Валкова дробарка з регульованими пластинами

1. Валкова дробарка (1) для подрібнювання сипкого матеріалу, наприклад цементної сировини, цементного клінкеру і аналогічних матеріалів, що включає два валки (2, 3), що обертаються у протилежних напрямах, причому один з валків змонтований рухомим щодо другого валка, а між валками (2, 3) є валковий зазор (4); і систему живильника, яка містить щонайменше одну похилу пластинчасту секцію (5) для регулювання кількості сипкого матеріалу, який подається уздовж валко C2 2 (19) 1 3 лкової дробарки. Далі, скручування рухомого валка зробить неможливим здобуття абсолютної непроникності ущільнень підшипників рухомого валка. Спроба вирішити проблему деформації була зроблена в патентній заявці DE 42 26 182 A1. У ній описана валкова дробарка, в якій досягнута диференціація подачі матеріалу уздовж валкового ,зазору. У цьому документі запропоновані дві керуючі потоком матеріалу поворотні пластини, встановлені симетрично одна навпроти одної на стінці лотка живильника. Таким чином, з'являється можливість збільшувати або зменшувати потік матеріалу у валковий зазор поворотом цих пластин, що керують завантаженням. У цьому варіанті здійснення пристрою не можна обійтися без засувки між бункером матеріалу і лотком живильника, оскільки через те, що пластини, що керують завантаженням повертаються, вони перекривають потік з одного боку, але відкривають з іншого, таким чином матеріал подається у валковий зазор весь час. З цієї причини відсутня можливість здійснювати плавний пуск валкової дробарки з повільним наростанням потоку матеріалу, що подається у валковий зазор, уздовж всього валка. Далі, в заявці DE 42 26 182 A1 описаний варіант з двома установленими в лотку живильника одна навпроти одної пластинчастими секціями, кожна з яких включає дві пластини, що керують завантаженням уздовж валкового зазору за допомогою шарнірів і приводів. Проте, це технічне рішення не можна вважати оптимальним, оскільки керування кожною з двох пластин кожної пластинчастої секції за допомогою приводів залежатиме від положення іншої пластини, що викличе значні труднощі при здійсненні функції керування. Далі, ці приводи безперервно перебуватимуть під дією падаючого крізь шарніри матеріалу і пилу що безперервно утворюється, що робить малопривабливим варіант використання в цих приводах гідравліки. Крім того, шарнірне кріплення керувальної секції до лотка живильника і, особливо, шарнірне з'єднання двох пластин слід вважати категорично непридатним для даних конкретних умов застосування. Завдання даного винаходу полягає в тому, щоб запропонувати валкову дробарку, в якій усунуті вищеописані недоліки і недосконалості. Для вирішення цього завдання пропонується валкова дробарка вказаного типу, що відрізняється тим, що похила пластинчаста секція в напрямі уздовж валків включає щонайменшу дві по суті паралельні пластини, розташовані по суті в одній площині, причому ці паралельні пластини незалежно регулюються переміщенням до валкового зазору і від нього. Це дозволяє уникнути деформації або скручування рухомого валка, або протидіяти їм на дуже ранній стадії їхнього розвитку. Протидія деформації здійснюється збільшенням подачі матеріалу в той край валкового зазору, де валковий зазор надто вузький, або зменшенням подачі матеріалу в той край валкового зазору, де валковий зазор надто широкий, або обома цими способами. Розподіл матеріалу здійснюється зміщенням окремих похилих пластин системи живильника подачею їх до 95165 4 валкового зазору і від нього, таким чином досягаються бажані швидкості подачі матеріалу у валковий зазор уздовж нього. Далі, пластинчаста секція може включати три, чотири або більше пластин для збільшення можливостей регулювання розподілу матеріалу уздовж валкового зазору. Крім того, при трьох, чотирьох або більшому числі пластин у пластинчастій секції збільшуються можливості компенсації зношування валків. У міру зношування валків епюри тиску валків змінюються, що призводить до зміни процесу подрібнювання. Ці зміни епюр тиску валків унаслідок зношування можуть бути компенсовані застосуванням відповідних швидкостей подачі матеріалу по зонах зношування. Тим самим будуть відновлені належні епюри тиску і, отже, зкомпенсоване зношування валків, що виникло. Далі, пластинчаста секція може регулюватися так, що система живильника перекриє валковий зазор, запобігаючи цим подачі в нього матеріалу. Це. дозволяє обійтися без засувки в системі живильника, оскільки функції засувки виконує пластинчаста секція, що зменшує вартість сукупної системи, яка включає бункер матеріалу. Можливість перекриття валкового зазору забезпечує ще ту перевагу, що при її наявності можна поволі зміщати пластинчасту секцію від положення закриття, щоб досягти рівномірного і поступового відкриття всієї довжини валкового зазору. Це приводить до повільного наростання швидкості подачі матеріалу у валковий зазор, внаслідок чого зменшується зношування валкової дробарки і, відповідно, вартість її техобслуговування. У одному з варіантів здійснення даного винаходу система живильника включає другу похилу пластинчасту секцію, розташовану навпроти першої пластинчастої секції. Завдяки цьому з'являється можливість перекриття подачі матеріалу у валковий зазор, не пов'язана з необхідністю зсувати першу пластинчасту секцію до стінки лотка в системі живильника. У одному з переважних варіантів здійснення даного винаходу друга похила пластинчаста секція включає щонайменше дві по суті паралельні, розташовані по суті в одній площині пластини, які можуть незалежно одна від одної зміщатися до валкового зазору і від нього. Це збільшує об'єм регулювання швидкостей подачі матеріалу уздовж валкового зазору. Краще, щоб похилі пластини розташовувалися під гострим кутом від 5° до 85° до вертикальної площини, що проходить через поздовжню вісь валкового зазору. Нижче даний винахід описується детальніше з посиланням на схематичне креслення єдиної супровідної фігури, Фіг.1, на якій в аксонометричній проекції представлена валкова дробарка згідно з даним винаходом. На Фіг.1 показана валкова дробарка 1, що включає два валка 2 і 3, що обертаються в протилежних напрямах, причому між валками є валковий зазор 4, і систему живильника, яка включає завантажувальну лійку 11 щонайменше одну похилу пластинчасту секцію 5 для регулювання по 5 95165 дачі сипкого матеріалу уздовж валкового зазору 4, причому у напрямку осі (уздовж) валків похила пластинчаста секція 5 включає щонайменше дві паралельні пластини 6 і 7, як: можуть незалежно одна від одної зміщатися у своїх площинах до валкового зазору 4 і від нього. На Фіг.1 зображені пластини різної довжини - тільки для того, щоб показати різні положення пластин щодо валкового зазору. У варіанті здійснення даного винаходу, показаному на Фіг.1, система живильника валкової дробарки 1 включає другу похилу пластинчасту секцію 8, розташовану навпроти першої похилої пластинчастої секції 5. Ця друга похила пластинчаста секція 8 включає, щонайменше, дві паралельні пластини 9 і 10, які можуть незалежно одна від одної змішуватися до валкового зазору і від Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 нього - так само, як пластини 6 і 7. У одній з подальших розробок даного винаходу (не показана), в якій застосовується тільки перша похила пластинчаста секція 5 з пластинами 6 і 7, разом з рухомими пластинами 6 і 7 для забезпечення можливості регулювання швидкості потоку матеріалу може бути використаний нерухомий елемент системи живильника, наприклад, пластина, розташована у фіксованому положенні, по суті тому самому, що і пластинчаста секція 8 у прикладі, показаному на Фіг.1, або вертикальна гальмівна пластина. Краще, щоб кожна з похилих пластин 6, 7, 9 і 10 розташовувалася під гострим кутом від 5° до 85° до вертикальної площини, що проходить через поздовжню вісь валкового зазору. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601