Спосіб визначення відокремлюваності лляної трести
Номер патенту: 83726
Опубліковано: 11.08.2008
Автори: Головій Олександр Віталійович, Жуплатова Людмила Михайлівна
Формула / Реферат
Спосіб визначення відокремлюваності лляної трести, який включає консольне закріплення відрізків стебел за один з кінців, злом і підрахунок показника відокремлюваності, який відрізняється тим, що довжину консолі відрізків стебел під час їх затискання визначають залежно від середнього діаметра стебел.
Текст
Спосіб визначення відокремлюваності лляної трести, який включає консольне закріплення відрізків стебел за один з кінців, злом і підрахунок показника відокремлюваності, який відрізняється тим, що довжину консолі відрізків стебел під час їх затискання визначають залежно від середнього діаметра стебел. (11) (21) a200610154 (22) 22.09.2006 (24) 11.08.2008 (46) 11.08.2008, Бюл.№ 15, 2008 р. (72) ЖУПЛАТОВА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВН А, U A, ГОЛОВІЙ ОЛЕКСАНДР ВІТАЛІЙОВИЧ, UA (73) ІНСТИТУТ ЛУБ'ЯНИХ КУЛЬТУР УААН, UA (56) ДСТУ 4149:2003 Треста лляна. Технічні умови. - С. 9 UA 93010088, 28.12.1994 Тривалість росяного мочіння до відбору проби, діб 1 10 15 17 26 38 Відокремлюваність луб'яного шару від деревини в стеблах льону за класами діаметра до 1,5мм 1,51-2,00мм 2,01 і більше 1,0 2,6 3,4 2,5 3,5 3,7 2,7 3,5 4,9 2,8 3,3 4,9 6,8 6,9 7,5 8,0 8,2 9,3 (19) Вплив діаметра стебел на показник відокремлюваності лляної трести UA Таблиця 1 3 83726 Отже, якщо в пробу при визначенні відокремлюваності лляної трести потраплять стебла з великим діаметром, то результат визначення буде завищено, а якщо дрібні - то, навпаки, занижено. Таким чином, точність визначення відокремлюваності лляної трести, яка є характеристикою її ступеня вилежаності, існуючим методом, є незадовільною. Завдання винаходу полягає у підвищенні точності і достовірності результатів визначення відокремлюваності лляної трести за рахунок зменшення впливу діаметра стебел. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі визначення відокремлюваності лляної трести, який включає консольне закріплення відрізків стебел за один з кінців, злом і підрахунок показника відокремлюваності, довжину консолі у відрізків стебел під час їх затискання визначають залежно від середнього діаметра стебел. Урахування довжини консолі у відрізків стебел під час їх затискання залежно від середнього діа 4 метра стебел, дозволяє зменшити вплив діаметра на показник відокремлюваності лляної трести й підвищити точність і достовірність визначення ступеня її вилежаності. Даний висновок підтверджується експериментальними дослідженнями, на основі яких виведена емпірична залежність довжини консолі лляної трести від діаметра стебел, що аналізуються, яка має такий вигляд: L=16,9d-19,9, де: L - довжина консолі, мм; D - середній діаметр стебел, мм. Виходячи з запропонованої формули складена таблиця залежності довжини консолі від середнього діаметра стебел під час злому відрізків стебел на приладі ООВ (визначник відокремлюваності волокна) (табл. 2). Під час визначення відокремлюваності спочатку заміряють середній діаметр стебел, а потім залежно від середнього діаметра знаходять за таблицею довжину консолі цих стебел на приладі ООВ. Таблиця 2 Залежність довжини консолі від діаметра стебел Середній діаметр стебел D, мм до 1,39 1,40-1,54 1,55-1,69 1,70-1,84 1,85-1,99 2,00-2,13 2,14-2,28 2,29-2,43 2,44-2,58 понад 2,59 Довжина консолі L під час злому відрізків стебел на приладі ООВ, мм 2,5 5,0 7,5 10,0 12,5 15,0 17,5 20,0 22,5 25,0 Винахід пояснюється малюнком. На Фіг.1 зображено схему поперечного перетину приладу ООВ. Злом виконується наступним чином. Після підрахунку середнього діаметра відрізків стебел D знаходять довжину консолі L за допомогою таблиці 2. Відрізки 1 (Фіг.1) укладають на платформу 2 приладу ООВ таким чином, щоб довжина консолі дорівнювала знайденому значенню L. Потім їх затискають планкою 3 та за допомогою крайки шарнірно закріпленої скоби 4 виконують злом. Приклади конкретного виконання Приклад 1. З розісланих для росяного мочіння стрічок відбирають проби стебел в 3-х кратній повторності для визначення відокремлюваності лляної трести. Заміряють середній діаметр стебел, який в досліді №1 дорівнює 2,6; в досліді №2 - 1,8 і а досліді №3 - 1,4мм. Після чого всі повторності кожного досліду розділяють на дві рівні частини. Потім у одній частині всіх повторностей першого досліду визначають відокремлюваність лляної трести за Існуючим способом тобто з постійною довжиною консолі, яка дорівнює 10мм (див. ДСТУ 4149:2003 "Треста лляна. Технічні умови"), а в другій частині всіх проб першого досліду - за способом, що пропонується, тобто залежно від середнього діаметра стебел згідно таблиці 2 визначають довжину консолі. В досліді 1 при середньому діаметрі стебел 2,6мм довжина консолі складає 25мм, тобто вона є значно більшою у порівнянні з існуючим способом. Таким же чином визначають відокремлюваність лляної трести і в дослідах №2 та №3, де діаметр стебел дорівнює відповідно 1,8 та 1,4мм. Згідно таблиці 2 довжина консолі при діаметрі стебел 1,8мм складає 10мм, тобто співпадає з визначенням відокремлюваності лляної трести за існуючим способом, а при діаметрі 1,4мм-5мм, тобто вдвічі менша (табл. 3). Похибку визначення відокремлюваності лляної трести за існуючим способом і тим, що пропонується, наведено в таблиці 3. 5 83726 6 Таблиця 3 Результати визначення відокремлюваності лляної трести за існуючим способом і тим, що пропонується № прикладу 1 2 3 Існуючий спосіб Спосіб, що пропонується № дослі- Діаметр стебел D, Довжина кон- Відокрем- Похибка, Довжина конВідокрем- Похибка, ду мм солі L, мм люваність % солі L, мм люваність % 1 2,6 10 3,2 25 2,0 29,3 12,7 2 1,8 10 3,0 10 3,0 3 1,4 10 1,0 5 2,2 1 2,6 10 5,2 25 3,0 14,1 4,5 2 1,8 10 3,2 10 3,2 3 1,4 10 4,0 5 3,5 1 2,6 10 7,5 25 8,2 2 1,8 10 8,2 2,6 10 8,2 0,0 3 1,4 10 8,0 5 8,2 Приклади 2 та 3 виконуються так, як описано в прикладі 1. Різниця між прикладами полягає в різному ступені вилежаності лляної трести. Проби всіх трьох прикладів відбирали з розісланих для росяного мочіння стрічок в різні строки, а саме: приклад 1 - на початку процесу росяного мочіння; приклад 2 - в середині процесу росяного мочіння; приклад 3 - в кінці процесу росяного мочіння. З таблиці 3 очевидно, що визначення відокремлюваності лляної трести за способом, що пропонується, тобто з урахуванням діаметра стебел, Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін дозволяє суттєво (в 2,3-3,1 рази) знизити похибку досліду. Таким чином, одержані експериментальні дані показують, що в способі, що пропонується, відокремлюваність лляної трести за рахунок врахування діаметра стебел визначається точніше, а це має суттєве значення для об'єктивного оцінювання якості лляної трести при визначенні її ступеня вилежаності, тобто готовності для реалізації на льонозаводи й подальшого перероблення на м'яльно-тіпальному обладнанні. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for determination of flax stalks separability
Автори англійськоюZhuplatova Liudmyla Mykhailivna, Holovii Oleksandr Vitaliiovych
Назва патенту російськоюСпособ определения отделимости льняной тресты
Автори російськоюЖуплатова Людмила Михайловна, Головий Александр Витальевич
МПК / Мітки
МПК: D01B 1/00
Мітки: відокремлюваності, лляної, визначення, трести, спосіб
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/3-83726-sposib-viznachennya-vidokremlyuvanosti-llyano-tresti.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення відокремлюваності лляної трести</a>
Попередній патент: Обладнання та спосіб обробки стічної води біологічно активним мулом
Наступний патент: Пристрій для відсічення шлаку при випуску сталі з конвертера
Випадковий патент: Електронно-пневматична рулетка