Застосування поліфенольного комплексу з суцвіть липи як противиразкового засобу

Застосування поліфенольного комплексу з суцвіть липи як противиразкового засобу. (19) (21) a200910505 (22) 16.10.2009 (24) 25.07.2011 (46) 25.07.2011, Бюл.№ 14, 2011 р. (72) ДРОГОВОЗ СВІТЛАНА МЕФОДІЇВНА, ДЕМ'ЯНЕНКО ВІКТОР ГРИГОРІЙОВИЧ, ПОЗДНЯКОВА АНАСТАСІЯ ЮРІЇВНА, КУЦЕНКО ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА, ДЕМ'ЯНЕНКО ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ, БРУСОВА СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 95349 посібник з фітотерапії /І.В. Грига, В.І. Грига, Ф.Д. Гамор. - Ужгород: Закарпаття, 2001. с 107.]. Відомий поліфенольний комплекс з суцвіть липи, одержаний за наступним способом [Патент на корисну модель 36485, Україна, МПК А61K36/73 (2008.01), заявл. 21.05.08, опубл. 27.10.08, бюл. № 20]: знежирену сировину екстрагують аліфатичними спиртами С1-С4, переважно 20-90 % етанол, екстракцію здійснюють при співвідношенні шрот: екстрагент 1:10-1:20 протягом 2-24 годин. Авторами вперше було досліджено невідому з джерел інформації та неочевидну противиразкову дію поліфенольного комплексу з суцвіть липи. Задачею даного винаходу є виявлення нового противиразкового засобу рослинного походження, який може бути використаний з лікувальною та профілактичною метою у гастроентерології. Поставлена задача вирішується шляхом застосування поліфенольного комплексу з суцвіть липи як противиразкового засобу. Заявлений засіб має форму сухого екстракту жовто-коричневого кольору, має характерний запах суцвіть липи, солодкуватий на смак, є розчинним у гідрофільних розчинниках, спиртах. Вивчення противиразкової активності поліфенольного комплексу з суцвіть липи проводили на моделі виразкового ураження шлунка дослідних тварин. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1. Поліфенольний комплекс з суцвіть липи одержували за наступних вихідних умов: вологість сировини – 7 %, ступінь подрібненості – 1,0 мм, концентрація етанолу при виділенні поліфенольного комплексу з суцвіть липи на першому та другому етапах екстракції – 40 %, співвідношення знежирена сировина: екстрагент – 1:15, тривалість першого та другого етапу екстракції – по 12 годин. У проточний екстрактор завантажували 107,5 г подрібнених суцвіть липи. З сировини видалили ліпофільну фракцію шляхом перколяції дифторхлорметаном. Знежирену сировину екстрагували 1584 мл 40 % етанолу протягом 12 годин, витяги зливали, після чого екстрагували ще 12 годин аналогічною кількістю 40 % етанолу. Витяги фільтрували, випарювали насухо, після чого об'єднували. В результаті одержали 13,9 г поліфенольного комплексу з суцвіть липи. Приклад 2. 4 Вивчення противиразкової дії поліфенольного комплексу з суцвіть липи на моделі гострого ураження шлунка у щурів, викликаного преднізолоном та етиловим спиртом. "Спирто-преднізолонову" виразку у дослідах викликали у безпородних білих щурів-самців масою 200-250 г. Протягом 24 годин тварин утримували на голоді з вільним доступом до води. По закінченні зазначеного терміну щурам внутрішньошлунково вводили преднізолон із розрахунку 20 мг/кг та 80 % етиловий спирт у дозі 0,6 мл/100 г маси тіла тварини. Перед тим як ввести преднізолон, його розчиняли в етанолі. Як препарат порівняння використовували олію обліпихи, тому що даний лікарський засіб, як і поліфенольний комплекс з суцвіть липи, є рослинним репарантом, має противиразкову активність та з успіхом застосовується при лікуванні виразкової хвороби. Досліджувані препарати вводили внутрішньошлунково у лікувально-профілактичному режимі: одноразово 1 раз на день, починаючи за 3 дні до моделювання патології, і закінчували в день відтворення виразки (через 1 годину після введення спирто-преднізолонової суміші), у дозах поліфенольний комплекс з суцвіть липи – 25 мг/кг, олія обліпихи – 500 мг/кг. Дослідні тварини були поділені на групи: інтактний контроль, контрольна патологія (неліковані тварини з патологією), тварини з модельною патологією + поліфенольний комплекс з суцвіть липи, тварини з модельною патологією + масло обліпихи. У кожну групу брали по 6 тварин. Як критерій оцінки ефективності противиразкових препаратів використовували величину противиразкової активності (ПВА) у відсотках, яку розраховували на основі наступних даних: відсоток тварин з виразками у групі (ТВ), середня площа виразок у групі (SВcep) у міліметрах квадратних, виразковий індекс (ВІ). Виразковий індекс та противиразкову активність розраховували за формулами: BI = (SВcep  TВ)/100; ПВА, % = 100 % - ((ВІлік  100 %) / ВІК), де ВІлік – ВІ у групі тварин з модельною патологією, яких лікували; ВІК – ВІ у групі тварин з контрольною патологією (неліковані). Результати досліду наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Вивчення противиразкової активності поліфенольного комплексу з суцвіть липи та олії обліпихи на моделі гострого ураження шлунка у щурів, викликаного преднізолоном та етиловим спиртом Варіанти досліду Інтактний контроль Контрольна патологія Поліфенольний комплекс з суцвіть липи Олія обліпихи 2 SВcep, мм 22,50±3,55 5,50±0,97*/** 14,00±2,10* Показники ВІ 22,50 5,50 14,00 ПВА, % 75,50 37,80 Примітка: * – достовірно по відношенню до групи контрольної патології (Р0,05); ** – достовірно у порівнянні з референс-препаратом олією обліпихи (Р0,05). 5 95349 При макроскопічному розгляді шлунків тварин групи контрольної патології відмічено, що введення спирто-преднізолонової суміші призвело до утворення множинних глибоких уражень, появи набряку, значної гіперемії, крововиливу в слизову оболонку шлунка (СОШ), порушенню її складчастості, появи ділянок некрозу. У чотирьох тварин спостерігалося здуття усього шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Наявність виразкових дефектів, як крапкових, так і масивних, відзначалася у всіх тварин даної групи, тому кількість тварин з виразками у цій групі склала 100 % при середній площі вира2 зок 22,50±3,55 мм , а виразковий індекс – 22,50. Щури з модельною патологією, яких лікували поліфенольним комплексом з суцвіть липи, за зовнішнім виглядом та поведінкою не відрізнялися від тварин з групи інтактного контролю. У цій групі щурів здуття ШКТ не спостерігалося, а також відмічалася значно менша кількість звиразкувань; крововиливів було небагато, до того ж вони були крапковими; зміни кольору та складчастості СОШ у 50 % тварин з групи не знайдено, а у решти – спостерігалися зміни у вигляді помірної гіперемії або блідості СОШ з порушенням складчастості. Сере2 дня площа виразок дорівнювала 5,50±0,97 мм . Виразковий індекс склав 5,50, а противиразкова активність – 75,5 %. Введення препарату порівняння - олії обліпихи - позитивно вплинуло на тварин, але зовнішній вигляд останніх все ж таки дещо відрізнявся (за меншою рухливістю) від такого в групі інтактного контролю, хоча був кращим порівняно з групою контрольної патології. Макроскопічне вивчення шлунків щурів показало, що СОШ у всіх тварин не була у нормі: у більшості тварин спостерігалася гіперемія з набряком та порушенням складчастос Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 ті, а у решти - блідість з ділянками некрозу, хоча треба відмітити, що здуття шлунка зустрічалося рідко у даній групі щурів. Про менш виражену ефективність порівняно з поліфенольним комплексом з суцвіть липи свідчить більш виражене звиразкування СОШ, глибокі крововиливи, значення виразкового індексу (14,00) та противиразкової активності, яка склала 37,80 % при тому, що виразки 2 середньою площею 14,00±2,10 мм були знайдені у 100 % щурів. Наведений приклад є доказом об'єктивності твердження про наявність противиразкової активності у поліфенольного комплексу з суцвіть липи. На користь використання поліфенольного комплексу з суцвіть липи як противиразкового засобу свідчить те, що ефект поліфенольного комплексу з суцвіть липи більш ніж на 37 % перевищує лікувальний ефект олії обліпихи на моделі гострого ураження шлунка у щурів, викликаного преднізолоном та етиловим спиртом при тому, що поліфенольний комплекс з суцвіть липи вводять у дозі меншій, ніж доза олії обліпихи у 20 разів, що беззаперечно свідчить про більш сильну противиразкову активність поліфенольного комплексу з суцвіть липи у порівнянні з олією обліпихи. Крім того, сировинна база даної лікарської рослини – велика, біологічно активні речовини, що входять до її складу, не токсичні. Заявлений засіб у формі сухого екстракту може бути використаний для лікування та профілактики виразкової хвороби шлунково-кишкового тракту як безпосередньо у формі водного розчину, так і у складі лікарських засобів, виготовлених у різних лікарських формах: таблетках, капсулах, драже, сиропі, супозиторіях і т. і. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601