Авторучка

Винахід відноситься до пишучи х приладів, а точніше до автор учок із стаціонарно розташованими пишучими наконечниками. Відома авторучка патент-прототип США №5017034, з корпусом овальної форми та двома стрижнями з пишучими наконечниками, один з яких виступає з кінця ручки далі ніж інший. Зміна наконечника при письмі потребує зміни нахилу р учки до паперу. Така конструкція створює незручності в користуванні оскільки вимагає постійної концентрації уваги при письмі на відстеження заданого, окремого для кожного з двох стрижнів кута нахилу корпусу, щоб уникнути їх одночасного зіткнення з поверхнею листа. Задачею винаходу є забезпечення зручності користування шляхом забезпечення автоматичного утримання орієнтації пишучи х наконечників щодо поверхні листу при мінімальних габаритах. Поставлена задача вирішується тим, що в авторучці, що складається з корпусу видовженої (овальної) форми поперечного перетину та пари стрижнів з стаціонарними наконечниками, які виступають з одного кінця корпусу паралельно його подовжній осі, згідно з винаходом вона додатково має пару стрижнів, пишучі наконечники двох пар стрижнів встановлені з протилежних кінців корпусу, причому стрижні в корпусі розташовані таким чином, що утворюють "джгут", один кінець якого розвернутий відносно іншого на 90°, а кінцівки пишучих наконечників встановлені на однаковій відстані від торця корпусу на більшій осі поперечного його перетину з можливістю використання наконечників в діаметрально протилежних положеннях ручки. Видовжену форму поперечного перетину може мати частина корпусу або додаткова обичайка. На Фіг.1 показана авторучка запропонованої конструкції. На Фіг.2 показаний її поперечний перетин. Овальна форма корпусу виключає необхідність у додаткових умовах підтримки орієнтації авторучки. Ручка має три окремих елемента. 1. Корпус заціло з одним торцевим елементом, в отворах якого встановлені пишучі наконечники стрижнів. 2.Від’ємний торцевий елемент з аналогічними отворами для пишучих наконечників стрижнів. 3, 4. Пишучі наконечники з гнучкими стрижнями. Пишучі наконечники стрижнів 3 та 4 з обох кінців знаходяться в одній площині, а їх вільні кінці - в іншій площині, перпендикулярній. Це досягнуто тим, що маючи на увазі гн учкість стрижнів „жгут" з чотирьох стрижнів всередині ручки розвернуто відносно його протилежної сторони на 90град. Таке рішення і надає можливості встановити чотири стрижні (по два пишучих наконечника з кожної сторони), які обертаються один відносно іншого та усі разом навколо подовжньої осі ручки, не змінюючи ні довжини, ні діаметра корпусу 1 ручки. При цьому деформація стрижнів при діаметрі „жгута,, десь 7мм та довжині у 120мм настільки незначна, що не потребує додаткової уваги. Пишучі наконечники виступають з корпусу назовні на однакову висоту (їх пишучі поверхні знаходяться в одній площині, перпендикулярній подовжній осі корпусу ручки). 3міна наконечників при письмі відбувається шляхом повороту овального корпусу навколо його подовжньої осі в діаметрально протилежні положення (поворот на 180град). При збірці стрижні встановлюються в корпус 1 ручки з одної сторони та з протилежної сторони через отвори в торцевих елементах р учки, від'ємний торцевий елемент 2 розташований впритул до корпусу 1. Стрижні знаходяться паралельно один одному, ущільнені стінками внутрішнього каналу корпусу 1 ручки. Площини симетрії корпусу р учки та окремого торцевого елементу знаходяться під кутом 90град. Перед остаточною стиковкою чи в процесі стиковки, наприклад, від'ємний елемент 2 розвертається на 90град навколо подовжньої осі ручки. Цей поворот він робить разом з зафіксованими у ньому пишучими наконечниками та вільними кінцями протилежних стрижнів 3, 4. Після того, коли площини симетрії співпадають, виконується остаточна стиковка (фіксація взаємного положення елементів). Випробування дослідного зразка показало: - габарити корпусу авторучки майже не відрізняться від одноколірних ручок, що є у продажу - зміна суміжних кольорів практично не вимагає перемикання уваги - найзручнішою є овальна форма корпусу з однією великою віссю симетрії, що відповідає використовуванню дво х кольорів з кожної сторони авторучки, але, звичайно, це не виключає трикольорового варіанту. - із звичного положення руки при написанні легко можна проводити одночасно дві лінії різних кольорів (наприклад для підкреслення).