Спосіб лікування інгаляційної токсикоманії у дітей та підлітків

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до психіатрії, наркології, психології, і може бути використаним для лікування інгаляційних токсикоманій у підлітків. За останні роки підліткова токсикоманія та наркоманія стали не тільки медичною, психологічною, а значущою соціальною проблемою як в Україні, так і в світі. Зменшення віку початку вживання психотропних препаратів призводить до руйнування психіки молодих людей ще в підлітковому віці. Відсутність життєвих пріоритетів, нестабільна емотивна сфера молоді, значущий вплив криміногенного оточення і широке розповсюдження депресивних станів серед населення створюють передумови для розповсюдження вживання психоактивних речовин, у тому числі вживання інгаляційним шляхом летючих розчинників (клей "Момент", бензин, толуол). Дана проблема, що відноситься до сфери психіатрії, психології і наркології, актуалізувалась до міжнародних масштабів, тому що підліткові токсикоманії реєструються як у країнах, що розвиваються, так і в країнах з високорозвиненою економікою і високим рівнем життя. На сьогоднішній день, немає єдиної схеми лікування інгаляційної токсикоманії, в якій би враховувались вікові, особисті відмінності пацієнта, вид інгалянту, що вживається, важкість стану, тривалість інтоксикації. Відомий спосіб, за яким при лікуванні інгаляційних токсикоманій у дітей та підлітків застосовують вітаміни В1, В6, С, нікотинову кислоту парентеральним шляхом, що є не зручним і утруднює процес лікування, враховуючи вік хворих та тривалість курсової дози вітамінів. [Личко А.Е., Битенский B.C. Подростковая наркология: Руководство для врачей. - Л.: Медицина, 1991-304 с.]. У зв'язку з тим, що у токсикоманів мають місце значні зміни антиоксидантного статусу, які проявляються у інтенсифікації процесів перекисного окислення ліпідів у крові і зниженні рівня антиоксидантного захисту організму існує спосіб лікування токсикоманій, який базується на використанні таких препаратів, як «L-токоферол» [Селедцов A.M., Иванец И.В. Применение антиоксидантов при токсикоманиях // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова.-1997. -Т. 97., № 9. - С. 58-59.]. Недоліком даного способу є недостатня антиоксидантна дія «L-токоферолу» при застосуванні його окремо від інших антиоксидантів. Відомий спосіб лікування інгаляційної токсикоманії, при якому хворим призначається настоянка аралії по 30 крапель 3 рази на добу (Москвичев В.Г. Клинические аспекты ингаляционного употребления подростками средств бытовой и промышленной химии// Вопросы наркологии.-198 8. - № 2. - С. 29-33. Недоліком цього способу є те що, імунокорегуюча дія аралії набагато нижча за тонізуючу, тому вона повинна прийматись не пізніше ніж за 5 годин до сну і при тривалому (біля 1 місяця) вживанні може призвести до розгальмованості пацієнта. При цьому для лікування синдрому залежності від летючих розчинників більш важливими є імунокорегуючи, а не тонізуючи властивості препарату, який обирається для терапії. Згідно з відомим способом рекомендується поетапне лікування синдрому залежності від літючих розчинників: спочатку здійснюють дезинтоксикаційну терапію парентеральним шляхом, потім терапію ноотропами, коректорами поведінки і, наприкінець, проводять індивідуальну та групову психотерапію. [Руженков В.А. Клиника токсического опьянения летучими веществами клея "Момент-1 "//Журнал невропатологии и психиатрии имени С.С.Корсакова - 1992. -Т. 92., № 2.-С. 93-95.]. Найбільш близьким до способу, що заявляється, та обраним за прототип є спосіб лікування інгаляційної токсикоманії, який здійснюють проведенням парентеральної дезинтоксикаційної терапії за допомогою глюкози, натрію тиосульфату, сечогінних препаратів. Враховуючи виражену астенію, хворим призначають вітаміни групи В, аскорбінову кислоту, ноотропи і біогенні стимулятори (екстракт алое, ФіБС, звісь плаценти). [Личко А.Е., Битенский B.C. Подростковая наркология: Руководство для врачей,- Л.: Медицина, 1991-304с.]. Недоліками способу-прототипу є: 1) Парентеральний шлях введення детоксикуючих препаратів, зважаючи на те, що хворі на інгаляційну токсикоманію - діти та підлітки, для яких цей спосіб є психотравмуючим, що може викликати небажання лікуватись. Також треба враховувати те, що деякі пацієнти вже мали спроби внутрішньовенного введення наркотиків, тому небажано викликати у них приємні спогади, пов'язані з ін'єкцією. 2) У хвори х з синдромом залежності від летючих розчинників має місце суттєве зниження антиоксидантного захисту організму. Антиоксидантна дія аскорбінової кислоти, яка застосовується окремо від інших антиоксидантів, не є достатньою. 3) Біогенні стимулятори, яки рекомендується використовувати в способі-прототипі надають, переважно, стимулюючу дію і прискорюють процеси регенерації в організмі, але мають недостатній імунокорегуючий ефект, який є важливим для лікування хворих на інгаляційну токсикоманію дітей та підлітків. В основу корисної моделі покладено задачу удосконалення способу лікування інгаляційної токсикоманії у дітей та підлітків, в якому за рахунок розширення терапевтичного впливу на базі використання нової патогенетичне обґрунтованої фармакологічної комбінації, досягається можливість здійснити менш травматичні для хворих дезінтоксикаційні заходи, підвищити антиоксидантну та імунокорегуючу дію лікування. Поставлена задача вирішується в способі лікування інгаляційної токсикоманії у дітей та підлітків, який містить комбіновану фармакологічну терапію, згідно з корисною моделлю, призначають ентеросорбент "Силлард П" внутрішньо по 2,0 г один раз на добу через 3 години після останнього прийму їжі протягом 14 днів, настоянку ехіноцеї пурпурової внутрішньо по 10-15 крапель (1 крапля на рік життя) 3 рази на добу 30 днів, «триовіт» по 1 капсулі на добу після прийому їжі протягом 1 місяця. Так, на відміну від способу-прототипу для проведення дезинтоксикаційної терапії нами пропонується призначати ентеросорбційний препарат "Силлард П", який являє собою хімічно чистий стандартизований за розміром частин високодисперсний кремнезем з гідроксильованою поверхнею. Метою ентеросорбції є направлена трансформація структурних компонентів внутрішнього середовища організму, яка веде до функціональних змін та оновленню загальної реактивності організму [Федорців О.Є. Ентеросорбція як метод детоксикації організму// Ліки. - 1998.- № 2. - С. 33-36.]. Сорбент «Силлард П» зв'язує на своїй поверхні ауто- і екзотоксини, а потім виділяє їх з каловими масами. Друга особливість дії ентеросорбента у кишковій порожнині полягає у тому, що при його контакті з живою біологічною тканиною виникає принципово нова біомінеральна речовина зі своєю цитоархітектонікою. При цьому клітини лімфоїдного ряду групуються навколо гранул сорбенту в асоціації, які схожі на солітарні лімфатичні фолікули, приймаючи на себе дренажно-детоксикаційну функцію Сорбент знижує ендотоксемію і перериває патологічний процес. [Перспектива применения энтеросорбентов в педиатрии /Римарчук Г.В., Урсова Н.Н., Щеплягина Л.А. и др.// Российский педиатрический журнал. - 1999. - № 1. - С. 16-21.]. «Силлард П» відповідає таким головним медичним вимогам до сучасних сорбентів: він не токсичний, не викликає подразнення слизової оболонки кишок і не затримується у травному каналі, має добрі функційні (сорбуючи) властивості, не викликає дизбактеріоз, має придатну лікарську форму [Запруднов А.Н., Мазанкова Л.Н., Харитонова Л.А. Перспективы применения энтеросорбентов у " детей с заболеваниями органов пищеварения// Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1995.- Т. 40, № 5. - С. 42-47.]. «Силлард П» успішно застосовується при захворюваннях дихальних шляхів, алергічних станах [Ричкова Т.А. Динаміка ендогенної інтоксикації під впливом ентеросорбенту Силларду П у дітей слаборезистентної групи з алергічно зміненою реактивністю// Український медичний альманах.- 1999. - Т. № 2, № 2. - С. 127-128.], лікуванні гестаційних пієлонефритів [Багній H.I. Обґрунтування імунокорекції та ентеросорбції у комплексному лікуванні породіль з гестаційними пієлонефритами // Ліки. - 1998. № 1. - С.17-19], у дітей з патологією сечовидільної та травної систем [Горішний І.М. Стан клітинного імунітету в дітей з поєднаною патологією сечовидільної та травної систем і його корекція сорбентом "Силард П"// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4. - С. 131-132.]. Інформації про застосування даного препарату у дітей та підлітків, які вживають психоактивні речовини інгаляційним шляхом, в доступній літературі не знайшли. З метою підвищення антиоксидантної дії фармакологічної комбінації, яка використовується в способіпрототипі, нами пропонується вітамінно-антиоксидантний комплекс "Триовіт", який раніше у даного контингенту хворих не застосовувався. До складу цього препарату входять бета-каротин, токоферол ацетат, аскорбінова кислота, селен. Є дані, які вказують на те, що при комплексному застосуванні цих речовин вони значно потенціюють одна одну, і ці антиоксиданти значно посилюють ефективність ентеросорбції. [Дранник Г.Н., Гриневич Ю.А., Дизик Г.М. Иммунотропные препараты. - К.: Здоров'я, 1994.-277с.]. Для посилення імунокорегуючих властивостей лікувального комплексу застосовують замість біологічних стимуляторів настоянку ехінацеї пурпурової, яка завдяки комплексу унікальних біологічно активних речовин, реалізує імунокорегуючу, гепатопротекторну, антитоксичну, протизапальну, кардіопротекторну, адаптогенну, протимікробну, противірусну, гіпоглікемічну дію, не має обмежень щодо часів прийму. Ехіноцея має стимулюючу дію на центральну нервову систему при депресіях, нервових виснаженнях [Кушко Л. Я., Никольский И.С. Иммуномодулирующие и терапевтические свойства эхинацеи// Український медичний часопис. - 1998.- № 5 (7).С. 45-48.]. Ефективність пропонованого способу ілюструють наступні клінічні приклади (виписки з історії хвороби). Приклад № 1. Хворий К., 15 років, клінічний діагноз: психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання толуолу. Синдром відміни. Народився в сім'ї робітників молодшим з 2 дітей. Вагітність протікала з токсикозом другої половини, пологі стрімкі. Хлопчик народився в асфіксії 1 ступені. У грудному віці часто хворів на гострі респіраторні вірусні захворювання, на бронхіт. Коли хлопчику було 7 місяців, батьки відвезли його до бабусі, де він прожив до 11 років. З 2-х років відвідував дитячий садок, без бажання, часто плакав, з дітьми спілкувався мало, більше грав самостійно. Ріс тихим, замкнутим. В школу пішов з 7 років. Вчився посередньо. Інтересів і захоплень не було. Коли хлопчику було 12 років, батьки розлучились. Дитина залишилась з батьком. Тяжко переніс розлучення батьків, став ще більш замкнутим, часто залишався на самоті, подовгу не спілкувався з татом. З мамою стосунки не підтримував, "я їй не потрібен". Захопився рок-музикою, "важким металом". В кімнаті з'явились плакати рокерських груп, символіка, атрибути. Невдовзі зійшовся з групою хлопців, захоплених цією музикою. Хлопця дуже скоро прийняли в компанію, хоч раніше він дуже важко сходився з малознайомими людьми. Весь час проводив з новими друзями, почав пропускати уроки, успішність в школі знизилась. У відношенні до батька став агресивним, грубим. Почав палити цигарки, іноді тато помічав, що син повертався додому в стані алкогольного сп'яніння. В колі друзів захопився чорною магією, ворожінням, сатанізмом. В 13 років в компанії спробував вди хати пари толуола. Початкова доза складала 60-70 мл, відчував приємні почуття розслаблення, сп'яніння, легкість у тілі, бачив сатанинські образи, чув їх голоси. Після цього кожний день серед друзів приймав інгалянт. Відмічався швидкий зріст толерантності (до 500 мл на добу). Помітив, якщо кілька днів не вживав інгалянт, то виникала головна біль, біль в м'язах, дратівливість. Двічі у стані токсичного сп'яніння отримав черепно-мозкову травму, губив рівновагу, падав. Школу практично не відвідував, з батьком був гр убим, на його зауваження давав афективні сполохи. З дому крав золоті прикраси. Напередодні госпіталізації, після вживання інгалянту, побачив, що "за мною женуться люди, мені погрожують, кажуть, що вб'ють". С хопив ніж, вибіг на вулицю, кинувся на перехожого. Викликали міліцію. В подальшому оцінити свій стан не зміг, "нічого не пам'ятаю ". Госпіталізований у наркологічний стаціонар. При обстеженні пацієнт у ясній свідомості, орієнтований у місці, часі, власній особистості. Без продуктивної психопатології, в контакт вступає без бажання, на питання відповідає односкладна, сповільнено. Довго зосереджується. За методикою Айзенка діагностована інтроверсія, спрямована на свій внутрішній світ. Погано адаптивен. Тип темпераменту - флегматичний. Шизоїдний тип акцентуації, схильний до містики. Критика до шкідливих звичок відсутня. У відділенні веде себе спокійно, більш находиться на самоті, дивиться телевізор. Періодично відмічаються сполахи гніву та агресії. При соматичному обстеженні у хворого виявлені ознаки бронхіту та лімфоаденопатія. В клінічному аналізі крові - еозинофілія (9 %). При проведенні імунологічного дослідження була виявлена вторинна імунна недостатність за відносним гіперсупресорним варіантом. З першої доби перебування в стаціонарі хворому проведено запропонованим способом лікування інгаляційної токсикоманії та тих змін в організмі, які виникли внаслідок зловживання психоактивними речовинами: "Силлард П" призначали внутрішньо по 2,0 г на добу через 3 години після останнього прийому їжі впродовж 2 тижнів, настоянку ехінацеї пурпурової приймав внутрішньо по 15 крапель 3 рази на добу та «триовіт» по 1 капсулі на добу після прийому їжі протягом 1 місяця. Результати клінічних спостережень та лабораторних досліджень у динаміці показали, що комбінація "Силларду П", настоянки ехіноцеї та «триовіт» здійснювала позитивний ефект. Проявів абстинентного синдрому у пацієнта відмічено не було, соматичне почував себе добре. Прояви бронхіту зникли через 7 діб від початку лікування, перебіг захворювання був без ускладнень. Проведені через 2 тижні лабораторні дослідження показали, що рівень еозинофілів в клінічному аналізі крові нормалізувався і становив 2%. Імунологічне обстеження вдруге проводилось через 3 тижні спочатку лікування. Відмічалась суттєва позитивна динаміка: підвищилась кількість Т-лімфоцитів в 1,6 рази, кількість Т-хелперів\ індукторів в 1,7 рази. Вміст сироваткових Ig А та Ig G підвищувався відповідно в 1,7 і 1,5 рази. Разом з цим хлопчик проходив психологічну реабілітацію. Протягом місяця у хлопчика нормалізувався настрій, він став більш товариським, почав відвідувати шкільні заняття, які проводились у відділенні. Виписаний у задовільному стані. Катамнез 1 рік: При відвідуванні районного лікаря-нарколога хлопець почувається добре, стосунки в сім'ї батька налагодилися. Поступив на навчання в професійне училище . Приклад № 2. Хворий М., 14 років. Клінічний діагноз: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання летючих розчинників (клей "Момент") синдром відміни, "Ефект". Із анамнезу відомо, що вагітність проходила з токсикозом 1 і 2 половини. Народився вчасно. До 3 років розвиток нормальний, часто хворів гострими респіраторними вірусними інфекціями, три рази переніс гостру пневмонію. Дитячий садок відвідував без бажання, нерідко втікав. Батьки приділяли дитині недостатньо уваги. Тато зловживав алкоголем, мати працювала на базарі, постійно знаходилась на роботі. Хлопчик цілий день був без нагляду батьків. Мав багато др узів. До школи пішов в 7 років, погано підготовлений. Вчився погано. Улюбленими предметами були фізкультура, малювання, природознавство. З 5 класу успішність знизилась, бажання навчатись не було. В цей час розвелися батьки. Син став жити з мамою. 5 клас закінчив з двійками, був залишений на другий рік. Влітку познайомився з компанією старших хлопців, у всьому додержувався їх "порад". Почав палити цигарки. По кілька днів не приходив додому, почав сваритися з мамою, хоч “дуже її любив“. В 12 років вперше спробував вдихати пари клею "Момент". Запропонував друг, який вже давно вдихав клей. Захотілось спробувати. Перший раз 1 тюбик (40 мл) розділили на чотирьох. Відчуття не сподобалось: була нудота, головний біль, галюцинацій не відмічалось. Після цього продовжував вдихати пари клею в компанії, "щоб не виділятись". Після 3-4 інгаляцій відчуття стали більш приємні, з'явились легке запаморочення, ейфорія, галюцинації. Став вживати пари клею кожен день. З вересня школу не відвідував. Після застосованих з боку матері і вчителів заходів, почав ходити в школу. Відмічає перерву у вживанні інгалянта до двох місяців. Почав допомагати матері по господарству. Взимку відновив спілкування зі старими друзями, почав знов вдихати пари клею "Момент" 2-3 рази на тиждень, "хотілось частіше, але не було грошей". В цей час мати помітила зміни в поведінці сина, він став дратівливим, брутальним, з'явилось безсоння, з дому стали зникати гроші, речі. На зауваження матері не реагував. Пари клею вживав вже наодинці до 3-х разів на добу (1,5 тюбика клею). Став відмічати, що стан ейфорії зменшився, галюцинації побліднули, з'явилось почуття тревоги, неспокою. При обстеженні - без продуктивної психопатології. В контакт вступає охоче, бре хливий, виверткий, схильний до агравації. Хворим себе не вважає, "це не хвороба, зараз всі нюхають". Неуважний, непосидючий, пам'ять знижена. Погано сформовані процеси узагальнення і логічного мислення. Самооцінка висока. Не може адекватно оцінити ситуацію. Намагається бути лідером, любить бути у центрі уваги, хоч схильний до впливу з боку більш сильної особистості. Стійких інтересів не має. По методиці Айзенка діагностується екстравертований психологічний тип особистості. Емоційно-вольова сфера ослаблена. При патохарактерологічному обстеженні діагностована акцентуація істерично-нестійких рис особистості. При соматичному обстеженні: виявлені прояви стрептодермії, токсичного гепатиту у стадії загострення. У клінічному аналізі крові - еозинофілія (9 %). При імунологічному дослідженні - вторинна імунна недостатність за відносним гіперсуперсорним варіантом. Загальна кількість лімфоцитів була нижче від вікової норми (32,0 %), вміст Т-лімфоцитів був зменшений і становив 47 %, функціональна активність Т-лімфоцитів була значно пригніченою та зменшився вміст Тхелперів/індукторів у 2 рази (22 %). Інші лабораторні дослідження - без патології. З першої доби перебування в стаціонарі у комплексі лікувальних заходів хворому проведено запропонованим способом лікування інгаляційної токсикоманії та тих змін в організмі, які виникли внаслідок зловживання психоактивними речовинами: "Силлард-П" призначали внутрішньо по 2,0 г один раз на добу через 3 години після останнього прийому їжі, настоянку ехіноцеї пурпурової приймав внутрішньо по 15 крапель 3 рази на добу, а «триовіт» по 1 капсулі на добу після прийому їжі. Результати клінічних спостережень та лабораторних досліджень у динаміці показали, що комбінація "Силларду П", настоянки ехіноцеї та триовіту здійснювала позитивний ефект. Прояви абстинентного синдрому (головний біль, в кінцівках, дратівливість) зникли на третю добу. Прояви стрептодермії на шкірі рук ліквідовано на 7 добу. Соматичне почував себе добре. Через 21 день перебування у стаціонарі провели лабораторні дослідження, які показали, що рівень еозинофілів в клінічному аналізі крові становив 3%. Імунологічне обстеження: відмічалась чітка позитивна динаміка, хоч показники ще не досягли вікової норми: підвищилась кількість Т-лімфоцитів в 1,7 рази, кількість Тхелперів/індукторів в 1,7 рази. Біохімічний аналіз крові на печінкові проби нормалізувався. Через 1 місяць хлопець був виписаний у задовільному стані. Ма ти змінила місце проживання - виїхали на село. Катамнез 1 рік: Мати відмічає, що син став спокійним, пішов працювати у фермерське господарство. Не хворіє, психоактивні речовини не вживає. Запропонованим способом було проліковано 92 хворих (усі чоловічої статі, у віці від 9 до 16 років), доставлених у наркологічний стаціонар. У всіх хворих реалізація способу забезпечила тенденцію до нормалізації клінічних та імунологічних показників крові та покращення соматичного стану. Ускладнень і побічних ефектів при реалізації способу, що заявляється, не спостерігалось. Катамнестичне спостереження показало покращення стану пацієнтів.