Спосіб та пристрій для керування бездротовими вузлами-ретрансляторами з використанням таблиці маршрутизації

Реферат: Здійснюється керування набором бездротових вузлів-ретрансляторів, щоб сприяти міжвузловій маршрутизації пакетів у наборі. У деяких аспектах, задаються унікальні ідентифікатори для бездротових вузлів-ретрансляторів, щоб сприяти маршрутизації пакетів у рамках набору. У деякому аспекті таблиця маршрутизації надається на кожний з бездротових вузлівретрансляторів, причому таблиця маршрутизації ідентифікує кожний бездротовий вузолретранслятор у наборі та об'єкт наступного переходу для кожного з цих бездротових вузлівретрансляторів. Кожний з бездротових вузлів-ретрансляторів потім може задавати таблицю просування на основі таблиці маршрутизації. UA 98531 C2 (12) UA 98531 C2 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Дана заявка заявляє перевагу та пріоритетна попередньою заявкою на патент США за номером 61/024764, яка має спільного патентовласника, поданою 30 січня 2008, і привласненим номером у реєстрі повірених №080566Р1. Дана заявка на патент є спорідненою одночасно поданій заявці на патент США за номером №12/361442, яка має спільного патентовласника, озаглавленій "MANAGEMENT OF WIRELESS RELAY NODES USING IDENTIFIERS" (Керування бездротовими вузлами-ретрансляторами з використанням ідентифікаторів), і привласненим номером у реєстрі повірених №080566U1. Дана заявка в цілому належить до бездротового зв'язку і, більш конкретно, але не виключно, до керування бездротовими вузлами-ретрансляторами. Вступ Системи бездротового зв'язку широко розгорнуті, щоб надавати різні типи зв'язку (наприклад, послуг передачі мови, даних, мультимедіа тощо) множині користувачів, як це описано, наприклад, в WO 03/105502А1. Оскільки попит на послуги передачі високошвидкісних і мультимедійних даних швидко зростає, ставиться питання реалізації ефективних і стійких систем зв'язку з поліпшеною робочою характеристикою. Для доповнення традиційних базових станцій мережі мобільного телефонного зв'язку, можуть розгортатися додаткові базові станції, щоб надавати більш стійке покриття бездротовим зв'язком для мобільних пристроїв. Наприклад, бездротові станції-ретранслятори і базові станції малої зони покриття (наприклад, які звичайно іменуються базовими станціями точки доступу, домашніми базовими вузлами (Home NodeBs), або фемтостільниками) можуть розгортатися для зростання пропускної здатності, що збільшується, розширення багатства можливостей користувача і внутрішньобудинкової зони покриття. Оскільки ці інші типи базових станцій можуть додаватися до традиційної мережі мобільного телефонного зв'язку (наприклад, розподільної мережі) способом, що відрізняється від традиційних базових станцій (наприклад, базових макро-станцій), є потреба в ефективних способах для керування цими іншими типами базових станцій. Ця потреба задовольняється за допомогою предмета незалежних пунктів формули даного винаходу. Слід розуміти, що будь-яке посилання на термін "аспекти" при цьому може відноситися до одного або декількох аспектів розкриття. Розкриття в деякому аспекті відноситься до керування бездротовими вузламиретрансляторами. Наприклад, розкриті способи для визначення конфігурації набору бездротових вузлів-ретрансляторів способом, що сприяє маршрутизації пакетів у рамках набору. Розкриття в деякому аспекті відноситься до надання таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів. Таблиця маршрутизації, наприклад, може ідентифікувати кожний бездротовий вузол-ретранслятор у наборі та об'єкт наступного переходу для кожного з цих бездротових вузлів-ретрансляторів. Кожний з бездротових вузлів-ретрансляторів потім може задати таблицю просування на основі таблиці маршрутизації. У свою чергу, таблиця просування може використовуватися бездротовими вузлами-ретрансляторами, щоб ефективно просувати пакети між бездротовими вузлами-ретрансляторами, що відносяться до набору. Розкриття в деякому аспекті відноситься до надання ідентифікаторів бездротових вузлівретрансляторів, які використовуються, щоб сприяти маршрутизації пакетів у рамках набору бездротових вузлів-ретрансляторів. Для кожного бездротового вузла-ретранслятора в наборі може бути заданий ідентифікатор, що відрізняється. У деяких аспектах, ці ідентифікатори використовуються (наприклад, відповідно до протоколу керування ретрансляцією), щоб описати топологію набору бездротових вузлів-ретрансляторів. Крім того, пакети, маршрутизовані всередині набору, можуть включати в себе відповідні ідентифікатори бездротових вузлівретрансляторів, щоб ідентифікувати для пакетів вузол джерела і/або вузол пункту призначення в рамках набору. Таким чином, якщо бездротовий вузол-ретранслятор, що відноситься до набору, приймає пакет, то бездротовий вузол-ретранслятор може визначати, як просувати пакет, на основі ідентифікатора пункту призначення, що знаходиться в пакеті, і на основі таблиці просування. У деяких аспектах, ідентифікатори бездротових вузлів-ретрансляторів використовуються для ефективної маршрутизації ущільнених пакетів. Наприклад, заголовок пакета, що підлягає маршрутизації через набір бездротових вузлів-ретрансляторів, може бути ущільнений, щоб зменшити витрати ресурсів на трафік. Оскільки традиційні адреси джерела і пункту призначення для пакета також можуть ущільнюватися в цьому випадку, ідентифікатор бездротового вузларетранслятора може бути прикладений до пакета, щоб надавати інформацію джерела і пункту призначення для маршрутизації пакета в рамках набору. Корисно, що ідентифікатор бездротового вузла-ретранслятора може бути відносно невеликим (наприклад, у порівнянні з 1 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 традиційними адресами джерела і пункту призначення). Таким чином, використання такого ідентифікатора не може значно збільшити витрати ресурсів на маршрутизацію в системі. Ідентифікатори бездротових вузлів-ретрансляторів можуть приймати різні форми в різних реалізаціях. У деяких реалізаціях можуть застосовуватися більш глобально унікальні (наприклад, на противагу унікальним всередині набору) ідентифікатори, щоб ідентифікувати вузли кластера. Наприклад, привласнені ретрансляторам адреси за протоколом Інтернет ("IP") можуть використовуватися, щоб здійснювати маршрутизацію пакетів у рамках набору бездротових вузлів-ретрансляторів (тобто, ідентифікатори бездротових вузлів-ретрансляторів можуть містити IP-адреси). Альтернативно, у деяких реалізаціях ідентифікаторами бездротових вузлів-ретрансляторів є адреси за протоколом МАС (керування доступом до середовища передачі) бездротових вузлів-ретрансляторів. У деяких реалізаціях може застосовуватися просування Рівня 2 або Рівні 3 у випадку, коли всі бездротові вузли-ретранслятори в наборі є частиною однієї і тієї самої підмережі. У деяких реалізаціях може застосовуватися маршрутизація Рівня 3 у випадках, коли для кожного бездротового вузла-ретранслятора в наборі задані каскадні підмережі. Ці та інші зразкові аспекти розкриття будуть описані в наведених нижче докладному описі та прикладеній формулі винаходу, і на супровідних кресленнях, на яких: Фіг. 1 - спрощена блок-схема декількох зразкових аспектів системи зв'язку, що включає в себе набір бездротових вузлів-ретрансляторів; Фіг. 2 - блок-схема декількох зразкових аспектів операцій, які можуть виконуватися для керування набором бездротових вузлів-ретрансляторів і маршрутизації пакетів через набір бездротових вузлів-ретрансляторів; Фіг. 3 - спрощена блок-схема декількох зразкових компонентів вузлів зв'язку; Фіг. 4А та 4В - блок-схема декількох зразкових аспектів операцій, що можуть виконуватися для керування набором бездротових вузлів-ретрансляторів; Фіг. 5А та 5В - блок-схема декількох зразкових аспектів операцій, що можуть виконуватися для маршрутизації пакетів у рамках набору бездротових вузлів-ретрансляторів; Фіг. 6 - спрощена блок-схема декількох зразкових аспектів компонентів зв'язку; і Фіг. 7-10 - спрощені блок-схеми декількох зразкових аспектів пристроїв у конфігурації, щоб надавати керування бездротовим вузлом-ретранслятором, як вказується в документі. Відповідно до сталої практики різні характеристики, проілюстровані на фігурах креслень, можуть не бути накресленими в масштабі. Відповідно, розміри різних характеристик можуть бути довільно збільшені або зменшені для розуміння. Крім того, деякі з креслень для розуміння можуть бути спрощені. Таким чином, креслення можуть не зображувати всі компоненти даної апаратури (наприклад, пристрою) або способу. На закінчення, можуть використовуватися подібні числові посилальні позиції, щоб позначати подібні ознаки по всьому опису та фігурах креслень. Нижче описані різні аспекти розкриття. Повинно бути очевидним, що ідеї винаходу при цьому можуть бути здійснені в різних формах, і що будь-яка конкретна структура, функція, або і те, і інше, що розкривається в документі, є просто показовим. На основі ідей винаходу при цьому фахівець у даній галузі техніки повинен оцінити, що розкритий у документі аспект може бути реалізований незалежно від будь-яких інших аспектів, і що два або декілька з цих аспектів можуть комбінуватися в різних відношеннях. Наприклад, пристрій може бути реалізований, або спосіб може бути здійснений на практиці з використанням будь-якої кількості аспектів, викладених у документі. Крім того, такий пристрій може бути реалізований, або такий спосіб може бути здійснений на практиці з використанням іншої структури, функціональності, або структури і функціональності додатково до одного або декількох викладених у документі аспектів, або відмінних від таких. Крім того, аспект може містити щонайменше один пункт формули винаходу. На Фіг. 1 ілюструється декілька вузлів у зразковій системі зв'язку 100 (наприклад, частина мережі зв'язку). Для цілей ілюстрації, різні аспекти розкриття будуть описані в контексті одного або декількох бездротових вузлів-ретрансляторів, точок доступу, терміналів доступу і мережних вузлів, що здійснюють зв'язок один з одним. Слід оцінити, однак, що ідеї винаходу при цьому можуть застосовуватися до інших типів пристроїв або інших подібних пристроїв, посилання на які здійснюється з використанням іншої термінології. Наприклад, точка доступу може бути реалізована або іменуватися як базова станція або вузол eNode, тоді як термінал доступу може бути реалізований або іменуватися як користувальницьке обладнання або мобільний пристрій. Точки доступу (наприклад, коренева точка 102 доступу) і бездротові вузли-ретранслятори (наприклад, бездротові вузли-ретранслятори позицій 104, 106, 108, 110, та 112) у системі 100 надають одну або декілька послуг (наприклад, з'єднуваність у мережі) для одного або декількох 2 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 бездротових терміналів (наприклад, термінала 114 доступу), які можуть постійно знаходитися в межах асоційованої географічної зони, або пересуватися по такий. У прикладі за Фіг. 1, точка 102 доступу здійснює зв'язок з одним або декількома мережними вузлами (представленими, для зручності, мережним вузлом 116), щоб сприяти з'єднуваності в глобальній мережі. Такі мережні вузли можуть приймати різні форми, такі як, наприклад, один або декілька об'єктів радіомережі і/або базової мережі (наприклад, шлюзи доступу, модулі керування мобільністю, контролери опорної мережі сеансу зв'язку, або деякий інший прийнятний об'єкт або об'єкти в мережі). На Фіг. 1 і в наступному обговоренні описуються різні схеми для керування набором бездротових вузлів-ретрансляторів, щоб сприяти маршрутизації інформації (наприклад, пакетів) через набір. Зокрема, ідеї винаходу при цьому можуть застосовуватися, щоб ефективно визначати маршрут пакетів по множині переходів ретранслятора. У деяких аспектах, термін "коренева точка доступу", як використовується в документі, відноситься до точки доступу, що використовує одну технологію, щоб надавати бездротовий доступ (наприклад, для терміналів доступу і/або бездротових вузлів-ретрансляторів), і використовує іншу дротову технологію або бездротову технологію, щоб надавати з'єднуваність з розподільною мережею. У деяких аспектах, термін "бездротовий вузол-ретранслятор", як використовується в документі, відноситься до точки доступу, що використовує таку саму технологію бездротового зв'язку для надання доступу (наприклад, для терміналів доступу) і для надання з'єднуваності з розподільною мережею (наприклад, щоб посилати інформацію на базову мережу і приймати інформацію від такої через кореневу мережу доступу або інший бездротовий вузолретранслятор). Таким чином, з точки зору термінала доступу, бездротовий вузол-ретранслятор може діяти в деяких аспектах подібно до точки доступу. Навпаки, з точки зору кореневої точки доступу, бездротовий вузол-ретранслятор може діяти в деяких аспектах подібно до терміналу доступу. Для зручності, бездротовий вузол-ретранслятор може іменуватися в наступному описі просто "ретранслятор". У деяких аспектах, термін "кластер-ретранслятор" (який може іменуватися просто "кластер" у документі) відноситься до кореневої точки доступу і набору бездротових вузлів-ретрансляторів, які можуть здійснювати зв'язок з базовою мережею через цю кореневу мережу доступу. Причому, коренева точка доступу асоційована з єдиним кластером, тоді як ретранслятор може бути асоційований з одним або декількома кластерами. Тепер будуть описані зразкові операції системи 100 разом із блок-схемою за Фіг. 2. Блоки 202-210 описують декілька операцій, які можуть виконуватися для керування набором ретрансляторів у кластері. Ці операції стосуються, у деяких аспектах, керування (наприклад, створення і видалення) унікальними, специфічними для кластера, ідентифікаторами для кожного ретранслятора в кластері, підтримки відображення між цими ідентифікаторами та іншими ідентифікаторами (наприклад, мережними ідентифікаторами), привласненими ретрансляторам, і підтримки таблиці маршрутизації, що вказує топологію кластера, яку ретранслятори, що знаходяться в кластері, можуть використовувати для формування таблиці просування. Блоки 212 та 214 описують декілька операцій, які можуть виконуватися, щоб здійснювати маршрутизацію в рамках кластера (наприклад, просувати пакети на належну лінію зв'язку), з використанням вищезгаданої інформації. Наприклад, за допомогою підтримуваної інформації, що відноситься до топології, може здійснюватися підтримка маршрутизації на термінал доступу, або від такого, обслуговуючою мережею доступу якого є ретранслятор у кластері, і може здійснюватися підтримка маршрутизації на ретранслятор або від такого, обслуговуючою мережею доступу якого є ретранслятор у кластері. У деяких аспектах, операції за Фіг. 2 можуть виконуватися відповідно до протоколу керування ретрансляцією, реалізованого у вузлах кластера. Як представлено за допомогою блока 202, унікальний ідентифікатор може задаватися для кожного ретранслятора в кластері, і ці ідентифікатори можуть посилатися на всі ретранслятори в кластері. Як буде обговорено більш докладно нижче, ретранслятори в кластері можуть використовувати ці ідентифікатори, щоб визначати маршрут пакетів у рамках кластера. У деяких реалізаціях ідентифікатори використовуються тільки у випадках, коли в рамках кластера здійснюють маршрутизацію ущільнених пакетів. У таких випадках, інформація джерела і пункту призначення в заголовку пакета може ущільнюватися. Таким чином, ідентифікатори можуть бути прикладені до пакетів, щоб сприяти маршрутизації пакетів у рамках кластера. Корисно, що ідентифікатори можуть бути відносно невеликими (наприклад, 10 бітів або менше), оскільки їм необхідно бути унікальними тільки в рамках кластера. Таким чином, пакети можна ефективно маршрутизувати у рамках кластера, оскільки доповнення ідентифікаторів не може викликати істотної витрати ресурсів. 3 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Ідентифікатор може задаватися для даного ретранслятора будь-який раз, коли цей ретранслятор приєднується до кластера. Наприклад, на Фіг. 1 показано, що ідентифікатор може бути заданий, коли ретранслятор 106 спочатку з'єднується з кореневою точкою 102 доступу, або, коли ретранслятор 108 спочатку з'єднується з ретранслятором 104. У типовій реалізації, ідентифікатор для нового ретранслятора задає точка доступу, що відповідає кластеру. Однак в інших реалізаціях ідентифікатор для нового ретранслятора може задавати ретранслятор (наприклад, ретранслятор, з яким з'єднується новий ретранслятор). У деяких аспектах, специфічний для кластера ідентифікатор для кожного ретранслятора асоційований з іншим ідентифікатором, який привласнений цьому ретранслятору. У деяких аспектах, цей інший ідентифікатор може використовуватися, щоб унікально ідентифікувати даний ретранслятор по більш широкому простору ідентифікаторів, ніж кластер. Наприклад, цей інший ідентифікатор може унікально ідентифікувати ретранслятор у рамках мережі (наприклад, приватної мережі, мережі оператора, або глобальної мережі). У деяких реалізаціях цей інший ідентифікатор містить IP-адресу або оснований на ІР-адресі, привласненій ретранслятору. Для зручності, цей інший ідентифікатор може іменуватися в документі "мережним ідентифікатором". У деяких аспектах, ретранслятори кластера можуть використовувати мережні ідентифікатори, щоб просувати пакети на інші вузли в кластері. У наступному обговоренні може припускатися, що ретрансляторам 104, 106, 108, 110, та 112 привласнені мережні ідентифікатори RS1, RS2, RS3, RS4 та RS5, відповідно. У деяких реалізаціях, специфічні для кластера ідентифікатори, задані для ретрансляторів у кластері, надаються на всі ретранслятори кластера у формі переліку, який відображає специфічний для кластера ідентифікатор для кожного ретранслятора на асоційований з ним мережний ідентифікатор. Наприклад, якщо ретранслятор приєднується до кластера, ретранслятор може послати свій мережний ідентифікатор на кореневу точку доступу. Коренева точка доступу потім може оновити перелік новим, специфічним для кластера ідентифікатором та асоційованим мережним ідентифікатором для цього ретранслятора і послати перелік на всі ретранслятори в кластері. Звертаючись знову до Фіг. 2, як представлено за допомогою блока 204, таблиця маршрутизації підтримується для кластера, і інформація цієї таблиці маршрутизації може посилатися на всі ретранслятори в кластері при будь-якій зміні в кластері. Наприклад, коренева точка доступу кластера може задавати нову таблицю маршрутизації будь-який раз, коли ретранслятор приєднується до кластера, переміщається всередині, або виходить із кластера. У деяких аспектах таблиця маршрутизації описує топологію кластера. Наприклад, таблиця маршрутизації може описувати дерево з'єднуваності для всіх ретрансляторів у кластері. У Таблиці 1 ілюструється приклад таблиці маршрутизації, яка ідентифікує обслуговуючий вузол для кожного ретранслятора (тобто, як ідентифікується за допомогою специфічних для кластера ідентифікаторів ретранслятора, описаних вище) у кластері. При використанні Фіг. 1 як приклад, ретрансляторам 104, 106, 108, 110, та 112 привласнені ідентифікатори (ІД, ID) ретранслятора із значеннями 1, 2, 3, 4, та 5, відповідно. Корнєвій точці 102 доступу привласнений ідентифікатор 0. Таким чином, оскільки коренева точка 102 доступу є обслуговуючим вузлом для ретранслятора 104 та 106, то елемент, що відповідає ідентифікатору (ID) обслуговуючого вузла, у таблиці маршрутизації для кожного з ідентифікаторів 1 та 2 є значенням 0 для ID обслуговуючого вузла. Подібним чином, оскільки ретранслятор 108 є обслуговуючим вузлом для ретрансляторів 110 та 112, то елемент, що відповідає ID обслуговуючого вузла в таблиці маршрутизації для кожного із значень ID ретрансляторів 4 та 5 є значенням 3 для ID обслуговуючого вузла. Таблиця 1 RELAY ID 1 2 3 4 5 50 SERVING NODE ID 0 0 1 3 3 Як представлено за допомогою блока 206 на Фіг. 2, кожний з ретрансляторів у кластері приймає специфічні для кластера ідентифікатори, що посилаються в блоці 202. Як згадано вище, ці ідентифікатори можуть посилатися у формі переліку, який також включає в себе інші ідентифікатори, які асоційовані з ретрансляторами. Таким чином, кожний ретранслятор у 4 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 кластері може підтримувати таблицю, яка містить ідентифікатори, асоційовані з кожним ретранслятором, що знаходиться в поточний момент у кластері. Як представлено за допомогою блока 208, кожний з ретрансляторів у кластері також приймає інформацію таблиці маршрутизації, що розсилається в блоці 204. Таким чином, кожний ретранслятор у кластері може підтримувати таблицю, що описує поточну топологію кластера. Як представлено за допомогою блока 210, кожний з ретрансляторів у кластері може задавати таблицю просування на основі інформації з таблиці маршрутизації. У деяких аспектах, таблиця просування для даного ретранслятора може включати в себе елемент для кожного ретранслятора, нижчележачого відносно цього ретранслятора. Як показано в 2 та 3, кожний елемент у таблиці просування може включати в себе, наприклад, ідентифікатор (RELAY ID) нижчележачого ретранслятора та ідентифікатор наступної лінії зв'язку (NEXT LINK ID) від поточного ретранслятора в напрямку нижчележачого ретранслятора. Снову із звертанням на приклад за Фіг. 1, Таблиця 2 ілюструє таблицю просування для ретранслятора 104. У цьому випадку є три нижчележачих ретранслятори: ретранслятори 108, 110, та 112, яким привласнені значення 3, 4, та 5 для ідентифікаторів ретранслятора, відповідно. Внаслідок топології за Фіг. 1 (як зазначено таблицею маршрутизації за Таблицею 1), наступною лінією зв'язку, нижчележачою від ретранслятора 104 для кожного з цих ретрансляторів є ретранслятор 108. Таким чином, глобальний ідентифікатор, привласнений ретранслятору 108 (RS3), використовується як NEXT LINK ID для кожного з цих RELAY ID. Подібним чином у Таблиці 3 ілюструється таблиця просування для ретранслятора 108. У цьому випадку є два нижчележачих ретранслятори: ретранслятори 110 та 112, яким привласнені значення 4 та 5 ідентифікаторів ретранслятора, відповідно. Внаслідок топології за Фіг. 1 (як зазначено таблицею маршрутизації за Таблицею 1), наступною лінією зв'язку, низхідною від 108 ретранслятора, для ретранслятора 110 є ретранслятор 110, і наступною лінією зв'язку, висхідною від ретранслятора 108 для ретранслятора 112, є ретранслятор 112. Таким чином, глобальний ідентифікатор, привласнений ретранслятору 110 (RS4), використовується як значення NEXT LINK ID при значенні 4 для RELAY ID, і глобальний ідентифікатор, привласнений ретранслятору 112 (RS 5), використовується як значення NEXT LINK ID при значенні 5 для RELAY ID. Таблиця 2 RELAY ID 3 4 5 Інші NEXT LINK ID RS3 RS3 RS3 Значення за умовчанням (висхідна лінія зв'язку) 30 Таблиця 3 RELAY ID 4 5 Інші 35 40 45 NEXT LINK ID RS4 RS5 Значення за умовчанням (висхідна лінія зв'язку) Таблиці 2 та 3 також ілюструють, що таблиця просування може задавати лінію зв'язку за умовчанням, щоб брати до уваги випадок, коли ретранслятор приймає пакет, який призначений для ретранслятора, що не є нижчележачим. Наприклад, якщо ретранслятор 104 приймає пакет, який має пунктом призначення значення 2 для RELAY ID, ретранслятор 104 може посилати пакет по висхідній лінії зв'язку (тобто, на кореневу точку 102 доступу). Подібним чином, якщо ретранслятор 108 приймає пакет, який має пунктом призначення для RELAY ID значення 1 або 2, ретранслятор 108 може посилати пакет по висхідній лінії зв'язку (тобто, на ретранслятор 104). Як тільки таблиці просування утворені на кожному ретрансляторі в кластері, ретранслятори можуть використовувати таблицю просування, щоб визначати маршрут пакетів у рамках кластера. Наприклад, як описано більш докладно нижче, якщо пакет підлягає посиланню через кластер, вузол кластера (наприклад, коренева точка доступу або ретранслятор) може прикладати заголовок, який включає в себе специфічні для кластера ідентифікатори, асоційовані з джерелом і пунктом призначення для пакета, якщо застосовно. Таким чином, як представлено за допомогою блока 212, у деякий момент часу ретранслятор може прийняти пакет, який підлягає маршрутизації в рамках кластера. Ретранслятор потім може визначати, або включає в себе пакет специфічний для кластера ідентифікатор. 5 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Якщо це так, як представлено за допомогою блока 214, ретранслятор визначає, яким чином обробляти пакет, на основі специфічного для кластера ідентифікатора, що знаходиться в пакеті, і таблиці просування. Наприклад, ретранслятор може вибрати обробку пакета, якщо цей ретранслятор є наміченим пунктом призначення, як зазначено специфічним для кластера ідентифікатором у пакеті. Назад, ретранслятор може вибрати просування пакета, якщо цей ретранслятор не є наміченим пунктом призначення. У цьому випадку, ретранслятор може використовувати таблицю просування, щоб визначити вузол у кластері, на якому пакет повинен бути посланий. Приймаючи до уваги вищевказане, додаткові подробиці, що відносяться до керування кластером і маршрутизації пакетів у рамках кластера, будуть описані в контексті блок-схем за Фіг. 4А-5В. Конкретно, на Фіг. 4А та 4В представлені зразкові операції, які можуть застосовуватися для керування ідентифікаторами та асоційованими з ними переліками або таблицями в кластері. У цьому прикладі буде припускатися, що коренева точка доступу для кластера задає ідентифікатори і таблицю маршрутизації, які використовуються ретрансляторами кластера. На Фіг. 5А та 5В описуються зразкові операції, які можуть застосовуватися, щоб визначати маршрут пакетів у рамках кластера з використанням керованої інформації. З метою ілюстрації, операції за Фіг. 4А-5В будуть описані частково в контексті мережі у випадку, коли вузли мережі можуть здійснювати зв'язок один з одним, встановлюючи маршрути між вузлами. Прикладом такої мережі є мережа надширокосмугового мобільного зв'язку (UMB). При цьому згаданий вище мережний ідентифікатор може містити ідентифікатор ("ANID") вузла доступу. Крім того, специфічний для кластера ідентифікатор може містити ущільнений ANID (наприклад, що містить лише декілька бітів). ANID може використовуватися в багатовузловий мережі, щоб ідентифікувати ретранслятор у кластері. Наприклад, ANID для ретранслятора може визначатися на основі IP-адреси, привласненої ретранслятору. Оскільки IP-адреса є частиною сеансу ретранслятора, IP-адреса не має потреби в обміні будь-який раз, коли ретранслятор відкриває маршрут. Для зручності, операції за Фіг. 4А - 5В (або будь-які інші операції, які обговорені або вказуються в документі), можуть бути описані у вигляді таких, що виконуються за допомогою спеціальних компонентів (наприклад, компонентів системи 300, як показано на Фіг. 3). Слід оцінити, однак, що ці операції можуть виконуватися за допомогою компонентів інших типів і можуть виконуватися з використанням різної кількості компонентів. Також повинно бути оцінене, що одна або декілька описаних у документі операцій можуть не застосовуватися в даній реалізації. На Фіг. 3 ілюструються зразкові компоненти, які можуть застосовуватися у вузлі 302, що керує кластером (наприклад, у кореневій точці доступу), і вузлі 304, що надає доступ (наприклад, у ретрансляторі). Щоб зменшити складність Фіг. 3, у системі 300 показані тільки два вузли. Практично, однак, система, така як система 300 (наприклад, що відповідає системі 100), може мати в даний момент багато вузлів, що діють як керуючі вузли, і багато вузлів, що діють як вузли доступу. Вузли 302 та 304 включають в себе відповідні приймач-передавачі 306 та 308 для здійснення зв'язку один з одним та іншими вузлами в системі 300. У деяких реалізаціях вузол 304 включає в себе ще один приймач-передавач 310 для здійснення зв'язку з іншими вузлами (наприклад, терміналами доступу) у системі 300. При цьому, приймач-передавачі 308 та 310 можуть втілювати однаковий тип технології бездротового зв'язку (наприклад, радіоінтерфейс стандарту LTE ("довгострокового розвитку")). В іншій реалізації, однак, вузол 304 може включати в себе єдиний приймач-передавач (наприклад, приймач-передавач 308), який виконаний, щоб підтримати і бездротовий зв'язок для доступу, і бездротовий зв'язок з розподільною мережею. У деяких випадках, вузол 304 може здійснювати зв'язок з одним вузлом (наприклад, точкою доступу) на деяких перемежовуваннях, і здійснювати зв'язок з іншим вузлом (наприклад, терміналом доступу) на інших перемежовуваннях. Приймач-передавач 306 включає в себе передавач 312 для посилання сигналів (наприклад, пакети для керування ретрансляцією та іншого трафіку) і приймач 314 для прийому сигналів. Приймач-передавач 308 також включає в себе передавач 316 для посилання сигналів і приймач 318 для прийому сигналів. Подібним чином приймач-передавач 310 включає в себе передавач 320 для посилання сигналів і приймач 322 для прийому сигналів. З метою ілюстрації, у вузлі 302 показуються декілька компонентів, які можуть застосовуватися в зв'язку з керуванням кластером і посиланням/прийомом трафіку. Повинно бути оцінене, що деякі або всі ці функціональності можуть бути реалізовані в інших вузлах (наприклад, у деяких реалізаціях ретранслятор може надавати функціональність керування 6 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 кластером). Як показано, вузол 302 може включати в себе блок 324 керування ретрансляцією, який надає функціональність, що відноситься до керування ретрансляцією в асоційованому з ним кластері. Інші аспекти блока 324 керування ретрансляцією описані більш докладно нижче. Вузол 302 також може включати в себе контролер 326 зв'язку для обробки трафіку (наприклад, контролю передачі і прийому пакетів) і надання інших операцій, що відносяться до передачі. Крім того, вузол 302 може включати в себе процесор 328 пакетів для обробки пакетів (наприклад, надання пакетів, що підлягають передачі, і обробки прийнятих пакетів) і надання інших взаємозалежних операцій. З метою ілюстрації, у вузлі 304 показуються декілька компонентів, які можуть застосовуватися в зв'язку з посиланням/прийомом трафіку в бездротовому вузлі-ретрансляторі. Повинно бути оцінене, що подібна функціональність може бути реалізована в інших бездротових вузлах-ретрансляторах у системі 300. Вузол 304 включає в себе блок 330 керування топологією ретранслятора, який надає функціональність, що відноситься до підтримки інформації (наприклад, інформації топології) для асоційованого з ним кластера. Інші аспекти блока 330 керування топологією ретранслятора описані більш докладно нижче. Вузол 304 також може включати в себе контролер 332 зв'язку для обробки трафіку (наприклад, контролю передачі і прийому пакетів) і надання інших операцій, що відносяться до зв'язку. Крім того, вузол 304 може включати в себе процесор 334 пакетів для обробки пакетів (наприклад, надання пакетів, що підлягають передачі, і обробки прийнятих пакетів) і надання інших взаємозалежних операцій. Що стосується тепер Фіг. 4А, як представлено за допомогою блока 402, у деякий момент часу ретранслятор приєднується до кластера або переміщається всередині кластера. Як приклад першого сценарію, ретранслятор 110 за Фіг. 1, введений у дію в зоні покриття ретранслятора 108, можливо, був нещодавно запущений і з'єднаний з ретранслятором 108. Як приклад останнього сценарію, ретранслятором 112 може бути мобільний вузол, що був з'єднаний з ретранслятором 106, але перемістився в зону покриття ретранслятора 108 і тепер з'єднаний з ретранслятором 108. Як представлено за допомогою блока 404, разом із приєднанням до кластера або переміщенням всередині нього, ретранслятор може запитувати специфічний для кластера ідентифікатор. Наприклад, ретранслятор може передати повідомлення, яке запитує, щоб був заданий ідентифікатор для цього ретранслятора. При цьому повідомлення запиту може включати в себе мережний ідентифікатор ретранслятора. Отже, вузол, який задає ідентифікатор, може оновлювати цією інформацією свій перелік ідентифікаторів ретранслятора для кластера. У прикладі за Фіг. 3, формувач 336 запитів може формувати запит і діяти разом з передавачем 316, щоб передати запит. У деяких реалізаціях (наприклад, реалізації на основі LTE), ретранслятор може надсилати запит на вузол, з яким з'єднаний ретранслятор. Наприклад, ретранслятор 110 за Фіг. 1 може надсилати запит на ретранслятор 108. У цьому випадку, ретранслятор 108 (наприклад, контролер 338 ідентифікаторів у ретрансляторі) може визначити, що він не може обробити цей запит (наприклад, на основі ідентифікатора повідомлення в запиті). Ретранслятор 108 тоді може просунути повідомлення на вузол, з яким він з'єднаний (наприклад, ретранслятор 104). Цей процес може продовжуватися, доки запит не дійде до вузла, який обробить запит (наприклад, кореневої точки 102 доступу). У прикладі за Фіг. 3, процесор 340 запитів може діяти разом із приймачем 314, щоб приймати запит, після чого процесор 340 запитів обробляє запит. У деяких реалізаціях (наприклад, реалізації на основі UMB), ретранслятор може встановлювати маршрут до вузла, який буде обробляти запит, і потім надсилати запит на цей вузол відповідно до маршруту. У цьому випадку, прийнявши вказівку RouteOpen (відкрити маршрут), ретранслятор може виконувати операції, наведені нижче. Ретранслятор посилає повідомлення RootRequest (запит кореневого вузла) за маршрутом. Якщо в повідомленні RootResponse (відповідь кореневого вузла) ретранслятор не одержує маршруту до ANID, ретранслятор може відкрити маршрут до кореневої точки доступу, і перемістити свою точку прикріплення даних (якщо необхідно) у кореневу точку доступу для обслуговуючого eNode ("FLSE") прямої лінії зв'язку. Ретранслятор може надсилати запит ідентифікатора (ID Request) на кореневу точку доступу, прийнявши повідомлення RouteOpenAccept (прийняття відкриття маршруту) від кореневої точки доступу. Як представлено за допомогою блока 406, коренева точка доступу задає специфічний для кластера ідентифікатор для ретранслятора (наприклад, після прийому запиту від ретранслятора). Як згадано вище, оскільки запит може включати в себе мережний ідентифікатор ретранслятора, коренева точка доступу може асоціювати знову заданий 7 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ідентифікатор з цим мережним ідентифікатором. У прикладі за Фіг. 3, ці операції можуть виконуватися за допомогою блока 342 задавання ідентифікатора. Коренева точка доступу може відповідати на запит посиланням знову заданого ідентифікатора на ретранслятор у блоці 408. У прикладі за Фіг. 3, блок 342 задавання ідентифікатора може діяти спільно із зв'язним контролером 326 і передавачем 312, щоб передати відповідь. Ретранслятор на блоці 410 може потім приймати відповідь на запит. У прикладі за Фіг. 3, контролер 338 ідентифікаторів може діяти разом із приймачем 314 для прийому відповіді, і контролер 338 ідентифікаторів обробляє відповідь, щоб одержати ідентифікатор. У деяких реалізаціях (наприклад, реалізації на основі UMB), коренева точка доступу привласнює специфічний для кластера ідентифікатор, прийнявши вказівку RouteOpen для ретранслятора (наприклад, прийнявши IDRequest (запит ідентифікатора) від ретранслятора, як обговорено вище). Коренева точка доступу потім посилає на ретранслятор повідомлення ID Assign (присвоєння ідентифікатора), яке включає в себе привласнений специфічний для кластера ідентифікатор для цього ретранслятора. Якщо ретранслятор приймає присвоєння ідентифікатора за допомогою повідомлення IDAssign, ретранслятор може встановити свій CurrentID (поточний ідентифікатор) у значення ідентифікатора з повідомлення IDAssign і посилає на кореневу точку доступу повідомлення підтвердження IDAssignAck. Як згадано вище, коренева точка доступу може підтримувати таблицю ідентифікаторів (наприклад, перелік), яка включає в себе специфічний для кластера ідентифікатор і мережний ідентифікатор для кожного ретранслятора кластера. Що стосується приклада, описаного вище в зв'язку з Фіг. 2, таблиця може включати в себе відображення ідентифікаторів 1, 2, 3, 4, та 5 на мережні ідентифікатори (наприклад, значення ANID) RS1, RS2, RS3, RS4, та RS5, відповідно. На Фіг. 3 показано, що ці операції можуть виконуватися за допомогою блока 344 задавання переліку. Як представлено за допомогою блока 412, коренева точка доступу може посилати цю інформацію нового ідентифікатора на всі ретранслятори в кластері. Таким чином, для кластера всі ретранслятори можуть бути інформовані про специфічний для кластера ідентифікатор та мережний ідентифікатор нового ретранслятора в кластері. У деяких реалізаціях коренева точка доступу може посилати повну таблицю ідентифікаторів (наприклад, перелік) на ретранслятори кластера при будь-якій зміні таблиці ідентифікаторів. Альтернативно, у деяких реалізаціях коренева точка доступу може просто вказувати будь-які зміни в таблиці ідентифікаторів. Наприклад, коренева точка доступу може посилати повідомлення, яке містить ідентифікаційну інформацію про будь-які нові ідентифікатори, які додавалися до таблиці, або будь-які ідентифікатори, які видалялися з таблиці, після того, як розсилалася остання інформація таблиці ідентифікаторів. Причому, коренева точка доступу може застосовувати схему синхронізації (наприклад, шляхом включення послідовного номера в повідомлення), щоб забезпечити здатність ретрансляторів визначати, чи мають вони новітню таблицю ідентифікаторів. У прикладі за Фіг. 3, блок 344 задавання переліку може діяти спільно із зв'язним контролером 326 і передавачем 312, щоб передавати вищезгадану інформацію. У деяких реалізаціях (наприклад, реалізації на основі UMB), коренева точка доступу може посилати на всі ретранслятори в кластері (залежно від політики) повідомлення IDTable (таблиця ідентифікаторів), що включає в себе інформацію таблиці ідентифікаторів, при присвоєнні специфічного для кластера ідентифікатора ретранслятора, що відкриває новий маршрут у кластері, або при закритті ретранслятором маршруту в кластері. У деяких випадках, ретранслятор може посилати повідомлення IDTableRequest (запит таблиці ідентифікаторів), прийнявши повідомлення IDAssign. У цьому випадку, коренева точка доступу може посилати повідомлення IDTable у відповідь на запит від ретранслятора. Що стосується тепер Фіг. 4В, ретранслятори приймають інформацію переліку ідентифікаторів, як представлено за допомогою блока 414. У прикладі за Фіг. 3, контролер 346 переліку може діяти разом із приймачем 318 для прийому інформації переліку, після чого контролер 346 переліку обробляє інформацію. У деяких випадках (наприклад, реалізації на основі LTE), кожний ретранслятор, який приймає перелік, може просувати перелік на інший ретранслятор. Наприклад, прийнявши перелік ідентифікаторів, ретранслятор 104 (наприклад, контролер 346 переліку в ретрансляторі) може просувати перелік на ретранслятор 108. Ретранслятор 108, у свою чергу, може просувати перелік на ретранслятори 110 та 112. У деяких випадках (наприклад, реалізації на основі UMB), прийнявши повідомлення IDTable, ретранслятор може виконувати операції, наведені нижче. Спочатку, ретранслятор може перевірити дійсність повідомлення. Причому, ретранслятор може відкинути повідомлення, якщо 8 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 повідомлення є недійсним. Потім, ретранслятор може визначати, чи включає повідомлення в поле MessageSequence (послідовність повідомлень) наступну очікувану послідовність повідомлення для повідомлення IDTable. Якщо ні, ретранслятор може відкинути повідомлення і послати повідомлення IDTableRequest з полем MessageSequence, встановленим в останнє значення MessageSequence, прийняте для повідомлення IDTable, яке було оброблено успішно. В іншому випадку, ретранслятор може оновлювати свою таблицю (відображення) lD-в-ANID на основі вмісту повідомлення IDTable. Причому, ретранслятор може додавати всі ретранслятори, наведені в повідомленні IDTable, для якого поле IsNewEntry (новий елемент) вказує, що є новим елементом (наприклад, поле встановлене в "1"). Ретранслятор може видаляти всі станції-ретранслятори, наведені в IDTable, для яких поле IsNewEntry вказує, що цей елемент повинен бути вилучений (наприклад, поле встановлене в "0"). Ретранслятор потім може посилати на кореневу точку доступу повідомлення IDTableAck підтвердження прийому (таблиці ідентифікаторів). Як представлено за допомогою блока 416, коренева точка доступу може також задавати нову таблицю маршрутизації у відповідь на зміну в топології кластера (наприклад, приєднання нового ретранслятора до кластера). У прикладі за Фіг. 3, таблицю маршрутизації може підтримувати блок 348 задавання таблиці маршрутизації. Як представлено за допомогою блока 418, коренева точка доступу посилає інформацію нової таблиці маршрутизації на всі ретранслятори кластера. Таким чином, всі ретранслятори кластера можуть бути інформовані щодо нової топології кластера. У деяких реалізаціях коренева точка доступу може посилати повну таблицю маршрутизації на ретранслятори в кластері при будь-якій зміні таблиці маршрутизації. Альтернативно, у деяких реалізаціях коренева точка доступу може вказувати просто будь-які зміни в таблиці маршрутизації. Наприклад, коренева точка доступу може посилати повідомлення, яке містить елементи таблиці маршрутизації відносно яких-небудь нових ідентифікаторів, які були додані, або вказівка якихнебудь елементів таблиці маршрутизації, які були вилучені, після того, як була розіслана інформація останньої таблиці маршрутизації. Снову, коренева точка доступу може застосовувати схему синхронізації (наприклад, шляхом включення послідовного номера в повідомлення), щоб забезпечити здатність ретрансляторів визначати, чи мають вони новітню таблицю маршрутизації. У прикладі за Фіг. 3, блок 348 задавання таблиці маршрутизації може діяти спільно із зв'язним контролером 326 і передавачем 312, щоб передавати вищезгадану інформацію. У деяких випадках (наприклад, реалізації на основі UMB), коренева точка доступу посилає на всі ретранслятори в асоційованому обслуговуючому кластері повідомлення ClusterTopology (топологія кластера), що включає в себе інформацію таблиці маршрутизації. Коренева точка доступу може посилати це повідомлення, коли ретранслятор або коренева точка доступу стає FLSE для ретранслятора, або більш не є FLSE для ретранслятора. Тобто, повідомлення може посилатися при зміні таблиці просування в кластері. Обслуговуючий кластер може бути заданий у вигляді кластера, для якого існує шлях від кореневої точки доступу до ретранслятора, для якого обслуговуюча точка доступу для кожного ретранслятора, що знаходиться на шляху, є елементом кластера. Кожна станція-ретранслятор в обслуговуючому кластері може мати строго один елемент у таблиці ClusterTopology, навіть якщо вона має відкриті маршрути до множини елементів кластера. Ретранслятор, у якого є елемент у таблиці IDTable, a не в ClusterTopology, не знаходиться в обслуговуючому кластері. У деяких випадках, ретранслятор може надсилати запит інформації таблиці маршрутизації. Наприклад, якщо коренева точка доступу знаходиться в обслуговуючому кластері, ретранслятор може посилати повідомлення ClusterTopologyRequest (запит топології кластера), прийнявши повідомлення ID Assign. У прикладі за Фіг. 3, формувач 336 запитів може діяти разом з передавачем 316, щоб передавати такий запит. Ретранслятори кластера приймають інформацію таблиці маршрутизації, як представлено за допомогою блока 420. У прикладі за Фіг. 3, контролер 350 таблиці маршрутизації може діяти разом із приймачем 318 для прийому інформації таблиці маршрутизації, після чого контролер 350 таблиці маршрутизації обробляє інформацію. У деяких випадках (наприклад, реалізації на основі LTE), кожний ретранслятор, який приймає інформацію таблиці маршрутизації, може просувати інформацію на інший ретранслятор. Наприклад, прийнявши нову таблицю маршрутизації, ретранслятор 104 (наприклад, контролер 350 таблиці маршрутизації в ретрансляторі) може переслати таблицю маршрутизації на ретранслятор 108. Ретранслятор 108, у свою чергу, може переслати таблицю маршрутизації на ретранслятори 110 та 112. 9 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У деяких випадках (наприклад, реалізації на основі UMB), прийнявши повідомлення ClusterTopology, ретранслятор може виконувати операції, наведені нижче. Спочатку, ретранслятор може перевірити дійсність повідомлення. Причому, ретранслятор може відкинути повідомлення, якщо повідомлення є недійсним. Потім, ретранслятор може визначати, чи включає в себе поле MessageSequence повідомлення наступну очікувану послідовність повідомлення для повідомлення ClusterTopology. Якщо ні, ретранслятор може відкинути повідомлення і послати повідомлення ClusterTopologyRequest з полем MessageSequence, встановленим в останнє MessageSequence, прийняте для повідомлення ClusterTopology, яке було оброблено успішно. В іншому випадку, ретранслятор може оновити свою таблицю просування (обговорюється нижче) на основі вмісту повідомлення ClusterTopology. Причому, ретранслятор може додавати всі ретранслятори, наведені в повідомленні ClusterTopology, для яких поле IsNewEntry вказує, що він є новим елементом (наприклад, поле встановлене в "1"). Ретранслятор може видаляти всі ретранслятори, наведені в ClusterTopology, для яких поле IsNewEntry вказує, що цей елемент повинен бути вилучений (наприклад, поле встановлене в "0"). Ретранслятор може також видаляти з кластера всі ретранслятори нижче вилученого ретранслятора. Ретранслятор потім може послати на кореневу точку доступу повідомлення ClusterTopologyAck підтвердження прийому. Як представлено за допомогою блока 422, кожний ретранслятор кластера задає таблицю просування на основі прийнятої інформації таблиці маршрутизації. Таблиця просування може мати форму обговорених вище Таблиць 2 або 3, або деяку іншу прийнятну форму. У прикладі за Фіг. 3 таблицю просування може задавати блок 352 задавання таблиці просування. Як представлено за допомогою блока 424, вузли кластера можуть виконувати операції, подібні до таких, описаних вище, щоб підтримувати (наприклад, оновлювати) ідентифікатори і таблиці при будь-якій зміні топології кластера. Наприклад, таблиця ідентифікаторів, таблиця маршрутизації, і таблиці просування можуть модифікуватися будь-який раз, коли ретранслятор виходить із кластера, приєднується до кластера, або переміщається всередині кластера. У деяких реалізаціях, коренева точка доступу може автоматично виявляти зміну в топології кластера, оскільки коренева точка доступу містить маршрут до кожного ретранслятора в кластері (наприклад, на противагу системам, де зміна топології виявляється локально і повинна поширюватися вверх до кореня). У будь-якому випадку, коренева точка доступу може "інтелектуально" посилати оновлення топології на основі відомостей про зміну топології. Наприклад, коренева точка доступу може посилати оновлення тільки на частину топології, якої торкаються, (наприклад, частину ретрансляторів у кластері) і не інформувати інші в топології. Коренева точка доступу може здійснити вибір не розсилати інформацію топології для стільникової мережі, яка представляє тільки два переходи (один для доступу та один для розподільної мережі), або на ретранслятор, який не просуває пакети нижче по потоку. Однак коренева точка доступу крім того може посилати таблицю ідентифікаторів, щоб давати можливість ущільнення (обговорено нижче). Як приклад вищевказаного, коли коренева точка доступу приймає вказівку RouteClosed (яка вказує, що маршрут до ретранслятора був закритий), коренева точка доступу може посилати повідомлення оновленої ClusterTopology на всі ретранслятори у кластері, що залишилися. Крім того, прийнявши вказівку RouteClosed, ретранслятор може видаляти таблиці ідентифікаторів і просування для кластера. Якщо ретранслятор виходить із кластера, специфічний для кластера ідентифікатор для ретранслятора не може повторно використовуватися протягом заданого періоду часу. Наприклад, ідентифікатор не може повторно використовуватися протягом інтервалу часу після закриття маршруту до ретранслятора, так що всі пакети в кластері для цього ретранслятора можуть бути "скинуті" із кластера. Що стосується тепер Фіг. 5А та 5В, будуть описані зразкові операції, які можуть виконуватися вузлами кластера, щоб визначати маршрут пакетів у рамках кластера. У цьому прикладі припускається, що пакет, який пропускається через кластер, ущільнюють при вході в кластер або при його формуванні вузлом кластера. Слід оцінити, однак, що ідеї винаходу при цьому можуть бути застосовні до реалізацій, де пакети маршрутизуються через кластер без ущільнення. Як представлено за допомогою блока 502 за Фіг. 5А, у деякий момент часу вузол у кластері приймає або формує пакет, який підлягає маршрутизації в рамках кластера. Як один приклад, ретранслятор може формувати контрольний пакет, який підлягає посиланню на базову мережу (наприклад, через шлюз доступу, як представлено мережним вузлом 116 на Фіг. 1). Як інший приклад, ретранслятор (наприклад, ретранслятор 108) може приймати від асоційованого 10 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 термінала доступу (наприклад, термінала 114 доступу) пакет, який підлягає посиланню на інший пристрій через базову мережу. Як ще один приклад, коренева точка 102 доступу може приймати від базової мережі пакет, який призначений для ретранслятора (наприклад, у випадку контрольного пакета) або термінала доступу, який з'єднаний з ретранслятором (наприклад, у випадку пакета даних). У прикладі за Фіг. 3, відповідний позиціям 328 або 334 процесор пакетів може формувати цей пакет або діяти разом з асоційованим приймачем 314 або 318, щоб приймати пакет. Як представлено за допомогою блока 504, вузол здійснює ущільнення пакета раніше маршрутизації пакета через кластер. Наприклад, вузли кластера можуть реалізовувати протокол ущільнення, який здійснює ущільнення заголовків пакетів, що підлягають маршрутизації в рамках кластера. Як конкретний приклад, протокол ущільнення може здійснювати ущільнення заголовка по UDP/IP (або заголовка по L2TPv3/IP (для пакета міжмережної операційної системи ("IOS"). При цьому, протокол ущільнення може підтримувати ущільнення по наступних інтерфейсах IOS: інтерфейсу сигналізації Inter-ANRI (IAS), що переносить сигналізацію інформації сеансу/персонального виклику між одиницями ANRI для термінала доступу; інтерфейс тунелювання (IPT) за протоколом IP, який переносить повідомлення сигналізації для повідомлення і переадресації тунельованого трафіку на основі мобільності термінала доступу та включає в себе тунельовані ІР-пакети, що підлягають передачі між мережами доступу для термінала доступу; інтерфейс тунелювання канального рівня (LLT), який переносить тунелювання пакетів канального рівня на обслуговуючу мережу доступу прямої лінії зв'язку, і від обслуговуючої мережі доступу зворотної лінії зв'язку. Протокол ущільнення може здійснювати ущільнення заголовків UDP та IP інтерфейсів сигналізації IAS та IPT. Протокол ущільнення може здійснювати ущільнення заголовків L2TPv3 та IP інтерфейсів передачі даних протоколів LLT та IPT. У деяких аспектах, ущільнення може сприяти маршрутизації через множину переходів (наприклад, або ІР-адреса адреса маршрутизації може зчитуватися з ущільненого заголовка без розущільнення пакета). У деяких реалізаціях, ущільнення між ретранслятором та іншим ретранслятором або точкою доступу стає можливим відповідно до відкриття маршруту до цього ретранслятора або точки доступу. У прикладі за Фіг. 3, процесори 328 та 334 пакетів можуть реалізовувати протокол ущільнення. Як представлено за допомогою блока 506, протокол ущільнення може прикладати заголовок до пакета, за допомогою чого заголовок може включати в себе специфічні для кластера ідентифікатори для указівки вузла кластера (наприклад, ретранслятора), який є джерелом пакета, і вузла кластера (наприклад, ретранслятора), який є пунктом призначення пакета. Наприклад, заголовок прийнятого пакета може включати в себе адресу джерела і/або адресу пункту призначення, яка відповідає мережному ідентифікатору (наприклад, ANID) вузла в кластері, як зазначено переліком ідентифікаторів (описано вище). Таким чином, протокол ущільнення може використовувати мережний ідентифікатор і перелік ідентифікаторів, щоб визначити, який специфічний для кластера ідентифікатор(и) повинен використовуватися в прикладеному заголовку для маршрутизації пакета в рамках кластера. Як представлено за допомогою блока 508, вузол просуває пакет на ретранслятор у кластері. Як обговорено вище, протокол керування ретрансляцією, реалізований вузлом, може використовувати таблицю просування, щоб ідентифікувати ретранслятор, на який повинен просуватися пакет. Наприклад, якщо за Фіг. 1 пакет є вихідним на ретранслятор 104 і призначений для ретранслятора 110, вузол 104 може переслати пакет на ретранслятор 108. У прикладі за Фіг. 3, процесори 328 або 334 пакетів можуть визначати належний пункт призначення для пакета і діяти разом з асоційованим передавачем 312 або 316, щоб передавати пакет. Потім ретранслятор у кластері приймає пакет, як представлено за допомогою блока 510. Снову, на Фіг. 3 процесори 328 або 334 пакетів можуть діяти разом з асоційованим приймачем 314 або 318, щоб приймати пакет. Як представлено за допомогою блока 512 за Фіг. 5В, коли вузол приймає пакет (наприклад, за протоколом радіолінії), протокол керування ретрансляцією може спочатку визначати, чи включає в себе пакет інформацію маршрутизації. Якщо ні (наприклад, поле IPHeaderlncluded (IP-заголовок включений) прикладеного заголовка встановлене в "0"), це вказує, що поточний вузол є пунктом призначення для пакета. У цьому випадку, протокол керування ретрансляцією може посилати пакет на протокол ущільнення (наприклад, реалізованому щонайменше частково, процесором пакетів), за допомогою чого пакет розущільнюється (блок 514). Потім пакет може просуватися на протокол більш високого рівня (наприклад, у його кінцевому пункті призначення). 11 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Наприклад, у випадку, коли пакет призначений для ретранслятора, у блоці 516, процесор 334 пакетів може обробити пакет і надати інформацію пакета на відповідний додаток, що виконується у вузлі (наприклад, у контролері 332 зв'язку). Альтернативно, у випадку якщо пакет призначений для термінала доступу, який асоційований з ретранслятором, у блоці 516 ретранслятор може просувати пакет на термінал доступу. У прикладі за Фіг. 3, це може припускати, що контролер 332 зв'язку формує належне повідомлення і взаємодіє з передавачем 320 для посилання пакета по радіоінтерфейсу на термінал доступу. Якщо в блоці 512 пакет включав в себе інформацію маршрутизації (наприклад, поле IPHeaderlncluded прикладеного заголовка встановлене в "1"), протокол керування ретрансляцією може визначати, чи вказує інформація маршрутизації, що поточний вузол є пунктом призначення для пакета (блок 518). Це може вміщати в себе, наприклад, етап порівняння специфічного для кластера ідентифікатора вузла (наприклад, як підтримується в переліку ідентифікаторів) з ідентифікатором пункту призначення, що знаходиться в прикладеному заголовку пакета. Якщо поточний вузол є пунктом призначення для пакета, послідовність операцій переходить на блоки 514 та 516. Таким чином, пакет може просуватися за протоколом ущільнення, так що пакет може розущільнюватися і потім надаватися на вузол, асоційований термінал доступу, або деякий інший зазначений кінцевий пункт. Якщо в блоці 518 інформація маршрутизації вказує, що цей вузол не є пунктом призначення для пакета (наприклад, протокол керування ретрансляцією приймає ущільнений пакет, який повинен просуватися), протокол керування ретрансляцією визначає наступну лінію зв'язку для пакета (блок 520). При цьому процесор 334 пакетів може використовувати ідентифікатор пункту призначення з прикладеного заголовка пакета, а також таблиці просування вузла, щоб визначити вузол, на який потрібно маршрутизувати пакет. Як представлено за допомогою блока 522, протокол керування ретрансляцією визначає, чи є наступна лінія зв'язку такою самою як лінія зв'язку джерела (тобто, лінією зв'язку, з якої пакет був прийнятий). Ця ситуація може відбуватися, наприклад, коли нижчележачий ретранслятор був вилучений із кластера. У цьому випадку елемент для ретранслятора буде вилучений з таблиці просування для поточного вузла. Крім того, таблиця просування для вузла може вказувати висхідну лінію зв'язку як наступну лінію зв'язку для будь-яких ідентифікаторів, яких немає в таблиці просування (наприклад, як у Таблицях 2 та 3). Якщо в блоці 522 наступна лінія зв'язку не є такою самою, як лінія зв'язку джерела, протокол керування ретрансляцією просуває пакет на вузол, зазначений у таблиці просування (блок 526). Тобто, протокол керування ретрансляцією може просувати пакет на екземпляр протоколу керування ретрансляцією на наступній лінії зв'язку. Якщо, з іншого боку, у блоці 522 наступна лінія зв'язку є такою самою, як лінія зв'язку джерела, протокол керування ретрансляцією може посилати пакет назад на лінію зв'язку джерела (блок 524). Наприклад, якщо ретранслятор має маршрут до ретранслятора, що відповідає ідентифікатору пункту призначення в прикладеному заголовку, ретранслятор може просувати пакет за належним протоколом (наприклад, протоколом IRTP (транспортний Інтернет-протокол реального часу) для цього маршруту. Інакше, протокол керування ретрансляцією в блоці 524 може відкинути пакет. Ідеї винаходу при цьому можуть бути реалізовані різними способами у вигляді різних реалізацій. Наприклад, можуть застосовуватися різні типи ідентифікаторів, можуть використовуватися різні способи для розподілу ідентифікаторів по всьому кластеру, і можуть використовуватися різні способи для маршрутизації трафіку через кластер на основі цих ідентифікаторів. У деяких реалізаціях використовуються IP-адреси як мітки переключення тунелів (наприклад, мітки переключення відповідно до Рівня 2), щоб визначати маршрут пакетів у кластері-ретрансляторі. Причому, кожному ретранслятору може бути привласнена унікальна IPадреса. Кожний ретранслятор потім може бути настроєний, щоб "навчатися" IP-адресам усіх своїх нижчележачих ретрансляторів (наприклад, усіх ретрансляторів нижче нього). У результаті, ретранслятор здатний переключати пакети безпосередньо. У кластері з множиною вузлів-ретрансляторів, коренева точка доступу може здійснювати вибір просувати пакети, маршрутизувати пакети, або не робити ні те, ні інше. Приклади цих сценаріїв випливають далі. На початку описуються операції, що не відносяться до маршрутизації або просування. Потім описуються операції, що відносяться до використання просування Рівня 2. Потім описуються операції, що відносяться до використання статичного 12 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 просування Рівня 3. На закінчення описуються операції, що відносяться до використання маршрутизації Рівня 3. У реалізації, де коренева точка доступу вибирає не здійснювати маршрутизацію або просування, може застосовуватися нижченаведена послідовність одержання адреси. Коли ретранслятор запускається ("пробуджується"), ретранслятор може посилати широкомовне повідомлення протоколу DHCP (протокол динамічного конфігурування вузла). Коренева точка доступу поміщає його в тунель за протоколом L2TP і просуває його на шлюз доступу. Зворотні пакети надходять у тунель L2TP, переданий по радіоінтерфейсу за допомогою кореневої точки доступу. Можуть також застосовуватися нижченаведені операції виділення адрес. Адреси виділяються шлюзом доступу або сервером DHCP (розташованого) після шлюзу доступу. Причому, шлюз доступу є першим маршрутизатором переходу. Ретранслятор може тунелювати пакети для ланцюжка ретрансляторів у кластері. Наприклад, з посиланням на Фіг. 1, ретранслятор 108 може поміщати пакети від термінала 114 доступу в тунель за протоколом GRE (загальна інкапсуляція маршрутів) тунелювання мережних пакетів. Подібним чином ретранслятор 104 може поміщати пакети від ретранслятора 108 у тунель GRE. Пакет, що доходить до кореневої точки 102 доступу, таким чином, має два заголовки протоколу GRE. Перевага цієї схеми полягає в тому, що вона дозволяє кожному ретранслятору розглядати все нижчележаче як термінал доступу. Недоліком цієї схеми є те, що додаткові заголовки GRE додаються на кожному переході. На противагу вищезгаданій схемі, коренева точка доступу може просувати або направляти пакети на ретранслятор. Коли пакети направляють до кореневої точки доступу, коренева точка доступу може мати свою власну підмережу. Причому, коренева точка доступу може діяти як шлюз за умовчанням для всіх ретрансляторів у рамках своєї підмережі. Адреси для ретрансляторів можуть бути виділені виходячи з підмережі. Сервер DHCP може знаходитися де-небудь в іншому місці. Коренева точка доступу може виконувати протокол маршрутизації зі шлюзом доступу та іншою точкою доступу (наприклад, іншою кореневою точкою доступу, не показаною на Фіг. 1, з'єднаною з мережним вузлом 116). Цей протокол маршрутизації виконується по розподільній мережі. Перевага такого сценарію полягає в тому, що пакети можуть бути маршрутизовані безпосередньо без тунелів. Цей сценарій може бути потенційно вигідним, коли існує лінія зв'язку між кореневими точками доступу. Потенційний недолік цієї схеми полягає в тому, що стек маршрутизації повинен бути реалізований у кореневій точці доступу. При просуванні пакета нижче кореневої точки доступу, пакет, що надходить на ретранслятор 104, може мати IP-адресу ретранслятора 108. Такий пакет може надійти від шлюзу доступу (наприклад, мережного вузла 116) або кореневої точки 102 доступу. Ретранслятор 104 буде "бачити" пакет IP (наприклад, після детунелювання), і ретранслятору 104 потрібно послати пакет на ретранслятор 108. Тепер будуть описані по черзі три схеми надання можливості ретранслятору 104 визначати, куди направляти пакет. Як згадано вище, перша схема припускає просування Рівня 2 (L2), друга схема припускає статичне просування Рівня 3 (L3), і третя схема припускає маршрутизацію Рівня 3 (L3). При просуванні рівня L2, кожний вузол кластера-ретранслятора нижче кореневої точки доступу може бути частиною тієї самої підмережі. Причому, кожному вузлу відома МАС-адреса кожного вузла в дереві нижче нього (кожному вузлу привласнюється свій власний унікальний МАС-ідентифікатор). МАС-адреси можна довідатися, наприклад, з використанням стандартного протоколу рівня L2 утворення моста (наприклад, може виконуватися протокол L2, такий як протокол STP (протокол зв'язуючого дерева)). Реалізація STP може бути відносно прямою, оскільки кластер має топологію дерева. У цій схемі можуть використовуватися таблиці просування рівня L2 (наприклад, реалізовані відповідно до викладених ідей винаходу). Для шляху DHCP у цій схемі, запит DHCP може бути переданий на всі лінії зв'язку в кластері, і, у кінцевому рахунку, дійде до кореневої точки доступу. Коренева точка доступу просуває запит на сервер DHCP (на шлюз доступу або через такий). Відповідь DHCP (що включає нову IP-адресу для вузла) повертається в підмережу і широкомовно передається згідно з L2, доки він не дійде до ретранслятора пункту призначення. Таким чином, ця схема може застосовувати механізм поканального широкомовлення. У деяких реалізаціях може застосовуватися альтернативне транспортування пакетів між ретрансляторами і між ретранслятором і кореневою точкою доступу. Наприклад, у деяких випадках може застосовуватися протокол маршрутизації по стільниковій мережі стандарту WiFi. У цих випадках можуть використовуватися чотири ідентифікатори: ідентифікатор джерела, 13 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ідентифікатор пункту призначення, ідентифікатор проміжного джерела, і ідентифікатор проміжного пункту призначення. Проміжний заголовок може змінюватися на кожному переході. При просуванні рівня L3 кожний вузол кластера-ретранслятора нижче кореневої точки доступу може бути частиною тієї самої підмережі. Ці ІР-адреси привласнюються по множині переходів. У цьому випадку, кожний вузол навчається IP-адресі кожного вузла в дереві нижче нього. Як згадано вище, ця схема застосовує механізм поканального широкомовлення. Крім того, ця схема може власне кажучи виконувати протокол L2 з використанням ІР-адрес. У цій схемі для шляху за протоколом DHCP, з посиланням на Фіг. 1, DHCP запит від ретранслятора 108 передається ретранслятору 104 (агент ретранслятора за протоколом DHCP) на свій маршрутизатор, заданий за умовчанням (коренева точка 102 доступу). Коренева точка доступу просуває запит на шлюз доступу. При цьому шлюз доступу потенційно просуває запит на сервер DHCP. Відповідь DHCP, що включає в себе привласнену IP-адресу, повертається на поточну підмережу (яка можливо належить шлюзу доступу або кореневій точці 102 доступу). Ця схема подібна до наявності сервера DHCP в іншій підмережі. При цьому, пакет відповіді DHCP може посилатися широкомовно на ретранслятор 108. Таким чином, ця схема може включати в себе механізм широкомовної передачі. IP-пакет, який доходить до кореневої точки 102 доступу, просувається на ретранслятор пункту призначення. При цьому можуть застосовуватися нижченаведені характеристики вузла. Кожному вузлу відомі всі IP-адреси нижче нього. Наприклад, способом, подібним до обговореного вище для специфічних для кластера ідентифікаторів, таблиця IP-адрес може підтримуватися і поширюватися на усі вузли в кластері. До того ж, кожному вузлу може стати відомою таблиця просування. У деяких аспектах, ця схема власне кажучи застосовує механізм просування L2 з використанням IP-адреси. Також можуть застосовуватися заходи для запобігання циклів у таблицях. У маршрутизації рівня L3, можуть надаватися каскадні підмережі для кожного ретранслятора. Іншими словами, кожний ретранслятор є власником підмережі. IP-адреса для кожного нового ретранслятора може бути виділена від підмережі вище. Тобто, дочірні ретранслятори можуть одержувати адреси і/або підмережі від підмережі батьківського вузла. Ця схема, таким чином, припускає збіг найдовшого префікса. IP-маршрути будуть навчальними. Кожний ретранслятор реалізує стандартний стек IP-маршрутизації. Пакети просуваються на основі IP-маршрутизації. Система бездротового зв'язку з множинним доступом може одночасно підтримувати зв'язок для багатьох терміналів бездротового доступу. Кожний термінал може здійснювати зв'язок з однією або декількома точками доступу за допомогою передач по прямій і зворотній лініям зв'язку. Пряма лінія зв'язку (або низхідна лінія зв'язку) відноситься до лінії зв'язку від точок доступу на термінали, і зворотна лінія зв'язку (або висхідна лінія зв'язку) відноситься до лінії зв'язку від терміналів на точки доступу. Ця лінія зв'язку може бути встановлена через маючу один вхід та один вихід, маючу багато входів і багато виходів (MIMO) систему або деякий інший тип системи. MIMO система застосовує для передачі даних множину (ΝТ) передавальних антен і множину (NR) приймальних антен. MIMO канал, утворений за допомогою ΝТ передавальних і NR приймальних антен, може бути розкладений на NS незалежних каналів, які також іменуються просторовими каналами, де NSmin{NT,NR}. Кожний з NS незалежних каналів відповідає розмірності. MIMO система може надавати поліпшену робочу характеристику (наприклад, більш високу пропускну здатність і/або більш високу надійність), якщо використовуються додаткові розмірності, що створюються множиною передавальних і приймальних антен. MIMO система може також підтримувати дуплексну передачу з часовим розподілом (TDD) і дуплексну передачу з частотним розподілом (FDD). У системі TDD, передачі прямої і зворотної ліній зв'язку знаходяться в одній і тій самій частотній ділянці, так що принцип взаємності дає можливість оцінки каналу прямої лінії зв'язку виходячи з каналу зворотної лінії зв'язку. Це дає можливість точці доступу одержувати користь передачі з формуванням діаграми направленості по прямій лінії зв'язку за наявності множини антен, що є в точці доступу. Викладені в документі ідеї винаходу можуть міститися у вузлі (наприклад, пристрої), що застосовує різні компоненти для здійснення зв'язку щонайменше з одним іншим вузлом. На Фіг. 6 зображені декілька зразкових компонентів, які можуть застосовуватися, щоб сприяти зв'язку між вузлами. Конкретно, на Фіг. 6 ілюструється бездротовий пристрій 610 (наприклад, точка доступу) і бездротовий пристрій 650 (наприклад, термінал доступу) MIMO системи 600. У пристрої 610, дані трафіку для ряду потоків даних надаються від джерела 612 даних на процесор 614 даних передачі ("ТХ"). 14 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У деяких аспектах, кожний потік даних передається через відповідну передавальну антену. TX процесор даних 614 форматує, кодує і здійснює перемежовування даних трафіку для кожного потоку даних на основі конкретної схеми кодування, вибраної для цього потоку даних, щоб надавати кодовані дані. Кодовані дані для кожного потоку даних можуть бути мультиплексовані разом з пілотними даними, використовуючи способи OFDM. Пілотні дані звичайно є відомою комбінацією даних, яка обробляється відомим чином і може використовуватися в системі приймача, щоб оцінювати характеристику каналу. Мультиплексовані пілотні і кодовані дані для кожного потоку даних потім модулюються (тобто, відображаються символи) на основі конкретної схеми модуляції (наприклад, двійкова фазова маніпуляція (BPSK), квадратурна фазова маніпуляція (QSPK), фазова маніпуляція (M-PSK) порядку M, або квадратурна амплітудна маніпуляція (M-QAM) порядку M), вибраній для цього потоку даних, щоб надавати символи модуляції. Швидкість передачі даних, кодування і модуляція для кожного потоку даних можуть бути визначені відповідно до команд, що виконуються процесором 630. Пристрій 632 збереження даних може зберігати код, дані та іншу інформацію, що використовується процесором 630 або іншими компонентами пристрою 610. Символи модуляції для всіх потоків даних потім надаються на MIMO процесор 620 сторони передавача (TX), який може додатково обробляти символи модуляції (наприклад, для OFDM). MIMO ТХ-процесор 620 потім надає ΝT потоків символів модуляції на ΝT приймач-передавачів ("XCVR") 622A-622T. У деяких аспектах MIMO ТХ-процесор 620 застосовує вагові коефіцієнти формування діаграми направленості по відношенню до символів потоків даних і по відношенню до антени, від якої символ передається. Кожний приймач-передавач 622 приймає та обробляє відповідний потік символів, щоб надати один або декілька аналогових сигналів, і додатково приводить у робочий стан (наприклад, підсилює, фільтрує і перетворює з підвищенням частоти) аналогові сигнали, щоб надати модульований сигнал, що підходить для передачі по MIMO каналі. ΝT модульованих сигналів від приймач-передавачів 622А-622Т потім передають від ΝT антен 624А-624Т, відповідно. У пристрої 650, передані модульовані сигнали приймаються за допомогою NR антен 652А 652r, і прийнятий сигнал від кожної антени 652 надається на відповідний приймач-передавач ("XCVR") 654a-654R. Кожний приймач-передавач 654 приводить у робочий стан (наприклад, фільтрує, підсилює і перетворює із зниженням частоти) відповідний прийнятий сигнал, відцифровує приведений у робочий стан сигнал, щоб надати вибірки, і додатково обробляє вибірки, щоб надати прийнятний "прийнятий" потік символів. Процесор 660 даних прийому (RX) потім приймає та обробляє NR прийнятих потоків символів від NR приймач-передавачів 654 на основі способу обробки конкретного приймача, щоб надати ΝT потоків "виявлених" символів. RX-процесор 660 даних потім демодулює, виконує обернене перемежовування і декодує кожний потік виявлених символів, щоб відновити дані трафіку для потоку даних. Обробка за допомогою RX-процесора 660 даних є взаємодоповнюючою до виконуваної за допомогою MIMO ТХ-процесора 620 і ТХ-процесора 614 даних у пристрої 610 приймач-передавача. Процесор 670 періодично визначає, яку таблицю попереднього кодування використовувати (описано нижче). Процесор 670 складає повідомлення зворотної лінії зв'язку, що містить порцію індексу таблиці і порцію оцінного значення. Пристрій 672 збереження даних може зберігати код, дані та іншу інформацію, що використовується процесором 670 або іншими компонентами пристрою 650. Повідомлення зворотної лінії зв'язку може містити різні типи інформації відносно лінії зв'язку і/або прийнятого потоку даних. Повідомлення зворотної лінії зв'язку потім обробляється TXпроцесором 638 даних, який також приймає дані трафіку для множини потоків даних від джерела 636 даних, модульовані за допомогою модулятора 680, приведені в робочий стан за допомогою передавачів 654A-654R, і передані назад на пристрій 610. У пристрої 610, модульовані сигнали від пристрою 650 приймаються за допомогою антен 624, приводяться в робочий стан приймач-передавачами 622, демодулюються демодулятором ("DEMOD") 640 та обробляються RX-процесором 642 даних, щоб витягти повідомлення зворотної лінії зв'язку, передане пристроєм 650. Процесор 630 потім визначає, яку таблицю попереднього кодування використовувати для визначення вагових коефіцієнтів формування діаграми направленості, потім обробляє витягнуте повідомлення. На Фіг. 6 також ілюструється що, зв'язні компоненти можуть включати в себе один або декілька компонентів, які виконують операції контролю ретранслятора, як вказується в документі. Наприклад, компонент 690 контролю ретранслятора може діяти разом із процесором 15 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 630 і/або іншими компонентами пристрою 610, щоб посилати/приймати сигнали на інший пристрій/від такого (наприклад, пристрій 650), як вказується в документі. Подібним чином компонент 692 контролю ретранслятора може діяти разом із процесором 670 і/або іншими компонентами пристрою 650, щоб посилати/приймати сигнали на інший пристрій/від такого (наприклад, пристрій 610). Повинно бути оцінене, що для кожного пристрою 610 та 650 функціональності двох або декількох описаних компонентів можуть надаватися за допомогою єдиного компонента. Наприклад, єдиний компонент обробки може надавати функціональність компонента 690 контролю ретранслятора і процесора 630, і єдиний компонент обробки може надавати функціональності компонента 692 контролю ретранслятора і процесора 670. Викладені в документі ідеї можуть включатися в різні типи систем зв'язку і/або компонентів системи. У деяких аспектах, ідеї винаходу можуть застосовуватися в системі множинного доступу, здатній підтримувати зв'язок з множиною користувачів шляхом спільного використання наявних системних ресурсів (наприклад, приписом одного або декількох (ресурсів) зі смуги частот, потужності передачі, кодування, перемежовування, і так далі). Наприклад, ідеї винаходу можуть застосовуватися для будь-якої технології або комбінацій технологій з нижченаведених: системи множинного доступу з кодовим розподілом каналів ("CDMA"), CDMA з багатьма несущими ("MCCDMA"), широкосмуговий CDMA ("W-CDMA"), систем високошвидкісного пакетного доступу ("HSPA", "HSPA+»), системи множинного доступу з часовим розподілом каналів ("TDMA"), системи множинного доступу з частотним розподілом ("FDMA"), системи FDMA з однією несущою ("SC-FDMA"), системи множинного доступу з ортогональним частотним розподілом ("OFDMA"), або інших способів множинного доступу. Система бездротового зв'язку, що використовує ідеї винаходу, може бути спроектована, щоб реалізовувати один або декілька стандартів, таких як IS-95, cdma2000, IS-856, W-CDMA, TDSCDMA та інші стандарти. Мережа CDMA може реалізовувати технологію радіозв'язку, таку як універсальний наземний радіодоступ ("UTRA"), cdma2000, або деяку іншу технологію. UTRA включає в себе W-CDMA і низькошвидкісну передачу елементів сигналу ("LCR"). cdma2000 охоплює технології стандартів IS-2000, IS-95 та IS-856. Мережа TDMA може реалізовувати технологію радіозв'язку, таку як Глобальна система мобільного зв'язку ("GSM"). Мережа OFDMA може реалізовувати технологію радіозв'язку, таку як удосконалений UTRA ("E-UTRA"), IEEE 802.11, IEEE 802.16, IEEE 802.20, Flash-OFDM® тощо. Системи UTRA, E-UTRA та GSM є частиною універсальної системи мобільного зв'язку ("UMTS"). Ідеї винаходу можуть бути реалізовані в системі "довгострокового розвитку" ("LTE") Проекту (3 GPP) партнерства систем зв'язку 3-го покоління, системі надширокосмугового мобільного зв'язку ("UMB"), і інших типах систем. LTE є версією UMTS, яка використовує E-UTRA. Хоча деякі аспекти розкриття можуть бути описані з використанням термінології 3GPP, повинне бути зрозуміло, що ідеї винаходу можуть застосовуватися до технології 3GPP (Re199, Re15, Re16, Re17), а також технології 3GPP2 (1xRTT, 1xEV-DO Re1-0, Rev-Α, Rev-B) та інших технологій. Ідеї винаходу можуть бути включені (наприклад, реалізовані в рамках або виконуватися за допомогою) у ряд пристроїв (наприклад, вузлів). У деяких аспектах, вузол (наприклад, бездротовий вузол), реалізований відповідно до ідей винаходу, може містити точку доступу або термінал доступу. Наприклад, термінал доступу може містити, бути реалізованим або відомим як користувальницьке обладнання, абонентська станція, абонентський модуль, мобільна станція, мобільний пристрій, мобільний вузол, віддалена станція, віддалений термінал, термінал користувача, користувальницький агент, користувальницький пристрій, або деяка інша термінологія. У деяких реалізаціях термінал доступу може містити стільниковий телефон, радіотелефон, телефон з підтримкою протоколу ініціації сеансу ("SIP"), станцію бездротової місцевої лінії ("WLL"), персональний цифровий асистент ("PDA"), переносний пристрій для бездротового з'єднання, або деякий інший прийнятний пристрій обробки, з'єднаний з бездротовим модемом. Відповідно, один або декілька аспектів, зазначених у документі, можуть бути включені в телефон (наприклад, стільниковий або телефон смартфон), комп'ютер (наприклад, портативний ЕОМ), портативний пристрій зв'язку, портативний обчислювальний пристрій (наприклад, персональний цифровий асистент), розважальний пристрій (наприклад, музичний пристрій, відеопристрій, або супутникове радіо), пристрій глобальної системи позиціонування, або будь-який інший придатний пристрій, який сконфігурований, щоб здійснювати зв'язок через бездротове середовище. Точка доступу може містити, бути реалізованою, або відомою як Node, eNode, контролер радіомережі ("RNC"), базова станція ("BS"), базова станція радіозв'язку ("RBS"), контролер базової станції ("BSC"), базова приймально-передавальна станція ("BTS"), функція приймач 16 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 передавача ("TF"), приймач-передавач радіозв'язку, маршрутизатор радіозв'язку, базовий набір служб ("BSS"), розширений набір служб ("ESS"), або деяка інша подібна термінологія. У деяких аспектах вузол (наприклад, точка доступу) може містити вузол доступу для системи зв'язку. Такий вузол доступу може надавати, наприклад, з'єднуваність для мережі або з мережею (наприклад, глобальною мережею, такою як Інтернет або мережа стільникового зв'язку) за допомогою дротової або бездротової лінії зв'язку з мережею. Відповідно, вузол доступу може давати можливість іншому вузлу (наприклад, терміналу доступу) здійснювати доступ до мережі або деякої іншої функціональності. Крім того, слід оцінити, що один або обидва з вузлів можуть бути мобільними (портативними) або, у деяких випадках, відносно немобільними. Також, слід оцінити, що бездротовий вузол може бути здатним здійснювати передачу і/або прийом інформації способом, що не є бездротовим (наприклад, через дротове з'єднання). Таким чином, приймач і передавач, як описано в документі, можуть включати в себе належні компоненти інтерфейсу зв'язку (наприклад, компоненти електричного або оптичного інтерфейсу), щоб здійснювати зв'язок через середовище, яке не є бездротовим. Бездротовий вузол може здійснювати зв'язок через одну або декілька бездротових ліній зв'язку, які основані на будь-якій прийнятній технології бездротового зв'язку або іншим способом підтримують такий. Наприклад, у деяких аспектах бездротовий вузол може асоціюватися з мережею. У деяких аспектах мережа може містити локальну мережу або глобальну мережу. Бездротовий пристрій може підтримувати або іншим способом використовувати одну або декілька з множини технологій, протоколів, або стандартів бездротового зв'язку, таких як такі, обговорені в документі (наприклад, CDMA, TDMA, OFDM, OFDMA, WiMAX, Wi-Fi і так далі). Подібним чином, бездротовий вузол може підтримувати або іншим способом використовувати одну або декілька схем з множини відповідних схем модуляції або мультиплексування. Бездротовий вузол може в такий спосіб включати в себе належні компоненти (наприклад, радіоінтерфейси), щоб встановлювати і здійснювати зв'язок за допомогою однієї або декількох ліній бездротового зв'язку, використовуючи вищезгадані або інші технології бездротового зв'язку. Наприклад, бездротовий вузол може містити бездротовий приймач-передавач з асоційованими компонентами передавача і приймача, які можуть включати в себе різні компоненти (наприклад, формувачі сигналів і процесори сигналів), які сприяють зв'язку по бездротовому середовищу. Компоненти, описані в документі, можуть бути реалізовані множиною способів. Що стосується Фіг. 7-10, пристрої 700-1000 представлені у вигляді послідовності взаємозалежних функціональних блоків. У деяких аспектах функціональність цих блоків може бути реалізована у вигляді системи обробки, що включає в себе один або декілька процесорних компонентів. У деяких аспектах функціональність цих блоків може бути реалізована з використанням, наприклад щонайменше частини однієї або декількох інтегральних схем (наприклад, проблемно-орієнтованих інтегральних мікросхем (ASIC)). Як описано в документі, інтегральна схема може включати в себе процесор, програмне забезпечення, інші зв'язані компоненти або деяку їх комбінацію. Функціональність цих блоків також може бути реалізована деяким іншим чином, ніж вказується в документі. У деяких аспектах один або декілька показаних пунктирною лінією блоків на Фіг. 7-10 є необов'язковими. Пристрою 700-1000 можуть включати в себе один або декілька модулів, які можуть виконувати одну або декілька функцій, описаних вище відносно різних фігур креслень. Наприклад, засіб 702 задавання ідентифікатора може відповідати, наприклад, визначнику ідентифікатора, як описано в документі. Засіб 704 посилання ідентифікатора може відповідати, наприклад, передавачу, як описано в документі. Засіб 706 прийому запитів може відповідати, наприклад, процесору запитів, як описано в документі. Засіб 708 надання переліку може відповідати, наприклад, блока задавання переліку, як описано в документі. Засіб 802 прийому ідентифікатора може відповідати, наприклад, контролеру ідентифікаторів, як описано в документі. Засіб 804 прийому пакетів може відповідати, наприклад, приймачу, як описано в документі. Засіб 806 визначення обробки пакетів може відповідати, наприклад, процесору пакетів, як описано в документі. Засіб 808 посилання запитів може відповідати, наприклад, формувачу запитів, як описано в документі. Засіб 810 прийому переліку може відповідати, наприклад, контролеру переліку, як описано в документі. Засіб 812 просування пакетів може відповідати, наприклад, процесору пакетів, як описано в документі. Засіб 902 задавання таблиці маршрутизації може відповідати, наприклад, блока задавання таблиці маршрутизації, як описано в документі. Засіб 904 посилання інформації таблиці маршрутизації може відповідати, наприклад, передавачу, як описано в документі. Засіб 906 надання переліку може відповідати, наприклад, блока задавання переліку, як описано в документі. Засіб 1002 прийому інформації 17 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 таблиці маршрутизації може відповідати, наприклад, контролеру таблиці маршрутизації, як описано в документі. Засіб 1004 задавання таблиці просування може відповідати, наприклад, блока задавання таблиці просування, як описано в документі. Засіб 1006 прийому пакетів може відповідати, наприклад, приймачу, як описано в документі. Засіб 1008 просування пакетів може відповідати, наприклад, процесору пакетів, як описано в документі. Засіб 1010 просування інформації таблиці маршрутизації може відповідати, наприклад, контролеру таблиці маршрутизації, як описано в документі. Засіб 1012 прийому переліку може відповідати, наприклад, контролеру переліку, як описано в документі. Засіб 1014 просування пакетів може відповідати, наприклад, процесору пакетів, як описано в документі. Слід розуміти, що будь-яке посилання на елемент у документі, що використовує позначення, таке як "перший", "другий", тощо, в цілому не обмежує кількість або упорядкованість цих елементів. Переважніше, ці позначення можуть використовуватися в документі як зручний спосіб розрізнення між двома або декількома елементами або екземплярами елемента. Таким чином, посилання на перший і другий елементи не має на увазі, що там можуть застосовуватися тільки два елементи, або, що перший елемент повинен деяким чином передувати другому елементу. Також, якщо не заявлене інше, набір елементів може містити один або декілька елементів. Крім того, термінологія у формі "щонайменше, одне з: А, В, або С", що використовується в описі або формулі винаходу, означає "А, або В, або C або будь-яка комбінація цих елементів". Фахівці в даній галузі техніки зрозуміють, що інформація і сигнали можуть бути представлені з використанням кожної з множини технологій і методик. Наприклад, дані, інструкції, команди, інформація, сигнали, біти, символи, і елементарні сигнали, які можуть згадуватися по всьому опису вище, можуть бути представлені за допомогою напруг, струмів, електромагнітних хвиль, магнітних або полів частинок, оптичних або полів частинок, або будь-якої комбінації таких. Фахівці в даній галузі техніки додатково оцінять, що будь-які з різних ілюстративних логічних блоків, модулів, процесорів, засобів, схем та етапів алгоритму, описаних у зв'язку з аспектами, розкритими в документі, можуть бути реалізовані у вигляді електронних апаратних засобів (наприклад, цифрового виконання, аналогового виконання, або їх комбінації, які можуть бути розроблені з використанням кодування джерела або деякої іншої методики), різних форм програмного коду або коду проектування, що включають в себе інструкції (які для зручності можуть іменуватися в документі "програмним забезпеченням" або "програмним модулем"), або комбінацій обох. Щоб чітко проілюструвати цю взаємозамінність апаратних засобів і програмного забезпечення, різні ілюстративні компоненти, блоки, модулі, схеми та етапи були описані вище узагальнено в термінах своїх функціональних можливостей. Чи реалізується така функціональність у вигляді апаратних засобів або програмного забезпечення - залежить від конкретного застосування і проектних обмежень, накладених на повну систему. Фахівці в даній галузі техніки можуть реалізовувати описану функціональність різними способами для кожного конкретного застосування, але такі рішення з реалізації не повинні тлумачитися такими, що викликають вихід за рамки обсягу даного розкриття. Різні ілюстративні логічні блоки, модулі та схеми, описані в зв'язку з аспектами, розкритими в документі, можуть бути реалізовані в рамках або виконуватися за допомогою інтегральної схеми ("lС"), термінала доступу або точки доступу. IC може містити універсальний процесор, цифровий процесор сигналів (DSP), проблемно-орієнтовану інтегральну мікросхему (ASIC), програмовану вентильну матрицю (FPGA) або інший програмований логічний пристрій, дискретну вентильну або транзисторну логіку, дискретні апаратні компоненти, електричні компоненти, оптичні компоненти, механічні компоненти, або будь-яку комбінацію таких, спроектовану для виконання функцій, описаних у документі, і може виконувати коди або команди, які знаходяться в IC, поза IC, або і те, і інше. Універсальним процесором може бути мікропроцесор, але як альтернатива, процесором може бути будь-який звичайний процесор, контролер, мікроконтролер, або кінцевий автомат. Процесор може також бути реалізований у вигляді комбінації обчислювальних пристроїв, наприклад, комбінації з DSP і мікропроцесора, ряду мікропроцесорів, одного або декількох мікропроцесорів разом з базовими засобами DSP, або будь-якої іншої такої конфігурації. Зрозуміло, що будь-яка конкретна упорядкованість або ієрархія етапів у будь-якому розкритому процесі є екземпляром зразкового підходу. На основі переваг проектних рішень, зрозуміло, що конкретна упорядкованість або ієрархія етапів у процесах може бути переставлена, при цьому залишаючись у рамках даного розкриття. Відповідні способу пункти формули винаходу представляють елементи різних етапів у зразковій упорядкованості, і не мають на увазі, що підлягають обмеженню представленою конкретною упорядкованістю або ієрархією. 18 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Описані функції можуть бути реалізовані у вигляді апаратних засобів, програмного забезпечення, мікропрограмного забезпечення або будь-якої їх комбінації. При реалізації у вигляді програмного забезпечення, функції можуть зберігатися на машинозчитуваному носії або передаватися на ньому у вигляді однієї або декількох команд або коду. Машинозчитуваний носій включає в себе і носій для запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера, і носій для передачі даних (середовище передачі), включаючи будь-який носій, що сприяє переміщенню комп'ютерної програми з одного місця в інше. Носій для запам'ятовуючих пристроїв може бути будь-яким доступним носієм, до якого може здійснювати доступ комп'ютер. Як приклад, а не обмеження, такий машинозчитуваний носій може містити оперативний запам'ятовуючий пристрій (RAM), постійний запам'ятовуючий пристрій (ПЗП, ROM), електрично стираний програмований ПЗП (EEPROM), ПЗП на компакт-диску (CD-ROM) або інший запам'ятовуючий пристрій на оптичному диску, запам'ятовуючий пристрій на магнітному диску або інші магнітні запам'ятовуючі пристрої, або будь-який інший носій, який може використовуватися, щоб переносити або зберігати необхідний програмний код у формі команд або структур даних, і до якого може здійснювати доступ комп'ютер. До того ж, будь-яке з'єднання по суті називається машинозчитуваним носієм. Наприклад, якщо програмне забезпечення передається від Webсайту, сервера або іншого віддаленого джерела з використанням коаксіального кабелю, волоконно-оптичного кабелю, витої пари, цифрової абонентської лінії (DSL) або технологій бездротового зв'язку, таких як інфрачервона, радіо і мікрохвильовий зв'язок, то коаксіальний кабель, волоконно-оптичний кабель, вита пари, цифрова абонентська лінія або технології бездротового зв'язку, такі як інфрачервона, радіо, і мікрохвильовий зв'язок, включаються у визначення носія. Магнітний диск і немагнітний диск, як використовується в документі, включає в себе компакт-диск (CD), лазерний диск, оптичний диск, цифровий багатофункціональний диск (DVD), гнучкий магнітний диск і диск за технологією blu-ray, де магнітні диски звичайно відтворюють дані на основі магнітних властивостей, тоді як немагнітні диски відтворюють дані оптично за допомогою лазерів. Комбінації вищевказаного також слід включати в рамки машиночитаних носіїв. На закінчення, слід оцінити, що машиночитаний носій може бути реалізований у вигляді якого-небудь прийнятного комп'ютерного програмного продукту. Попередній опис розкритих аспектів наданий, щоб дати можливість будь-якому фахівцю в даній галузі техніки виконувати або використовувати дане розкриття. Різні модифікації до цих аспектів будуть легко очевидними для фахівців у даній галузі техніки, і загальні принципи, задані в документі, можуть застосовуватися до інших аспектів без виходу за рамки обсягу і суті розкриття. Таким чином, не мається на увазі, що дане розкриття обмежене аспектами, показаними в документі, а підлягає розширювальному тлумаченню відповідно до принципів і нових ознак, розкритиж в документі. Щоб полегшити розуміння, далі додатково описані аспекти винаходу. В одному аспекті описаний спосіб зв'язку, що містить етапи, на яких задають таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів, при цьому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузлиретранслятори в рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлів-ретрансляторів з набору, і надсилають таблицю маршрутизації, основану на таблиці маршрутизації, на бездротові вузли-ретранслятори набору. Відповідно до цього аспекту, завдання таблиці маршрутизації може містити етап, на якому модифікують таблицю маршрутизації, якщо бездротовий вузол-ретранслятор приєднується до набору, виходить із набору або переміщується в рамках набору. Додатково, таблиця маршрутизації може бути задана повторно, якщо інший бездротовий вузол-ретранслятор з'єднується з одним з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Також, кожний з перших ідентифікаторів може бути асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлів-ретрансляторів у рамках мережі. Додатково, кожним з перших ідентифікаторів може бути адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Перші ідентифікатори можуть бути також задані, щоб сприяти просуванню ущільнених пакетів між бездротовими вузлами-ретрансляторами набору. Додатково, об'єкти наступного переходу можуть містити щонайменше одне із групи, яка складається з: щонайменше одного бездротового вузла-ретранслятора набору, і єдиної кореневої точки доступу, яка надає точку прикріплення до мережі для бездротових вузлівретрансляторів набору. Кожний з бездротових вузлів-ретрансляторів набору може використовувати перший тип бездротової технології, щоб надавати доступ для терміналів доступу і надавати з'єднуваність із базовою мережею. Спосіб може додатково містити етап, на якому надають перелік на кожний бездротовий вузол-ретранслятор набору, при цьому перелік 19 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 може містити перші ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори набору. В іншому аспекті описаний пристрій для здійснення зв'язку, що містить блок завдання таблиці маршрутизації, сконфігурований, щоб задавати таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів, при цьому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори в рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлівретрансляторів набору, і передавач, сконфігурований, щоб надсилати таблицю маршрутизації, основану на таблиці маршрутизації, на бездротові вузли-ретранслятори набору. Відповідно до цих аспектів, завдання таблиці маршрутизації може містити етап, на якому модифікують таблицю маршрутизації, якщо бездротовий вузол-ретранслятор приєднується до набору, виходить із набору або переміщується в рамках набору. Додатково, таблиця маршрутизації може бути задана повторно, якщо інший бездротовий вузол-ретранслятор з'єднується з одним з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Також, кожний з перших ідентифікаторів може бути асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлів-ретрансляторів у рамках мережі. Кожним з перших ідентифікаторів може також бути адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлівретрансляторів набору. Додатково, перші ідентифікатори можуть бути задані, щоб сприяти просуванню ущільнених пакетів між бездротовими вузлами-ретрансляторами набору. Об'єкти наступного переходу можуть також містити щонайменше одне із групи, яка складається з: щонайменше одного бездротового вузла-ретранслятора набору, і єдиної кореневої точки доступу, яка надає точку прикріплення до мережі для бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Додатково, кожний з бездротових вузлів-ретрансляторів набору може використовувати перший тип бездротової технології, щоб надавати доступ для терміналів доступу і надавати з'єднуваність із базовою мережею. Пристрій може додатково містити блок завдання переліку, сконфігурований, щоб надавати перелік на кожний бездротовий вузол-ретранслятор набору, при цьому перелік може містити перші ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори набору. У ще одному аспекті описаний пристрій для здійснення зв'язку, що містить засіб для завдання таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів, при цьому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори в рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлів-ретрансляторів набору, і засіб для надсилання таблиці маршрутизації, основаної на таблиці маршрутизації, на бездротові вузли-ретранслятори набору. Відповідно до цього аспекту, завдання таблиці маршрутизації може містити етап, на якому модифікують таблицю маршрутизації, якщо бездротовий вузол-ретранслятор приєднується до набору, виходить із набору або переміщується в рамках набору. Додатково, таблиця маршрутизації може бути задана повторно, якщо інший бездротовий вузолретранслятор з'єднується з одним з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Також, кожний з перших ідентифікаторів може бути асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлів-ретрансляторів у рамках мережі. Відповідно до цього аспекту, кожним з перших ідентифікаторів може бути адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Додатково, перші ідентифікатори можуть бути задані, щоб сприяти просуванню ущільнених пакетів між бездротовими вузлами-ретрансляторами набору. Об'єкти наступного переходу можуть також містити щонайменше одне з групи, що складається з: щонайменше одного бездротового вузларетранслятора набору, і єдиної кореневої точки доступу, яка надає точку прикріплення до мережі для бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Додатково, кожний з бездротових вузлів-ретрансляторів набору може використовувати перший тип бездротової технології, щоб надавати доступ для терміналів доступу і надавати з'єднуваність із базовою мережею. Пристрій може додатково містити засіб для надання переліку на кожний бездротовий вузол-ретранслятор набору, при цьому перелік може містити перші ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори набору. В іншому аспекті описаний комп'ютерний програмний продукт, що містить комп'ютерочитаний носій, який містить код, що змушує комп'ютер задавати таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів, причому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори в рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлів-ретрансляторів набору, і надсилати таблицю маршрутизації, основуючись на таблиці маршрутизації, на бездротові вузли-ретранслятори набору. Відповідно до цього 20 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 аспекту, завдання таблиці маршрутизації може містити етап, на якому модифікують таблицю маршрутизації, якщо бездротовий вузол-ретранслятор приєднується до набору, виходить з набору або переміщується в рамках набору. Додатково, кожний з перших ідентифікаторів може бути асоційований з іншим Ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлів-ретрансляторів у рамках мережі. Відповідно до цього аспекту, кожним з перших ідентифікаторів може бути адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. У ще одному аспекті описаний спосіб зв'язку, що містить етапи, на яких приймають інформацію таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів, причому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори в рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлів-ретрансляторів набору, і задають таблицю просування на основі інформації таблиці маршрутизації для просування пакетів щонайменше на один з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Відповідно до цього аспекту, таблиця просування може ідентифікувати щонайменше одну лінію зв'язку наступного переходу для просування пакетів, призначених щонайменше для одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Спосіб може також містити етапи, на яких приймають ущільнений пакет від одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору і просувають ущільнений пакет на основі таблиці просування. Також спосіб може містити етап, на якому просувають інформацію таблиці маршрутизації на ще один з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Кожний з перших ідентифікаторів може також бути асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлів-ретрансляторів у рамках мережі. Відповідно до цього аспекту, кожним з перших ідентифікаторів є адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Додатково, об'єкти наступного переходу можуть містити щонайменше одне із групи, яка складається з: щонайменше одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору, і єдиної кореневої точки доступу, яка надає точку прикріплення до мережі для бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Кожний з бездротових вузлів-ретрансляторів набору може також використовувати перший тип бездротової технології, щоб надавати доступ для терміналів доступу і надавати з'єднуваність з базовою мережею. Також спосіб може містити етап, на якому приймають перелік, при цьому перелік може містити перші ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори набору, і завдання таблиці просування може додатково бути основане на переліку. В іншому аспекті описаний пристрій для здійснення зв'язку, що містить контролер таблиці маршрутизації, сконфігурований, щоб приймати інформацію таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів, причому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори в рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлівретрансляторів набору, і блок завдання таблиці просування, сконфігурований, щоб задавати таблицю просування на основі інформації таблиці маршрутизації для просування пакетів щонайменше на один з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Відповідно до цього аспекту, таблиця просування може ідентифікувати щонайменше одну лінію зв'язку наступного переходу для просування пакетів, призначених щонайменше для одного з бездротових вузлівретрансляторів набору. Пристрій може також містити приймач, сконфігурований, щоб приймати ущільнений пакет від одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору, і процесор пакетів, сконфігурований, щоб просувати ущільнений пакет на основі таблиці просування. Додатково, контролер таблиці маршрутизації може бути додатково сконфігурований, щоб просувати інформацію таблиці маршрутизації на ще один з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Кожний з перших ідентифікаторів може також бути асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлів-ретрансляторів у рамках мережі. Додатково, кожним з перших ідентифікаторів може бути адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Пристрій може також додатково містити контролер переліку, сконфігурований, щоб приймати перелік, при цьому перелік може містити перші ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори набору, і завдання таблиці просування може додатково бути основане на переліку. У ще одному додатковому аспекті описаний пристрій для здійснення зв'язку, що містить засіб для прийому інформації таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлівретрансляторів, причому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори в рамках набору, і другі ідентифікатори, які 21 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлів-ретрансляторів набору, і засіб для завдання таблиці просування на основі інформації таблиці маршрутизації, для просування пакетів щонайменше на один з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Відповідно до цього аспекту, таблиця просування може ідентифікувати щонайменше одну лінію зв'язку наступного переходу для просування пакетів, призначених щонайменше для одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Додатково, пристрій може містити засіб для прийому ущільненого пакета від одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору і засіб для просування ущільненого пакета на основі таблиці просування. Також, пристрій може містити засіб для просування інформації таблиці маршрутизації на ще один з бездротових вузлівретрансляторів набору. Відповідно до цього аспекту, кожний з перших ідентифікаторів може бути асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлів-ретрансляторів у рамках мережі. Кожним з перших ідентифікаторів може також бути адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлівретрансляторів набору. Додатково, пристрій може містити засіб для прийому переліку, при цьому перелік може містити перші ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори набору, і завдання таблиці просування додатково основане на переліку. У додатковому аспекті описаний комп'ютерний програмний продукт, що містить комп'ютерочитаний носій, який містить код, що примушує комп'ютер приймати інформацію таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів, при цьому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузлиретранслятори в рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлів-ретрансляторів набору, і завдання таблиці просування на основі інформації таблиці маршрутизації для просування пакетів щонайменше на один з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Відповідно до цього аспекту, таблиця просування може ідентифікувати щонайменше одну лінію зв'язку наступного переходу для просування пакетів, призначених щонайменше для одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Контролер таблиці маршрутизації може бути додатково сконфігурований, щоб просувати інформацію таблиці маршрутизації на ще один з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Також, кожний з перших ідентифікаторів може бути асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлів-ретрансляторів у рамках мережі. Додатково, кожним з перших ідентифікаторів може бути адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлів-ретрансляторів набору. Посилальні позиції 100 система зв'язку 102 коренева точка доступу 104, 106, 108, 110, 112 бездротові вузли-ретранслятори 114 термінал доступу 116 мережний вузол 300 система 302 вузол, що керує кластером 304 вузол, що надає доступ 306, 308, 310 приймач-передавач 312, 316, 320 передавач 314, 318, 322 приймач 324 блок керування ретрансляцією 326, 332 контролер зв'язку для обробки трафіку 328, 334 процесор пакетів для обробки пакетів 330 блок керування топологією ретранслятора 336 формувач запитів 338 контролер ідентифікаторів у ретрансляторі 340 процесор запитів 342 блок задавання ідентифікатора 344 блок задавання переліку 346 контролер переліку 348 блок задавання таблиці маршрутизації 350 контролер таблиці маршрутизації 352 блок задавання таблиці просування 600 MIMO система 610, 650 бездротовий пристрій 22 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 612 джерело даних 614 процесор даних передачі ("ТХ") 620 MIMO процесор сторони передавача (TX) 622 приймач-передавач 624 антена 630, 670 процесор 632, 672 пристрій збереження даних 636 джерело даних 638 ТХ-процесор даних 652 антена 654 приймач-передавач 660 процесор даних прийому (RX) 680 модулятор 690, 692 компонент контролю ретранслятора 702 засіб задавання ідентифікатора 704 засіб посилання ідентифікатора 706 засіб прийому запитів 708 засіб надання переліку 802 засіб прийому ідентифікатора 804 засіб прийому пакетів 808 засіб посилання запитів 810, 1012 засіб прийому переліку 812, 1008, 1014 засіб просування пакетів 902, 1004 засіб задавання таблиці просування 904 засіб посилання інформації таблиці маршрутизації 906 надання переліку 1002 засіб прийому інформації таблиці маршрутизації 1006 засіб прийому пакетів 1010 засіб просування інформації таблиці маршрутизації 30 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 35 40 45 50 55 1. Спосіб зв'язку, що включає етапи, на яких: задають (204) таблицю маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304), при цьому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) з набору, і при цьому таблиця маршрутизації описує топологію набору бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304); і посилають (204) інформацію таблиці маршрутизації, основану на таблиці маршрутизації, на бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 2. Спосіб за п. 1, у якому задання таблиці маршрутизації включає етап, на якому модифікують таблицю маршрутизації, якщо бездротовий вузол-ретранслятор (104, 106, 108, 110, 112, 304) приєднується до набору, виходить із набору або переміщується в рамках набору. 3. Спосіб за п. 1, у якому таблицю маршрутизації задають повторно, якщо інший бездротовий вузол-ретранслятор (104, 106, 108, 110, 112, 304) з'єднується з одним з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 4. Спосіб за п. 1, у якому кожний з перших ідентифікаторів асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках мережі, і в якому кожним з перших ідентифікаторів є адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 5. Спосіб за п. 1, у якому об'єкти наступного переходу містять щонайменше одне із групи, яка складається з: щонайменше одного бездротового вузла-ретранслятора (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору і єдиної кореневої точки доступу, яка надає точку прикріплення до мережі для бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 6. Спосіб за п. 1, що додатково включає етап, на якому надають перелік на кожний бездротовий вузол-ретранслятор (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору, при цьому перелік містить перші 23 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 7. Пристрій для здійснення зв'язку, що містить: блок (348) задання таблиці маршрутизації, сконфігурований, щоб задавати таблицю маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304), при цьому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору, і при цьому таблиця маршрутизації описує топологію набору бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304); і передавач (312), сконфігурований, щоб посилати інформацію таблиці маршрутизації, основану на таблиці маршрутизації, на бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 8. Пристрій за п. 7, у якому задання таблиці маршрутизації включає етап, на якому модифікують таблицю маршрутизації, якщо бездротовий вузол-ретранслятор (104, 106, 108, 110, 112, 304) приєднується до набору, виходить із набору або переміщується в рамках набору. 9. Пристрій за п. 7, у якому таблицю маршрутизації задають повторно, якщо інший бездротовий вузол-ретранслятор (104, 106, 108, 110, 112, 304) з'єднується з одним з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 10. Пристрій за п. 7, у якому кожний з перших ідентифікаторів асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках мережі, і в якому кожним з перших ідентифікаторів є адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 11. Пристрій за п. 7, у якому об'єкти наступного переходу містять щонайменше одне з групи, яка складається з: щонайменше одного з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору і єдиної кореневої точки доступу, яка надає точку прикріплення до мережі для бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 12. Пристрій за п. 7, що додатково містить блок задання переліку, сконфігурований, щоб надавати перелік на кожний бездротовий вузол-ретранслятор (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору, при цьому перелік містить перші ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 13. Пристрій для здійснення зв'язку, що містить: засіб для задання (902) таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304), при цьому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору, і при цьому таблиця маршрутизації описує топологію набору бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304); і засіб для посилання (904) інформації таблиці маршрутизації, основаної на таблиці маршрутизації, на бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 14. Пристрій за п. 13, у якому задання таблиці маршрутизації включає етап, на якому модифікують таблицю маршрутизації, якщо бездротовий вузол-ретранслятор (104, 106, 108, 110, 112, 304) приєднується до набору, виходить із набору або переміщується в рамках набору. 15. Пристрій за п. 13, у якому таблицю маршрутизації задають повторно, якщо інший бездротовий вузол-ретранслятор (104, 106, 108, 110, 112, 304) з'єднується з одним з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 16. Пристрій за п. 13, у якому кожний з перших ідентифікаторів асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках мережі, і в якому кожним з перших ідентифікаторів є адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 17. Пристрій за п. 13, у якому об'єкти наступного переходу містять щонайменше одне із групи, яка складається з: щонайменше одного з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору і єдиної кореневої точки доступу, яка надає точку прикріплення до мережі для бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 18. Пристрій за п. 13, що додатково містить засіб для надання переліку на кожний бездротовий вузол-ретранслятор (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору, при цьому перелік містить перші 24 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 19. Спосіб зв'язку, що включає етапи, на яких: приймають (208) інформацію таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304), при цьому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору, і при цьому таблиця маршрутизації описує топологію набору бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304); і задають (210) таблицю просування на основі інформації таблиці маршрутизації для просування пакетів щонайменше на один з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 20. Спосіб за п. 19, у якому таблиця просування ідентифікує щонайменше одну лінію зв'язку наступного переходу для просування пакетів, призначених щонайменше для одного з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 21. Спосіб за п. 19, що додатково включає етап, на якому просувають інформацію таблиці маршрутизації на ще один з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 22. Спосіб за п. 19, у якому кожний з перших ідентифікаторів асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках мережі, і в якому кожним з перших ідентифікаторів є адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 23. Спосіб за п. 19, у якому об'єкти наступного переходу містять щонайменше одне із групи, яка складається з: щонайменше одного з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору і єдиної кореневої точки доступу, яка надає точку прикріплення до мережі для бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 24. Спосіб за п. 19, що додатково включає етап, на якому приймають перелік, при цьому: перелік містить перші ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору; і задання таблиці просування додатково основане на переліку. 25. Пристрій для здійснення зв'язку, що містить: контролер (350) таблиці маршрутизації, сконфігурований, щоб приймати інформацію таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304), при цьому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору, і при цьому таблиця маршрутизації описує топологію набору бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304); і блок (352) задання таблиці просування, сконфігурований, щоб задавати таблицю просування на основі інформації таблиці маршрутизації для просування пакетів щонайменше на один з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 26. Пристрій за п. 25, у якому таблиця просування ідентифікує щонайменше одну лінію зв'язку наступного переходу для просування пакетів, призначених щонайменше для одного з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 27. Пристрій за п. 25, у якому контролер таблиці маршрутизації додатково сконфігурований, щоб просувати інформацію таблиці маршрутизації на ще один з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 28. Пристрій за п. 25, у якому кожний з перших ідентифікаторів асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках мережі, і в якому кожним з перших ідентифікаторів є адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 29. Пристрій за п. 25, що додатково містить контролер переліку, сконфігурований, щоб приймати перелік, при цьому: перелік містить перші ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору; і задання таблиці просування додатково основане на переліку. 30. Пристрій для здійснення зв'язку, що містить: 25 UA 98531 C2 5 10 15 20 25 засіб для прийому (1002) інформації таблиці маршрутизації для набору бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304), при цьому таблиця маршрутизації містить перші ідентифікатори, які унікально ідентифікують бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках набору, і другі ідентифікатори, які ідентифікують об'єкти наступного переходу для бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору, і при цьому таблиця маршрутизації описує топологію набору бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304); і засіб для задання (1004) таблиці просування на основі інформації таблиці маршрутизації, для просування пакетів щонайменше на один з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 31. Пристрій за п. 30, у якому таблиця просування ідентифікує щонайменше одну лінію зв'язку наступного переходу для просування пакетів, призначених щонайменше для одного з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 32. Пристрій за п. 30, що додатково містить засіб для просування інформації таблиці маршрутизації на ще один з бездротових вузлів-ретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 33. Пристрій за п. 30, у якому кожний з перших ідентифікаторів асоційований з іншим ідентифікатором, який унікально ідентифікує відповідний один з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) у рамках мережі, і в якому кожним з перших ідентифікаторів є адреса по протоколу Інтернет відповідного одного з бездротових вузлівретрансляторів (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору. 34. Пристрій за п. 30, що додатково містить засіб для прийому переліку, при цьому: перелік містить перші ідентифікатори і другі ідентифікатори, які унікально ідентифікують у рамках мережі бездротові вузли-ретранслятори (104, 106, 108, 110, 112, 304) набору; і задання таблиці просування додатково основане на переліку. 35. Комп'ютерочитаний носій, що містить збережені на ньому коди, які при виконанні на комп'ютері змушують комп'ютер виконувати спосіб за будь-яким з пп. 1-6. 36. Комп'ютерочитаний носій, що містить збережені на ньому коди, які при виконанні на комп'ютері змушують комп'ютер виконувати спосіб за будь-яким з пп. 19-24. 26 UA 98531 C2 27 UA 98531 C2 28