Спосіб відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів

Спосіб відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів, який включає розбиття в межах висоти зверху рудного тіла за простяганням на окремі блоки, проведення підготовчих виробок з поділом кожного блока на два або більше підповерхи приблизно рівної висоти з почерговим їх відпрацюванням, починаючи з верхнього, проведення у кожному підповерсі нарізних виробок та Корисна модель відноситься до області розробки родовищ корисних копалин та може бути реалізована при підземній розробці потужних круто-спадних рудних тіл, складених рудами не нижче середньої міцності та стійкості при таких же вміщуючих породах. Відомий спосіб відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів, реалізований у конструкції підповерхово-камерної системи розробки з відбійкою руди вертикальними віялами свердловинних зарядів на відрізну щілину [Системы разработки для подземных рудников Криворожского бассейна /типовые паспорта/. - Кривой Рог: НИГРИ, 1986. - с. 10-11], який полягає у розбитті в межах висоти зверху рудного тіла за його простяганням на окремі блоки проведенням підготовчих виробок з поділом кожного блока на два підповерхи приблизно рівної висоти з почерговим їх відпрацюванням, починаючи з верхнього. При цьому у кожному підповерсі проходять нарізні виробки, розбурюють масив глибокими свердловинами із спеціально пройдених бурових виробок та здійснюють спочатку відпрацювання камерного запасу відбійкою глибоких свердловин на утворену компенсаційну камеру (відрізну щілину) та випуск і доставку обваленої руди під прикриттям стелини та міжкамерного цілика з їх відпрацюванням після відробки камерного запасу. розбурювання рудного масиву глибокими свердловинами, утворення компенсаційної камери з наступною відбійкою на неї камерного запасу шляхом почергово!' відбійки вибурених у ньому глибоких свердловин та випуском і доставкою обваленої руди під захистом стелини та міжкамерного цілика, які відпрацьовують після повної відробки камерного запасу, який відрізняється тим, що з виробок днища вище залягаючого вже відпрацьованого підповерху вибурюють низхідні глибокі свердловини, при цьому камерний запас та стелину обвалюють у висхідному порядку послідовним підриванням зарядів вибухової речовини, яку розміщують у глибоких свердловинах. Потім у такій же послідовності здійснюють відпрацювання рудного тіла в нижньому підповерсі. Недоліками такого способу відпрацювання є підвищений обсяг проведення бурових підповерхових виробок для розбурювання рудного масиву та пов'язане з цим збільшення собівартості видобутку 1т руди. Більш близьким за суттю до запропонованого способу є прийнятий за прототип спосіб відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів, реалізований в конструкції підповерхово-камерної системи розробки з розбурюванням рудного масиву висхідними свердловинами з бурових ніш виробок доставки [Системы разработки для подземных рудников Криворожского бассейна /типовые паспорта/. - Кривой Рог: НИГРИ, 1986. - с. 8-9], який полягає у розбитті в межах висоти зверху рудного тіла за простяганням на окремі блоки проведенням підготовчих виробок з поділом кожного блока на два або більше підповерхи приблизно рівної висоти з почерговим їх відпрацюванням починаючи з верхнього. Для цього у кожному підповерсі проходять нарізні виробки, розбурюють масив висхідними глибокими свердловинами з бурових ніш горизонту доставки. Спочатку відпрацьовують камерний запас, для чого утворюють компенсаційну камеру (відрізну щілину), на яку здійснюють послідовну відбійку глибоких свердло 0> о со О) 7309 вин, пробурених з бурових ніш з розгортанням останніх у випускні воронки (дучки), та наступним випуском і доставкою обваленої руди під захистом стелини та міжкамерного цілика, які відпрацьовують після повної відробки камерного запасу. Недоліком такого способу відпрацювання є порушення надштрекового цілика днища блока при підриванні глибоких свердловин, що спричиняє зменшення стійкості виробок горизонту доставки та призводить до збільшення обсягів їх перекріплення. Негативним моментом є необхідність суміщення робіт по випуску руди з компенсаційної камери із розбурюванням камерного запасу глибокими свердловинами з бурових ніш горизонту доставки, які знаходяться у спільних виробках (ортах або штреках скреперування). Це значно ускладнює організацію робіт, спричиняє збільшення вологості руди внаслідок примішування до неї бурового шламу. Також при цьому способі необхідно проведення додаткових бурових виробок для розбурювання стелини, що збільшує витрати на видобуток руди. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу відпрацювання потужних крутоспадних покладів шляхом розбурювання камерного запасу та стелини низхідними глибокими свердловинами з використанням для їх буріння виробок горизонту доставки вже відпрацьованого вищезалягаючого підзверху, що дає змогу зменшити обсяги нарізних робіт в блоці та знизити собівартість видобутку руди. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що спосіб відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів включає розбиття в межах висоти зверху рудного тіла за простяганням на окремі блоки проведенням підготовчих виробок з поділом кожного блока на два або більше підповерхи приблизно рівної висоти з почерговим їх відпрацюванням починаючи з верхнього. Для цього у кожному підповерсі проходять нарізні виробки, розбурюють масив глибокими свердловинами та відпрацьовують спочатку камерний запас, для чого утворюють компенсаційну камеру, на яку здійснюють послідовну відбійку торцевих зарядів глибоких свердловин з наступним випуском і доставкою обваленої руди під захистом стелини і міжкамерного цілика (МКЦ), які відпрацьовують після повної відробки камерного запасу. Згідно з корисною моделлю з виробок днища вищезалягаючого вже відпрацьованого підзверху вибурюють низхідні глибокі свердловини, при цьому камерний запас та стелину обвалюють у висхідному порядку послідовним підриванням зарядів вибухової речовини, яку розміщують у глибоких свердловинах. Технологічний ефект запропонованого способу відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів полягає у тому, що для розбурювання камерного запасу і стелини, яке здійснюють низхідними глибокими свердловинами, повторно використовують виробки днища горизонта доставки вищезалягаючого вже відпрацьованого підзверху, що дає змогу значно скоротити обсяг проведення нарізних виробок в блоці. Окрім того не порушуються глибокими свердловинами надштрекові цілики днища блока, що сприяє збільшенню стійкості виробок днища та скорочує витрати на їх підтримання у період експлуатації. Усе це дозволяє зменшити собівартість видобутку руди. Заявлений спосіб ілюстрований схемами, де на фіг. 1 зображена вертикальна проекція блока (вид спереду), на фіг. 2 - розріз блока навхрест простягання рудного тіла по лінії А-А (вид збоку), на фіг. З - план горизонту доставки руди Б-Б (вид зверху). Для реалізації способу необхідно провести відкотний штрек 1, орти - заїзди 2, вентиляційний штрек - колектор 3, вентиляційне - ходові підняттєві 4, рудоперепускні підняттєві 5, вентиляційні підняттєві 6, господарчий підняттєвий 7, підповерхові господарчі орти 8, акумулюючий штрек 9, орти скреперування 10 з лучками 11, вентиляційний штрек 12, бурові ніші - дучки 13, утворити одним з відомих способів горизонтальну підсічку (компенсаційний простір) 14, пробурити низхідні глибокі свердловини 15 для відбійки камерного запасу 16 та стелини 17, висхідні глибокі свердловини 18 для обвалення МКЦ 19. Позиціями 20 та 21 на рисунку позначені, відповідно, обвалена руда та пуста порода, а І, II, III, IV - вказана черговість секційної відбійки торцевих зарядів глибоких свердловин 15 при відпрацюванні камерного запасу і стелини. Запропонований спосіб реалізується наступним чином. Підготовка блока полягає у проведенні з відкотного штреку 1 ортів - заїздів 2, вентиляційного штрека - колектора 3 та вентиляційноходового підняттєвого 4. Нарізні роботи включають у себе проведення рудоперепускного підняттєвого 5, вентиляційного 6 та господарчого 7 підняттєвих. На рівні підповерхів проходять підповерхові господарчі орти 8, з яких послідовно у свою чергу проходять акумулюючий 9 та вентиляційний 12 штреки, збиваючи їх поміж собою ортами скреперування 10, в яких проходять дучки 11. По господарчому орту, розташованому в міжкамерному цілику (МКЦ) 19 зі сторони сусіднього раніше відпрацьованого блока, заповненого пустими породами 21, проходять бурові ніші -дучки 13. Очисні роботи в блоці по відпрацюванню камерного запаса 16 починають з утворення горизонтальної підсічки 14 з випуском обваленої руди 20 через дучки 11 та її скреперною доставкою по ортам скреперування 10 та акумулюючому штреку 12 до рудоперепускних підняттєвих 5, по яким вона перепускається на орти - заїзди до місця завантаження у транспортні засоби. Руда з підсічки випускається до рівня горизонту воронок. Паралельно з утворенням підсічки ведуть роботи по розбурюванню камерного запасу низхідними глибокими свердловинами 15. їх бурять з вентиляційного штреку 12 (або інших виробок горизонту доставки) раніше відпрацьованого вищезалягаючого підзверху. Відбійку цих глибоких свердловин на утворену горизонтальну підсічку проводять шляхом почергового секційного підривання цих свердловин (секції І, II, та III) до рівня стелини 17. Після відбійки кожної секції здійснюють випуск та доставку обваленої при цьому руди. Після повного відпрацювання камерного запасу відпрацьовують стелину 17 та МКЦ 19, 7309 які перешкоджали попаданню в камеру пустих порід 21 з раніше відпрацьованих вищезалягаючого пщзверху та сусіднього блока. Обвалення стелини та МКЦ здійснюють шляхом відбійки частини гли 6 боких свердловин 15 (секція IV) та спеціально пробурених з бурових ніш-дучок висхідних глибоких свердловин 18 з наступним випуском обваленої руди під пустими породами. ЇЇ Фіг. 2 Б-Б Комп'ютерна верстка М Клюкін Підписне Тираж 28 прим Міністерство освгти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601