Рідкі препарати гербіцидів – похідних сульфонілсечовини

Реферат: Даний винахід стосується гербіцидних композицій з однією рідкою фазою, що містять (мас.) 0,130 % одного або більше гербіцидів - похідних сульфонілсечовини, 0-40 % одного або більше біологічно активних засобів, окрім гербіцидів - похідних сульфонілсечовини, 0-30 % антидотів гербіцидів, 10-99,9 % одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, що містять не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот, виділених з гідроксижирних кислот, 089,9 % одного або більше естерів жирних кислот і С1-С4алканолів і 0-70 % одного або більше додаткових інгредієнтів препарату. UA 100234 C2 (12) UA 100234 C2 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ Даний винахід стосується деяких рідких препаратів гербіцидів-похідних сульфонілсечовини. ПЕРЕДУМОВИ ВИНАХОДУ Починаючи з відкриття гербіцидів-похідних сульфонілсечовини, більш ніж дві дюжини видів сульфонілсечовини розроблені з комерційною метою для вибіркової боротьби з бур'янами при вирощуванні широкого спектру сільськогосподарських культур (The Pesticide Manual, Thirteenth Edition, З. D. S. Tomlin, ed., British Crop Protection Council, Hampshire, U.K., 2003). Оскільки механізм дії гербіцидів-похідних сульфонілсечовини полягає в інгібуванні ферменту ацетоластатсинтетази (AЛС), виявленого в рослинах, який відсутній у тварин, гербіциди-похідні сульфонілсечовини забезпечують цінну комбінацію економного використання з відмінною ефективністю проти бур'янів і дуже низькою токсичністю для тварин. Гербіциди-похідні сульфонілсечовини, подібно до інших сільськогосподарських хімікатів, можуть бути виготовлені у вигляді концентратів в різноманітних формах, включаючи рідкі композиції, наприклад концентрати з емульгуючою здатністю і тверді композиції, такі як порошки, що зволожуються, і гранули. Рідкі препарати-концентрати можна легко відміряти і розливати, а при розбавленні водою вони звичайно дають водні розчини, що легко розпилюються, або дисперсії. Однак, як і в інших видах препаратів, інгредієнти препарату можуть впливати на рівень ефективності боротьби з бур'янами, що досягається при використанні активного інгредієнта. В порівнянні з твердими препаратами, застосування рідких препаратів похідних сульфонілсечовини може частіше створювати деякі види проблем. При розчиненні або диспергуванні в рідкому носії у присутності води похідні сульфонілсечовини піддаються гідролізу. Окрім гідролізу, може відбуватися ріст кристалів при зберіганні концентрованих рідких препаратів, в яких містяться розчинені або дисперговані активні інгредієнти, а суспендовані активні інгредієнти мають тенденцію до осідання, тому одержання стабільних рідких препаратів може викликати сумніви. На цей час розроблені нові стабілізовані рідкі препарати гербіцидів-похідних сульфонілсечовини, що забезпечують порівняно стабільну активність гербіциду при їх розведенні водою і розпилюванні на небажану рослинність. КОРОТКИЙ ОПИС ВИНАХОДУ У даному винаході розглядається гербіцидна композиція з однією рідкою фазою, що містить (мас.) (а) 0,1-30 % одного або більше гербіцидів-похідних сульфонілсечовини; (б) 0-40 % одного або більше біологічно активних засобів, окрім гербіцидів-похідних сульфонілсечовини; (в) 0-30 % одного або більше антидотів гербіцидів; (г) 10-99,9 % одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, що містять не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах, виділених з гідроксижирних кислот; (д) 0-89,9 % одного або більше естерів жирних кислот і C1-C4 алканолів; і (е) 0-70 % одного або більше додаткових інгредієнтів препарату. ДОКЛАДНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ Вживані в даному винаході терміни "містить", що "містить", "включає", "зокрема", "має", "маючи" або інший їх варіант призначені для розкриття поняття невиняткового включення. Наприклад, композиція, процес, спосіб, промисловий виріб або пристрій, який містить перелік елементів, не обов'язково обмежується тільки вказаними елементами, але може включати інші елементи, не включені до переліку або не властиві такій композиції, процесу, способу, промисловому виробу або пристрою. Надалі, якщо тільки чітко не затверджується зворотне, "або" відноситься до включного, а не до виняткового "або". Наприклад, умова А або B задовольняє будь-якому з наступних тверджень: А є вірним (або присутній), а B помилкове (або відсутній), А є помилковим (або відсутній), а B вірне (або присутній), і як А, так і B вірні (або присутні). Також, невизначені артиклі "a" і "an", що стоять перед елементом або компонентом даного винаходу, не обмежують кількість прикладів (тобто випадків згадування) елементу або компоненту. Таким чином, "a" або "an" слід розуміти як один або як мінімум один, а однина слова "елемент" або "компонент" також може означати множину, якщо тільки кількість явно не має на увазі однини. Термін "композиція з однією рідкою фазою" і похідні терміни, наприклад "гербіцидна композиція з однією рідкою фазою" відносяться до композицій, що містять одну рідку фазу. Отже, термін "композиція з однією рідкою фазою" виключає композиції, що складаються з декількох рідких фаз, наприклад емульсії. Термін "композиція з однією рідкою фазою" не 1 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 виключає композицій, що складаються з однієї або більше твердих фаз на додаток до однієї рідкої фази, наприклад суспензії і дисперсії твердих частинок. Термін "гербіцид-не похідне сульфонілсечовини" відноситься до інших гербіцидів, окрім похідних сульфонілсечовини. Вживаний в даній заявці і формулі винаходу термін "жирна кислота" відноситься до монокарбонової кислоти з вуглеводневим ланцюгом, що містить 3-23, точніше 3-21 атомів вуглецю. Вуглеводневий ланцюг може бути розгалуженим і ненасиченим (наприклад, містити один або більше подвійних вуглець-вуглецевих зв'язків). У даній заявці і формулі винаходу вираз "виділений фрагмент жирної кислоти" відноситься до частини замісника молекули, який концептуально може бути сполучений з молекулою (тобто виділений) шляхом естерифікації жирної кислоти. Вживаний в даній заявці і формулі винаходу термін "виділений" є лише концептуальним і не вимагає фактичного синтезу (наприклад, з жирної кислоти). Виділений фрагмент жирної кислоти містить ацильний фрагмент жирної кислоти, що складається з карбонільної групи (C=O), пов'язаної з алкільним або алкенільним ланцюгом (тобто таким, що містить один або більше вуглець-вуглецевих подвійних зв'язків), такий ланцюг містить приблизно 3-23 атоми вуглецю (ланцюг, що містить гідроксильний замісник у випадку гідроксижирних кислот). В даній заявці і формулі винаходу зазначення відсоткового вмісту по масі деяких виділених фрагментів жирних кислот відноситься до (тобто чисельно визначається) відносного відсоткового вмісту по масі жирних кислот, які можуть бути утворені шляхом деестерифікаціі сполук, які містять виділені фрагменти жирних кислот. Застосовуваний в даному винаході термін "гідроксижирна кислота" позначає жирну кислоту, що містить як мінімум один гідроксильний (-OH) замісник, приєднаний до алкільного або алкенільного фрагмента жирної кислоти (наприклад, рицинолевої кислоти). З метою стислості в даній заявці і формулі винаходу необов'язкові алкіл-заміщені фрагменти оксиетилену в поліалкоксильованих тригліцеридах називають просто "алкоксильними одиницями". Не заміщені алкілом фрагменти оксиетилену називають просто "етоксильними одиницями". Термін "унімодальний розподіл" відноситься до статистичного розподілу з однією вершиною. Термін "бімодальний розподіл" відноситься до статистичного розподілу з двома вершинами. Термін "мультимодальний розподіл" відноситься до статистичного розподілу з декількома вершинами. Варіанти даного винаходу включають: Варіант А1. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де вміст компоненту (а) (тобто одного або більше гербіцидів-похідних сульфонілсечовини) становить як мінімум приблизно 0,5 %, мас. даної композиції. Варіант А2. Композиція відповідно до Варіанту А1, де вміст компоненту (а) становить як мінімум приблизно 2 %, мас. даної композиції. Варіант А3. Композиція відповідно до Варіанту А2, де вміст компоненту (а) становить як мінімум приблизно 4 %, мас. даної композиції. Варіант А4. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де вміст компоненту (а) становить не більше приблизно 15 %, мас. даної композиції. Варіант А5. Композиція відповідно до Варіанту А4, де вміст компоненту (а) становить не більше приблизно 12 %, мас. даної композиції. Варіант А6. Композиція відповідно до Варіанту А5, де вміст компоненту (а) становить не більше приблизно 10 %, мас. даної композиції. Варіант А7. Композиція відповідно до Варіанту А6, де вміст компоненту (а) становить не більше приблизно 8 %, мас. даної композиції. Варіант А8. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де компонент (а) вибраний з амідосульфурону, азимсульфурону, бенсульфурон-метилу, хлоримурон-етилу, хлорсульфурону, циносульфурону, циклосульфамурону, етаметсульфурон-метилу, етоксисульфурону, флуцетосульфурону, флупірсульфурон-метилу, флазасульфурону, форамсульфурону, галосульфурон-метилу, імазосульфурону, йодосульфурон-метилу, мезосульфурон-метилу, метсульфурон-метилу, нікосульфурону, оксасульфурону, примісульфурон-метилу, просульфурону, піразосульфурон-етилу, римсульфурону, сульфометурон-метилу, сульфосульфурону, тіфенсульфурон-метилу, триасульфурону, трибенурон-метилу, трифлоксисульфурону, трифторсульфурон-метилу і тритосульфурону, а також їх солей. Варіант А9. Композиція відповідно до Варіанту А8, де компонент (а) вибраний з азимсульфурону, бенсульфурон-метилу, хлоримурон-етилу, хлорсульфурону, етаметсульфурон-метилу, фторпірсульфурон-метилу, метсульфурон-метилу, нікосульфурону, римсульфурону, сульфометурон-метилу, тифенсульфурон-метилу, трибенурон-метилу, 2 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 трифторсульфурон-метилу, а також їх солей. Варіант А10. Композиція відповідно до Варіанту А9, де компонент (а) вибраний з фторпирсульфурон-метилу, нікосульфурону, римсульфурону та їх солей. Варіант А11. Композиція відповідно до Варіанту А9, де компонент (а) вибраний з метсульфурон-метилу, нікосульфурону, римсульфурону і тифенсульфурон-метилу, а також їх солей. Варіант А12. Композиція відповідно до Варіанту А11, де компонент (а) вибраний з нікосульфурону, римсульфурону і тифенсульфурон-метилу, а також їх солей. Варіант А13. Композиція відповідно до Варіанту А11, де компонент (а) вибраний з нікосульфурону, римсульфурону та їх солей. Варіант А14. Композиція відповідно до Варіанту А11, де компонент (а) вибраний з нікосульфурону і тифенсульфурон-метилу, а також їх солей. Варіант А15. Композиція відповідно до Варіанту А11, де компонент (а) вибраний з нікосульфурону і його солей. Варіант А16. Композиція відповідно до Варіанту А8, де компонент (а) вибраний з форми вільної кислоти метсульфурон-метилу, нікосульфурону, римсульфурону і тифенсульфуронметилу. Варіант А17. Композиція відповідно до Варіанту А16, де компонент (а) вибраний з форми вільної кислоти нікосульфурону, римсульфурону і тифенсульфурон-метилу. Варіант А18. Композиція відповідно до Варіанту А17, де компонент (а) вибраний з форми вільної кислоти нікосульфурону і римсульфурону. Варіант А19. Композиція відповідно до Варіанту А17, де компонент (а) вибраний з форми вільної кислоти нікосульфурону і тифенсульфурон-метилу. Варіант А20. Композиція відповідно до Варіанту А17, де компонент (а) являє собою форму вільної кислоти нікосульфурону. Варіант А21. Композиція відповідно до Варіантів А17-А20, де форма вільної кислоти нікосульфурону є гідратом. Варіант А22. Композиція відповідно до Варіанту А17, де компонент (а) являє собою форму вільної кислоти римсульфурону. Варіант А23. Композиція відповідно до Варіанту А17, де компонент (а) являє собою форму вільної кислоти тифенсульфурон-метилу. Варіант А24. Композиція відповідно до Варіантів А14, А19 або А21, де вміст нікосульфурону становить приблизно 2-8 %, мас. даної композиції, а вміст тифенсульфурон-метилу становить приблизно 2 %, мас. даної композиції. Варіант А25. Композиція відповідно до Варіантів А15, А20 або А21, де вміст нікосульфурону становить приблизно 2-8 %, мас. даної композиції. Варіант Б1. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де вміст компоненту (б) (тобто, одного або більше біологічно активних засобів, окрім гербіцидів-похідних сульфонілсечовини) становить як мінімум приблизно 0,1 %, мас. даної композиції. Варіант Б2. Композиція відповідно до Варіанту Б1, де компонент (б) містить гербіциди, які не є похідними сульфонілсечовини. Варіант Б3. Композиція відповідно до Варіанту Б2, де компонент (б) містить атразин. Варіант Б4. Композиція відповідно до Варіанту Б2, де компонент (б) містить дикамба. Варіант Б5. Композиція відповідно до Варіанту Б2, де компонент (б) містить флуміоксазин. Варіант В1. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де вміст компоненту (в) (тобто, одного або більше антидотів гербіцидів) становить як мінімум приблизно 0,1 %, мас. даної композиції. Варіант В2. Композиція відповідно до Варіанту В1, де компонент (в) містить ізоксадифенетил. Варіант В3. Композиція відповідно до Варіанту В1, де компонент (в) містить мефенпірдіетил. Варіант В4. Композиція відповідно до Варіанту В1, де компонент (в) містить клохінтоцетмексил. Варіант Г1. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де вміст компоненту (г) (тобто одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, що містять в поліалкоксильованих тригліцеридах не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот, виділених з гідроксижирних кислот) становить як мінімум приблизно 15 %, мас. даної композиції. Варіант Г2. Композиція відповідно до Варіанту Г1, де вміст компоненту (г) становить як мінімум приблизно 20 %, мас. даної композиції. Варіант Г3. Композиція відповідно до Варіанту Г2, де вміст компоненту (г) становить як 3 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 мінімум приблизно 25 %, мас. даної композиції. Варіант Г4. Композиція відповідно до Варіанту Г3, де вміст компоненту (г) становить як мінімум приблизно 30 %, мас. даної композиції. Варіант Г5. Композиція відповідно до Варіанту Г4, де вміст компоненту (г) становить як мінімум близько 35 %, мас. даної композиції. Варіант Г6. Композиція відповідно до Варіанту Г5, де вміст компоненту (г) становить як мінімум приблизно 40 %, мас. даної композиції. Варіант Г7. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де вміст компоненту (г) становить не більше приблизно 95 %, мас. даної композиції. Варіант Г8. Композиція відповідно до Варіанту Г7, де вміст компоненту (г) становить не більше приблизно 70 %, мас. даної композиції. Варіант Г9. Композиція відповідно до Варіанту Г8, де вміст компоненту (г) становить не більше приблизно 60 %, мас. даної композиції. Варіант Г10. Композиція відповідно до Варіанту Г9, де вміст компоненту (г) становить не більше приблизно 50 %, мас. даної композиції. Варіант Г11. Композиція відповідно до Варіанту Г10, де вміст компоненту (г) становить не більше приблизно 45 %, мас. даної композиції. Варіант Г12. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де компонент (г) містить поліалкоксильований тригліцерид. Варіант Г13. Композиція відповідно до Варіанту Г12, де не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах виділені з гідроксижирних кислот. Варіант Г14. Композиція відповідно до Варіантів Г12 або Г13, де поліалкоксильований тригліцерид містить в середньому приблизно 3-100 фрагментів етиленоксиду в молекулах поліалкоксильованих тригліцеридів. Варіант Г15. Композиція відповідно до Варіанту Г14, де поліалкоксильований тригліцерид містить в середньому приблизно 5-50 фрагментів етиленоксиду в молекулах поліалкоксильованих тригліцеридів. Варіант Г16. Композиція відповідно до Варіанту Г15, де поліалкоксильований тригліцерид містить в середньому приблизно 10-30 фрагментів етиленоксиду в молекулах поліалкоксильованих тригліцеридів. Варіант Г17. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де компонент (г) містить поліетоксильовану рослинну олію. Варіант Г18. Композиція відповідно до Варіанту Г17, де компонент (г) містить одну або більше поліетоксильованих рослинних олій, вибраних з поліетоксильованої соєвої олії і поліетоксильованої рапсової олії. Варіант Г19. Композиція відповідно до Варіанту Г18, де компонент (г) містить поліетоксильовану соєву олію. Варіант Г20. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де вміст компоненту (г) становить як мінімум приблизно 50 %, мас. одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, окрім поліетоксильованої рицинової олії. Варіант Г21. Композиція відповідно до Варіанту Г20, де вміст компоненту (г) становить як мінімум приблизно 90 %, мас. одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, окрім поліетоксильованої рицинової олії. Варіант Г22. Композиція відповідно до Варіанту Г21, де вміст компоненту (г) становить як мінімум приблизно 99 %, мас. одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, окрім поліетоксильованої рицинової олії. Варіант Г23. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де не більше приблизно 44 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з гідроксижирних кислот. Варіант Г24. Композиція відповідно до Варіанту Г23, де не більше приблизно 10 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з гідроксижирних кислот. Варіант Г25. Композиція відповідно до Варіанту Г24, де не більше приблизно 9 %, фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з гідроксижирних кислот. Варіант Г26. Композиція відповідно до Варіанту Г25, де не більше приблизно 5 %, фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з гідроксижирних кислот. Варіант Г27. Композиція відповідно до Варіанту Г26, де не більше приблизно 2 %, 4 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з гідроксижирних кислот. Варіант Г28. Композиція відповідно до Варіанту Г27, де не більше приблизно 1 %, фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з гідроксижирних кислот. Варіант Г29. Композиція відповідно до Варіанту Г28, де не більше приблизно 0,1 %, фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з гідроксижирних кислот. Варіант Г30. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де фрагменти жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з інших, а не з гідроксижирних кислот. Варіант Г31. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де як мінімум приблизно 90 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені із сполук жирних кислот, вибраних з каприлової кислоти, капринової кислоти, лауринової кислоти, міристинової кислоти, пальмітинової кислоти, пальмітолєїнової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти, ліноленової кислоти, стеаридонової кислоти, арахідонової (ейкозанової) кислоти, гадолевої (ейкозенової) кислоти, тимнодонової (ейкозапентаєнової) кислоти, бегенової кислоти, ерукової кислоти, докозагексанової кислоти, лігноцерової кислоти і ацетерукової кислоти. Варіант Г32. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де як мінімум приблизно 95 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені із сполук жирних кислот, вибраних з каприлової кислоти, капринової кислоти, лауринової кислоти, міристинової кислоти, пальмітинової кислоти, пальмітолєїнової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти, ліноленової кислоти, стеаридонової кислоти, арахідонової кислоти, гадолевої кислоти, тимнодонової кислоти, бегенової кислоти, ерукової кислоти, докозагексанової кислоти, лігноцерової кислоти і ацетерукової кислоти. Варіант Г33. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де як мінімум приблизно 90 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені із сполук жирних кислот, вибраних з каприлової кислоти, капринової кислоти, лауринової кислоти, міристинової кислоти, пальмітинової кислоти, пальмітолєїнової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти, ліноленової кислоти, арахідонової кислоти, гадолевої кислоти і ерукової кислоти. Варіант Г34. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де як мінімум приблизно 40 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені із сполук жирних кислот, вибраних з пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти і ліноленової кислоти. Варіант Г35. Композиція відповідно до Варіанту Г34, де як мінімум приблизно 80 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені із сполук жирних кислот, вибраних з пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти і ліноленової кислоти. Варіант Г36. Композиція відповідно до Варіанту Г35, де як мінімум приблизно 90 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені із сполук жирних кислот, вибраних з пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти і ліноленової кислоти. Варіант Г37. Композиція відповідно до Варіанту Г36, де як мінімум приблизно 95 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені із сполук жирних кислот, вибраних з пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти і ліноленової кислоти. Варіант Г38. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу" або відповідно до Варіантів Г1-Г37, де фрагменти жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з жирних кислот з нерозгалуженим ланцюгом. Варіант Г39. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу" або відповідно до Варіантів Г1-Г38, де не більше приблизно 90 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г), виділені з будь-якої однієї сполуки жирної кислоти. Варіант Г40. Композиція відповідно до Варіанту Г39, де не більше приблизно 85 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з будьякої однієї сполуки жирної кислоти. Варіант Г41. Композиція відповідно до Варіанту Г40, де не більше приблизно 80 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з будьякої однієї сполуки жирної кислоти. 5 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Варіант Г42. Композиція відповідно до Варіанту Г41, де не більше приблизно 70 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з будьякої однієї сполуки жирної кислоти. Варіант Г43. Композиція відповідно до Варіанту Г42, де не більшеприблизно 60 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з будьякої однієї сполуки жирної кислоти. Варіант Г44. Композиція відповідно до Варіанту Г43, де не більше приблизно 55 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з будьякої однієї сполуки жирної кислоти. Варіант Г45. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу" або відповідно до Варіантів Г1-Г44, представлена комбінацією співвідношення (мас.) від приблизно 4:1 до приблизно 1:4 двох складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів з середнім ступенем алкоксилування, що відрізняється як мінімум приблизно на 5 алкоксильних одиниць. Варіант Г46. Композиція відповідно до Варіанту Г45, де середній ступінь алкоксилування двох складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів відрізняється як мінімум приблизно на 10 алкоксильних одиниць. Варіант Г47. Композиція відповідно до Варіанту Г46, де середній ступінь алкоксилування двох складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів відрізняється як мінімум приблизно на 15 алкоксильних одиниць. Варіант Г48. Композиція відповідно до Варіанту Г45, де середній ступінь алкоксилування двох складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів відрізняється як мінімум приблизно на 40 алкоксильних одиниць. Варіант Г49. Композиція відповідно до Варіанту Г48, де середній ступінь алкоксилування двох складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів відрізняється як мінімум приблизно на 30 алкоксильних одиниць. Варіант Г50. Композиція відповідно до Варіанту Г49, де середній ступінь алкоксилування двох складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів відрізняється як мінімум приблизно на 25 алкоксильних одиниць. Варіант Г51. Композиція відповідно до Варіанту Г45, де середній ступінь алкоксилування двох складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів відрізняється як мінімум приблизно на 20 алкоксильних одиниць. Варіант Г52. Композиція відповідно до Варіанту Г51, де середній ступінь алкоксилування однієї складової у вигляді поліалкоксильованого тригліцериду становить приблизно 10 алкоксильних одиниць, а середній ступінь алкоксилування іншої складової у вигляді поліалкоксильованого тригліцериду становить приблизно 30 алкоксильних одиниць. Варіант Г53. Композиція відповідно до Варіантів Г45-Г52, де дві складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів знаходяться в співвідношенні від приблизно 3:1 до приблизно 1:3 (мас.). Варіант Г54. Композиція відповідно до Варіанту Г53, де дві складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів знаходяться в співвідношенні від приблизно 2:1 до приблизно 1:2. Варіант Г55. Композиція відповідно до Варіанту Г54, де дві складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів знаходяться в співвідношенні від приблизно 3:2 до приблизно 2:3. Варіант Г56. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу" або відповідно до Варіантів Г1-Г44, де компонент (г) являє собою композицію поліалкоксильованого тригліцериду, де не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах виділені з гідроксижирних кислот, причому склад поліалкоксильованого тригліцериду демонструє бімодальний розподіл кількості алкоксильних одиниць на молекулу, де вершини відрізняються як мінімум приблизно на 4 алкоксильні одиниці. Варіант Г57. Композиція відповідно до Варіанту Г56, де вершини відрізняються як мінімум приблизно на 8 алкоксильних одиниць. Варіант Г58. Композиція відповідно до Варіанту Г57, де вершини відрізняються як мінімум приблизно на 16 алкоксильних одиниць. Варіант Г59. Композиція відповідно до Варіанту Г58, де вершини відрізняються приблизно на 20 алкоксильних одиниць. Варіант Г60. Композиція відповідно до Варіанту Г56, де вершини відрізняються не більше приблизно на 40 алкоксильних одиниць. Варіант Г61. Композиція відповідно до Варіанту Г60, де методи відрізняються не більше приблизно на 30 алкоксильних одиниць. 6 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Варіант Г62. Композиція відповідно до Варіанту Г61, де вершини відрізняються не більше приблизно на 25 алкоксильних одиниць. Варіант Г63. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу" або відповідно до Варіантів Г1-Г44, де компонент (г) являє собою композицію поліалкоксильованого тригліцериду, де не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах виділені з гідроксижирних кислот, а склад поліалкоксильованого тригліцериду демонструє мультимодальний розподіл кількості алкоксильних одиниць на молекулу, де як мінімум дві вершини відрізняються як мінімум приблизно на 4 алкоксильні одиниці. Варіант Г64. Композиція відповідно до Варіанту Г63, де як мінімум дві вершини відрізняються як мінімум приблизно на 8 алкоксильних одиниць. Варіант Г65. Композиція відповідно до Варіанту Г64, де як мінімум дві вершини відрізняються як мінімум приблизно на 16 алкоксильних одиниць. Варіант Г66. Композиція відповідно до Варіанту Г65, де як мінімум дві вершини відрізняються приблизно на 20 алкоксильних одиниць. Варіант Г67. Композиція відповідно до Варіанту Г66, де найвища вершина алкоксильних одиниць відрізняється від найнижчої вершини алкоксильних одиниць не більше ніж приблизно на 40 алкоксильних одиниць. Варіант Г68. Композиція відповідно до Варіанту Г67, де найвища вершина алкоксильних одиниць відрізняється від найнижчої вершини алкоксильних одиниць не більше ніж приблизно на 30 алкоксильних одиниць. Варіант Г69. Композиція відповідно до Варіанту Г68, де найвища вершина алкоксильних одиниць відрізняється від найнижчої вершини алкоксильних одиниць не більше ніж приблизно на 25 алкоксильних одиниць. Варіант Г70. Композиція відповідно до Варіантів Г56-Г69, де найнижча вершина алкоксильних одиниць становить як мінімум приблизно 4 алкоксильні одиниці. Варіант Г71. Композиція відповідно до Варіанту Г70, де найнижча вершина алкоксильних одиниць становить як мінімум приблизно 8 алкоксильних одиниць. Варіант Г72. Композиція відповідно до Варіанту Г71, де найнижча вершина алкоксильних одиниць становить приблизно 10 алкоксильних одиниць. Варіант Г73. Композиція відповідно до Варіантів Г56-Г69, де найвища вершина алкоксильних одиниць становить не більше приблизно 50 алкоксильних одиниць. Варіант Г74. Композиція відповідно до Варіанту Г73, де найвища вершина алкоксильних одиниць становить не більше приблизно 40 алкоксильних одиниць. Варіант Г75. Композиція відповідно до Варіанту Г74, де найвища вершина алкоксильних одиниць становить не більше приблизно 35 алкоксильних одиниць. Варіант Г76. Композиція відповідно до Варіанту Г75, де найвища вершина алкоксильних одиниць становить приблизно 30 алкоксильних одиниць. Варіант Г77. Композиція відповідно до Варіантів Г45-Г76, де складові у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів або композиція містять поліалкоксильовані тригліцериди (тобто алкоксильні одиниці є незаміщеними фрагментами оксиетилену). Варіант Д1. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де вміст компоненту (д) (тобто, одного або більше естерів жирних кислот і C 1-C4 алканолів) становить як мінімум приблизно 0,1 %, мас. даної композиції. Варіант Д2. Композиція відповідно до Варіанту Д1, де вміст компоненту (д) становить як мінімум приблизно 10 %, мас. даної композиції. Варіант Д3. Композиція відповідно до Варіанту Д2, де вміст компоненту (д) становить як мінімум приблизно 20 %, мас. даної композиції. Варіант Д4. Композиція відповідно до Варіанту Д3, де вміст компоненту (д) становить як мінімум приблизно 30 %, мас. даної композиції. Варіант Д5. Композиція відповідно до Варіанту Д4, де вміст компоненту (д) становить як мінімум приблизно 35 %, мас. даної композиції. Варіант Д6. Композиція відповідно до Варіанту Д5, де вміст компоненту (д) становить як мінімум приблизно 40 %, мас. даної композиції. Варіант Д7. Композиція відповідно до Варіанту Д6, де вміст компоненту (д) становить як мінімум приблизно 50 %, мас. даної композиції. Варіант Д8. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де вміст компоненту (д) становить не більше приблизно 75 %, мас. даної композиції. Варіант Д9. Композиція відповідно до Варіанту Д8, де вміст компоненту (д) становить не більше ніж приблизно 65 %, мас. даної композиції. Варіант Д10. Композиція відповідно до Варіанту Д1, де вміст компоненту (д) містить 7 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 метилові естери однієї або більше жирних кислот. Варіант Д11. Композиція відповідно до Варіанту Д1, де як мінімум приблизно 80 %, мас. компоненту (д) складається з естерів жирних кислот, що містять 8-22 атомів вуглецю. Варіант Д12. Композиція відповідно до Варіанту Д11, де як мінімум приблизно 90 %, мас. компоненту (д) складається з естерів жирних кислот, що містять 8-22 атомів вуглецю. Варіант Д13. Композиція відповідно до Варіанту Д1, де компонент (д) містить насичений або ненасичений естер C10-C22 жирних кислот і C1-C4 алканолу. Варіант Д14. Композиція відповідно до Варіанту Д13, де компонент (д) містить насичений або ненасичений естер C12-C20 жирних кислот і C1-C4 алканолу. Варіант Д15. Композиція відповідно до Варіанту Д14, де компонент (д) містить насичений або ненасичений естер C16-C18 жирних кислот і C1-C4 алканолу. Варіант Д16. Композиція відповідно до Варіанту Д15, де компонент (д) містить насичений або ненасичений естер C16-C18 жирних кислот і C1-C2 алканолу. Варіант Д17. Композиція відповідно до Варіанту Д16, де компонент (д) містить насичений або ненасичений естер C16-C18 жирних кислот і метанолу. Варіант Д18. Композиція відповідно до Варіанту Д1, де компонент (д) містить метильовану олію насіння соняшнику, сої, бавовни або льону. Варіант Д19. Композиція відповідно до Варіанту Д1, де компонент (д) містить метильовану олію насіння рапсу або сої. Варіант Д20. Композиція відповідно до Варіанту Д18 або Д19, де компонент (д) містить метильовану соєву олії масло (метилсоят). Варіант Е1. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де вміст компоненту (е) (тобто, одного або більше додаткових інгредієнтів препарату) не перевищує приблизно 60 %, мас. даної композиції. Варіант Е2. Композиція відповідно до Варіанту Е1, де вміст компоненту (е) не перевищує приблизно 50 %, мас. даної композиції. Варіант Е3. Композиція відповідно до Варіанту Е2, де вміст компоненту (е) не перевищує приблизно 40 %, мас. даної композиції. Варіант Е4. Композиція відповідно до Варіанту Е3, де вміст компоненту (е) не перевищує приблизно 30 %, мас. даної композиції. Варіант Е5. Композиція відповідно до Варіанту Е4, де вміст компоненту (е) не перевищує приблизно 25 %, мас. даної композиції. Варіант Е6. Композиція відповідно до Варіанту Е5, де вміст компоненту (е) не перевищує приблизно 20 %, мас. даної композиції. Варіант Е7. Композиція відповідно до Варіанту Е6, де вміст компоненту (е) не перевищує приблизно 15 %, мас. даної композиції. Варіант Е8. Композиція відповідно до Варіанту Е7, де вміст компоненту (е) не перевищує приблизно 10 %, мас. даної композиції. Варіант Е9. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу", де вміст компоненту (е) становить як мінімум приблизно 0,1 %, мас. даної композиції. Варіант Е10. Композиція відповідно до Варіанту Е9, де компонент (е) вибраний з поверхнево-активних речовин, суспендувальних засобів і розчинників. Варіант Е11. Композиція відповідно до Варіанту Е9 або Е10, де компонент (е) включає один або більше диспергувальних засобів в кількості приблизно до 30 %, мас. даної композиції. Варіант Е12. Композиція відповідно до Варіанту Е11, де компонент (е) включає один або більше диспергувальних засобів в кількості приблизно до 20 %, мас. даної композиції. Варіант Е13. Композиція відповідно до Варіанту Е12, де компонент (е) включає один або більше диспергувальних засобів в кількості приблизно до 10 %, мас. даної композиції. Варіант Е14. Композиція відповідно до Варіанту Е10 або Е11, де компонент (е) включає один або більше лігносульфонатів. Варіант Е15. Композиція відповідно до Варіанту Е14, де компонент (е) включає одну або більше солей амонію, лужного металу або лігносульфонату лужноземельного металу. Варіант Е16. Композиція відповідно до Варіанту Е15, де компонент (е) включає натрію лігносульфонат. Варіант Е17. Композиція відповідно до Варіанту Е14, де компонент (е) включає до 30 % одного або більше лігносульфонатів. Варіант Е18. Композиція відповідно до Варіанту Е14 або Е17, де компонент (е) включає один або більше лігносульфонатів, загальною кількістю як мінімум приблизно 0,1 %, мас. даної композиції. Варіант Е19. Композиція відповідно до Варіанту Е18, де компонент (е) включає один або 8 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 більше лігносульфонатів, загальною кількістю як мінімум приблизно 0,5 %, мас. даної композиції. Варіант Е20. Композиція відповідно до Варіанту Е19, де компонент (е) включає один або більше лігносульфонатів, загальною кількістю як мінімум приблизно 1 %, мас. даної композиції. Варіант Е21. Композиція відповідно до Варіанту Е20, де компонент (е) включає один або більше лігносульфонатів, загальною кількістю як мінімум приблизно 2 %, мас. даної композиції. Варіант Е22. Композиція відповідно до Варіанту Е21, де компонент (е) включає один або більше лігносульфонатів, загальною кількістю як мінімум приблизно 3 %, мас. даної композиції. Варіант Е23. Композиція відповідно до Варіанту Е14 або Е17, де компонент (е) включає один або більше лігносульфонатів, загальною кількістю не більше приблизно 10 %, мас. даної композиції. Варіант Е24. Композиція відповідно до Варіанту Е23, де компонент (е) включає один або більше лігносульфонатів, загальною кількістю не більше приблизно 8 %, мас. даної композиції. Варіант Е25. Композиція відповідно до Варіанту Е24, де компонент (е) включає один або більше лігносульфонатів, загальною кількістю не більше приблизно 6 %, мас. даної композиції. Варіант Е26. Композиція відповідно до Варіанту Е25, де компонент (е) включає один або більше лігносульфонатів, загальною кількістю не більше приблизно 5 %, мас. даної композиції. Варіант Е27. Композиція відповідно до Варіанту Е26, де компонент (е) включає один або більше лігносульфонатів, загальною кількістю не більше приблизно 4 %, мас. даної композиції. Варіант Е28. Композиція відповідно до Варіанту Е9 або Е10, де компонент (е) включає одно або більше поверхнево-активних речовин, вибраних з групи, що складається з поверхневоактивних речовин на основі поліетоксильованого ефіру сорбітану і поверхнево-активних речовин на основі поліетоксильованого ефіру сорбітолу. Варіант Е29. Композиція відповідно до Варіанту Е28, де компонент (е) включає поверхневоактивну речовину на основі поліетоксильованого ефіру сорбітану. Варіант Е30. Композиція відповідно до Варіанту Е28, де компонент (е) включає поверхневоактивну речовину на основі поліетоксильованого ефіру сорбітолу. Варіант Е31. Композиція відповідно до Варіанту Е28, де компонент (е) включає як поверхнево-активну речовину на основі поліетоксильованого ефіру сорбітану, так і поверхневоактивну речовину на основі поліетоксильованого ефіру сорбітолу. Варіант Е32. Композиція відповідно до Варіанту Е9 або Е10, де компонент (е) включає глину. Варіант Е33. Композиція відповідно до Варіанту Е32, де вміст глини становить як мінімум приблизно 0,1 %, мас. даної композиції. Варіант Е34. Композиція відповідно до Варіанту Е33, де вміст глини становить як мінімум приблизно 0,5 %, мас. даної композиції. Варіант Е35. Композиція відповідно до Варіанту Е34, де вміст глини становить не більше приблизно 5 %, мас. даної композиції. Варіант Е36. Композиція відповідно до Варіанту Е32, де вміст глини становить не більше приблизно 3 %, мас. даної композиції. Варіант Е37. Композиція відповідно до Варіанту Е9 або Е10, де компонент (е) включає сечовину. Варіант Е38. Композиція відповідно до Варіанту Е37, де вміст сечовини становить як мінімум приблизно 0,1 %, мас. даної композиції. Варіант Е39. Композиція відповідно до Варіанту Е38, де вміст сечовини становить як мінімум приблизно 0,2 %, мас. даної композиції. Варіант Е40. Композиція відповідно до Варіанту Е39, де вміст сечовини становить як мінімум приблизно 1 %, мас. даної композиції. Варіант Е41. Композиція відповідно до Варіанту Е37, де вміст сечовини становить не більше приблизно 10 %, мас. даної композиції. Варіант Е42. Композиція відповідно до Варіанту Е41, де вміст сечовини становить не більше приблизно 5 %, мас. даної композиції. Варіант Е43. Композиція відповідно до Варіанту Е42, де вміст сечовини становить не більше приблизно 3 %, мас. даної композиції. Варіант Е44. Композиція відповідно до Варіанту Е9 або Е10, де вміст поверхнево-активних речовин в компоненті (е) (тобто поверхнево-активних речовин, окрім поліалкоксильованих тригліцеридів компоненту (г)) становить не більше приблизно 10 %, мас. даної композиції. Варіант Е45. Композиція відповідно до Варіанту Е44, де вміст поверхнево-активних речовин в компоненті (е) становить не більше приблизно 5 %, мас. даної композиції. Варіант Е46. Композиція відповідно до Варіанту Е45, де вміст поверхнево-активних речовин 9 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 в компоненті (е) становить не більше приблизно 4 %, мас. даної композиції. Варіант Е47. Композиція відповідно до Варіанту Е46, де вміст поверхнево-активних речовин в компоненті (е) становить не більше приблизно 3 %, мас. даної композиції. Варіант Е48. Композиція відповідно до Варіанту Е47, де вміст поверхнево-активних речовин в компоненті (е) становить не більше приблизно 2 %, мас. даної композиції. Варіант Ж1. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу" або відповідно до попередніх Варіантів, що містить не більше приблизно 1 %, мас. води. Варіант Ж2. Композиція відповідно до Варіанту Ж1, що містить не більше приблизно 0,5 %, мас. води. Варіант Ж3. Композиція відповідно до Варіанту Ж2, що містить не більше приблизно 0,1 %, мас. води. Варіант З1. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу" або відповідно до попередніх Варіантів, що містить не більше приблизно 10 %, мас. (не модифікованих) тригліцеридів. Варіант З2. Композиція відповідно до Варіанту З1, що містить не більше приблизно 5 %, мас. тригліцеридів. Варіант З3. Композиція відповідно до Варіанту З2, що містить не більше приблизно 2 %, мас. тригліцеридів. Варіант З4. Композиція відповідно до Варіанту З3, що містить не більше приблизно 1 %, мас. тригліцеридів. Варіант З5. Композиція відповідно до Варіанту З4, що містить не більше приблизно 0,5 %, мас. тригліцеридів. Варіант З6. Композиція відповідно до Варіанту З5, що містить не більше приблизно 0,2 %, мас. тригліцеридів. Варіант З7. Композиція відповідно до Варіанту З6, що містить не більше приблизно 0,1 %, мас. тригліцеридів. Варіант З8. Композиція, описана в "Короткому описі винаходу" або відповідно до попередніх Варіантів, що містить не більше приблизно 10 %, мас. алкоксильованих жирних кислот. Варіант З9. Композиція відповідно до Варіанту З8, що містить не більше приблизно 5 %, мас. алкоксильованих жирних кислот. Варіант З10. Композиція відповідно до Варіанту З9, що містить не більше приблизно 2 %, мас. алкоксильованих жирних кислот. Варіант З11. Композиція відповідно до Варіанту З10, що містить не більше приблизно 1 %, мас. алкоксильованих жирних кислот. Варіант З12. Композиція відповідно до Варіанту З11, що містить не більше приблизно 0,5 %, мас. алкоксильованих жирних кислот. Варіант З13. Композиція відповідно до Варіанту З12, що містить не більше приблизно 0,2 %, мас. алкоксильованих жирних кислот. Варіант З14. Композиція відповідно до Варіанту З13, що містить не більше приблизно 0,1 %, мас. алкоксильованих жирних кислот. Варіанти даного винаходу можуть бути поєднані у будь-якому вигляді. Прикладом такої комбінації є композиція, описана в "Короткому описі винаходу", яка містить (мас.) 2-8 % нікосульфурону і 0-2 % тифенсульфурон-метилу (як компонент (а)), 30-50 % поліетоксильованої соєвої олії (як компонент (г)), 35-65 % метильованої соєвої олії (як компонент (д)), 0,5-5 % глини і 0,5-4 % одного або більше лігносульфонатів (як компонент (е)). Іншим прикладом такої комбінації є композиція, описана в "Короткому описі винаходу", яка містить (мас.) 2-8 % нікосульфурону і 0-2 % тифенсульфурон-метилу (як компонент (а)), 30-50 % поліетоксильованої соєвої олії, одержаної комбінацією співвідношення приблизно 2:1 і приблизно 1:2 (мас.) двох компонентів поліетоксильованої соєвої олії, де середній ступінь етоксилювання одного компоненту поліетоксильованої соєвої олії становить приблизно 10 етоксильних одиниць, а середній ступінь етоксилювання іншого компоненту поліетоксильованої соєвої олії становить приблизно 30 етоксильних одиниць (як компонент (г)), 35-65 % метильованої соєвої олії (як компонент (д)), 0,5-5 % глини і 0,5-4 % одного або більше лігносульфонатів (як компонент (е)). Наступним прикладом такої комбінації є композиція, описана в "Короткому описі винаходу", яка містить (мас.) 2-8 % нікосульфурону і 0-2 % тифенсульфурон-метилу (як компонент (а)), 30-50 % поліетоксильованої соєвої олії з унімодальним розподілом кількості етоксильних одиниць на молекулу, де вершини відрізняються як мінімум приблизно на 8 етоксильних одиниць (як компонент (г)), 35-65 % метильованої соєвої олії (як компонент (д)), 0,5-5 % глини і 0,5-4 % одного або більше лігносульфонатів (як компонент (е)). Слід зазначити композицію, описану в "Короткому описі винаходу", де співвідношення (мас.) компоненту (в), якщо він присутній, до компоненту (а) знаходиться в межах від приблизно 10:1 10 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 до приблизно 1:10. Також слід зазначити композицію гербіциду з однією рідкою фазою, що містить (мас.) в основному: (1) 0,1-30 % одного або більше гербіцидів-похідних сульфонілсечовини; і (2) 10-99,9 % одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, що містять в поліалкоксильованих тригліцеридах не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот, виділених з гідроксижирних кислот; і необов'язково (3) 0-40 % одного або більше біологічно активних засобів, окрім гербіцидів-похідних сульфонілсечовини; (4) 0-30 % одного або більше антидотів гербіцидів; (5) 0-89,9 % одного або більше естерів жирних кислот і C1-C4 алканолів; і (6) 0-70 % одного або більше додаткових інгредієнтів препарату. Вищеописані Варіанти від А1 до З14 та їх комбінації також відносяться до даної композиції гербіциду з однією рідкою фазою, описаною як що "містить в основному" заявлені інгредієнти. Прикладом даної композиції, детальніше описаної з використанням комбінацій Варіантів від А1 до З14, є композиція з однією рідкою фазою, що містить в основному (мас.) 2-8 % нікосульфурону і 0-2 % тифенсульфурон-метилу (як компонент (1)), 30-50 % поліетоксильованої соєвої олії (як компонент (2)), 35-65 % метильованої соєвої олії (як компонент (5)), 0,5-5 % глини і 0,5-4 % одного або більше лігносульфонатів (як компонент (6)). Іншим прикладом є композиція, що містить в основному (мас.) 2-8 % нікосульфурону і 0-2 % тифенсульфурон-метилу (як компонент (1)), 30-50 % поліетоксильованої соєвої олії, одержаної комбінацією співвідношення приблизно 2:1 і приблизно 1:2 (мас.) двох компонентів поліетоксильованої соєвої олії, де середній ступінь етоксилювання одного компоненту поліетоксильованої соєвої олії становить приблизно 10 етоксильних одиниць, а середній ступінь етоксилювання іншого компоненту поліетоксильованої соєвої олії становить приблизно 30 етоксильних одиниць (як компонент (2)), 35-65 % метильованої соєвої олії (як компонент (5)), 0,5-5 % глини і 0,5-4 % одного або більше лігносульфонатів (як компонент (6)). Наступним прикладом є композиція, що містить в основному (мас.) 2-8 % нікосульфурону і 0-2 % тифенсульфурон-метилу (як компонент (1)), 3050 % поліетоксильованої соєвої олії з бімодальним розподілом кількості етоксильних одиниць на молекулу, де вершини відрізняються як мінімум приблизно на 8 етоксильних одиниць (як компонент (2)), 35-65 % метильованої соєвої олії (як компонент (5)), 0,5-5 % глини і 0,5-4 % одного або більше лігносульфонатів (як компонент (6)). У даному винаході розглядається композиція з однією рідкою фазою, що містить один або більше гербіцидів-похідних сульфонілсечовини (тобто компонент (а)) в кількості приблизно 0,130 %, типово приблизно 0,5-15 % або від приблизно 2 % до приблизно 10 % або 12 %, і найбільш типово приблизно 4 %-8 % мас. даної композиції. Гербіциди-похідні сульфонілсечовини добре відомі з рівня техніки. Молекули гербіцидів-похідних сульфонілсечовини містять фрагмент похідного сульфонілсечовини (-S(O)2NHC(O)NH(R)-). У гербіцидах-похідних сульфонілсечовини сульфоніловий кінець фрагмента похідного сульфонілсечовини приєднаний або безпосередньо, або за допомогою атома кисню або необов'язково заміщеної аміно- або метиленової групи, з типово заміщеною циклічною або ациклічною групою. На протилежному кінці моста похідного сульфонілсечовини, аміногрупа, яка може містити замісник, наприклад метил (R являє собою CH 3) замість водню, сполучена з гетероциклічною групою, звичайно симетричним піримідіновим або триазиновим кільцем, що містить один або два замісники, наприклад метил, етил, трифторметил, метокси, етокси, метиламіно, диметиламіно, етиламіно і галогени. Гербіциди-похідні сульфонілсечовини можуть бути присутніми у формі вільної кислоти або солі. У формі вільної кислоти сульфонамідний азот на мосту не піддається депротонуванню (тобто -S(O)2NHC(O)NH(R)-), тоді як у формі солі сульфонамідний атом азоту на мосту піддається депротонуванню (тобто -S(O)2N C(O)NH(R)-) у присутності катіона, звичайно лужного металу або лужноземельного металу, частіше за весь натрію або калію. Більше того, деякі кристалічні форми похідних сульфонілсечовини можуть включати молекули води (тобто утворювати гідрат) або інші молекули невеликого розміру, наприклад нижчі (C1-C4) алканоли і ефір, наприклад 1,4-діоксан. Молекулярна маса молекул невеликого розміру звичайно становить менше 200, найбільш типова маса становить менше 150. Подібні кристалічні форми похідних сульфонілсечовини, що містять воду або інші молекули, розглядаються в даному винаході, а похідні сульфонілсечовини в композиціях доданої формули винаходу включають згадані кристалічні форми. Особливо слід відзначити для даної композиції гербіциду з однією рідкою фазою гідратовану кристалічну форму нікосульфурону. Представник похідних сульфонілсечовини, що розглядається в даному винаході, - це 11 UA 100234 C2 похідне Формули I і його солі. X O N J–SO2NHCN Z I N R Y 5 де: J вибраний з групи, що складається з R1 H R2 L1— R2 , R4 R3 H S , J-1 J-2 R4 R5 R6 H R5 S , J-3 R7 R4 S , J-4 N , J-5 , J-6 R9 R7 H R6 N R10 N R10 , R8 J-7 N R9 N N R8 , J-8 R9 R10 N N R8 , J-10 R7 R10 N R8 R5 R9 N R6 N R8 , J-11 R11 , J-9 , J-12 R6 N R12 R7 N R7 R6 R1 , J-13 R11 N R1 ; або , J-14 J-15 13 10 N J являє собою R SO2N(CH3)-; R являє собою H або CH3; 1 R являє собою F, Cl, Br, NO2, C1-C4 алкіл, C1-C4 галогеналкіл, C3-C4 циклоалкіл, C2-C4 14 галогеналкеніл, C1-C4 алкокси, C1-C4 галогеналкокси, C2-C4 алкоксиалкокси, CO2R , 15 16 17 18 19 20 C(O)NR R , SO2NR R , S(O)nR , C(O)R , CH2CN або L; 2 R являє собою H, F, Cl, Br, I, CN, CH3, OCH3, SCH3, CF3 або OCF2H; 3 R являє собою Cl, NO2, CO2CH3, CO2CH2CH3, C(O)CH3, C(O)CH2CH3, C(O)-циклопропіл, 12 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 C(O)N(CH3)2, SO2N(CH3)2, SO2CH3, SO2CH2CH3, OCH3 або OCH2CH3; 4 R являє собою C1-C3 алкіл, C1-C2 галогеналкіл, C1-C2 алкокси, C2-C4 галогеналкеніл, F, Cl, 14 15 16 17 18 19 20 Br, NO2, CO2R , C(O)NR R , SO2NR R , S(O)nR , C(O)R або L; 5 R являє собою H, F, Cl, Br або CH3; 6 R являє собою C1-C3 алкіл, необов'язково заміщений 0-3 F, 0-1 Cl і 0-1 C3-C4 6 14 алкоксиацетилокси, або R являє собою C1-C2 алкокси, C2-C4 галогеналкеніл, F, Cl, Br, CO2R , 15 16 17 18 19 20 C(O)NR R , SO2NR R , S(O)nR , C(O)R або L; 7 R являє собою H, F, Cl, CH3 або CF3; 8 R являє собою H, C1-C3 алкіл або піридиніл; 9 14 17 18 19 R являє собою C1-C3 алкіл, C1-C2 алкокси, F, Cl, Br, NO2, CO2R , SO2NR R , S(O)nR , 20 OCF2H, C(O)R , C2-C4 галогеналкеніл або L; 10 R являє собою H, Cl, F, Br, C1-C3 алкіл або C1-C2 алкокси; 11 14 R являє собою H, C1-C3 алкіл, C1-C2 алкокси, C2-C4 галогеналкеніл, F, Cl, Br, CO2R , 15 16 17 18 19 20 C(O)NR R , SO2NR R , S(O)nR , C(O)R або L; 12 R являє собою галоген, C1-C4 алкіл або C1-C3 алкілсульфоніл; 13 R являє собою C1-C4 алкіл; 14 Rвибирають з групи, що складається з алілу, пропаргілу, оксетан-3-ілу і C1-C3 алкілу, необов'язково заміщеного одним або більше замісниками, незалежно вибраними з групи, що включає галоген, C1-C2 алкокси і CN; 15 R являє собою H, C1-C3 алкіл або C1-C2 алкокси; 16 R являє собою C1-C2 алкіл; 17 R являє собою H, C1-C3 алкіл, C1-C2 алкокси, аліл або циклопропіл; 18 R являє собою H або C1-C3 алкіл; 19 R являє собою C1-C3 алкіл, C1-C3 галогеналкіл, аліл або пропаргіл; 20 R являє собою C1-C4 алкіл, C1-C4 галогеналкіл або C3-C5 циклоалкіл, необов'язково заміщений галогеном; n дорівнює 0, 1 або 2; Lє R21 N N N N ; 30 1 35 40 45 50 55 L являє собою CH2, NH або O; 21 R вибраний з H і C1-C3 алкілу; X вибраний з групи, що складається з H, C1-C4 алкілу, C1-C4 алкокси, C1-C4 галогеналкокси, C1-C4 галогеналкілу, C1-C4 галогеналкілтіо, C1-C4 алкілтіо, галогену, C2-C5 алкоксиалкілу, C2-C5 алкоксиалкокси, аміно, C1-C3 алкіламіно і ди(C1-C3 алкіл)аміно; Y вибраний з групи, що складається з H, C1-C4 алкілу, C1-C4 алкокси, C1-C4 галогеналкокси, C1-C4 алкілтіо, C1-C4 галогеналкілтіо, C2-C5 алкоксиалкілу, C2-C5 алкоксиалкокси, аміно, C1-C3 алкіламіно, ди(C1-C3 алкіл) аміно, C3-C4 алкенілокси, C3-C4 алкінілокси, C2-C5 алкілтіоалкілу, C2C5 алкілсульфінілалкілу, C2-C5 алкілсульфонілалкілу, C1-C4 галогеналкілу, C2-C4 алкінілу, C3-C5 циклоалкілу, азидо і ціано; і Z вибраний з групи, що складається з CH і N; за умови, що (i) якщо один або обидва X і Y являють собою C 1 галогеналкокси, то Z являє собою CH; і (ii) якщо X являє собою галоген, то Z являє собою CH і Y являє собою OCH 3, OCH2CH3, N(OCH3)CH3, NHCH3, N(CH3)2 або OCF2H. У наведених вище переліках термін "алкіл", використовуваний самостійно або в складових словах, наприклад "алкілтіо" або "галогеналкіл", означає алкіл з прямим ланцюгом або з розгалуженим ланцюгом, наприклад, метил, етил, н-пропіл, ізо-пропіл, або різні ізомери Бутилу. "Циклоалкіл" включає, наприклад, циклопропіл, циклобутил і циклопентил. "Алкеніл" включає алкени з прямим ланцюгом або з розгалуженим ланцюгом, наприклад, етеніл, 1-пропеніл, 2пропеніл і різні ізомери бутенілу. "Алкеніл" також включає полієни, наприклад, 1,2-пропадієніл і 2,4-бутадієніл. "Алкініл" включає алкіни з прямим ланцюгом або з розгалуженим ланцюгом, наприклад, етиніл, 1-пропініл, 2-пропініл і різні ізомери бутинілу. "Алкініл" може також включати фрагменти, що містять безліч потрійних зв'язків, наприклад 2,5-гексадіїніл. "Алкокси" включає, наприклад, метокси, етокси, н-пропілокси, ізопропілокси і різні ізомери бутокси. "Алкоксиалкіл" 13 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 позначає алкоксизаміщення на алкілі. Приклади "алкоксиалкілу" включають CH3OCH2, CH3OCH2CH2, CH3CH2OCH2, CH3CH2CH2CH2OCH2 і CH3CH2OCH2CH2. "Алкокси" позначає алкоксильне заміщення на алкоксильному радикалі. "Алкенілокси" включає фрагменти алкенілокси з прямим ланцюгом або з розгалуженим ланцюгом. Приклади "алкенілокси" включають H2C=CHCH2O, (CH3)CH=CHCH2O і CH2=CHCH2CH2O. "Алкінілокси" включає фрагменти алкінілокси з прямим ланцюгом або з розгалуженим ланцюгом. Приклади "алкінілокси" включають HCCCH2O і CH3CCCH2O. "Алкілтіо" включає фрагменти алкілтіо з прямим ланцюгом або з розгалуженим ланцюгом, наприклад, метилтіо, етилтіо, і різні ізомери пропілтіо. "Алкілтіоалкіл" означає алкілтіо заміщення на алкільному радикалі. Приклади "алкілтіоалкіл" включають CH3SCH2, CH3SCH2CH2, CH3CH2SCH2, CH3CH2CH2CH2SCH2 і CH3CH2SCH2CH2; "алкілсульфінілалкіл" і "алкілсульфонілалкіл" включають відповідні сульфоксиди і сульфони, відповідно. Іншим замісникам, наприклад, "алкіламіно", "діалкіламіно" дають аналогічне визначення. "SO2" позначає "S(O)2", "CN" позначає ціано, а "NO2" позначає нітро. Загальна кількість атомів вуглецю в групі замісника вказана префіксом "C i-Cj", де i і j являють собою числа від 1 до 5. Наприклад, C1-C4 алкіл позначає радикали від метилу до бутилу, включаючи різні ізомери. Можна навести ще такі приклади: C 2 алкоксиалкіл позначає CH3OCH2; C3 алкоксиалкіл позначає, наприклад, CH3CH(OCH3), CH3OCH2CH2 або CH3CH2OCH2; а C4 алкоксиалкіл позначає різні ізомери алкільної групи, заміщеної алкокси групою, що загалом містить чотири атоми вуглецю, приклади включають CH3CH2CH2OCH2 і CH3CH2OCH2CH2. Термін "галоген", самостійно або в складових словах, наприклад, "галогеналкіл", включає фтор, хлор, бром або йод. В подальшому, якщо термін буде використовуватися в складних словах, наприклад "галогеналкіл", згаданий алкіл може бути частково або повністю заміщений атомами галогену, які можуть бути однаковими або різними. Приклади "галогеналкілу" включають F3C, ClCH2, CF3CH2 і CF3CCl2. Термінам "галогеналкокси", "галогеналкілтіо", і т. п. дається визначення, аналогічне терміну "галогеналкіл". Приклади "галогеналкокси" включають CF3O, CCl3CH2O, HCF2CH2CH2O і CF3CH2O. Приклади "галогеналкілтіо" включають CCl3S, CF3S, CCl3CH2S і ClCH2CH2CH2S. Наступні гербіциди-похідні сульфонілсечовини ілюструють похідні сульфонілсечовини, придатні для цілей даного винаходу: амідосульфурон (N-[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-N-метилметансульфонамід), азимасульфурон (N[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]-1-метил-4-(2-метил-2H-тетразол-5-іл)-1H-піразол5-сульфонамід), бенсульфурон-метил (метил-2-[[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]метил]бензоат), хлоримурон-етил (2-[[[[(4-хлор-6метокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), хлорсульфурон (2-хлор-N-[[(4метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2-іл)аміно]карбоніл]бензолсульфонамід), циносульфурон (N[[(4,6-диметокси-1,3,5-триазин-2-іл)аміно]карбоніл]-2-(2-метоксиетокси)бензолсульфонамід), 1 циклосульфамурон (N-[[[2-(циклопропілкарбоніл)феніл]аміно]сульфоніл]-N -(4,6диметоксипиримидин-2-іл)сечовина), етаметсульфурон-метил (2-[[[[[4-етокси-6-(метиламіно)1,3,5-триазин-2-іл]аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), етоксисульфурон (2-етоксифеніл[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]сульфамат), фторпірсульфурон-метил (метил 2[[[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-6-(трифторметил)-3піридинкарбоксилат), флазасульфурон (N-[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]-3(трифторметил)-2-піридинсульфонамід), фторцетосульфурон (1-[3-[[[[(4,6-диметокси-2піримідініл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-2-піридинил]-2-фторпропіл метоксиацетат), форамсульфурон (2-[[[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл) аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-4(форміламіно)-N, N-диметилбензамід), галосульфурон-метил (метил-3-хлор-5-[[[[(4,6диметокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-1-метил-1H-піразол-4-карбоксилат), імазосульфурон (2-хлор-N-[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]імідазо[1,2-a]піридин-3сульфонамід), йодосульфурон-метил (метил-4-йод-2-[[[[(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2іл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), мезосульфурон-метил (метил-2-[[[[(4,6-диметокси2-піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-4-[[(метилсульфоніл)аміно]метил]бензоат), метсульфурон-метил (метил-2-[[[[(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2іл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), нікосульфурон (2-[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-N, N-диметил-3-піридинкарбоксамід), ортосульфамурон (2-[[[[[(4,6-диметокси-2-піримідініл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]аміно]-N, N-диметилбензамід), оксасульфурон (3-оксетаніл 2-[[[[(4,6-диметил-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), примісульфурон-метил (метил-2-[[[[[4,6біс(трифторметокси)-2-піримідиніл]аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), просульфурон (N[[(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2-іл)аміно]карбоніл]-2-(3,3,3-трифторпропіл) 14 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 бензолсульфонамід), піразосульфурон-етил (етил-5-[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-1-метил-1H-піразол-4-карбоксилат), римсульфурон (N-[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]-3-(етилсульфоніл)-2-піридинсульфонамід), сульфометурон-метил (метил-2-[[[[(4,6-диметил-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), сульфосульфурон (N-[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]-2-(етилсульфоніл)імідазо[1,2-а]піридин-3-сульфонамід), тифенсульфурон-метил (метил-3-[[[[(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2іл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-2-тіофенекарбоксилат), триасульфурон (2-(2-хлоретокси)-N[[(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2-іл)аміно]карбоніл]бензолсульфонамід), трибенурон-метил (метил-2-[[[[N-(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2-іл)-Nметиламіно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), трифлоксисульфурон (N-[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]-3-(2,2,2-трифторетокси)-2-піридинсульфонамід), трифторсульфурон-метил (метил-2-[[[[[4-диметиламіно)-6-(2,2,2-трифторетокси)-1,3,5-триазин2-іл]аміно]карбонил]аміно]сульфонил]-3-метилбензоат) і тритосульфурон (N-[[[4-метокси-6(трифторметил)-1,3,5-триазин-2-іл]аміно]карбоніл]-2-(трифторметил)бензолсульфонамід) та їх солі. Відомі різноманітні способи одержання похідних сульфонілсечовини з численних джерел рівня техніки, що стосуються гербіцидів-похідних сульфонілсечовини. Вищезазначені похідні сульфонілсечовини є активними інгредієнтами комерційно доступних гербіцидних продуктів, і вони описані в The Pesticide Manual, Thirteenth Edition, З. D. S. Tomlin, ed., BCPC, Hampshire, UK, 2003, що включений до списку літератури даної заявки. Солі похідних сульфонілсечовини можуть включати кислотно-адитивні солі з неорганічними або органічними кислотами, наприклад, бромістоводневою, соляною, азотною, фосфорною, сірчаною, оцтовою, масляною, фумаровою, молочною, малєїновою, малоновою, щавлевою, пропіоновою, саліциловою, винною, 4-толуолсульфоновою або валеріановою кислотами. Більш важливими є солі похідних сульфонілсечовини, утворені з органічними основами (наприклад, піридином, аміаком або триетиламіном) або неорганічними основами (наприклад, гідридами, гідроксидами або карбонатами натрію, калію, літію, кальцію, магнію або барію). Переважні солі похідних сульфонілсечовини включають літієві, натрієві, калієві, триетиламонійні і четвертинні амонійні солі. Солі похідних сульфонілсечовини можна одержати за допомогою ряду способів, відомих з рівня техніки, включаючи реакцію похідних сульфонілсечовини з кислотою або основою, або за допомогою іонного обміну з сіллю похідного сульфонілсечовини. Як вже згадувалося вище, деякі кристалічні форми похідних сульфонілсечовини можуть містити воду та інші молекули невеликого розміру в своїх кристалічних решітках. такі кристалічні форми звичайно одержують шляхом кристалізації похідних сульфонілсечовини з рідкого середовища, що містить молекули води або інші молекули невеликого розміру, або за допомогою реакції кристалічного твердого похідного сульфонілсечовини з молекулами води або іншими молекулами невеликого розміру. Особливий інтерес представляє композиція за даним винаходом, що містить гідратовану кристалічну форму нікосульфурону, де нікосульфурон є вільною кислотою. Таку гідратовану кристалічну форму нікосульфурону можна одержати, нагріваючи суспензію нікосульфурону в суміші води і етилацетату, як описано в патенті США 5,202,439. Нікосульфурон, який використовують в композиціях, описаних в Прикладах препаратів, знаходився в гідратованій кристалічній формі, виготовленій за даним способом. У сумішах з рідкими носіями, що містять тільки поліалкоксильовані тригліцериди або в суміші з естерами жирних кислот і C1-C4 алканолів, похідні сульфонілсечовини, а також деякі інгредієнти препарату, наприклад, засоби для диспергування лігносульфонатів, залишаються в основному нерозчиненими, і тому композиції з однією рідкою фазою за даним винаходом звичайно представлені у формі суспензійних концентратів. Композиції з однією рідкою фазою за даним винаходом можуть містити окрім гербіцидівпохідних сульфонілсечовини приблизно до 40 % (мас.) одного або більше біологічно активних засобів. Інші біологічно активні засоби можуть включати гербіциди, окрім похідних сульфонілсечовини, а також можуть включати регулятори росту рослин, інсектициди, отрути проти комах, засоби проти кліщів, нематоцидні засоби, бактерицидні і фунгіцидні засоби, в тому числі як хімічні, так і біологічні засоби. Оскільки антидоти гербіцидів призначені для зменшення дії засобів з гербіцидною активністю, в контексті даної заявки і формули винаходу, антидоти гербіцидів розглядають і класифікують окремо від інших біологічно активних засобів. Найбільш ймовірно, гербіциди є іншими біологічно активними засобами. Інші гербіциди включають сполуки, які інгібують ацетолактатсинтетазу. Прикладами гербіцидів є ацетохлор, асифторфен і його натрієва сіль, аклоніфен, алахлор, алоксидім, аметрин, амікарбазон, амінопіралід, амітрол, анілофос, асулам, атразин, бефторбутамід, беназолін, беназолін-етил, бенкарбазон, 15 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 бенфлуралін, бенфурезат, бенсулід, бентазон, бензобіциклон, бензофенап, біфенокс, біланафос, біспірибак і його натрієва сіль, бромацил, бромобутид, бромофеноксим, бромоксиніл, бромоксиніл октаноат, бутахлор, бутафенацил, бутаміфос, бутралін, бутроксидім, бутилат, кафенстрол, карбетамід, карфентразон-етил, катехін, хлометоксифен, хлорамбен, хлорбромурон, хлорфлуренол-метил, хлоридазон, хлоротолурон, хлорпрофам, хлортал-етан, хлортіамід, цинідон-етил, цинметилін, клетодим, клодинафоп-пропаргіл, кломазон, кломепроп, клопіралід, клопіралід-оламін, клорансулам-метил, кумілурон, ціаназін, циклоат, циклоксидім, цигалофоп-бутил, 2,4-D і його бутотилові, бутилові, ізооктилові та ізопропілові ефіри і його диметиламонійні, діоамінові і троламінові солі, даімурон, 2,4-DB і його диметиламонійні, калієві і натрієві солі, дазомет, десмедифам, десметрин, дикамба і його диглюколамонійні, диметиламонійні, калієві і натрієві солі, диклобеніл, дихлорпроп, диклофоп-метил, диклосулам, дифензохат метилсульфат, дифлуфенікан, дифлуфензопір, димефурон, димепіперат, диметахлор, диметаметрин, диметенамід, диметенамід-P, диметипін, динітрамін, динотерб, дифенамід, дихат дибромід, дитіопір, діурон, ендотал, EPTC (S-етил-N, N-дипропілтіокарбамат), еспрокарб, еталфлуралін, етофумезат, етоксифен, етобензанід, феноксапроп-етил, феноксапроп-P-етил, фентразамід, фенурон, фенурон-TХA, флампроп-метил, флампроп-мізопропіл, флампроп-м-метил, флорасулам, флуазифоп-бутил, флуазифоп-P-бутил, флуазолат, флукарбазон, флухлоралін, флуфенацет, флуфенпір, флуфенпір-етил, флуметсулам, флуміхлорак-пентил, флуміоксазин, флуометурон, фтороглікофен-етил, флупоксам, флуренол, флуренол-бутил, флуридон, фторхлоридон, фтороксипір, флуртамон, флутиацет-метил, фомезафен, глюфозинат і його амонійна сіль, гліфозат і його солі, наприклад амонійні, ізопропіламонійні, калієві, натрієві (в тому числі сесквінатрієві) і тримезійні (альтернативна назва сульфозатні), галоксифоп-етотил, галоксифоп-метил, гексазинон, імазаметабенз-метил, імазамокс, імазапік, імазапір, імазахін, имазахін-амоній, імазетапір, інданофан, іоксиніл, іоксиніл октаноат, ізоксиніл-натрій, ізопротурон, ізоурон, ізоксабен, ізоксафлутол, ізоксахлортол, лактофен, ленацил, лінурон, МКФБ (монокальцію фосфат безводний) і його солі (наприклад, МКФБ-диметиламоній, МКФБ-калій і МКФБ-натрій, ефіри (наприклад, МКФБ-2-етилгексил, МКФБ-бутотил) і тіоефіри (наприклад, МКФБ-тіоетил), MCPB і його солі (наприклад, MCPBнатрій) та ефіри (наприклад, MCPB-етил), мекопроп, мекопроп-P, мефенасет, мефлуїдід, мезотріон, метаміфоп, метамітрон, метазахлор, метабензтіазурон, метилдимрон, метобензурон, метобромурон, метолахлор, S-метолахлор, метосулам, метоксурон, метрибузин, молінат, монолінурон, напроанілід, напропамід, напталам, небурон, норфлуразон, орбенкарб, оризалін, оксадіаргіл, оксадіазон, оксазікломефон, оксифторфен, парахат дихлорид, пебулат, пендиметалін, пеноксулам, пентанохлор, пентоксазон, петоксамід, фенмедифам, піклорам, піклорам-калій, піколінафен, піноксаден, піперофос, претилухлор, продіамін, профоксидім, прометон, прометрин, пропахлор, пропаніл, пропахізафоп, пропазин, профам, пропізохлор, пропоксикарбазон, пропізамід, просульфокарб, піраклоніл, пірафлуфен-етил, пірасульфотол, піразогель, піразолінат, піразоксифен, пірибензоксим, пірибутикарб, піридат, пірифталід, піримінобак-метил, піримісульфан, піритіобак, пиритіобак-натрій, піроксасульфон, піроксулам, хінклорак, хінмерак, хінокламін, хізалофоп-етил, хізалофоп-P-етил, хізалофоп-P-тефурил, сетоксидим, сидурон, симазин, симетрин, сулькотріон, сульфентразон, 2,3,6-TBA, тебутам, тебутіурон, тефурилтріон (AVH-301; 2-[2-хлор-4-(метилсульфоніл)-3-[[(тетрагідро-2фураніл)метокси]метил]бензоїл]-1,3-циклогексадіон), темботріон, тепралоксидім, тербацил, тербуметон, тербутилазин, тербутрин, тенілхлор, тіазопір, тієнкарбазон, тіобенкарб, тіокарбазил, топрамезон, тралкоксидім, три-аллат, триазифлам, триклопір, триклопір-бутотил, триклопір-триетиламоній, тридефан, триетазин, трифлуралін і вернолат. Слід звернути увагу на композиції, де співвідношення інших біологічно активних засобів (тобто компоненту (б)) до гербіцидів-похідних сульфонілсечовини (тобто компоненту (а)) знаходиться між приблизно 1:100 і приблизно 100:1 (мас.). Композиції з однією рідкою фазою за даним винаходом можуть також містити приблизно до 30 % (мас.) одного або більше антидотів гербіцидів у вигляді компоненту (в). В контексті даної заявки і формули винаходу антидоти гербіцидів являють собою хімічні сполуки, що володіють незначною біологічною активністю, як описано для компоненту (б), але натомість, вони зменшують пошкодження рослини, спричинене гербіцидами, які можуть включати похідні сульфонілсечовини компоненту (а), а також засоби з гербіцидною активністю в компоненті (б). Деякі біологічно активні засоби, зокрема гербіциди (наприклад, гормональні гербіциди, такі як 2,4-D і дикамба), за певних обставин можуть знижувати фітотоксичність похідних сульфонілсечовини компоненту (а); оскільки подібні засоби володіють біологічною активністю, крім того, що вони є антидотами, вони входять до складу компоненту (б) замість компоненту (в) в контексті даної заявки і формули винаходу. Антидоти гербіцидів в основному застосовують з 16 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 метою вибіркового захисту зернових рослин від гербіцидів, які використовують на полях, де вирощується сільськогосподарська продукція. Ілюстративні приклади антидотів гербіцидів включають беноксакор, BCS (1-бром-4-[(хлорметил)сульфоніл]бензол), клохінтоцет та його солі і ефіри (наприклад, клохінтоцет-мексил), циометриніл, дихлормід, 2-(дихлорметил)-2-метил-1,3діоксолан (MG 191), фенхлоразол та його солі і ефіри (наприклад, фенхлоразол-етил), фенхлорим, флуразол, флуксофенім, фурилазол, ізоксадифен та його солі і ефіри (наприклад, ізоксадифен-етил), мефенпір та його солі і ефіри (наприклад, мефенпір-діетил), метоксифенон ((4-метокси-3-метилфеніл)(3-метилфеніл)метафанон), нафталіновий ангідрид і оксабетриніл. Особливий інтерес представляють композиції, в яких співвідношення одного або більше антидотів гербіцидів (тобто, компоненту (в)) до гербіцидів-похідних сульфонілсечовини (тобто, компоненту (а)) знаходиться в інтервалі від приблизно 1:100 до приблизно 100:1 (мас.). Композиції з однією рідкою фазою за даним винаходом містять від приблизно 10 до приблизно 99,9 % (мас.) одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, що містять в поліалкоксильованих тригліцеридах не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот, виділених з гідроксижирних кислот. Часто дані композиції містять як мінімум приблизно 20 %, 25 %, 30 % або 35 %, і не більше приблизно 95 %, 70 %, 60 %, 50 % або 45 %, мас. таких поліалкоксильованих тригліцеридів. Звичайно такі композиції містять від приблизно 15 до приблизно 95 %, частіше від приблизно 35 до приблизно 50 %, і найбільш типово від приблизно 35 до приблизно 45 %, мас. таких поліалкоксильованих тригліцеридів, причому в таких в поліалкоксильованих тригліцеридах міститься не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот, виділених з гідроксижирних кислот. Таким чином, поліалкоксильовані тригліцериди з обмеженим вмістом фрагментів, виділених з гідроксижирних кислот, складають істотний компонент рідкого носія в даних композиціях. Поліалкоксильовані тригліцериди (відомі також як алкоксильовані тригліцериди, алкоксильовані гліцериди жирних кислот, і поліалкоксильовані гліцериди жирних кислот) часто відносять до "напівприродних" поверхнево-активних речовин, оскільки їх звичайно одержують шляхом алкоксилування (наприклад, етоксилювання або пропоксилювання) гліцеринових естерів жирних кислот (тобто, естери жирних кислот і гліцерину) природного походження, наприклад рослинні олія (багато з яких також називають оліями з насіння). Алкоксилування стосується до вставки фрагментів (одиниць) оксиетилену з формулою “-OCH2CH2-”, які можуть бути необов'язково заміщені алкілом, (тобто, алкоксильні одиниці) в молекулі ефіру. Більш конкретні терміни "етоксилювання" і "пропоксилювання" відносяться, відповідно, до вставки фрагментів оксиетилену і фрагментів оксипропілену (тобто, метилзаміщеного оксиетилену). Тому поліалкоксильовані гліцериди звичайно розглядають як одиниці оксиетилену, що необов'язково є алкіл-заміщеними, вставлені між гліцериновою основою і естероутворюючими залишками, виділеними з жирних кислот. Більш конкретно, поліалкоксильовані гліцериди містять незаміщені одиниці оксиетилену. Відповідно, тригліцериди, виділені з гідроксижирних кислот, наприклад, рицинової олії або гідрогенізованої рицинової олії, в яких тільки гідроксильні групи на фрагментах виділених жирних кислот (наприклад, рицинолевої кислоти) стають алкоксильованими, не відповідають вимозі необов'язково заміщених алкілом фрагментів оксиетилену, вставлених між гліцериновою основою і естероутворюючими залишками, виділеними з жирних кислот; вважається, що дані абсолютно різні сполуки не є поліалкоксильованими гліцеридами в контексті даної заявки і формули винаходу. У молекулі поліалкоксильованих тригліцеридів ланцюги необов'язково заміщених алкілом одиниць оксиетилену вставлені між гліцериновою основою і одним або більше з трьох естероутворюючих залишків, виділених з жирних кислот. Звичайно поліалкоксильовані гліцериди містять приблизно 3-100, частіше приблизно 5-50 і найчастіше приблизно 10-30 одиниць, виділених з одного або більше алкіленоксидів, наприклад, етиленоксиду або пропіленоксиду. Звичайно фрагменти виділяють з етиленоксиду, пропіленоксиду або їх комбінації, і частіше за все фрагменти виділяють з етиленоксиду. В одному із способів гліцеринові естери жирних кислот (наприклад, рослинні олії) піддають поліетоксилюванню в ході процесу, що звичайно включає нагрівання з каталітичною кількістю гідроксиду лужного металу або алкоксиду, необов'язкове з каталітичною кількістю спирту (наприклад, гліцерину) і кількістю етиленоксиду, що залежить від досягнення бажаного ступеня етоксилювання. В таких умовах, ймовірно, етоксилюються фрагменти спирту на гліцерині етиленоксидом з утворенням етоксильованих молекул (що звичайно містять множинні виділені одиниці етиленоксиду в ланцюзі), які конденсуються на термінальному кінці ланцюга виділеного етиленоксиду з карбоновими фрагментами з утворенням естерних зв'язків (наприклад, шляхом трансестерифікації в умовах основного каталізу), при цьому вивільняються інші фрагменти спирту на гліцерині, які далі етоксилюються і конденсуються з карбоновими фрагментами,з 17 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 утворенням естерів. Етоксилювання продовжується до тих пір, поки додана кількість етиленоксиду не буде спожита. За даних умов можуть також етоксилюватися гідроксильні групи на алкільних або алкенільних ланцюгах карбонових кислот (наприклад, рицинолевої кислота в рициновій олії). Одержання етоксильованих естерів жирних кислот (зокрема, поліалкоксильованих тригліцеридів) за допомогою даного способу описано в патенті Великобританії 1,050,497 і патенті США 6,103,770. Хоча даний спосіб придатний для одержання компоненту поліалкоксильованих тригліцеридів для даної композиції, алкоксилування естерів жирних кислот із застосуванням гідроксидів або алкоксидів металів може залишити не алкоксильованої істотну частину початкових естерів жирних кислот, як повідомляють Сох і Werasooriya, Journal of the American Oil Chemists" Society 1997, 74(7), 847-859. Більш того, в залежності від умов реакції можуть утворюватися істотні кількості домішок алкоксильованих жирних кислот (також відомих як алкоксилят жирної кислоти). В одному з варіантів даної композиції кількість не модифікованих (наприклад, не алкоксильованих) тригліцеридів зведена до мінімуму, з метою зробити максимізацію інших компонентів рідкої фази ефективнішою в даній композиції, наприклад, поліалкоксильованих тригліцеридів і необов'язково, естерів жирних кислот і C 1-C4 алканолів. Мінімізація не модифікованих тригліцеридів в даній композиції вимагає мінімізації кількості не модифікованих домішок тригліцеридів в продукті у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів, який використовують для одержання компоненту (г). Таким чином, переважними продуктами у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів для одержання компоненту (г) є продукти, виготовлені за допомогою процесів, де мінімізуються залишкові кількості не модифікованих тригліцеридів. Процес етоксилювання, де мінімізуються залишкові кількості не модифікованих тригліцеридів, включає нагрівання гліцеринових естерів жирних кислот (тобто, тригліцеридів) з етиленоксидом в присутності кальцинованого або гідрофобізованого (наприклад, модифікованого за допомогою жирних кислот) гетерогенного каталізатора на основі гідротальциту, як описано в Патенті США 5,292,910 і патентній заявці PCT WO 90/13533, особливо в присутності співкаталізатора (наприклад, літію гідроксиду, солей лужноземельного металу, солей олова), як описано в патенті США 6,008,392. Етоксилювання, для якого використовують кальцинований або гідрофобізований гетерогенний каталізатор на основі гідротальциту, також мінімізує утворення алкоксильованих (наприклад, етоксильованих) домішок жирних кислот. Таким чином, представляє інтерес композиція за даним винаходом, в якій поліалкоксильовані тригліцериди компоненту (г) одержують за способом, описаним в патенті США 5,292,910 і патентній Заявці PCT WO 90/13533, і особливо в патенті США 6,008,392. Cox і Werasooriya, Journal of the American Oil Chemists" Society 1997, 74(7), 847-859 розкривають інший процес етоксилювання, в якому залишкові кількості не модифікованих тригліцеридів зводять до мінімуму шляхом використання каталізатора кальцію і алюмінію алкоксиетоксиляту, одержаного, як описано в патенті США 4,775,653. В кожному з вищеописаних способів алкоксилування гліцеринові естери жирних кислот можуть бути пропоксильовані шляхом заміни на пропіленоксид всього або частини етиленоксиду в способах алкоксилування. Більш того, гліцеринові естери жирних кислот можуть бути алкоксильовані шляхом використання інших алкіленоксидів (наприклад, бутиленоксиду). Таким чином, виділені фрагменти жирних кислот молекул поліалкоксильованих тригліцеридів одержують з виділених фрагментів жирних кислот тригліцеридів початкових матеріалів (тобто, гліцеринових естерів жирних кислот, наприклад рослинна олія). Фрагменти жирних кислот тригліцеридів складаються з карбонільного фрагмента, пов'язаного з вуглеводневим ланцюгом, який може бути нерозгалуженим або розгалуженим, але звичайно в природних джерелах він є нерозгалуженим. У композиціях за даним винаходом поліалкоксильовані тригліцериди, в яких фрагменти жирних кислот є нерозгалуженими, виявлять фізичні і біологічні властивості, які дають можливість нормального функціонування, і, отже, вони є переважними, приймаючи до уваги низьку вартість природних джерел. Вуглеводневий ланцюг може бути насиченим або ненасиченим; звичайно вуглеводневий ланцюг є насиченим (тобто, алкіл) або містить 1 або 2 подвійних вуглець-вуглецевих зв'язки (тобто, алкеніл). Однак, в тригліцеридах риб'ячого жиру містяться фрагменти жирних кислот з 6 подвійними вуглець-вуглецевими зв'язками. Поліалкоксильовані тригліцериди, утворені з жирних кислот, що містять непарну кількість число атомів вуглецю (тобто, парну кількість атомів вуглецю у вуглеводневому ланцюзі), придатні для композицій за даним винаходом, також як і поліалкоксильовані тригліцериди, утворені з жирних кислот, що містять парну кількість атомів вуглецю (тобто, непарну кількість атомів вуглецю у вуглеводневому ланцюзі). Однак, жирні кислоти, одержані з природних джерел, звичайно містять парну кількість атомів вуглецю, і, таким чином, поліалкоксильовані гліцериди, що містять виділені фрагменти жирних кислот з 18 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 парною кількістю атомів вуглецю, є переважними з точки зору їх комерційної придатності і вартості. Жирні кислоти містять, як мінімум 4 атоми вуглецю, і довжина жирних кислот з природних джерел обмежена приблизно 22 (рідко 24) атомами вуглецю. Оскільки жирні кислоти, одержані з природних джерел, звичайно містять 8-22 атоми вуглецю, частіше 10-22 атоми вуглецю, естери таких жирних кислот є переважними з точки зору їх комерційної придатності і вартості. Ефіри жирних кислот C10-C22 з парною кількістю атомів вуглецю включають, наприклад, ерукову кислоту, лауринову кислоту, пальмітинову кислоту, стеаринову кислоту, олеїнову кислоту, лінолеву кислоту і ліноленову кислоту. Гідрофільно-ліпофільний баланс (ГЛБ) поліалкоксильованих тригліцеридів звичайно зменшують шляхом зменшення довжини ланцюга жирної кислоти та/або збільшення ступеня ненасиченості фрагментів жирних кислот, або альтернативно, ГЛБ збільшують шляхом подовження ланцюга жирної кислоти та/або збільшення ступеня насиченості фрагментів жирних кислот. Композиції з гліцериновими естерами жирних кислот, одержані з природних джерел (наприклад, олії з насіння), звичайно складаються з жирних кислот з інтервалом довжини ланцюга і різним ступенем ненасиченості. Композиції з поліалкоксильованими тригліцеридами, виділеними з подібних сумішей гліцеринових естерів жирних кислот, придатні для композицій за даним винаходом без необхідності в попередньому розділенні естерів жирних кислот. Дійсно, поліалкоксильовані тригліцериди, виділені більш ніж з однієї сполуки жирної кислоти, тобто, з різних жирних кислот, з різною довжиною ланцюга та/або ступенем ненасиченості (або насиченості), виявляють відмінні фізичні властивості (наприклад, вони є рідинами, а не віскоподібними твердими речовинами), що робить їх переважними для композицій за даним винаходом. Більш того, поліалкоксильовані тригліцериди, виділені більш ніж з однієї, тобто, з різних жирних кислот, дають суміш молекулярних фрагментів, що впливають на ряд показників гідрофільно-ліпофільного балансу (ГЛБ) компоненту, які вносять внесок в загальний гідрофільно-ліпофільний баланс компоненту (г) в композиції. Фрагменти жирних кислот, що дають нижчі значення ГЛБ компоненту, активізують піногасіння, тоді як фрагменти жирних кислот, що дають вищі показники ГЛБ компоненту, активізують емульгацію "масло-у-воді" (якщо композицію додають до води в аерозольній ємності), тому включення різноманітних фрагментів жирних кислот в молекули поліалкоксильованих тригліцеридів може сприяти досягненню низької чутливості до піноутворення, а також відмінної емульгації "масло-у-воді". Ймовірно, ряд показників ГЛБ компоненту, замість значення ГЛБ одного компоненту (тільки з одного фрагмента жирної кислоти) в молекулах поліалкоксильованих тригліцеридів, утворених поліалкоксильованими тригліцеридами, що містять різноманітні фрагменти жирних кислот, особливо ефективні для емульгації даної композиції (наприклад, одержання маленьких крапельок емульсії при розведенні водою), допомагаючи забезпечити значну стійкість до змивання дощем і активність активного гербіцидного інгредієнта-похідного сульфонілсечовини. Відповідно, в композиціях за даним винаходом переважно не більше приблизно 90 % (мас.) виділених фрагментів жирних кислот поліалкоксильованих тригліцеридів компоненту (г) одержані з будь-якої однієї сполуки жирної кислоти (тобто, як мінімум приблизно 90 % (мас.) можна одержати з однієї сполуки жирної кислоти, і як мінімум приблизно 10 % (мас.) повинно бути виділено з однієї або більше сполук інших жирних кислот). Більш переважно, не більше приблизно 85 %, 80 %, 70 % або 60 % (мас.), і ще більш переважно, не більше приблизно 55 % виділених фрагментів жирних кислот поліалкоксильованих тригліцеридів компоненту (г) одержують з будь-якої однієї жирної кислоти. Трігліцериди, що зустрічаються в природі, наприклад, олії з насіння, фруктові масла і риб'ячий жир, утворюють подібні суміші жирних кислот; розповсюджені олії з насіння (тобто, не модифіковані генетично або модифіковані з метою зміни складу жирних кислот) бавовни, кукурудзи (маїсу) і соняшнику звичайно одержані не більше ніж з приблизно 60 % будь-якої однієї жирної кислоти, а розповсюджені масла з насіння кокосового горіха, льону, пальмового масла (як плоду, так і ядра), арахісу, рапсу і сої звичайно одержані не більше ніж з приблизно 55 % будь-якої однієї жирної кислоти. Різноманітність, утворена генетично або в результаті модифікації з метою зміни складу жирних кислот, звичайно демонструє вищий відсотковий вміст окремого фрагмента жирної кислоти, але в цілому він становить приблизно не більше 80-85 % (мас.). Олії з насіння і фруктові масла, такі як масло соняшнику, рапсу, маслин, кукурудзи (маїсу), сої, бавовни і льону, вважаються переважними для одержання поліалкоксильованих тригліцеридів для даних композицій, оскільки такі масла не містять значних кількостей груп гідроксижирних кислот. Як вже наголошувалося, "гідроксижирною кислотою" називають жирну кислоту, що містить як мінімум один гідроксильний (-OH) замісник, приєднаний до алкільного або алкенільного фрагмента жирної кислоти. Рицинова олія містить тригліцериди жирних 19 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кислот, зокрема звичайно приблизно 87 % рицинолевої кислоти, тобто, карбонової кислоти, що містить 18 атомів вуглецю, з подвійним зв'язком в положенні 9-10 і гідроксильною групою, приєднаною до 12-му атома вуглецю. Вставка заміщених алкілом фрагментів оксиетилену між гліцериновою основою і фрагментами жирних кислот, що утворюють естер рицинової олії або гідрогенізованої рицинової олії, зберігає гідроксильні групи на фрагментах жирних кислот на гліцерині. Навіть якщо алкоксилувати також гідроксильні групи фрагментів гідроксижирних кислот, на кінці поліалкоксильного ланцюга з'являються нові гідроксильні групи. Гідроксильні групи можуть активізувати гідроліз або інший вид розкладу молекул похідних сульфонілсечовини компоненту (а). Таким чином, поліалкоксильовані тригліцериди в даних композиціях переважно не слід одержувати з гліцеринових естерів гідроксижирних кислот, наприклад, рицинової олії або гідрогенізованої рицинової олії. Дійсно, за даним винаходом не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах виділені з гідроксижирних кислот. Це дає можливість не включати до компоненту (г) тільки поліалкоксильовану рицинову олію та/або поліалкоксильовану гідрогенізовану рицинову олію (в яких приблизно 87 % фрагментів жирних кислот виділені з гідроксижирних кислот). Оскільки для досягнення належної стабільності гербіцидів-похідних сульфонілсечовини в даних композиціях краще уникати появи фрагментів, виділених з гідроксижирних кислот, чого можна досягти, якщо вміст компоненту (г) переважно складатиме як мінімум приблизно 50 %, більш переважно як мінімум приблизно 90 %, більш переважно як мінімум приблизно 99 %, мас. одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, окрім поліалкоксильованої рицинової олії і поліалкоксильованої гідрогенізованої рицинової олії. Оскільки приблизно 87 % фрагментів гідроксижирних кислот в рициновій олії виділені з гідроксижирних кислот, перевага надається як мінімум приблизно 50 %, 90 % або 99 % поліалкоксильованих тригліцеридів, а не рициновій олії, що відповідає переважному значенню не більше приблизно 44 %, 9 % або 1 % мас., відповідно, фрагментів жирних кислот, виділених з гідроксижирних кислот. Найбільш переважно, компонент (г) взагалі не містить поліалкоксильованої рицинової олії або поліалкоксильованої гідрогенізованої рицинової олії. Також переважно, не більше приблизно 10 %, більш переважно не більше приблизно 5 %, 2 %, 1 % або 0,1 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) виділені з гідроксижирних кислот. Найбільш переважно, жоден з фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) не є виділеним з гідроксижирних кислот. Виявлено, що композиції за даним винаходом, які містять поліалкоксильовані тригліцериди, одержані з олій з насіння і фруктових масел, що не містять тригліцеридів гідроксижирних кислот (наприклад, соєва олія), забезпечують належну хімічну стабільність активних інгредієнтів гербіцидів-похідних сульфонілсечовини (наприклад, нікосульфурону). Стабільність, яку забезпечують такі поліалкоксильовані тригліцериди в даних композиціях за даним винаходом, може бути достатньою для тривалого зберігання при високих температурах навіть без введення додаткових стабілізаторів в дані композиції. Хоча переважно уникають використання фрагментів гідроксижирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г), існує широкий спектр інших жирних кислот. Звичайно як мінімум 90 %, і більш типово як мінімум 95 %, мас. виділених фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах компоненту (г) одержують із сполук жирних кислот, вибраних з каприлової кислоти, капринової кислоти, лауринової кислоти, міристинової кислоти, пальмітинової кислоти, пальмітолеїнової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти, ліноленової кислоти, стеаридонової кислоти, арахідонової (ейкозанової) кислоти, гадолевої (ейкозенової) кислоти, тимнодонової (ейкозапентаєнової) кислоти, бегенової кислоти, ерукової кислоти, докозагексанової кислоти, лігноцерової кислоти і ацетерукової кислоти. Переважно, фрагменти жирних кислот одержують з недорогих, комерційно доступних олій з насіння і фруктових масел. Таким чином, переважно як мінімум 90 %, мас. фрагментів жирних кислот поліалкоксильованих тригліцеридів компоненту (г) одержують з каприлової кислоти, капринової кислоти, лауринової кислоти, міристинової кислоти, пальмітинової кислоти, пальмітолєїнової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти, ліноленової кислоти, арахідонової кислоти, гадолевої кислоти і ерукової кислоти. Виявлено, що поліалкоксильовані тригліцериди, що містять фрагменти, виділені з пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти і ліноленової кислоти з успіхом використовуються в даних композиціях для забезпечення стабільності препарату і відмінної ефективності застосування гербіцидів. Таким чином, в даних композиціях переважно як мінімум приблизно 40 %, більш переважно як мінімум приблизно 80 % або 90 %, і найбільш переважно як мінімум приблизно 95 %, мас. фрагментів жирних кислот поліалкоксильованих тригліцеридів компоненту (г) виділені із сполук жирних кислот, вибраних з пальмітинової кислоти, стеаринової 20 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти і ліноленової кислоти. Склад жирних кислот в маслах з багатьох видів насіння і плодів включає як мінімум приблизно 40 % пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти і ліноленової кислоти. Такі види насіння і плодів включають сою, рапс, кукурудзу, арахіс, маслини, олійну пальму (плоди), насіння льону, соняшник і бавовну. Олії з сої, кукурудзи, маслин, олійної пальми (плоди), насіння льону, соняшнику, бавовни і деяких сортів рапсу (наприклад, Canola™) складаються як мінімум на 95 % з фрагментів жирних кислот пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти і ліноленової кислоти. З метою зниження чутливості до окиснення, переважно не більше приблизно 15 %, мас. фрагментів жирних кислот одержують з поліненасиченних жирних кислот (тобто таких, що містять 3 або більше подвійних зв'язків між атомами вуглецю). Слід звернути увагу в компоненті (г) на поліалкоксильовані тригліцериди, одержані з гліцеринових естерів жирних кислот, виділених з рослин, зокрема олій з насіння і фруктових масел, таких як олія соняшнику, рапсу, маслин, кукурудзи (маїсу), сої, бавовни і льону. Переважними, у тому числі і з точки зору вартості, є поліалкоксильовані тригліцериди, виділені з соєвої або рапсової олії, найбільш переважно з соєвої масло. Як згадувалося вище, соєва олія містить суміш фрагментів насичених і ненасичених жирних кислот, що в основному містять 1618 атомів вуглецю (наприклад, пальмітинова, стеаринова, олеїнова, лінолева і ліноленова кислоти). Звичайний склад розповсюджених олій з насіння сої включає жирні кислоти, причому переважаюча жирна кислота (лінолева кислота) присутня в кількості не більше приблизно 50 % мас. виділених фрагментів жирних кислот. У різних сортах сої з високим вмістом олії приблизно 80 %, мас. виділених фрагментів жирних кислот в олії можуть бути одержані з олеїнової кислоти. Звичайно поліалкоксильовані тригліцериди, виділені з соєвої олії, етоксильовані і містять від приблизно 3 до приблизно 100 фрагментів, більш типово від приблизно 5 до приблизно 50, і найбільш типово від приблизно 10 до приблизно 30 фрагментів етиленоксиду. Поліалкоксильовані тригліцериди, що виділені з соєвої олії і містять приблизно 10-30 моль етиленоксиду на моль тригліцериду, можна придбати в корпорації Когніс (Cognis Corp.) як продукти AGNIQUE SBO-10, описаний як етоксильована соєва олія РОЇ 10 (тобто, із ступенем етоксилювання приблизно 10 моль на моль тригліцериду), і AGNIQUE SBO-30, описаний як етоксильована соєва олія РОЇ 30 (тобто, із ступенем етоксилювання приблизно 30 моль на моль тригліцериду). Кількість моль етоксилювання на моль тригліцериду являє собою середню кількість етоксильних фрагментів на молекулу (полі)етоксильованого тригліцериду. Частіше кількість моль акоксилювання на моль тригліцериду являє собою середню кількість алкоксильних одиниць на молекулу (полі)алкоксильованого тригліцериду. Як було описане раніше, вважається, що фрагменти жирних кислот, виділені з різних сполук жирних кислот, а не тільки з однієї сполуки жирної кислоти, в молекулах поліалкоксильованих тригліцеридів компоненту (г) роблять дані поліалкоксильовані тригліцериди особливо ефективними як емульгатори в даній композиції. Більш того, було б бажано включити в компонент (г) молекули поліалкоксильованих тригліцеридів, з істотно відмінною кількістю алкоксильних фрагментів. Але не тільки різноманітність відносних кількостей молекул поліалкоксильованих тригліцеридів з різною кількістю алкоксильних фрагментів дозволяє оптимізувати загальне значення ГЛБ компоненту (г), але і включення поліалкоксильованих тригліцеридів з істотно відмінною кількістю алкоксильних одиниць може покращити ефективність компоненту (г) завдяки активізації емульгації даної композиції при розведенні водою. Відповідно, в одному варіанті даної композиції компонент (г) представлений комбінацією співвідношення (мас.) від приблизно 4:1 до приблизно 1:4 двох складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів з середнім ступенем алкоксилування, відмінним як мінімум приблизно на 5 алкоксильних одиниць. У даному варіанті середні значення ступеня алкоксилування компонентів у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів типово відрізняються як мінімум приблизно на 10 алкоксильних одиниць, більш типово як мінімум приблизно на 15 алкоксильних одиниць і найбільш типово приблизно на 20 алкоксильних одиниць. Звичайно середні значення ступеня алкоксилування компонентів у вигляді поліалкоксильованого тригліцериду відрізняються не більше ніж приблизно на 40 алкоксильних одиниць, більш типово не більше ніж приблизно на 30 алкоксильних одиниць і найбільш типово не більше ніж приблизно на 25 алкоксильних одиниць. В даному описі "компоненти у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів" відносяться до композиції молекул поліалкоксильованих тригліцеридів, в яких композиція може бути описана як композиція з конкретною середньою кількістю алкоксильних одиниць на молекулу поліалкоксильованого тригліцериду (яке обчислюють на базі кількості моль алкоксилування на моль тригліцериду). Звичайно в 21 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 компоненті у вигляді поліалкоксильованого тригліцериду пропорція молекул з кожною кількістю алкоксильних одиниць знаходиться в унімодальному розподілі (тобто, однієї кількості алкоксильних одиниць на молекулу цілком достатньо для утворення максимуму в розподілі [відомого в галузі статистики як "вершина"], а більша або менша кількість алкоксильних одиниць на молекулу знаходиться в пропорціях, що прогресивно зменшуються). Кількість алкоксильних одиниць на молекулу, що найбільш типово зустрічається в розподілі (тобто, вершина) часто аналогічна, але не завжди ідентична, середньому значенню ступеня алкоксилування компоненту у вигляді поліалкоксильованого тригліцериду. Двом компонентам з незрівнянними середніми значеннями ступеня алкоксилування також типово властиві відповідним чином незрівнянні вершини в унімодальних розподілах кількості алкоксильних одиниць. Комбінування даних двох компонентів дає в результаті композицію поліалкоксильованого тригліцериду з бімодальним розподілом (тобто, у розподілі зустрічаються два максимуми) кількості алкоксильних одиниць на молекулу. У контексті даної заявки і формули винаходу, дані два максимуми називають "вершинами". Звичайно арифметична різниця між двома вершинами в бімодальному розподілі комбінації (тобто, суміші) двох компонентів є однаковою (але, вона може бути дещо меншою) з різницею між вершинами в унімодальних розподілах окремих компонентів. Звичайно композиції поліалкоксильованого тригліцериду з бімодальним розподілом кількості алкоксильних одиниць на молекулу властивий більш однорідний широкий діапазон (тобто, більш плаский розподіл) кількості алкоксильних одиниць на молекулу, ніж для індивідуального складу компонентів у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів з унімодальним розподілом, які можна розглядати з метою утворення бімодального розподілу. Оскільки різноманітність кількості алкоксильних одиниць на молекулу поліалкоксильованого тригліцериду може покращувати емульгацію у воді і ефективність гербіцидів даної композиції, в такому варіанті, компонент (г) являє собою композицію поліалкоксильованого тригліцериду (з обмеженнями, наприклад, по відношенню до фрагментів гідроксижирних кислот) з бімодальним розподілом кількості алкоксильних одиниць на молекулу, де вершини відрізняються як мінімум приблизно на 4 алкоксильні одиниці, звичайно як мінімум приблизно на 8 алкоксильних одиниць, більш типово як мінімум приблизно на 16 алкоксильних одиниць, і найбільш типово приблизно на 20 алкоксильних одиниць. В даному варіанті вершини типово відрізняються приблизно не більше ніж на 40 алкоксильних одиниць, більш типово приблизно не більше ніж на 30 алкоксильних одиниць, і найбільш типово приблизно не більше ніж на 25 алкоксильних одиниць. Компонент (г) із даної композиції може також бути утворений із понад двох складових, кожній з яких властивий унімодальний розподіл з незрівняними вершинами, з метою забезпечення мультимодального розподілу з більш ніж двома вершинами. Таким чином, в іншому варіанті даної композиції компонент (г) являє собою композицію поліалкоксильованого тригліцериду (з обмеженнями, наприклад, по відношенню до фрагментів гідроксижирних кислот) з мультимодальним розподілом кількості алкоксильних одиниць на молекулу, де як мінімум дві вершини відрізняються приблизно на 4 алкоксильні одиниці, більш типово як мінімум приблизно на 8 алкоксильних одиниць, більш типово як мінімум приблизно на 16 алкоксильних одиниць, і найбільш типово приблизно на 20 алкоксильних одиниць. У даному варіанті найвища вершина алкоксильних одиниць звичайно відрізняється від найнижчої вершини алкоксильних одиниць не більше ніж приблизно на 40 алкоксильних одиниць, більш типово не більше ніж приблизно на 30 алкоксильних одиниць, і найбільш типово не більше ніж приблизно на 25 алкоксильних одиниць. Вираз "найвища вершина алкоксильних одиниць" відноситься до вершини з найбільшою кількістю алкоксильних одиниць; "найнижча вершина алкоксильних одиниць" відноситься до вершини з найменшою кількістю алкоксильних одиниць (серед вершин в розподілі). Як в бімодальних, так і мультимодальних варіантах найнижча вершина алкоксильних одиниць становить звичайно як мінімум приблизно 4 алкоксильні одиниці, більш типово як мінімум приблизно 6 алкоксильних одиниць, найбільш типово як мінімум приблизно 8 алкоксильних одиниць, і найчастіше приблизно 10 алкоксильних одиниць. Найвища вершина алкоксильних одиниць становить звичайно не більше приблизно 50 алкоксильних одиниць, більш типово не більше приблизно 40 алкоксильних одиниць, найчастіше не більше приблизно 35 алкоксильних одиниць, і найбільш типово приблизно 30 алкоксильних одиниць. Для забезпечення різного середнього ступеня алкоксилування та іншої вершини в розподілі кількості алкоксильних одиниць, одну складову звичайно одержують окремо від іншої складової або складових, використовуючи при цьому відповідні різні співвідношення моль алкоксилування на моль тригліцериду. AGNIQUE SBO-10 і AGNIQUE SBO-30 являють собою приклади складових у вигляді поліалкоксильованих (більш конкретно, поліетоксильованих) тригліцеридів з середньою величиною приблизно 10 або 30 алкоксильних (етоксильних) одиниць, відповідно, 22 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 що при цьому відрізняються приблизно на 20 алкоксильних (етоксильних) одиниць, що заслуговують на увагу. Типовий вміст двох складових у вигляді поліалкоксильованих тригліцеридів з різним середнім ступенем алкоксилування або різними вершинами в розподілі кількості алкоксильних одиниць відповідає співвідношенню від приблизно 3:1 до 1:3 (мас.), більш типово від приблизно 2:1 до приблизно 1:2, і найбільш типово від приблизно 3:2 до приблизно 2:3 (наприклад, приблизно 1:1). На додаток до поліалкоксильованих тригліцеридів компоненту (г), рідкий носій в композиціях за даним винаходом необов'язково містить один або більше естерів жирних кислот C 1-C4 і алканолів як компонент (д). Поліалкоксильовані тригліцериди компоненту (г) виявляють властивості не іонної поверхнево-активної речовини, що робить їх ефективними емульгаторами компоненту (д) за наявності даного компоненту. Однак, компонент (д) не є необхідним для даної композиції з точки зору утворення емульсії при розведенні водою, оскільки поліалкоксильовані тригліцериди компоненту (г) також виявляють властивості самоемульгації. Крим того, що поліалкоксильовані тригліцериди спричиняють утворення емульсій, якщо композиції за даним винаходом розбавляють водою до початку розпилювання, вони можуть також полегшувати ефективний контакт одного або більше гербіцидів-похідних сульфонілсечовини (тобто, компоненту (а)) з рослинністю, проти якої ведеться боротьба. Було виявлено, що поліалкоксильовані тригліцериди, в яких не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах виділені з гідроксижирних кислот, можуть давати стабільні препарати з однією рідкою фазою, що виявляють досить високу гербіцидну активність, якщо їх розбавити водою і розбризкати на бур'яни. Дана композиція заслуговує на увагу, оскільки забезпечує такі переваги, як висока стабільність активного інгредієнта-похідного сульфонілсечовини і стійкість до осадження суспендованих інгредієнтів в композиції, легкість розливу даної композиції (при фасуванні), утворення стабільної емульсії при розведенні водою (наприклад, крапельки емульсії невеликого розміру, суспендовані у воді), низька чутливість одержаної водної емульсії до піноутворення, стійкість до змивання дощем (опір змиванню) активного інгредієнта після застосування і висихання розбавленої водою емульсії, висока активність гербіциду в боротьбі з бур'янами, а також безпека для вирощуваних культурних рослин. Рідкий носій композиції з однією рідкою фазою за даним винаходом може також містити один або більше естерів жирних кислот і C1-C4 алканолів у вигляді компоненту (д) в кількості від 0 до приблизно 89,9 %, мас. даної композиції. Оскільки поліалкоксильовані тригліцериди компоненту (г) виявляють властивості, що дозволяють їм функціонувати як самоемульгуючий рідкий носій, компонент (д) є необов'язковим, але звичайно кращих результатів, зокрема з точки зору стійкості до змивання дощем, можна досягти, якщо в рідкому носії присутня істотна кількість одного або більше естерів жирних кислот і C 1-C4 алканолів як компонент (д). Більш того, відносно низька в'язкість естерів жирних кислот C1-C4 і алканолів покращує розливну здатність даної композиції, полегшуючи фасування препарату. Якщо компонент (д) присутній в композиції, то його кількість може бути досить невеликою - 0,1 %, мас. даної композиції, для досягнення значного ефекту кількість компоненту (д) звичайно становить як мінімум приблизно 10 %, мас. даної композиції. Більш типово, вміст компоненту (д) становить як мінімум приблизно 20 %, і більш типово як мінімум приблизно 30 %, 35 % або 40 %, а часто його вміст становить як мінімум 50 %, мас. даної композиції. Звичайно вміст компоненту (д) становить не більше приблизно 75 %, більш типово не більше приблизно 65 %, мас. даної композиції. Фрагменти C1-C4 алканолів в естерах жирних кислот можуть бути нерозгалуженими (тобто, з прямим ланцюгом) або розгалуженими, але звичайно вони є нерозгалуженими. З деяких причин, зокрема сприятливі фізичні властивості, комерційна доступність і вартість, переважно естери жирних кислот являють собою жирні кислоти, естерифіковані C 1-C2 алканолами, і більш переважно C1 алканолом (тобто, метанолом). Ефіри жирних кислот і алканолів в даній композиції за даним винаходом можуть бути утворені сумішшю спиртів (наприклад, метанолу і етанолу). Фрагменти жирних кислот в естерах жирних кислот і алканолів складаються з карбонільного фрагмента, з'єднаного з вуглеводневим ланцюгом, який може бути нерозгалуженим або розгалуженим, але звичайно в природних джерелах він є нерозгалуженим. Вуглеводневий ланцюг може бути насиченим або ненасиченим; вуглеводневий ланцюг є насиченим (тобто, алкіл) або містить 1 або 2 подвійних вуглець-вуглецевих зв'язки (тобто, алкеніл). Ефіри жирних кислот і алканолів, утворені з жирних кислот, що містять непарну кількість атомів вуглецю (тобто, парна кількість атомів вуглецю у вуглеводневому ланцюзі), придатні для композицій за даним винаходом, також як і поліалкоксильовані тригліцериди, утворені з жирних кислот, що містять парну кількість атомів вуглецю (тобто, непарна кількість атомів вуглецю у 23 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вуглеводневому ланцюзі). Однак, жирні кислоти, одержані з природних джерел, звичайно містять парну кількість атомів вуглецю, і таким чином, естери жирних кислот, що містять парну кількість атомів вуглецю, є переважними з точки зору їх комерційної придатності і вартості. Як було згадано раніше, жирні кислоти містять як мінімум 4 атоми вуглецю, і довжина жирних кислот з природних джерел обмежена приблизно 22 (рідко 24) атомами вуглецю. Незважаючи на те, що естери алканолів і нижчих жирних кислот (наприклад, таких, що містять тільки 4 атоми вуглецю) придатні для композицій за даним винаходом, естери алканолів і жирних кислот, що містять як мінімум 8, більш переважно як мінімум 10 атомів вуглецю є переважними з точки зору їх сприятливих фізичних властивостей (наприклад, низька летючість). Ефіри алканолів і нижчих жирних кислот можна змішувати з естерами алканолів і вищих жирних кислот з метою зменшення полярності, розчинності у воді і летючості. Оскільки жирні кислоти, одержані з природних джерел, звичайно містять 8-22 атоми вуглецю, частіше 10-22 атоми вуглецю, естери алканолів і таких жирних кислот є переважними з точки зору їх комерційної придатності і вартості. Як вже згадувалося вище, композиції жирних кислот, одержані з природних джерел (наприклад, олії з насіння) звичайно складаються з жирних кислот з різною довжиною ланцюга і ступенем ненасиченості. Композиції естерів жирних кислот і алканолів (тобто, композиції, що містять естери алканолів і жирних кислот), одержані з подібних сумішей жирних кислот, придатні для композицій за даним винаходом без необхідності в попередньому розділенні естерів жирних кислот. З міркувань вартості переважним є не розділяти естери жирних кислот. Відповідні композиції естерів жирних кислот і алканолів, одержані з рослинних початкових матеріалів, включають олії з насіння і фруктові масла: соняшнику, рапсу, маслин, кукурудзи, сої, бавовни і льону. Представляє інтерес композиція за даним винаходом, де один або більше естерів жирних кислот і алканолів містять метилові естери жирних кислот, виділених з олій насіння соняшнику, сої, бавовни або льону, або з олій насіння рапсу або сої. Особливий інтерес представляє композиція за даним винаходом, де один або більше естерів жирних кислот алканолів (тобто компонент (д)) містять метилові естери жирних кислот, виділені з соєвої олії (також відомі як метильована соєва олія або метилсоят). Ефіри жирних кислот і алканолів, а також способи їх одержання добре відомі з рівня техніки. Наприклад, "біодизельне паливо" звичайно містить естери жирних кислот і етанолу або, більш типово, метанолу. Двома основними способами, які застосовують для одержання естерів жирних кислот алканолів, є трансестерифікація, що починається з іншого естеру жирних кислот (часто естер гліцерину, який зустрічається в природі) і пряма естерифікація, що починається з жирної кислоти. Відомі різні способи одержання. Наприклад, пряма естерифікація може бути здійснена при контакті жирної кислоти з алканолом в присутності потужного кислотного каталізатора, наприклад сірчаної кислоти. Трансестерифікацію можна здійснити реакцією початкового естеру жирної кислоти (наприклад, тригліцериду) із спиртом у присутності потужного кислотного каталізатора, наприклад сірчаної кислоти, але частіше у присутності потужної основи, наприклад натрію гідроксиду. Алкільовані олії з насіння являють собою продукти трансестерифікації олій з насіння алканолом. Наприклад, метильована соєва олія, також відома як метилсоят, містить метилові естери, одержані шляхом трансестерифікації соєвої олії метанолом. Таким чином, метилсоят містить метилові естери жирних кислот в приблизному молярному співвідношенні, в якому жирні кислоти естерифіковані гліцерином в соєвій олій. Алкільовані олії з насіння, наприклад метилсоят, можна піддати перегонці з метою модифікації пропорції метилових естерів жирних кислот, але така додаткова стадія звичайно не забезпечує переваг композиції за даним винаходом. Хоча рідкий носій в композиції за даним винаходом може додатково містити один або більше додаткових інгредієнтів препарату, наприклад, інші субстанції, що використовують як рідкі носії, переважно рідкий носій не містить субстанцій у формі рідкого носія, окрім одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів компоненту (г) і одного або більше естерів жирних кислот C1-C4 і алканолів у вигляді компоненту (д), що є оптимальним для рідкої фази даної композиції. Зокрема, рідкий носій переважно не містить істотних кількостей не модифікованих (наприклад, не алкоксильованих) тригліцеридів (наприклад, не алкоксильовані олії з насіння і фруктові масла). Оскільки в процесі виробництва поліалкоксильованих тригліцеридів невеликий відсоток молекул тригліцеридів може залишатися в не алкоксильованой формі, то комерційні продукти, що містять поліалкоксильовані тригліцериди, придатні для утворення компоненту (г), можуть містити незначні кількості не алкоксильованих тригліцеридів, які можна вважати домішками. У згаданому раніше патенті США 6,008,392 розглядається спосіб застосування не тільки каталізатора на основі гідротальциту, але і співкаталізатора з метою зменшення вмісту 24 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 не алкоксильованих естерів жирних кислот нижче за межу виявлення. Розумно очікувати, що будь-які незначні кількості домішок не модифікованих тригліцеридів будуть здійснювати незначний вплив на властивості даної композиції. Переважно до даної композиції не входять не алкоксильовані тригліцериди з інших джерел (наприклад, продукти з не модифікованих олій насіння і фруктових масел). Не модифіковані (наприклад, не алкоксильовані) олії з насіння і фруктові масла (наприклад, рапсова олія, кукурудзяна олія, соєва олія) виявляють набагато більшу в'язкість, ніж естери жирних кислот і C1-C4 алканолів. Хоча висока в'язкість зменшує розливну здатність, висока в'язкість може бути переважною, оскільки вона сприяє запобіганню розшаруванню і осідання твердих частинок в суспензії в препаратах-концентратах. Однак, виявлено, що дана композиція, яка містить один або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, окрім одного або більше естерів жирних кислот і C1-C4 алканолів, виявляє достатню стійкість до розшарування і осідання, навіть без включення не модифікованих тригліцеридів. Більш того, виявлено, що естери жирних кислот і C1-C4 алканолів в даних композиціях у формі суспензійних концентратів забезпечують високу гербіцидну ефективність, яка значно перевищує ефективність композицій у формі суспензійних концентратів, в яких естери жирних кислот і C 1-C4 алканолів замінювали на не модифіковані олії х насіння і фруктові масла. Таким чином, вміст не модифікованих тригліцеридів, наприклад олій з насіння і фруктові масла в даній композиції переважно мінімізують. Дана композиція переважно містить не більше приблизно 10 %, 5 %, 2 %, 1 %, 0,5 %, 0,2 % або 0,1 %, мас. (з наростаючою перевагою) не модифікованих тригліцеридів. При проведенні деяких виробничих процесів за участю поліалкоксильованих тригліцеридів у вигляді домішок також можуть утворюватися алкоксильовані жирні кислоти (також відомі як поліалкоксильовані жирні кислоти, алкоксиляти жирних кислот, етоксильовані жирні кислоти, естери етоксильованих жирних кислот, і т. п.). Хоча алкоксильовані жирні кислоти виявляють властивості поверхнево-активних речовин, дана композиція, перш за все, залежить від одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, що містять не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах, виділених з гідроксижирних кислот (тобто, компонент (г)) з метою забезпечення властивостей поверхнево-активних речовин, що активізують емульгацію. Отже, заміна компоненту (г) значними кількостями алкоксильованих жирних кислот стає небажаною, і переважно вміст алкоксильованих жирних кислот в даній композиції мінімізують. Дана композиція переважно містить не більше приблизно 10 %, 5 %, 2 %, 1 %, 0,5 %, 0,2 % або 0,1 %, мас. (з наростаючою перевагою) алкоксильованих жирних кислот. У даних композиціях один або більше гербіцидів-похідних сульфонілсечовини (тобто, компонент (а)) володіє низькою розчинністю в рідкому носії, що містить один або більше поліалкоксильованих тригліцеридів (тобто, компонент (г)) і необов'язково один або більше естерів жирних кислот і C1-C4 алканолів (тобто, компонент (д)), і, таким чином, дані композиції знаходяться звичайно у формі суспензій твердих частинок компоненту (а) в рідкому носії. Крим того, інші активні інгредієнти або інгредієнти препарату можуть бути суспендовані як тверді частинки в рідкому носії. Більш того, розведення водою для розбризкування даних композицій звичайно дає водну суспензію твердих частинок компоненту (а), а також, можливо, і інших твердих активних інгредієнтів або інгредієнтів препарату з відносно низькою розчинністю у воді (тобто, таких що не розчиняються повністю в даній кількості води). Композиції за даним винаходом можуть містити до приблизно 70 %, мас. одного або більше додаткових інгредієнтів препарату (тобто, компоненту (е)). Звичайно вміст компоненту (е) становить приблизно 60 %, частіше до приблизно 50 %, 40 %, 30 %, 25 %, 20 % або 15 %, і найбільш типово до приблизно 10 %, мас. даної композиції. Додаткові інгредієнти препарату можуть включати додаткові поверхнево-активні речовини, окрім поліалкоксильованих тригліцеридів (які виявляють емульгуючі властивості) компоненту (г). Однак композиція за даним винаходом залежить, перш за все, від компоненту (г) (тобто, одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, що містять в поліалкоксильованих тригліцеридах не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот, виділених з гідроксижирних кислот) з метою забезпечення властивостей поверхнево-активних речовин, що активізують емульгацію, і, отже, звичайно містить не більше приблизно 10 %, 5 %, 4 %, 3 % або навіть 2 %, мас. інших поверхнево-активних речовин. Поверхнево-активні речовини (також відомі як "поверхнево-активні засоби") звичайно змінюють, і найбільш типово зменшують поверхневий натяг рідини. В залежності від природи гідрофільних і ліпофільних груп в молекулі поверхнево-активної речовини, поверхнево-активні речовини можуть бути придатні як зволожуючі засоби, диспергувальні засоби, емульгатори або засоби проти піноутворення. Поверхнево-активні речовини описані як аніонні, не іонні або 25 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 катіонні поверхнево-активні речовини, в залежності від хімічної природи їх гідрофільних груп. Типові поверхнево-активні речовини описані в McCutcheon's Detergents and Emulsifiers Annual, Allured Publ. Corp., Ridgewood, New Jersey, а також в Sisely and Wood, Encyclopedia of Surface Active Agents, Chemical Publ. Co., Inc., New York, 1964. Аніонна поверхнево-активна речовина являє собою поверхнево-активну молекулу, в якій гідрофільна група, приєднана до ліпофільної частини молекули, утворює негативний іон (тобто, аніон) при вміщенні її до водного середовища. Карбоксилат, сульфат, сульфонат і фосфат являють собою гідрофільні групи, звичайно присутні в аніонних поверхнево-активних речовинах. Приклади аніонних поверхнево-активних речовин включають натрію алкілнафталінсульфонати, конденсати нафталінсульфонатформальдегіду, алкілбензолсульфонати, лігносульфонати, алкілсульфати, ефіри алкілсульфатів, діалкілсульфосукцинати, N, N- діалкілтаурати, полікарбоксилати (наприклад, поліакрилати), фосфатні ефіри, етоксильовані солі тристирилфенолфосфату і лужні солі жирних кислот. Не іонна поверхнево-активна речовина являє собою поверхнево-активну молекулу, яка не містить полярних кінцевих груп, здатних до іонізації, але містить гідрофільні і ліпофільні фрагменти. Приклади не іонних поверхнево-активних речовин включають етоксильовані спирти, етоксильовані алкілфеноли, етоксильовані ефіри сорбітолу, етоксильовані естери жирних кислот, блок-співполімери поліоксиетилену/поліоксипропілену, гліцеринові ефіри і алкілполіглікозіди, де кількість одиниць глюкози, відома як ступінь полімеризації (СП), може варіювати в межах 1-3, а алкільні фрагменти можуть знаходитися в межах C6-C14 (див. Pure and Applied Chemistry 72, 1255-1264). Як добре відомо з рівня техніки, в таких поверхнево-активних речовинах термін "етоксильований" відноситься до наявності ланцюгів, що містять один або більше оксиетиленових фрагментів (-OCH2CH2-), утворених реакцією етиленоксиду з гідроксильними групами на основі компонентів сорбітану, сорбітолу або жирних кислот, відповідно. В етоксильованих ефірах сорбітану і етоксильованих ефірах сорбітолу гідроксильні групи, присутні після етоксилювання, естерифікують. Якщо звичайно присутній більш ніж один оксиетиленовий фрагмент в кожній молекулі поверхнево-активної речовини, термін "поліоксиетилен" може бути включений до назви поверхнево-активної речовини, або альтернативно термін "кількість ПОЕ" (поліоксиетилену) може бути включений до назви для того, щоб вказати середню кількість фрагментів поліоксиетилену на молекулу. Катіонна поверхнево-активна речовина являє собою поверхнево-активну молекулу, в якій гідрофільна група, приєднана до ліпофільної частини молекули, утворює позитивний іон (тобто, катіон), при вміщенні її до водного розчину. Приклади катіонних поверхнево-активних речовин включають четвертинні солі амонію, наприклад, етоксильовані жирні аміни, солі бензилалкіламонію, солі піридинію і четвертинні імідазольні сполуки. Хоча в цьому немає необхідності, компонент (е) може містити один або більше диспергувальних засобів з метою зменшення тенденції частинок до злипання в даній композиції перед розведенням або після розведення водою. Злипання частинок може призводити до флокуляції (тобто, нещільного злипання частинок) або до коагуляції (тобто, необоротної агломерації частинок). Діспергувальні засоби, які також мають назву диспергувальних речовин, можуть зменшувати сили тяжіння між частинками на близьких відстанях. З рівня техніки в галузі приготування препаратів відома велика кількість диспергувальних засобів, зокрема описані в McCutcheon's Detergents and Emulsifiers Annual, Allured Publ. Corp., Ridgewood, New Jersey, а також в Sisely and Wood, Encyclopedia of Surface Active Agents, Chemical Publ. Co., Inc., New York, 1964. Приклади диспергувальних засобів включають лігносульфонати, конденсати формальдегідів нафталінсульфонатів або алкілнафталінсульфонатів (наприклад, МОРВЕТ (MORWET) D425), конденсовані метилнафталінсульфонати (наприклад, СУПРАГІЛ (SUPRAGIL) MNS/90), продукти аніонної конденсації алкілфенолу, формальдегіду і необов'язково натрію сульфіту, солі полікарбонових кислот (наприклад, поліакрилової кислоти), фосфатні ефіри тристирилфенолетоксилятів (наприклад, СОПРОФОР (SOPROPHOR) 3D33), блок-полімери поліетилену (наприклад, ряд співполімерів ПЛУРОНІК (PLURONIC) F108, АТЛОКС (ATLOX) 4912, АТЛАС (ATLAS) G-5000, SYNPERONIC РЕ), ряд привитих співполімерів акрилової кислоти на основі етиленоксиду-пропіленоксиду, наприклад, привиті співполімери метилметакрилату (наприклад, АТЛОКС (ATLOX) 4913). Якщо компонент (е) містить один або більше диспергувальних засобів, загальний вміст диспергувальних засобів звичайно становить приблизно 30 %, типово до приблизно 20 %, і більш типово до приблизно 10 %, мас. даної композиції. Виявлено, що лігносульфонати є особливо придатними диспергувальними засобами в композиціях за даним винаходом, оскільки лігносульфонати можуть істотно сприяти збільшенню хімічної стабільності гербіцидів-похідних сульфонілсечовини в суміші з рідким носієм, що 26 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 містить один або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, де не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах виділені з гідроксижирних кислот, і необов'язково також містить естери жирних кислот і алканолів. Лігнін, основний будівельний блок лігносульфонатів за даним винаходом, утворюється в деревних рослинах і є комплексним природним полімером за своєю структурою та однорідністю. Лігносульфонати являють собою сульфонатні рослинні лігніни, на ринку вони добре відомі як побічні продукти паперової промисловості. Лігносульфонати можна одержати шляхом хімічної модифікації основного лігніну, що утворює блок, за допомогою способу одержання сульфітної пульпи або способу одержання крафт-целюлози (також відомого як перетворення сульфату на пульпу), зокрема з подальшим сульфіруванням. Такі способи одержання пульпи добре відомі в паперовій промисловості. Спосіб одержання сульфітної пульпи і спосіб одержання крафтцелюлози описані в літературі, опублікованій корпораціями Lignotech (наприклад, "Specialty Chemicals for Pesticide Formulations", October, 1998) і MeadWestvaco Corp (наприклад, "From the Forests to the Fields", June, 1998). Препарати на основі необроблених лігносульфонатів звичайно окрім сульфонатного лігніну містять також інші хімічні речовини з рослин, наприклад, цукри, цукрові кислоти і смоли, а також неорганічні хімічні речовини. Незважаючи на те, що подібні препарати на основі необроблених лігносульфонатів можна застосовувати для композицій за даним винаходом, переважно спочатку провести очищення необроблених препаратів з метою забезпечення вищої чистоти лігносульфонату. Лігносульфонати в межах контексту даної заявки і формули винаходу також включають лігносульфонати, які були значно модифіковані хімічно. Прикладами лігносульфонатів, значно модифікованих хімічно, є оксилігніни, в яких лігнін окиснений в процесі зменшення кількості сульфонової кислоти і метоксильних груп та перегрупування із збільшенням кількості фенольних груп і карбоксильних груп. Прикладом оксилігніну є ВАНІСПЕРС А (VANISPERSE А), що продається Borregaard LignoTech. Лігносульфонати відрізняються за ступенем сульфірування катіону і середньою молекулярною масою. Лігносульфонати за даним винаходом можуть містити натрій, кальцій, магній, цинк, катіони калію або амонію або їх суміші, але переважно вони містять натрій. Ступінь сульфірування визначається як кількість сульфонатних груп на 1000 одиниць молекулярної маси лігносульфонату, яка в комерційно доступних продуктах звичайно знаходиться в межах від приблизно 0,5 до приблизно 4,7. Лігносульфонати в композиціях за даним винаходом переважно демонструють ступінь сульфірування в межах від приблизно 0,5 до приблизно 3,0. Лігносульфонати із ступенем сульфірування від приблизно 0,5 до приблизно 3,0, можуть бути одержані шляхом контрольованого сульфірування в процесі одержання крафт-целюлози. Наприклад, ступінь сульфірування при застосуванні способу одержання крафт-целюлози становить 2,9 для REAX 88A, 0,8 для REAX 85A і 1,2 для REAX 907, які будуть описані нижче. Середня молекулярна маса комерційно доступних лігносульфонатів звичайно варіює від приблизно 2000 до приблизно 15100. Середня молекулярна маса лігносульфонатів за даним винаходом переважно перевищує приблизно 2900. Приклади комерційно доступних очищених продуктів лігносульфонатів, придатних для композицій за даним винаходом, включають, не обмежуючись ними, REAX 88A (натрієва сіль хімічно модифікованого полімеру крафт-лігніну з низькою молекулярною масою, солюбілізована п'ятьма сульфонатними групами, продається корпорацією MeadWestvaco Corp.), REAX 85A (натрієва сіль хімічно модифікованого полімеру крафт-лігніну з високою молекулярною масою, що продається корпорацією MeadWestvaco Corp.), REAX 907 (натрієва сіль хімічно модифікованого полімеру крафт-лігніну з високою молекулярною масою, що продається корпорацією MeadWestvaco Corp.), REAX 100M (натрієва сіль хімічно модифікованого полімеру крафт-лігніну з низькою молекулярною масою, що продається корпорацією MeadWestvaco Corp.) і KRAFTSPEARSE DD-5 (натрієва сіль хімічно модифікованого полімеру крафт-лігніну з високою молекулярною масою, що продається корпорацією MeadWestvaco Corp.). Якщо компонент (е) містить один або більше лігносульфонатів, загальний вміст лігносульфонатів становить звичайно як мінімум приблизно 0,5 %, мас. даної композиції, хоча можна використовувати і менші кількості - приблизно до 0,1 %. Може бути переважним і більш типово можна застосовувати один або більше лігносульфонатів загальним вмістом як мінімум до приблизно 1 % даної композиції, а також великі кількості наприклад, як мінімум приблизно 2 % або як мінімум приблизно 3 %, мас. даної композиції. Загальний вміст одного або більше лігносульфонатів в композиціях за даним винаходом може варіювати до приблизно 30 %, мас., але з міркувань вартості загальна кількість звичайно становить не більше приблизно 10 %, переважно не більше приблизно 8 %, більш переважно не більше приблизно 6 %, більш переважно не більше приблизно 5 %, і найбільш переважно не більше приблизно 4 %, мас. 27 UA 100234 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 даної композиції. Дані композиції, що містять один або більше поліалкоксильованих тригліцеридів, де не більше приблизно 50 %, мас. фрагментів жирних кислот в поліалкоксильованих тригліцеридах виділені з гідроксижирних кислот, демонструють високу стабільність навіть за відсутності лігносульфонатів, але включення лігносульфонатів може додатково збільшити стабільність, що може бути бажаним, якщо дані композиції призначені для зберігання при високих температурах, що можуть активізувати розклад гербіцидів-похідних сульфонілсечовини. Вміст лігносульфонатів, необхідний для забезпечення бажаної підвищеної стабільності, залежить від гербіциду-похідного сульфонілсечовини та інших інгредієнтів даної композиції, і може бути визначений за допомогою простих експериментів. Для того, щоб композиція була придатною до зберігання при високих температурах, відносний відсоток розкладу в умовах прискореного старіння при 40 °C протягом 1 тижня, повинен становити менше 10 %, а переважно менше 5 %. Тільки невеликі кількості лігносульфонатів (наприклад, 1-2 %, мас. даної композиції) звичайно необхідні для істотного зменшення розкладу гербіцидів-похідних сульфонілсечовини, наприклад, нікосульфурону в композиціях за даним винаходом в умовах прискореного старіння. Композиції за даним винаходом можуть містити одну або більше поверхнево-активних речовин в компоненті (е), окрім одного або більше поліалкоксильованих тригліцеридів компоненту (г) з метою утворення емульсії при додаванні композицій до води в резервуарі для розбризкування. Такі поверхнево-активні речовини можуть бути аніонними, не іонними або катіонними, але частіше вони є аніонними або не іонними. Прикладами придатних для цієї мети аніонних поверхнево-активних речовин є сульфонати, наприклад, кальцію додецилбензолсульфонат. Прикладами придатних не іонних поверхнево-активних речовин є поліетоксильовані (ПОЕ) ефіри сорбітану, наприклад сорбітан триолеат ПОЕ (20) і поліетоксильовані (ПОЕ) ефіри сорбітолу, наприклад сорбітол гексаолеат ПОЕ (40). Сорбітан триолеат ПОЕ (20) комерційно доступний під торговою назвою ТВІН (TWEEN) 85, що продається корпорацією Uniqema. Сорбітол гексаолеат ПОЕ (40) доступний комерційно під торговими назвами АТЛАС (ATLAS) G1086 і ЦІПРАЗОЛ (CIRRASOL) G1086, що продаються корпорацією Uniqema. Дані композиції можуть також містити один або більше твердих розбавлювачів в суспензії в рідкому носії. Тверді розбавлювачі можуть бути розчинними або нерозчинними у воді. Типові тверді розбавлювачі описані Watkins і соавт. у Handbook of Insecticide Dust Diluents and Carriers, 2nd Ed., Dorland Books, Caldwell, New Jersey. Приклади водорозчинних твердих розбавлювачів включають солі, наприклад, фосфати лужних металів (наприклад, натрію дигідрофосфат), фосфати лужноземельних металів, сульфати натрію, калію, магнію і цинку, хлориди натрію і калію, натрію бензоат, цукру і похідні цукрів, наприклад, сорбітол, лактозу і сахарозу, а також сечовину (H2NC(O)NH2). Приклади нерозчинних у воді твердих розбавлювачів включають, не обмежуючись ними, глини, синтетичні і діатомові кремнеземи, силікати кальцію і магнію, титану діоксид, оксиди алюмінію, кальцію і цинку, карбонати кальцію і магнію, сульфати натрію, калію, кальцію і барію, деревне вугілля. Виявлено, що деякі тверді розбавлювачі, наприклад глини і сечовина, забезпечують істотну стійкість до відшаровування суспендованих або диспергованих твердих частинок в даній композиції, що інакше призводило б до утворення холостого шару (тобто, шару, що не містить суспендовані або дисперговані тверді частинки). Більш того, виявлено, що такі тверді розбавлювачі можуть надавати композиції оборотну гелеподібну структуру. Оборотний гель забезпечує композиції високу в'язкість нижніх шарів (наприклад, якщо композицію зберігають в ємності), але низьку в'язкість верхніх шарів, що полегшує розлив, (наприклад, якщо струсити ємність з такою композицією). Перевага оборотної гелеподібної структури полягає у тому, що утворення холостого шару і осадження частинок на дні ємності істотно зменшуються. Звичайно, композиція за даним винаходом, що містить як мінімум приблизно 0,1 %, мас. глини, буде утворювати оборотний гель. Вміст глини більше 10 % може бути придатним, але з міркувань вартості, переважним є не більше приблизно 10 %. Більш переважна межа - 0,1-5 %, і найбільш переважна межа - 0,5-3 %. Приклади видів глини, придатних для даної композиції, включають силікати магнію алюмінію, наприклад, атапульгіт (наприклад, АТТАГЕЛЬ (ATTAGEL) 50 від корпорації BASF Corp.) та інші силікати алюмінію, наприклад, монтморилоніт (наприклад, глина BARDEN від компанії Kentucky-Tennessee Clay Co. і глина BENTONE від Elementis Specialties). Типові тверді глини, придатні як розбавлювачі, описані Watkins і соавт. у Handbook of Insecticide Dust Diluents and Carriers, 2nd Ed., Dorland Books, Caldwell, New Jersey. Виявлено, що сечовина може бути корисною не тільки для підвищення густини даних композицій, але також для подальшого істотного збільшення хімічної стабільності одного або більше гербіцидів-похідних сульфонілсечовини в суміші з рідким носієм, що містить один або 28