Самоутворювальна мережна система (варіанти), кібернетичний пристрій та спосіб роботи самоутворювальної мережної системи

1. Самоутворювальна мережна система, що включає множину компонентів-елементів, у якій всі компоненти-елементи не обмежені для обміну інформацією по будь-яких постійних ієрархічних каналах і служать зв'язуючою ланкою локальних і нелокальних дій за допомогою взаємодії з навколишнім середовищем, в якому дії відбуваються інтерпретаційним способом через інтерактивні евристичні послідовності, які використовує система, щоб розвинути задовільні дії, ці дії є діями, які задовольняють вимогам або критеріям, встановленим користувачами або проектувальниками системи.

2. Система за п. 1, в якій евристичні послідовності є затвердженням відмінностей, які система формує з фонових потоків даних навколишнього середовища, причому відмінності відповідають процесу відбору даних, що є доречними для певних дій за допомогою посилання на відповідні встановлені критерії, які керуються методом проб та помилок або інтерактивним вибором, який задовольняє встановленим вимогам або критеріям.

3. Система за п. 1 або 2, в якій дія системи є емпіричною.

4. Система за будь-яким з попередніх пунктів, в якій вона є самоподібною на всіх рівнях агрегації, причому будь-який рівень розглядається так, що система виявляє рекурсивні характеристики і може бути структурована як мережа мереж, які індивідуально виявляють самоподібні характеристики.

5. Система за п. 4, в якій кількість рівнів агрегації не обмежена.

6. Система за будь-яким з попередніх пунктів, в якій вона працює за допомогою спільної взаємодії компонентів-елементів, причому спільна взаємодія визначається як взаємодія, при якій компоненти системи працюють разом, щоб виконувати задачі без взаємодій, безпосередньо керованих ієрархічною структурою.

7. Система за п. 6, в якій вона і її мережі елементів, якщо вони присутні, є структурно сполученими з навколишнім середовищем за допомогою інтерпретаційних процесів.

8. Система за будь-яким з попередніх пунктів, в якій вона і її компоненти-елементи або мережі елементів з компонентів працює без того, щоб компоненти системи або вся система безпосередньо вимагали попереднього або безперервного знання, або представлення топології системи, і/або операційного навколишнього середовища, і/або себе.

9. Система за п. 6, в якій вона і її мережі елементів, якщо вони присутні, переважно спільно розвивається і розвиваються з навколишнім середовищем через взаємодії, які виникають спільнозалежним чином.

10. Система за будь-яким з попередніх пунктів, в якій зв'язуюча роль та дії, що виконується нею через інтерпретаційні процеси і структурне з'єднання, є незалежними від будь-яких апріорних даних відносно існуючого відношення твердження або гіпотез, які користувачі або проектувальники системи можуть зробити відносно стану і/або характеру, і/або її навколишнього середовища.

11. Система за п. 6, в якій на кожному рівні агрегації мережі елементів рекурсивної системи виявляють операційну замкненість, в якій хоч режим роботи окремого(их) компонента(ів) може бути режимом розподілених несимволічних форм обробки, в якій такі системи елементів переважно виявляють операційну замкненість по відношенню до інших елементів, взаємодії між мережами елементів переважно відбуваються через обмін та обробку символічної інформації, в якій самі повні системи виявляють операційну замкненість відносно їх навколишнього середовища.

12. Система за будь-яким з попередніх пунктів, в якій самоутворювальна система забезпечена здійснюваними на відстані функціональними можливостями, в якій вказані функціональні можливості визначаються як будь-яка або всі з телесприйняття, яке включає віддалене сприйняття, телеметрію, яка означає віддалене вимірювання, телекінез, що означає віддалений механічний вплив, телеприсутність, яка означає форми присутності, здійснені на відстані, і взаємодія з віддаленими навколишніми середовищами і людьми, тваринами і/або об'єктом, який вони містять, за допомогою такої телеприсутності, телекерування, що означає керування людьми, предметами, пристроями і/або процесами на відстані, і віддалений обмін інформацією, що означає будь-яку форму передачі інформації або даних на деяку відстань або через деяку відстань, причому вказані здійснювані на відстані функціональні можливості є структурованими і адаптованими, щоб відповідати формам людської свідомості, які пов'язані з цими п'ятьма почуттями і більш широко називаються дотиком, чутливістю, розпізнаванням, наміром, увагою і іншими такими функціями якті, які можуть бути витребуваними і об'єднаними в інтерпретативне пізнання, вибіркову свідомість і свідомість зберігання або запам'ятовування.

13. Система за п. 12, в якій структуровані здійснювані на відстані функціональні можливості самоутворювальної системи визначають рівні діяльності, які застосовують на всіх рівнях агрегації системи.

14. Система за п. 12, в якій на всіх рівнях агрегації самоутворювальна система виявляє подвійну структуру, причому щонайменше частина її внутрішньої організації глибоко зв'язується з локальними діями через локальний апарат, в той час як повна система є нелокальною за своєю логікою роботи.

15. Система за будь-яким з попередніх пунктів, в якій система пристосовується до змін в навколишньому середовищі способом, який є заборонним та визначає недозволену поведінку системи, таким чином дозволяючи системі поводитися будь-яким способом, який не є забороненим.

16. Система за п. 15, в якій адаптація здійснюється шляхом вибору рішень, які задовольняють критеріям працездатності.

17. Самоутворювальна мережна система, адаптована для використання із здійснюваними на відстані функціональними можливостями і яка переважно має вбудований розподілений штучний інтелект, що включає множину кібернетичних пристроїв, адаптованих для функціонування і як інфраструктура мережі, і як засіб, за допомогою якого мережні послуги надають користувачам мережі, в якій кібернетичні пристрої є адаптованими для надання послуг в певній області простору і для обміну інформацією з іншими кібернетичними пристроями таким чином, що мережа знаходиться в формі рекурсивної, неієрархічної сітки, при цьому сітка є самоподібною, має структуру певного ступеня агрегації, яка аналогічна структурі будь-якого іншого ступеня агрегації, на якій розглядається рекурсивна сітка.

18. Система за п. 17, в якій кібернетичні пристрої, що функціонують на самому простому рівні агрегації, є помічниками і займають певну область простору, причому кібернетичні пристрої, які функціонують на наступному більш складному рівні агрегації, є роботами з елементами штучного інтелекту (роботами ЕШІ), кібернетичні пристрої, які функціонують на більш високому рівні складності, є метароботами ЕШІ, та кібернетичні пристрої, які функціонують на ще більш високому рівні складності, є гіперроботами ЕШІ.

19. Система за будь-яким з п. 17 або 18, в якій кібернетичні пристрої адаптовані для роботи в області простору або у зв'язку з групою кібернетичних пристроїв, з якими вони зв'язані, для полегшення обміну інформацією від і до інших кібернетичних пристроїв.

20. Система за будь-яким з пп. 17-19, в якій кібернетичні пристрої адаптовані для контролю або «стеження» за одним або більше іншими кібернетичними пристроями, які функціонують на більш низькому рівні агрегації або складності, де кібернетичні пристрої, які контролюються, згруповані або розподілені в просторі і/або у будь-якому іншому типі засобів, машин, систем, тварин або людей.

21. Кібернетичний пристрій, який включає апаратне забезпечення, адаптоване для представлення здійснюваних на відстані функціональних можливостей в область простору, з якою він зв'язаний, і засіб обміну інформацією, адаптований для здійснення обміну інформацією з іншими кібернетичними пристроями.

22. Кібернетичний пристрій за п. 21, в якому здійснювані на відстані функціональні можливості включають надання обміну інформацією для передачі даних, мови, даних відеотелефонії, «відео за вимогою», розваг, безпеки, освіти, охорони здоров'я, керування приміщеннями, подачі енергії і керування та надання банківських послуг.

23. Кібернетичний пристрій за п. 21 або 22, який додатково включає засіб обробки і зберігання і засіб визначення місцеположення.

24. Кібернетичний пристрій за будь-яким з пп. 21-23, який включає засіб введення і/або виведення, включаючи відео- або аудіодані.

25. Кібернетичний пристрій за будь-яким з пп. 22-24, вбудований в або зв'язаний з допоміжними пристроями, які включають мережні комп'ютери, інерційні або інші не основані на глобальній системі визначення місцеположення (ГСВМ, GPS) пристрої керування.

26. Кібернетичний пристрій за п. 21, в якому засіб обміну інформацією між кібернетичними пристроями включає проводове, кабельне і/або безпроводове мережне апаратне забезпечення.

27. Кібернетичний пристрій за п. 26, в якому засіб обміну інформацією є безпроводовим.

28. Кібернетичний пристрій за п. 26, в якому засіб обміну інформацією включає електронні схеми, які містять один або більше елементів, що програмуються.

29. Кібернетичний пристрій за п. 28, в якому елемент, який програмується, є засобом сполучення так, щоб приймати як вхідний сигнал потік бітів, який повинен бути переданий, і видавати як вихідний сигнал сигнал проміжної частоти для безпроводового пристрою обміну інформацією.

30. Кібернетичний пристрій за п. 28, в якому сигнал проміжної частоти має цифровий або аналоговий вид.

31. Кібернетичний пристрій за п. 30, в якому вибір цифрового або аналогового виду сигналу проміжної частоти здійснюється схемою розвитку, яка використовується для програмування пристрою, причому схема розвитку керується специфічними прикладними задачами.

32. Кібернетичний пристрій за п. 22, в якому кібернетичні пристрої програмують, використовуючи спосіб, який емулює дарвінівський розвиток за допомогою формування великої кількості рішень, які охоплюють численні можливості в межах заздалегідь заданих специфікацій, і подальшого вибору найбільш придатного, щоб служити відправною точкою для нової ітерації, в якій процеси вибору продовжуються доти, поки не буде досягнутий задовільний результат відносно встановлених операційних критеріїв.

33. Кібернетичний пристрій за п. 32, в якому способи програмування включають в себе зміни на модельному «загартуванні» або стохастичні процедури ансамблю.

34. Кібернетичний пристрій за п. 32 або 33, в якому використовують два типи схеми розвитку, з яких перший тип вибирає відповідну схему модуляції і розвиває реалізацію, в якій використовують цифровий сигнал проміжної частоти, і конструкції приймача і передавача розвиваються окремо, і другий тип визначає модель лінії зв'язку для обміну інформацією та розвиває конструкцію приймача-передавача, яка задовольняє конструктивним обмеженням моделі.

35. Кібернетичний пристрій за п. 34, в якому конструктивні обмеження включають в себе регулюючі обмеження, які включають ширину смуги лінії зв'язку, яка потрібна для певних прикладних задач.

36. Кібернетичний пристрій за п. 31, в якому схема розвитку розвиває схему модуляції.

37. Кібернетичний пристрій за п. 36, в якому використовують аналоговий сигнал проміжної частоти.

38. Кібернетичний пристрій за п. 31, в якому схема розвитку здійснюється за рядом етапів, які реалізуються ітераційними засобами, що включають генетичні алгоритми, алгоритми модельного «загартування» або зворотне поширення помилки навчання.

39. Кібернетичний пристрій за п. 38, в якому генетичні алгоритми відносяться до класу, відомого як алгоритми мінімізації, і вимагають засобів, відомих як функція вартості або метрика помилок, які необхідно мінімізувати, в якій відповідні функції вартості включають щонайменше частоту появи бітових помилок, розгляд спектральних компонентів поза межами ширини смуги пропускання, і швидкість передачі.

40. Кібернетичний пристрій за п. 31, в якому системі надана свобода розвивати алгоритми стиснення.

41. Спосіб роботи самоутворювальної мережної системи, який полягає в тому, що встановлюють набір основних операційних алгоритмів, які відносяться до роботи мережі, причому алгоритми адаптовані для надання здійснюваних на відстані функціональних можливостей, алгоритми розвивають і відбирають за допомогою заборонної логіки і способу, сприяючого розвитку задоволення.

42. Спосіб за п. 41, в якому створюють тимчасові локальні або нелокальні об'єкти програмного забезпечення, які відображають стан навколишнього середовища мережі на різних або вибраних рівнях агрегації або в задачах, або діях, в які повинна бути вміщена мережа.

43. Спосіб за п. 42, в якому об'єкти програмного забезпечення називають «дармами» з посиланням на епістемологічну традицію в роботах Zen, і в якому «дарми» об'єднують або компілюють з основного набору алгоритмів за допомогою операційного синтаксису, який допускає евристичні і інтерпретаційні послідовності, структурне з'єднання, операційну замкненість, здійснювані на відстані функціональні можливості і способи заборонної логіки і способи, що сприяють розвитку задоволення.

44. Спосіб за п. 43, в якому використовують синтаксис, відповідний набору логічних правил, які управляють збором і агрегацією алгоритмів для створення «дармів», і які перетворюють на будь-якій комп'ютерній мові, здатній до здійснення евристичних і інтерпретаційних послідовностей локальним і нелокальним способом, логічні операції мережі.

45. Спосіб за п. 41, в якому використовують «дарми», адаптовані для досягнення взаємодії компонентів-елементів об'єднаної в мережу системи, причому такі елементи є локальними кібернетичними пристроями і відповідним об'єднаним в мережу програмним забезпеченням і нелокальним об'єднаним в мережу програмним забезпеченням, причому і локальне, і нелокальне програмне забезпечення є мережами «дармів» і визначаються як «метадарми».

46. Спосіб за п. 43, в якому використовують «дарми», які працюють за

допомогою евристичних інтерпретаційних послідовностей.

47. Спосіб за п. 43, в якому використовують «дарми», які призначені для досягнення операційної замкненості мереж-елементів і всієї мережі, структурного з'єднання мереж-елементів і всієї мережі з їх відповідними навколишніми середовищами, спільної роботи мереж-елементів, «метадармів» та інших кібернетичних компонентів, що служать зв'язуючою ланкою між локальними і нелокальними діями, що включають в себе обмін інформацією і інші здійснювані на відстані функціональні можливості, за допомогою багаторівневих функціональних можливостей.

48. Спосіб за п. 43, в якому використовують «дарми» і «метадарми», які адаптовані для розвитку за допомогою заборонної логіки, і спосіб, що сприяє розвитку задоволення.

49. Спосіб за п. 43, в якому мережа працює за допомогою об'єктів програмного забезпечення «дармів», які створюються внаслідок запитів мережі для виконання будь-якої задачі, за допомогою чого об'єкти програмного забезпечення «дарми» містять групи основних операційних алгоритмів і/або є створеними еволюційними способами відомими об'єктами програмного забезпечення з первинного набору таких вказаних операційних алгоритмів.