Спосіб формування анастомозу при резекції тонкої кишки в проксимальних відділах

Спосіб формування анастомозу при резекції тонкої кишки в проксимальних відділах, що передбачає резекцію нежиттєздатної ділянки тонкої ки 3 45400 проксимальних відділах з формуванням анастомозу, навіть в умовах перитоніту, таким чином, що проксимальний кінець кишки виводять у .вигляді тонкокишкової стоми на передню черевну стійку; а на дистальний кінець накладають міжкишковий анастомоз по бік в кінець. Перед завершенням формування анастомозу в порожнину кишки вводять Т-подібний дренаж, який виготовляють із звичайного дренажа Кера максимального розміру, до якого до двох кінців прикріплюють дренажні трубки (шлунковий зонд № 21), які заводяться в кишку у проксимальному та дистальному напрямках від анастомозу під час його формування. Вільний кінець дренажа виводять через проксимальну тонкокишкову стому, через який виконують декомпресію ділянки анастомозу в післяопераційному періоді та проводять озонотерапію і ентеральне харчування при відновленні перистальтики. Анастомоз формують звичайними дворядними вузловими швами. На 8 добу при відчутності ознак неспроможності анастомозу Т-подібний дренаж видаляють та виконують огляд ділянки анастомозу через проксимальну ентеростому за допомогою дуоденоскопу без інсуфляції повітря на рахунок спроможності кишкових швів. Після цього накладають кисетний шов на екстракорпоральну частину ентеростоми. Через 2 тижні проводять позаочеревинне закриття ентеростоми. Перевагами даного способу є те, що при його застосуванні в принцип двохмоментності, немає тривалого майже повного викиду тонкокишкового вмісту через проксимальну кишкову стому. Такий анастомоз можна накладати в умовах перитоніту, так як зменшується ризик неспроможності кишкових швів, тому що проксимальна ентеростома забезпечує адекватне розвантаження лінії швів Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 анастомозу» а через Т-подібний дренаж відбувається поступлення травних соків з проксимального в дастальний відділ кишки. До того ж спосіб передбачає можливе проведення візуального контролю спроможності швів дуоденоскопом та закриття ентеростоми у більш ранні терміни. Приклад, Хворий, 57 років госпіталізований в клініку через 3 доби від початку захворювання з діагнозом висока гостра спайкова непрохідність тонкої кишки, дифузний перитоніт. Під час операції на відстані 70 см від зв’язки Трейца виявлено некроз тонкої кишки довжиною до І5см, гнійний перитоніт. Враховуючи некроз кишки та перитоніт, хворому було виконано резекцію 70 см тонкої кишки а наступним формуванням заgропоyованого анастомозу на модифікованому Т-подібному дренажі з виведенням проксимального кінця кишки у вигляді тонкокишкової стоми на передню черевну стінку. Вільний кінець дренажа виведено через проксимальну тонко-кишкову отому. Санація, дренування черевної порожнини. В післяопераційному періоді проводили інфузійну, антибактеріальну терапію. Через вільний кінець Т-подібного дренажа проводили декомпресій ділянки анастомозу протягом перших трьох діб післяопераційного періоду з наступним проведенням озонотерапії і ентерального харчування при відновленні перистальтики. На 8 добу дренаж видалили та оглянули ділянки анастомозу через проксимальну ентеростому за допомогою дуоденоскопу без інсуфляції повітря. Виявлено спроможність кишкових швів. Після цього накладено кисетний шов на екстракорпоральну частину ентеростоми. Через 15 діб проведено позачеревинне закриття ентеростоми. Хворий в задовільному стані виписаний до дому. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601