Спосіб одержання вуглеводневого палива з підземним його формуванням з неорганічних мінералів в місцях їх залягання

1. Спосіб одержання газоподібного вуглеводневого палива з підземним його формуванням в місцях залягання пластів мінералів, що є імітаторами донних відкладень і вибрані з сухи х чорних глин, чорних сланців, темно-сірих мергелів, темних пісків, що містять залізо (II), карбонати, при цьому мають понижений вміст кисню та не містять органічних речовин, що включає буріння принаймні однієї свердловини до досягнення пласта мінералу, закачування в пласт води в кількості, достатній для перетворення заліза (ІІ) в залізо (III), та відведення одержаного газоподібного вуглеводневого палива. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що додатково включає герметизацію приповерхневого шару в місцях тектонічних ушкоджень природного герметизатора. UA (21) a200506175 (22) 29.09.2003 (24) 25.11.2008 (86) PCT/BY2003/000010, 29.09.2003 (31) a20030033 (32) 16.01.2003 (33) BY (46) 25.11.2008, Бюл.№ 22, 2008 р. (72) ВЕРАКСО ІВАН ГРИГОРОВИЧ (73) ВЕРАКСО ІВАН ГРИГОРОВИЧ (56) Нестеров И.И. //Вестник РАН. Т.64, №2, 1997, с.115-127 RU 2102591, C1, 20.01.1998 Нестеров И.И. //Нефть и газ. №5, 1997, с.46-52 В. Г. Кучеров и др. //ДАН (РАН). Т.387, №6, 2002, с.789-792 Черский Н.В., Царев В.П.//Доклады АН СССР, Т.279, №3, 1984, С.730-735 Гуревич И.Л.//Те хнология переработки нефти и газа, ч.1. Общие свойства и первичные методы C2 2 (19) 1 3 84691 навчилася створювати підземні герметичні накопичувачі для штучно сформованого вуглеводневого палива, отриманого з органіки. [2]. Метою передбачуваного винаходу є надання людині ще одного способу по формуванню штучного вуглеводневого палива, який спирається не на готову органіку з великим вмістом вуглеводнів в породі, а на інші природні явища планети Земля по перетворенню неорганічних сполик в органічні. Відомо, що Сонце своїм випромінюванням безперервно поставляє енергію на планету Земля у розмірі 1,36квт. на один метр кв. у верхні х шарах атмосфери, що в сумі на проекцію Землі складає 175 трильйонів кіловат. Закон Кулона трактує, що заряд одного тіла, наприклад, Сонця, впливає на заряд іншого тіла, наприклад, Землі, з силою прямого пропорційно кількості їх зарядів. Для того, щоб Земля мала свій електричний заряд, природа поклопоталася про те, що добра частина променистої і теплової енергії Сонця перетвориться піском, а точніше складним з'єднанням діоксиду кремнію з оксидами металів, де останні виконують роль донорів електронів і забезпечують перетворення променистої і теплової енергії Сонця в електричний струм. Основним металом в такому перетворенні є залізо. За останніми даними геологічної служби США його в континентальній корі Землі міститься 5,8% від всієї маси кори[3, с.42]. Складне з'єднання кремнію є звичайний пісок від рудуватого кольору з малим змістом заліза, до кольору темної червоної глини із змістом заліза 15-20%. Але середньо статистично його 5,8%. Залізо є обов'язковий елемент на планеті Земля згідно закону Всесвіту по взаємодії планет один з одним. На самій, поверхні Землі і в середовищі, що містить багато кисню, наприклад, у вологому піску, залізо хімічно стабільне тільки у вигляді заліза (III). Воно входить до складу таких мінералів як магнетит Fе3О4, гематит Fе2О3 , бурий железняк - лимоніт 2Fe2O3×3H2O. Частина променистої енергії Сонця від потужності в 175трл. квт. перетвориться в геліоелектрику і йде в надпровідний шар Мо хо, що знаходиться на глибині 25-45км. між мантією Землі і корою Землі. Йдучи по шарах порід Землі, які мають різну електропровідність, ця електрика створює ефект лінійного електродвигуна. Від роботи цього ефекту вся кора Землі розтріскалась на тектонічні плити, які мають різну швидкість руху і, тим самим, кора Землі невидимо для людського ока рухається безперервно в горизонтальному і вертикальному напрямі. Так перетини порід по свердловині завглибшки в 1000м говорять, що поверхня Землі в долині річки Прип'ять піднімалась і опускалась щодо рівня океану 27 разів за минулий великий період часу. При черговому опусканні вниз поверхні Землі залізо (III), яке знаходилося в піску на поверхні Землі, в зоні з великим змістом кисню, потрапляє в зону, де кисню стає менше. Тому що над цим з'явилося море і воно дало крейдяні відкладення, які є хорошим герметиком від проникнення вологи в нижні шари, де зараз лежать піски із залізом (НІ). У такій зоні з пониженим вмістом кисню мінерали, які містять залізо (III), переходять в залізо (II) [3, с 117] – FeCO3; FeO; FeS і т.д., де сидіріт FeCO3білого ко 4 льору знаходиться в доломіті, мергелях, a FeO має чорний колір і офарблює все і суху глину в чорний колір. Ступінь чорноти донних відкладень характеризує ступінь насичення їх залізом (II) FeO. Всі донні відкладення, що складаються з доломіту, мергеля, аргеліта, сухи х чорних глин, в своїй основі є відкладення з карбонатів і кремнезему з різним процентним змістом останніх залежно від назви породи. Якщо в зону з зниженим вмістом кисню, що містить залізо (II) дати середовище з великим змістом кисню, тобто воду, то почнеться перехід заліза (II) в залізо (III). Донні відкладення складаються з декількох названих відкладень і містять різні хімічні елементи. При подачі води в таке середовище підуть різні хімічні реакції по багатьом напрямам з утворенням незначної кількості різних газів. Що підтверджує аналіз забирання газів в шахті в зоні сухої чорної глини. Провідним хімічним елементом, який бере участь в цій складній реакції, є залізо (П), яке дає нам паливо. А основна реакція за участю заліза (H) протікає по наступній формулі в молекулярному вигляді: 8FeO + CaCO3 +15H2O®4(Fe2O3×3H2O) + Ca(OH)2¯ +CH4­ У водному середовищі за участю заліза (П) відбувається процес відновлення вуглецю з СО32- і водню з H2O до вуглеводнів. Кисень, що звільнився при цьому, реагує із залізом (II), утворюючи залізо (III). Ha утворення одного моля CH4 витрачається тільки 3 моля H2O, а 12 молей H2O входять до складу лимоніту (4Fe2O3×3H2O). Завершуюча стадія утворення вуглеводневого палива на іонному рівні: CO32-+3H2O®СН4­+2ОН-+2О2. В якості кінцевого продукту може бути не тільки CH4, але і широка гамма вуглеводнів. Поставлена мета при .формуванні штучного вуглеводневого палива з сухих чорних глин, чорних сланців, темно-сірих мергелів, що не містять органіки в місцях їх залягання при середньостатистичному змісті заліза 5,8%, досягається за рахунок закачування розрахункової кількості води в зону залягання цих порід і залежно від геологічних особливостей залягання пластів спосіб формування штучного вуглеводного палива технологічні відмінності. Так, якщо за водоносним пластом піску верхнього шару поверхні Землі нижче лежить пласт крейди, що володіє хорошими властивостями герметизації, і нижче за крейду лежить зцементований карбонатами і залізом каменеподібний пласт пісковика і вони не пошкоджені тектонікою, то крейда і зцементований пісковик практично повністю відокремлюють водоносний шар від нижче лежачих шарувати х відкладень, що підтверджується наявністю заліза (II) в відкладеннях і досвідом здобичі калійних руд в зоні цих відкладень. Цей шар так само утримуватиме гази і дозволить газ направляти в потрібному напрямі для його забирання. Спосіб формування штучного вуглеводневого палива з донних відкладень долини річки Прип'ять показаний як приклад в масштабі з свердловини завглибшки 1000м на Фіг.1. Під шаром піску 1 лежить шар крейди 2 і шар зцементованого карбонатами і залізом пісковика 3. Потім йдуть багатошарові відкладення з доломіту, мергеля, 5 84691 чорних сланців і сухої чорної глини 4. Сольові відкладення 5 чергуються з донними відкладеннями 6. Для отримання палива насосом 7, по стовбуру свердловини 8 в пласт закачується вода і розмивочним пристроєм 9 розливається по пласту до свердловини по відведенню газів 10 через забиральний пристрій 11. Приймальний пристрій 12 приймає гази. У приймальний пристрій 11 гази підуть тому, що пласт солі не пошкоджений тектонічними силами герметичний від витоків. Під час переходу заліза (III) в залізо (II) утворюється частково проміжна стадія перетворення у вигляді залізистих гелів різних кольорів. Гелі займають невеликі об'єми в пласті. Після закінчення переходу гель усихає і пласт породи має між шарами мікропори, що сприяє проникненню води в пласт. Формувати паливо можна не тільки прокачуванням води через пласт за допомогою центральної 8 і периферичних свердловин 10 по відведенню газів, але і за допомогою однієї свердловини 13. Вода до певного тиску накачується насосом 14-в свердловини 13 і потім припиняється подача води. Коли тиск, в стовбурі перевищить норму від реакції перетворення заліза, відкриється запобіжний клапан і газ піде в приймальний пристрій 12. Такі цикли повторюються періодично. Герметиком від вільного і неконтрольованого виходу газу на поверхню Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 6 землі, при формуванні їх в надсольових донних відкладеннях 4, може бути зцементований пісковик З і крейдяні відкладення 2. Якщо крейдяний герметизуючий пласт 2, пісковик 3 і сольові пласти 5, пошкоджені тектонічними силами і землетрусом, а нижні донні відкладення містять багато заліза (П), то утворювані від закачування води гази можна уловити за рахунок укладання під родючим шаром плівкового укриття Фіг.1-І. Оскільки залежно від змісту заліза (П) в породі і товщини пластів об'єм очікуваних газів прораховується, то на період забирання, всю поверхню землі в місці забирання можна герметизувати, уклавши герметик 16 на вирівняну поверхню землі. Тектонічні сили Землі можуть опустити осадкові донні відкладення із залізом (II) не тільки на 1-2км глибини, але і на глибини 5-7км. Технологія формування штучного вуглеводневого палива на таких глибинах та ж сама. Бібліографічні дані. 1 Нестеров И.И. «Искусственное формирование залежей нефти и газа». Вестник РАН, 1994г., том 64., № 2, с.115-127.Прототип. 2. Нестеров И.И. «Нефть черных сланцев». Нефть и газ 97/5, стр.46-52. Прототип. 3. Скиннер Б. «Хватит ли человечеству земных ресурсов?» «Мир», 1989. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601