміст у крові циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) засобом преципітації у 2,0%, 3,5% та 6% розчинах поліетиленгліколя з молекулярною масою 6000 дальтон за Digeon е.а. в модифікації та їх молекулярний склад з визначенням рівня дрібно молекулярних (<11S), середньо- (11S-19S) і крупномолекулярних (>19S) фракцій. Визначали рівень загального білірубіну та його фракцій, активність АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази (ЛФ), гамаглутамілтранспептидази (ГГТП), показників осадкових реакцій, рівень холестерину та бета-ліпопротеїдів, загального білка та білкових фракцій уніфікованими методами.

Проведенні спостереження дозволили встановити, що проведення запропонованого способу медичної реабілітації жінок репродуктивного віку, які отримували КОК та планують вагітніти, сприяє чітко вираженій позитивній динаміці клінічних проявів (таблиця 1).

З таблиці 1 видно, що запропонований спосіб медичної реабілітації жінок із неспецифічними гепатопатіями на тлі прийому КОК на етапі готування до вагітності чинить позитивну дію на клінічний перебіг гепатобіліарної патології у переважної більшості пацієнток першої групи, що полягає у ліквідації вихідно наявних скарг астенічного та диспепсичного характеру у переважної більшості пацієнток цієї групи. Так, ліквідація загальної слабкості і нездужання у пацієнток першої групи відмічалася на 4,5±0,8 та 4,4±0,3 доби швидше, ніж у другій групі (Р<0,05), зниженої фізичної та розумової працездатності - на 3,5±0,2 та 3,4±0,7 доби відповідно скоріше (Р<0,05). При цьому на час завершення курсу медичної реабілітації, проведеної відповідно до запропонованого способу, число пацієнток із збереженням загальної слабкості і нездужання складало 2 і 1 (при показниках у другій групі - 4 та 3), тобто в 2,0 та 3,0 рази відповідно менше (Р<0,05); кількість жінок із збереженою зниженої працездатності після проведеної медичної реабілітації в першій групі була в 2,1 рази меншою (Р<0,05), а пацієнток з підвищеною втомою в цій групі не виявлено взагалі (при показнику у другій групі 2).

Таблиця 1

Вплив запропонованого способу медичної реабілітації жінок репродуктивного віку, які отримували КОК та планують вагітніти, на клінічні показники

Клінічні показники

Групи пацієнток

Р

перша (n=22)

друга(n=21)

абс.

%

абс.

%

Слабкість

2

9,1±0,03

4

19,1±1,6

<0,01

Загальне нездужання

1

4,5±0,03

3

14,2±1,1

<0,01

Зниження працездатності

1

4,5±0,03

2

9,5±1,2

<0,01

Підвищена втома

-

-

2

9,5±1,2

<0,05

Нестійкий настрій

2

9,1±0,03

2

9,5±1,2

>0,1

Порушення сну"

2

9,1±0,03

3

14,2±1,1

<0,05

Періодичний головний біль

3

13,6±0,3

4

19,1±1,6

>0,05

Зниження апетиту

-

-

3

14,2±1,1

<0,05

Тяжкість в правому підребер'ї

-

-

4

19,1±1,6

<0,05

Гіркота у роті

1

4,5±0,03

3

14,2±1,1

<0,01

На періодичний головний біль продовжували скаржитися 3 жінки першої та 4 другої групи (Р>0,05), однак частота виникнення цього болю у пацієнток першої групи була значно меншою, причому пов'язувалася, як правило, з нервовим перевантаженням, тоді як жінки другої групи нерідко причину виникнення головного болю з якоюсь конкретною причиною не могли пов'язати. У всіх пацієнток першої групи після проведення курсу медичної реабілітації нормалізувався апетит; скарги на порушення сну у вигляді сонливості вдень продовжували надавати 3 жінки другої та 2 першої групи, тобто при реабілітації відповідно до запропонованого способу в 1,56 рази рідше (Р<0,05) Ліквідація тяжкості у правому підребер'ї та епігастрії в першій групі відбувалася відповідно на 4,8±0,5 та 4,7±0,6 доби скоріше, ніж у другій групі (Р<0,05), а число пацієнток із збереженням нестійких випорожнень та неприємного смаку у роті було в 2,8 та 2,9 рази менше (Р<0,05). На час завершення запропонованого курсу реабілітації в першій групі не виявлено випадків збереження тяжкості та дискомфорту в епігастральній області та правому підребер'ї, а також нудоти, печії та явищ метеоризму. Поряд з цим у пацієнток першої групи відмічено суттєве покращення результатів УЗД печінки та жовчних шляхів (нормалізація ехощільності паренхими печінки та її розмірів, зниження випадків "застою" у жовчному міхурі та покращення його кінетики), що відмічалося на 5,6±0,2 доби скоріше (Р<0,05).

Поряд з позитивним впливом на клінічні показники у хворих першої групи відмічена чітко виражена позитивна динаміка вивчених імунологічних показників (таблиця 2).

Як свідчать дані, узагальнені в таблиці 2, під впливом запропонованого способу медичної реабілітації жінок із неспецифічними гепатопатіями на тлі прийому КОК, в першій групі зникли Т-лімфопенія (зростання числа клітин з фенотипом CD-3 (загальна популяція Т-лімфоцитів) у відносному вирахуванні до 72,6±2,5% при початковому рівні 66,4±2,3%; Р<0,05; і в абсолютному вирахуванні - до 1,45±0,05*109л при вихідному значенні 1,32±0,09*109/л; Р<0,01), та дисбаланс основних регуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів (Т-хелперів/індукторів - клітин з фенотипом CD4+ та Т-супресорів/кілерів - клітин з фенотипом CD8+). Внаслідок цього значення імунорегуляторного індексу CD4/CD8, що відбиває співвідношення Т-хелпери/Т-супресори, зросло при його початкове зниженому рівні (у середньому до 2,08±0,08 при вихідному значенні 1,78±0,3; Р<0,01).

У пацієнток першої групи після завершення медичної реабілітації мало місце вірогідне зниження з подальшою нормалізацією вмісту загальних ЦІК у сироватці крові. Так середнє арифметичне даного показника в цій групі у середньому дорівнювало 1,88±0,09 г/л (кратність різниці з показником на початку медичної реабілітації 1,42; Р<0,01). В першій групі відзначена чітко виражена тенденція до нормалізації різномолекулярного складу ЦІК.

Таблиця 2

Вплив запропонованого способу медичної реабілітації жінок репродуктивного віку, які отримували КОК та планують вагітніти, на імунологічні показники

Показник

Перша група (n=22)

Друга група (n=21)

Р

до реабілітації

після реабілітації

до реабілітації

після реабілітації

CD-3,

%

66,4±2,3

72,6±2,5

65,9±2,2

69,1±1,7

<0,05

абс.

1,32±0,09

1,45±0,05*

1,30±0,07

1,38±0,03

<0,01

CD-4,

%

40,5±2,1

47,5±2,2

41,2±1,9

43,4±1,6

<0,05

абс.

0,81±0,05

0,95±0,04*

0,82±0,08

0,87±0,07

<0,01

CD-8,

%

22,7±1,9

22,8±1,5

21,9±2,1

22,7±1,3

>0,05

абс.

0,45±0,02

0,46±0,03

0,43±0,01

0,45±0,02

>0,1

CD4/CD8

1,78±0,3

2,08±0,08**

1,88±0,8

1,91±0,03*

<0,01

ЦІК заг.

г/л

2,б7±0,3

1,88±0,09**

2,62±0,6

2,03±0,8*

<0,01

>19S,

%

31,2±3,2

47,2±1,9*

31,9±2,9

35,6±1,7

<0,05

г/л

0,83±0,03

0,89±0,05

0,84±0,02

0,95±0,01*

<0,01

11-19S,

%

37,2±1,9

31,3±1,5*

36,9±2,1

34,5±2,1

<0,05

г/л

0,99±0,03

0,59±0,04***

0,97±0,05

0,92±0,03*

<0,001

<11S,

%

31,6±0,2

21,5±0,98**

31,2±0,9

29,9±1,3

<0,01

г/л

0,85±0,07

0,4±0,03***

0,81±0,06

0,80±0,01

<0,001

Примітка: вірогідність різниці між показником до і після реабілітації *-при Р<0,05, ** - при Р<0,01 та *** - при Р<0,001; Р- вірогідність різниці між показником після медичної реабілітації в першій та другій групах

Це проявлялось підвищенням частки крупномолекулярних фракцій (у середньому до 47,2±1,9% при початковому рівні - (>19S) 31,2±3,2%; Р<0,05) при одночасному зниженні середньо- (11S-19S) (до 0,59±0,04г/л при вихідному значенні 0,99:1=0,03г/л; Р<0,001) і дрібномолекулярних (<11S) фракцій ЦІК (до 0,4±0,03г/л при вихідному 0,85±0,07г/л; Р<0,001). Нормалізація цих імунних показників свідчила про ліквідацію синдрому імунотоксикозу внаслідок зниження рівня імунокомплексних реакцій.

У пацієнток другої групи, які отримували медичну реабілітацію відповідно способу-прототипу, залишався підвищеним загальний рівень ЦІК, здебільшого за рахунок найбільш патогенних середньо- та дрібномолекулярних фракцій, а також було зниженим число Т-клітин з фенотипом CD3+ та CD4+, що вказувало на збереження вторинного імунодефіциту за відносним супресорним варіантом та наявність синдрому імунотоксикозу.

У хворих першої групи відмічена чітко виражена позитивна динаміка вивчених біохімічних показників щодо функціонального стану печінки та міліарної системи (таблиця 3).

Як свідчать дані, узагальнені в таблиці 3, у пацієнток першої групи відбулась нормалізація загального рівня білірубіну та його фракцій, що свідчило про поліпшення процесів кон'югації білірубіну у паренхімі печінки; чітко виражена тенденція до зниження з подальшою повною нормалізацією активності амінотрансфераз (АлАТ у середньому до 0,55±0,07ммоль/год·л та АсАТ - до 0,42±0,04ммоль/год·л; Р<0,001), що свідчило про відсутність цитолізу. Показники тимолової та сулемової проби, які були вихідно підвищеними, також нормалізувалися та дорівнювали у середньому 3,78±0,4од. при вихідному значенні 5,23±0,5од. для тимолової проби та 2,14±0,05 при показнику на початку реабілітації 1,79±0,02 - для сулемової (Р<0,01), що свідчило про відновлення нормального колоїдного стану сироваткових білків та підтверджувалося зростанням вихідно зниженого значення альбуміно-глобулінового коефіцієнту (у середньому до 1,3±0,03; Р<0,05). Нами це розцінювалося як поліпшення білково-синтетичної функції печінкової паренхіми.

Таблиця 3

Вплив запропонованого способу медичної реабілітації жінок репродуктивного віку, які отримували КОК та планують вагітніти, на біохімічні показники

Показник

Перша група (n=22)

Друга група (n=21)

Р

до реабілітації

після реабілітації

до реабілітації

після реабілітації

Рівень білірубіну, мкмоль/л

- загальний

19,2±0,4

8,3±0,5**

19,7±0,9

10,2±0,6*

<0,01

- пов'язаний

4,3±0,2

0

4,5±0,5

1,3±0,7*

<0,05

- вільний

14,9±0,3

8,3±0,5**

15,2±0,6

8,9±0,8**

>0,05

Активність амінотрансфераз, ммоль/год·л

АлАТ

1,09±0,15

0,55±0,07***

1,04±0,16

0,68±0,22**

<0,01

АсАТ

1,68±0,04

0,42±0,04***

1,63±0,07

0,58±0,04***

<0,001

Осадкові реакції (проби)

Тімолова

5,23±0,5

3,78±0,4**

5,18±0,7

4,21±0,4

<0,05

Сулемова

1,79±0,02

2,14±0,05**

1,78±0,04

1,68±0,05

<0,01

Активність екскреторних ферментів

Рівень ГГТП, ммоль/год·л

3252±42

1070±24***

3289±51

1456±38**

<0,01

Активність ЛФ, мкмоль/л

9,28±0,25

3,15±0,16***

9,32±0,19

5,15±0,35**

<0,01

Примітка: вірогідність різниці між показником до і після реабілітації *- при Р<0,05, ** - при Р<0,01 та *** - при Р<0,001; Р - вірогідність різниці між показником після медичної реабілітації в першій та другій групах

Отже, встановлено позитивний вплив запропонованого способу медичної реабілітації на імунологічні та біохімічні показники у обстежених пацієнток, що свідчить про патогенетичну його обгрунтованість, доцільність та перспективність використання у клініці.

Клінічна ефективність запропонованого способу медичної реабілітації жінок з неспецифічними гепатопатіями на тлі прийому КОК, які планують вагітніти, може бути підкріплена такими прикладами його використання.

Приклад 1.

Пацієнтка О., 20 років, студентка медичного університету, протягом 18 останніх місяців в якості методу регулювання народжуваності використовувала три-мерсі, прийом якого відмінила 2 місяці тому у зв'язку з бажанням вагітніти. З анамнезу встановлено, що менструальна функція з 14 років, встановилася протягом року; менструації по 3-4 доби через 28 днів, помірні, безболісні. Початок статевого життя з 19 років. Має одного статевого партнера. Раніше вагітностей не мала і до початку використання КОК була визнана соматичне і гінекологічно здоровою. Виявлено, що на фоні прийому препарату три-мерсі спочатку загальний стан залишався задовільним, а потім стала помічати, що бувають нудота, почуття тяжкості у правому підребер'ї, іноді печія та гіркота у роті. Поряд з цим почала відмічати підвищену втомленість, яку пов'язувала з навчанням (вчилася добре) і постійною нервовою напругою. При огляді середнього росту, помірного харчування, нормосте-нічної тілобудови. Артеріальний тиск 100/60мм рт.ст. на обох руках, пульс 70 за 1 хвилину, температура 36,8°С. Шкіра та слизові блідо-рожеві. Язик вологий, у корня помірно обкладений білим нальотом. Живіт м'який, безболісний при пальпації. Печінки у края реберної дуги, чутлива при пальпації. Схильність до закрепів. При УЗД органів черевної порожнини виявлено підвищення ехощільності печінки, деформація жовчного міхура, сповільнення евакуації жовчі. При обстежені на маркери вірусних гепатитів (В, С, Д) отримані негативні результати.

Ан.крові: Нb - 118г/л, Ер - 3,2*1012/л, Л - 4,0*109/л, ШОЕ - 8мм/год. Ан.сечі - питома вага 1020, білку та цукру немає, Л - 1-2 у полі зору, епітелій - 2-3 у полі зору. Біохімічний аналіз крові: білірубін загальний 18мкмоль/л, пов'язаний - 5мкмоль/л; загальний білок - 70г/л, альбуміни - 45%, А/Г -0,83; активність АлАТ - 0,98ммоль/год·л, АсАТ - 1,02ммоль/год·л; тимолова проба 6од, сулемова 1,8; ГГТП - 2987ммоль/год·л, ЛФ-8,5мкмоль/л.

Дані імунологічного обстеження: CD3+ клітини - 66%(1,24*109/л), CD4+ клітини - 40%(0,75*109/л), CD8+ клітини - 25%(0,47*109/л); імунорегуляторний індекс CD4/CD8 - 1,6; ЦІК заг. - 1,93г/л, дрібномолекулярні фракції (<11S) - 25%(0,48г/л), середньомолекулярні (11S-19S) - 35%(0,68г/л), крупномолекулярні (>19S) - 40%(0,77г/л). Таким чином, відмічені зсуви з боку вивчених імунологічних показників, які полягали у помірній Т-лімфопенії, зниженні числа Т-хелперів/індукторів та значення імунорегуляторного індексу CD4/CD8; зростанні концентрації ЦІК у сироватці крові за рахунок більш патогенної середньомолекулярної фракції.

Пацієнтці призначено курс медичної реабілітації відповідно до запропонованого способу - карсил по 2 капсулі 3 рази на добу та вітамін Е по 200мг на день, ентеросгель по 100мл у вигляді 1% водної суспензії усередину тричі на день між прийомами їжі і лікарських засобів та додатково глутаргін спочатку внутрішньовенно крапельно по 15 мл 4% розчину препарату 2 рази на день 3 доби поспіль, потім по 0,25г 3 рази на добу щепротягом 10 днів.

Під впливом проведенного курсу медичної реабілітації на 2-у добу, зникли слабкість та втома, на 3-у добу нормалізувався сон і апетит, на 4-у добу відчула нормалізацію настрію та працездатності. У подальшому протягом трьох місяців спостереження почуває себе добре; нудота, почуття тяжкості у правому підребер'ї, печія, неприємний смак і гіркота у роті не турбують, нормалізувалися випорожнення. Печінки у края реберної дуги, безболісна при пальпації. При повторному УЗД органів черевної порожнини розміри печінки та її ехощільність у межах норми; жовчний міхур звичайних розмірів, натщесерце вміщує незначну кількість вмісту, моторика в нормі.

Відмічена чітко виражена тенденція до покращення біохімічних та імунологічних показників: Біохімічний аналіз крові: білірубін 8мкмоль/л; загальний білок - 74г/л, альбуміни - 50%, А/Г - 1,0; активність АлАТ - 0,46ммоль/год·л, АсАТ - 0,32ммоль/год·л; тимолова проба - 3,5од, сулемова проба - 1,8; ГГТП - 1050ммоль/год·л, ЛФ - 3,0мкмоль/л. Імунограма: CD3+ клітини - 75%(1,5*109/л), CD4+ клітини - 48%(0,96*109/л), CD8+ клітини -23%(0,46*109/л); імунорегуляторний індекс CD4/CD8 - 2,09; ЦІК заг. - 1,82г/л, дрібномолекулярні фракції (<11S) - 20%(0,36г/л), середньомолекулярні (11S-19S) - 35%(0,64г/л), крупномолекулярні (>19S) - 45%(0,82г/л). Отже, відмічена стійка клініко-лабораторна ремісія гепатобіліарної патології, яка виникла на тлі прийому КОК.

Вагітність настала через 1 місяць після завершення медичної реабілітації. Перебігала без ускладнень, почувала себе добре; за даними УЗД плода і плаценти відхилень від норми не виявлено. Пологи настали у 39 тижнів, ускладнилися розривом шийки матки І ступеня. Народила живу дівчинку без вад розвитку з оцінкою за шкалою Апгар 8-9 балів масою 3850г ростом 56см. Тривалість пологів становила 8 годин 50 хвилин; загальна крововтрата -150мл (0,29%). Післяпологовий та ранній неонатальний період у новонародженої дитини перебігали гладко. Додому виписана на 5-у добу.

Приклад 2.

Пацієнтка Ш., 29 років, вчителька, звернулася до лікаря жіночої консультації з приводу бажання завагітніти. Після ретельного клініко-лабораторного обстеження було виявлено жировий гепатоз та хронічний некалькульоз-ний холецистит з гіпотонічно-гіпокінетичним типом дискінезії жовчного міхура. З анамнезу встановлено, що в якості контрацепції протягом 5-ти років періодично використовувала КОК (переважно триквілар та регулон). Останню упаковку прийняла два місяці тому. На час обстеження надає скарги на нудоту та почуття тяжкості у правому підребер'ї, іноді немотивовану втомленість та зниження працездатності, які співпадають з субфебрилітетом. В анамнезі два штучних та один мимовільний викидень, причину якого пов'язує з нервовим перевантаженням. Протягом 5-ти років страждає на хронічний коліт, періодично застосовує спазмолітики та фіточай для схуднення.

При огляді середнього росту, підвищеного харчування, гіперстенічної тілобудови. Артеріальний тиск 120/75мм рт.ст. на обох руках, пульс 74 за 1 хвилину, температура 36,6°С. Шкіра та слизові блідо-рожеві. Язик вологий, у корня помірно обкладений білим нальотом. Живіт м'який, безболісний при пальпації. Печінка у края реберної дуги, безболісна, чутливість у точці Кера. Схильність до закрепів. При УЗД органів черевної порожнини виявлено підвищення ехощільності печінки, деформація жовчного міхура, сповільнення евакуації жовчі, наявність у ньому "перетинок" та "замазки". При обстежені на маркери вірусних гепатитів (В, С, Д) отримані негативні результати.

Ан.крові: Нb - 122г/л, Ер - 3,7*1012/л, Л - 5,5*109/л, ШОЕ - 12мм/год. ан. сечі - питома вага 1016, білку та цукру немає, Л - 1-2 у полі зору, епітелій - 2-3 у полі зору. Біохімічний аналіз крові: білірубін загальний 15мкмоль/л, пов'язаний - 7мкмоль/л; загальний білок - 66г/л, альбуміни - 42%, А/Г - 0,72; активність АлАТ - 1,02ммоль/год·л, активність АсАТ - 1,06ммоль/год·л; тимолова проба 6 од, сулемова 1,4; ГГТП - 2562ммоль/год·л, ЛФ-10,2мкмоль/л.

Імунограма: CD3+ клітини - 67%(1,24*109/л), CD4+ клітини - 42%(0,78*109/л), CD8+ клітини - 23%(0,43*10%); імунорегуляторний індекс CD4/CD8 - 1,83; ЦІК заг. - 2,55г/л, дрібномолекулярні фракції (<11S) - 26%(0,66г/л), середньомолекулярні (11S-19S) - 34%(0,87г/л), крупномолекулярні (>19S) - 40%(1,02г/л). Таким чином, відмічено помірну Т-лімфопенію, зниження числа клітин з фенотипом CD4+ (Т-хелпери/індуктори) і значення імунорегуляторного індексу CD4/CD8; зростання рівня загальних ЦІК у сироватці крові, яке відбувалося за рахунок середньомолекулярної фракції.

Пацієнтці призначено курс медичної реабілітації відповідно до запропонованого способу - карсил по 2 капсули 3 рази на добу та вітамін Е по 200мг на день, ентеросгель по 100мл у вигляді 1% водної суспензії усередину тричі на день між прийомами їжі і лікарських засобів та додатково глутаргін спочатку внутрішньовенно крапельно по 20мл 4% розчину препарату 2 рази на день 3 доби поспіль, потім по 0,5г 3 рази на добу ще протягом 10 днів.

Під впливом проведеного курсу медичної реабілітації на 4-у добу відмічає помітне підвищення настрою, зростання фізичної та творчої активності, відсутність скарг диспептичного характеру. Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін - 8,5мкмоль/л; загальний білок - 75г/л, альбуміни - 50%, А/Г -1,0; активність АлАТ - 0,42ммоль/год·л, АсАТ - 0,36ммоль/год·л; тимолова проба - 4од, сулемова проба - 1,6; ГГТП - 1100ммоль/год·л, ЛФ - 2,5мкмоль/л. Імунограма: CD3+ клітини - 70%(1,4*109/л), CD4+ клітини - 45%(0,9*109/л), CD8+ клітини - 22%(0,44*10%); імунорегуляторний індекс CD4/CD8 - 2,05; ЦІК заг. - 1,75г/л, дрібномолекулярні фракції (<11S) - 22% (0,39г/л), середньомолекулярні (11S-19S) - 32%(0,56г/л), крупномолекулярні (>19S) - 46%(0,8г/л). Отже, відмічена нормалізація функціонального стану печінки та імунологічних показників.

При повторному обстеженні через три місяці загальний стан залишається задовільний, скарг не надає. На цей час діагностована вагітність 9 тижнів, яка перебігала без ускладнень і завершилася нормальними пологами в 40 тижнів. Народився хлопчик з оцінкою за шкалою Апгар 8-9 балів масою 3200г ростом 53см. Тривалість пологів 10 годин; загальна крововтрата - 180мл (0,23%). Післяпологовий та ранній неонатальний період у новонародженої дитини перебігали гладко. Додому виписана на 5-у добу.

Таким чином, отримані дані свідчать про доцільність і перспективність включення глутаргіну до комплексу медичної реабілітації жінок репродуктивного віку з неспецифічними гепатопатіями на етапі планування вагітності, які раніше використовували в якості контрацепції КОК. Глутаргін - це препарат вітчизняного виробництва, який є в достатній кількості в аптечній мережі України. Даний спосіб не потребує використання дефіцитних та коштовних препаратів, доступний для лікарів та пацієнток. Умовний економічний ефект від використання запропонованого способу складає 102грн. на одну пацієнтку. Це дозволяє рекомендувати запропонований спосіб лікування для поширеного використання в умовах кабінетів жіночої консультації.