Спосіб підвищення адаптації до умов in vitro клонально мікророзмножених in vitro пробіркових рослин картоплі і цибулі ріпчастої

Спосіб підвищення адаптації до умов in vitro клонально мікророзмножених in vitro пробіркових рослин картоплі і цибулі ріпчастої, який включає обробку рослин стимуляторами росту, який відрізняється тим, що здійснюють першу обробку кореневої системи розчином N-окису піридину або його метильних похідних при перенесенні рослин у ґрунт, та другу обробку наземної частини рослин вказаним розчином у фазі бутонізації. Сполуки, що стимулюють підвищення адаптаційної властивості пробіркових рослин до нестерильних умов вирощування і спосіб їх використання у технології мікророзмноження овочевих культур. Винахід належить до галузі клітинноінженерних технологій виробництва та застосування стимуляторів росту похідних N-окису піридину, які використовуються для кращого приживлення і укорінення пробіркових рослин овочевих культур після пересадки в нестерильні умови вирощування. Цей процес технологічно складається з 3-х етапів: - експлантування тканин рослин (на цьому етапі потрібно отримати культуру тканин, придатну до асептичних умов вирощування, створити умови для виживання експланту і його швидкого росту); - безпосередньо мікророзмноження, тобто максимальне збільшення кількості мериклонів; - укорінення розмножених пагонів на штучних поживних середовищах і їх пересів на природні, нестерильні, умови вирощування. До теперішнього часу слабким ланцюгом у мікророзмноженні рослин є прийоми адаптації отриманого рослинного матеріалу in vitro до умов вирощування in vivo. Дана розробка в літературі не описана, а препарати, які використовуються в .: заявленому матеріалі описані нами раніше [1-3]. Найближчим аналогом по біологічній дії є індолілмасляна кислота [4]. До основних недоліків даного аналогу можна віднести те, що даний препарат не стабільний, а продукти деструкції даної молекули високотоксичні. Крім цього аналог не вироблюється в Україні і згідно даних результатів використання (таблиця 1-3) має меншу біологічну активність. Задачею запропоновоного винаходу є пошук засобів для значного підвищення результативності створеного дорогими біологічними методами рослинного матеріалу для селекції насінництва овочевих культур, і зокрема, по поліпшенню приживлюваності пробіркових рослин після (19) UA (11) 81097 (13) C2 (21) 2002108200 (22) 16.10.2002 (24) 10.12.2007 (72) ДУЛЬНЄВ ПЕТРО ГЕОРГІЙОВИЧ, UA, ІВЧЕНКО ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА, UA, КОНДРАТЕНКО СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ, UA, ГОРОВА ТАМАРА КОРНІЙОВНА, UA (73) ІНСТИТУТ ОВОЧІВНИЦТВА І БАШТАННИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК, UA, ДУЛЬНЄВ ПЕТРО ГЕОРГІЙОВИЧ, UA (56) Пономаренко С.П. "Регуляторы роста растений на основе N-оксидов производных пиридина" К.1999, с. 113 UA 2001031932, 22.03.2001 UA 98105266, 06.10.1998 3 вирощування на штучних поживних середовищах до природних умов вирощування. Поставлена задача вирішується за рахунок використання похідних N-окису піридину в концентрації 0,5-50мг/л. Для кращого розуміння матеріалів заявки приводяться конкретні приклади: Приклад 1. Вивчення адаптогенної дії запропонованих препаратів. Приготування рослинного матеріалу і методика проведення досліду (біотестів). Дослідження були проведеш у 2000-2001 роках з меристематичними рослинами картоплі і цибулі ріпчастої. У дослідах на картоплі було використано сорт Повінь, Рослини-регенеранти перед висадкою в умови in vivo були оброблені фізіологічно активними речовинами методом занурення корінців на 2-3сек. у розчин препаратів. У кожному варіанті було оброблено по 20 рослинок. На контролі матеріал обробляли водою, а у якості еталону для приживлення і укорінення використовували ауксин - індолілмасляну кислоту (ІМК). Після обробки пробірковий матеріал висаджували у плівкову теплицю. Друга обробка препаратами була здійснена в момент бутонізації картоплі шляхом обприскування меристемних рослин ручним обприскувачем. Після 2 тижнів вирощування проведено облік приживлення матеріалу та проведені біометричні виміри росту рослинного матеріалу. На основі попередніх даних, одержаних у 2000 році, відібрано кращі варіанти, з якими продовжена робота у 2001 році. Під час збирання врожаю картоплі проведено облік бульбоутворення та загального врожаю. В дослідах 2000-2001pp. на цибулі ріпчастій були проведені досліди по приживленню пробіркових рослин-регенерантів, які перед висадкою у ґрунтовий субстрат були оброблені фізіологічне-активними речовинами методом занурення корінців на 2-3сек. в розчини запропонованих препаратів. В кожному варіанті було оброблено по 20 пробіркових рослинок цибулі У контрольному варіанті рослинки обробляли водою, а також розчином ІМК у якості еталону. Через кожні 2 тижні пересадки матеріалу у ґрунт було проведено підрахунок кількості приживлених рослин і обміри довжини листків. Результати біотестів запропонованих препаратів на меристемному матеріалі картоплі і цибулі ріпчастій. При першому обліку (2000р.) після 2 тижнів вирощування встановлено, що більшість препаратів виявили позитивний ефект на картоплі. Одержані дані по кращих варіантах наведено в таблиці 1. Рослини, оброблені препаратами (таблиця 1) мали високий процент приживлення. Максимальна стимуляція зафіксована у вар.8, де середня висота пробіркової рослини становила 26,4см, тоді як у контролі 10,8см; а з еталоном 12,3см, вар.7 - 20,1см; вар.3 - 21,3см. На кращих варіантах (3, 4, 5, 6, 7, 8) була проведена друга обробка рослин шляхом обприскування розчином препарату у фазі бутонізації. 81097 4 Збирання врожаю проведено 20 вересня. Максимальну середню кількість бульб на кущі було відмічено у вар.8 - 9,75шт.; вар.4 - 9,25шт.; вар.5 - 10,2шт.; тоді як на контролі - 7шт.; на кущ. У 2001 році у дослідах нами були використано 3 препарати у перспективних концентраціях; для обробки меристемного матеріалу картоплі та цибулі ріпчастої Проведені біометричні спостереження також підтвердили присутність суттєвого стимулюючого ефекту від обробки адаптаційними препаратами (Таблиця 2), У вар.4 спостерігалось 100% приживлення меристемних рослин картоплі, значно суттєві показники приросту матеріалу, його вирівняність. Це дало змогу рослинам картоплі у цьому варіанті сформувати більшу вегетативну масу куща, що у подальшому мало наслідком більший врожай бульб у цьому варіанті. У варіанті, де здійснювалась обробка рослин препаратом N-окис 2,6-диметилпіридином, нами зафіксовано також стимуляція приросту рослин-регенерантів на початку вирощування матеріалу у плівковій теплиці. N-окис піридину і N-окис 2,6-диметилггіридину у оптимальній концентрації збільшували кількість приживлених рослин відповідно на 113% і 106% у порівнянні з контролем. Разом з проведенням порівняльного аналізу фізіологічної активності різних препаратів було визначено оптимальні 5 концентрації при, яких відзначено їх найбільшу ефективність. Всі три проаналізовані препарати виявили максимальну ефективність при середній концентрації (5мг/л). Збільшення концентрації розчинів вище оптимальної величини позначалося на суттєвому зниженню ефективності препаратів. Як свідчать отримані данні на цибулі ріпчастій, всі три препарати забезпечили збільшення кількості приживлених рослин у порівнянні з контролем (на 106-150%). При цьому найбільш ефективним виявився препарат N-окис 3метилпіридину, який у концентрації 5мг/л стимулював 100% приживлюваність рослинрегенерантів. Таким чином установлено, що максимальну стимуляцію і приживлення рослин-регенерантів в цибулі ріпчастої виявило застосування N-окисі 3метилгаридину у концентрації 5мг/л (100% приживлюваність рослин); для картоплі-N-окис 3метилпіридину та N-окис 2,6-диметилпіридину. Для підвищення приживлення оздоровлених регенерантів картоплі і підвищення їх продуктивності доцільно проводити дві обробки препаратами: першу при посадці з пробірок у ґрунт, другу - в фазу бутонізації картоплі. Література 1. Пріорітет матеріалів заявки на патент №2002010589 від 23.01.2002р. 2. Авторское свидетельство СССР №162003, 1983. 3. Пріорітет матеріалів заявки на патент №98020769 від 13.02.1998р. 81097 6