Спосіб лікування катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту легкого ступеня тяжкості у осіб молодого віку

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до стоматології і може бути використана для лікування захворювань пародонта. Відомим є спосіб лікування запальних захворювань пародонта шляхом електрофорезу біогенного стимулятора - екстракту алое на маргінальний край ясен [Волик НА. Биогенные стимуляторы в лечении воспалительных заболеваний пародонта//Вісник стоматології. - 1998. - №2. - С.22-26]. Однак лікування цим способом потребує тривалого часу, а явища запалення в тканинах пародонта повністю не зникають. Найбільш близьким і обраним за прототип є спосіб лікування захворювань пародонта, до яких відносяться катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит. Спосіб містить видалення місцевих подразнювальних факторів, обробку порожнини рота розчинами антисептиків, послідовні аплікації лінкоміціновою пастою і антиоксидантною пастою з одночасним прийомом антиоксидантів усередину [Іванов B.C. Захворювання пародонта. - М.: 1998. - С.275]. Недоліки способу пов'язані з тривалим часом лікування. В основу корисної моделі покладено задачу удосконалення способу лікування катарального гінгівіту і генералізованого пародонтита легкого ступеня тяжкості у осіб молодого віку, в якому за рахунок зміни лікувального препарату досягається імунокорегуюча, гіпосенсибілізуюча і антимікробна дія. Поставлена задача вирішується в способі лікування катарального гінгівіту і генералізованого пародонтита легкого ступеня тяжкості у осіб молодого віку шляхом видалення місцевих подразнювальних факторів та використання комплексної терапії, що містить місцеву антимікробну, протизапальну терапію тканин пародонта, обробку порожнини рота розчинами антисептиків, послідовні аплікації, згідно з корисною моделлю, додатково призначають перорально харчовий концентрат Еноант 3 рази на день протягом 15 днів, добова доза складає 0,52мол/кг маси тіла, аплікації з ним на ясенний край та інстиляції в пародонтальні кармани. Еноант - це харчовий концентрат поліфенолів винограду. Поліфеноли винограду, що містяться в Еноанті представлені різними класами фенольних з'єднань, що умовно можна розділити на дві групи -флавоноїди і нефлавоноїди. Хімічні властивості обумовлені особливістю будівлі флавоноїдів, наявністю ароматичного і піронового кілець, функціональних груп. Біофлавоноїди мають широкий спектр біологічної активності, насамперед, детоксикуючу, антиоксидантну дію. Вони є регуляторами активності ферментів різних класів, агоністами й антагоністами рецепторів. З цим зв'язаний їх винятково широкий спектр фармакологічної активності, включаючи кардіопротекторну, спазмолітичну, протизапальну радіопротекторну, антиалергічну, гепатопротекторну, антисклеротичну і інші види дії, у тому числі регуляцію функції залоз внутрішньої секреції. Біофлавоноїди мають антимутагенні й антиканцерогенні ефекти. Кверцетин - антиоксидант із протизапальними й антивірусними якостями. Серед поліфенолів винограду нефлавоноїдної групи ідентифіковані похідні оксикоричної кислоти - транскавова кислота, транс-кумарова кислота, а також галова кислота і ресвератрол. Поряд з поліфенолами винограду в Еноанті містяться фосфоліпіди (лецетин), вітаміни і різноманітні мікроелементи (до 24 найменувань). Такий склад препарату дозволяє підвищити резистентність організму, комплексно впливати на патогенетичні ланки розвитку захворювань, використовувати його в якості біологічно активного препарату широкого спектру дії. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Для підтвердження ефективності запропонованого способу лікування хворі були розподілені на дві групи - контрольну і основну. Хворим контрольної групи традиційне лікування починають із санації порожнини рота, що включає ультразвукове зняття над- і підясенних зубних відкладень, нальоту, усунення факторів, що травмують, вогни щ одонтогенної інфекції. Проводять місцеву антимікробну дію 0,02% розчином хлоргексидину біоглюконату, спиртовим розчином хлорофіліпту і протизапальну терапію тканин пародонта (Ротокан, димексид). Місцеве лікування сполучають із загальним призначенням перорально ехінацеї пурпурної (20 крапель 3 рази на день протягом 15 днів) і комплексу вітамінів (вітрум-Са). За показниками проводять раціональне протезування, хірургічне лікування зубів, фізіопроцедури. Усіх пацієнтів навчають гігієні порожнини рота і проводять індивідуальний підбор раціональних засобів гігієни. В основній групі традиційне лікування хворих доповнюють проведенням аплікацій на ясенний край і інстиляціями у пародонтальні кармани харчового концентрату Еноант, а також призначають його перорально 3 рази на день протягом 15 днів (добова доза 0,52мол/кг маси тіла). Приклад 1. Хвора О.., 22 року, звернулася в обласну студентську поліклініку 23.10.2004 зі скаргами на кровоточивість ясен переважно при чищенні зубів, неприємний запах з рота. Анамнез: до лікаря стоматолога не зверталася. Вважає себе хворою протягом 2 останніх років. Із супутньої патології - захворювання щитовидної залози. Об'єктивно: прикус ортогнатичний, низьке прикріплення вуздечки нижньої губи. Ясна набряклі, кровоточать при доторканні інструментом. Є над- і підясенні зубні відкладення, проба Шиллера-Писарева позитивна в області верхніх і нижніх фронтальних зубів, індекс гігієни 3,11. Глибина пародонтальних карманів не перевищує 3,5мм. Рентгенологічно: визначається резорбція компактної пластинки на вершинах міжзубних перегородок, зниження висоти перегородок до 1/3. Рухливості з убів немає. Дані лабораторних досліджень: Показники імунограми лейкоцити - 4,1, нейтрофіли - 71, лімфоцити -29%, CD3+-30, CD4+-24, CD8+-14, CD16+15, CD19+-16, IgA-2,08, IgG-12,35, Ig M-1,28, ЦИК-0,056, гемолізини - 0,8, комлемент - 1,0, ФЧ-4,5, ФІ-74. Слина: IgA-0,043, IgG-0,075, sIgA-0,032, лізоцим - 12,5. Бакзасів: Staphylococcus epidermidis; b - гемолітичний стрептокок. На підставі результатів комплексного обстеження був поставлений діагноз: загострення хронічного пародонтита легкого ступеня. Хворій провели комплексне лікування: санація порожнини рота, зняття зубних відкладень, іригації порожнини рота спиртовим розчином хлорофіліпту, аплікації на ясенний край і інстиляції в пародонтальні кармани Еноанту, а також призначення його перорально 3 рази на день протягом 15 днів (добова доза 0,52мол/кг маси тіла). Проведено пластику вуздечки нижньої губи. Проведено бесіду про гігієнічний нагляд за порожниною рота. 23.11.2004 Скарг немає. Об'єктивно: ясна щільні, біль і кровоточивість зникла на 3 день, проба ШиллераПисарева негативна, індекс гігієни 0,52. Показники імунограми: лейкоцити - 5,65, нейтрофіли - 64, лімфоцити -36, CD3+-55, CD4+-33, CD8+-16, CD16+15, CD19+-17, IgA-1,3, IgG-11,35, Ig M-1,4, ЦІК-0,052, гемолізіни - 1,3, комлемент - 1,25, ФЧ-3,6, ФІ-76. Слина: IgA-0,063, IgG-0,75, sIgA-0,128, лізоцим - 13,5. Бактеріологічний засів: негемолітичний стрептокок; a - гемолітичний стрептокок. Приклад 2. Хвора К., 20 років, звернулася в обласну студентську поліклініку 23.07.2004 зі скаргами на кровоточивість ясен переважно при чищенні зубів, неприємний запах з рота. Анамнез: до лікаря стоматолога не зверталася. Вважає себе хворою протягом 2 останніх років. Із супутньої патології - захворювання щитовидної залози. Об'єктивно: прикус ортогнатичний. Ясна гіперемовані, набряклі, кровоточить при доторканні інструментом. Є над- і підясенні зубні відкладення, проба Шиллера-Писарева позитивна в області верхніх і нижніх фронтальних зубів, індекс гігієни 3,24. Глибина пародонтальних карманів не перевищує 3,5мм. Рентгенологічно: визначається резорбція компактної пластинки на вершинах міжзубних перегородок, зниження висоти перегородок до 1/3. Рухливості з убів немає. Дані лабораторних досліджень: Показники імунограми лейкоцити - 5,9, нейтрофіли - 57%, лімфоцити - 43%, CD3+-38, CD4+-28, CD8+-26, CD16+-13, CD19+-18, Ig-2,48, Ig-17,19, Ig-1,79, ЛЦТА-26, гемолізини - 1,15, комлемент - 1,1, ФЧ-5,4, ФІ-75. Слина: Ig-0,052, Ig-0,117, sIgA-0,120, лізоцим - 12,7. Бакзасів: Staphylococcus epidermidis; b - гемолітичний стрептокок. На підставі результатів комплексного обстеження був поставлений діагноз: згострення хронічного пародонтита легкого ступеня тяжкості. Хворій провели комплексне лікування, а саме місцеву антимікробну (0,02% розчином хлоргексидину біглюконату, спиртовим розчином хлорофіліпта) і протизапальну терапію тканин пародонта (Ротокан, димексид). Місцеве лікування сполучали з загальним призначенням перорально ехинацеї пурпурної (20 крапель 3 рази на день протягом 15 днів) і комплексу вітамінів (вітрум-Са). Проведено бесіду про гігієнічний догляд за порожниною рота. 23.11.2004 Скарг немає. Об'єктивно: ясна щільні, кровоточивість зникла на 7 день, проба Шиллера-Писарева негативна, індекс гігієни 1,52. Показники імунограми: лейкоцити - 5,9, нейтрофіли - 60, лімфоцити -40, CD3+-64, CD4+-51, CD8+-21, CD16+22, CD19+-18, Ig-3,56, Ig-17,35, Ig-1,63, ЛЦТА-21, гемолізини - 1,3, комлемент - 1,36, ФЧ-5,1, ФІ-73. Слина: Ig-0,112, Ig-0,14, sIgA-0,139, лізоцим - 7,5. Бактеріологічний засів: Staphylococcus epidermidis; b - гемолітичний стрептокок. Приклад 3. Хвора А., 21 рік, звернулася в обласну студентську поліклініку 23.10.2004 зі скаргами на біль і кровоточивість ясен переважно при чищенні зубів, неприємний запах з рота. Анамнез: вважає себе хворою протягом 1 останнього року. Із суп утньої патології - гастродуоденіт. Об'єктивно: прикус ортогнатичний. Ясна гіперемовані, набряклі, кровоточить при доторканні інструментом. Маються над- і підясенні зубні відкладення, проба Шиллера-Писарева позитивна в області верхніх і нижніх фронтальних зубів, індекс гігієни 1,91. Рентгенологічне: визначалися резорбція компактної пластинки на вершинах міжзубних перегородок у нижній фронтальній ділянці. Дані лабораторних досліджень: Показники імунограми: лейкоцити - 7,1; нейтрофіли - 70%; лімфоцити - 30%; CD3+-62; CD4+-29; CD8 +-17; CD16+-15; CD19+-14, Ig-1,89; Ig-15,3; Ig-1,4; гемолізини - 0,79; комлемент - 0,1; ФЧ-2,8; ФІ-64. Слина: Ig-0,123; Ig-0,045; sIgA-0,108; лізоцим - 9,5. Бакзасів: Staphylococcus epidermidis; a - гемолітичний стрептокок; b - гемолітичний стрептокок. На підставі результатів комплексного обстеження був поставлений діагноз: загострення катарального гінгівіту. Хворій провели комплексне лікування: санація порожнини рота, зняття зубних відкладень, іригації порожнини рота спиртовим розчином хлорофіліпта, аплікації на ясенний край і інстиляції в пародонтальні кармани Еноанту, а також призначенням його перорально 3 рази в день протягом 15 днів (добова доза 0,52мол/кг маси тіла). Проведено бесіду про гігієнічний догляд за порожниною рота. 23.11.2004 Скарг немає. Об'єктивно: ясна щільна, біль і кровоточивість зникла на 3 день, проба ШиллераПисарева негативна, індекс гігієни 0,12. Показники імунограми: лейкоцити - 5,9; нейтрофіли - 70; лімфоцити -30; CD3+-60; CD4+-37; CD8+-19; CD16+11; CD19+-8; Ig-1,81; Ig-10,3; Ig-1,25; гемолізіни - 0,9; комлемент - 0,31 Слина: Ig-0,156; Ig-0,098; sIgA-0,120; лізоцим - 7,7. Бактеріологічний посів: Негемолітичний стрептокок. Приклад 4. Хвора Г., 20 років, звернулася в обласну студентську поліклініку 23.07.2004 зі скаргами на кровоточивість ясен переважно при чищенні зубів, неприємний запах з рота. Анамнез: до лікаря стоматолога не зверталася. Вважає себе хворою протягом 2 останнього років. Із супутньої патології - хронічний тонзиліт. Об'єктивно: прикус ортогнатичний. Ясна гіперемовані, набряклі, кровоточить при доторканні інструментом. Маються над- і підясенні зубні відкладення, проба Шиллера-Писарева позитивна в області верхніх і нижніх фронтальних зубів, індекс гігієни 1,87. Рентгенологічне: визначалися резорбція компактної пластинки на вершинах міжзубних перегородок у фронтальній ділянці. Дані лабораторних досліджень: Показники імунограми: лейкоцити - 7,2; нейтрофіли - 56%; лімфоцити - 44%; СВ3+-61; CD4+-25; CD8+-15; CD16+-18; CD19+-16, Ig-2,27; Ig-16,6; Ig-1,8; гемолізини - 0,6; комлемент-0,5; ФЧ-3,67; ФІ-73. Слина: Ig-0,154, Ig-0,132, sIgA-0,087, лізоцим - 11,2. Бакзасів: Staphylococcus epidermidis; a - гемолітичний стрептокок; b - гемолітичний стрептокок. На підставі результатів комплексного обстеження був поставлений діагноз: загострення катарального гінгівіту. Хворій провели комплексне традиційне лікування. Проводили місцеву антимікробну (0,02% розчином хлоргексидина біглюконату, спиртовим розчином хлорофиліпту) і протизапальну терапію тканин пародонта (Ротокан, димексид). Місцеве лікування сполучили з загальним призначенням перорально ехінацеї пурпурної (20 крапель 3 рази на день протягом 15 днів) і комплексу вітамінів (вітрум-Са). Проведено бесіду про гігієнічні заходи в порожнині рота. 23.11.2004 Скарг немає. Об'єктивно: ясна щільна, кровоточивість зникла на 7 день, проба Шиллера-Писарева негативна, індекс гігієни 0,92. Показники імунограми: лейкоцити - 5,9, нейтрофіли - 60, лімфоцити -40, CD3+-64, CD4+-51, CD8+-21, CD16+22, CD19+-18, Ig-1,56, Ig-11,6; Ig-1,28; гемолізини - 0,7, комлемент - 0,29, ФЧ-3,67; ФІ-68. Слина: Ig-0,190; Ig-0,198, sIgA-0,072, лізоцим - 9,7. Бактеріологічний засів: Staphylococcus epidermidis; b - гемолітичний стрептокок. При порівнянні клінічних показників, що характеризують терапевтичну ефективність проведеного лікування, не встановлено достовірної відмінності в показниках, у хворих після лікування в основній і контрольній групах. Однак, середня кількість необхідних відвідувань для ліквідації запального процесу в пародонті в хворих, яким традиційну терапію доповнювали призначенням Еноанту (основна гр.), вірогідно нижче, ніж у хворих, яких лікували без нього (контрольна). Візуально вже на 3-4 день після початку лікування в хворих основної групи цілком зникала хворобливість, кровоточивість ясен, неприємний запах з рота, а в контрольних групах тільки на 6-8 день. На 6-8 день слизувата оболонка здобуває блідо-рожевий колір, ясенні сосочки правильну конфігурацію, усувається набряк і напруженість. Про ефективність застосування Еноанту при лікуванні хворих контрольної і основної групи з легким ступенем тяжкості судили і на підставі даних клініко-рентгенологічного обстеження у віддалений термін спостереження через 6 і 12 місяців після проведеного курсу лікування. Повторні клінічні огляди в хворих через 6 місяців після проведеного курсу лікування показали, що результати лікування хворих основної групи з легким ступенем тяжкості з використанням Еноанту залишилися стабільними. У всіх хворих основної гр уп через 6 місяців відзначався стан ремісії патологічного процесу в тканинах пародонта. Таким чином, при порівняльному аналізі результатів лікування хворих основної і контрольної групи з катаральним гінгівітом і генералізованим пародонтитом легкого ступеня тяжкості у осіб молодого віку установлено, що найбільш виражена і стійка клініко-рентгенологічна стабілізація запального процесу в пародонта визначається при використанні в комплексному лікуванні Еноанту.