Метод визначення твердості пластмас по котречку

Реферат: Винахід належить до механічних випробувань матеріалів, зокрема до визначення твердості шаруватих пластмас з однонаправленими зміцнюючими волокнами, тобто таких, які мають анізотропію властивостей. Визначення твердості шаруватих пластмас здійснюють за наступним методом: проводять втисненням індентора в зразок під дією статичного навантаження, визначають глибину відбитка індентора при втисненні його в зразок під прикладеним в заданому режимі навантаженням та розраховують показник твердості матеріалу зразка. Втиснення в зразок проводять індентором, що має зрізану з торців під кутом  в бік робочого леза, ширина якого L, тригранну призму з кутом при вершині . Індентор орієнтують відносно волокон під необхідними кутами, а величину кутів  і  беруть відповідно в межах (25-40)° і (3055)° та (50-65)° і (65-90)° відповідно. Використання запропонованого методу дозволяє підвищити точність визначення твердості шаруватих пластмас. UA 100471 C2 (12) UA 100471 C2 UA 100471 C2 5 10 15 20 25 30 Винахід належить до механічних випробувань матеріалів, зокрема до визначення твердості шаруватих пластмас з однонаправленими зміцнюючими волокнами, тобто таких, які мають анізотропію властивостей. Відомий метод визначення твердості пластмас по Роквеллу (Пластмассы. Определение твердости по Роквеллу. ГОСТ 24622-91 ИСО 2039/2-87), згідно з який до стальної кульки, розміщеної на поверхні зразка, прикладають на твердомірі Роквелла послідовно прикладають попереднє і основне навантаження. Показник твердості визначають по чистому збільшенню глибини втиснення кульки у зразок за той час, як навантаження на її зростає від попереднього заданого до загального і знову повертається до того ж самого попереднього навантаження. Недоліком способу, який розкритий в прототипі, є те, що він не враховує анізотропію властивостей досліджуваного матеріалу, так як твердість шаруватих пластмас є різною в залежності від напрямку волокон. Задача винаходу - забезпечення визначення показника твердості шаруватих пластмас з врахуванням анізотропії матеріалу, за рахунок використання індентора, який забезпечить визначення твердості під необхідними кутами відносно напрямку волокон. Технічний результат - підвищення точності визначення твердості шаруватих пластмас. Поставлене винаходом завдання досягається тим, що визначення твердості шаруватих пластмас здійснюють за наступним методом: проводять втиснення індентора в зразок під дією статичного навантаження, визначають глибину відбитка індентора при втисненні його в зразок під прикладеним в заданому режимі навантаженням та розраховують показник твердості матеріалу зразка. Втиснення в зразок проводять індентором, що має зрізану з торців під кутом  в бік робочого леза, ширина якого L, тригранну призму з кутом при вершині . Індентор орієнтують відносно волокон під необхідними кутами, а величину кутів  і  беруть відповідно в межах (25-65)° і (30-90)°. Винахід ілюструється кресленнями, де на фіг. 1 і 2 - представлена фронтальна і профільна проекції індентора; на фіг. 3 і 4 - схеми втиснення індентора в зразок відповідно вздовж і під кутом до напрямку волокон. Значення твердості (H) розраховують діленням величини навантаження (P) на площу (F) отриманого відбитка: P H  , H / мм2 F де F, мм2 - площа відбитка, яка при постійних розмірах робочої частини призми є функцією глибини втиснення в зразок і визначається за формулою: 35    2hh  sin   h  sin   L  cos  2   , мм2 , F   cos   cos   2 де h - глибина втиснення індентора в зразок, яку на приладі Роквела визначають за шкалою індикатора, кожна поділка якої відповідає 0,002 мм вертикального переміщення індентора. Тоді твердість буде дорівнювати: 40 45  P  cos   cos   2 H , Н / мм2 ,     2hh  sin   h  sin   L  cos   2   Таким чином, запропонований метод дозволяє визначити показник твердості шаруватих пластмас з врахуванням анізотропії матеріалу, за рахунок використання відповідного індентора, який забезпечує можливість визначення твердості під необхідними кутами відносно напрямку волокон. Визначений даним методом показник твердості матеріалу має в декілька разів більшу точність в порівнянні з показниками твердості, які визначені іншими способами. 1 UA 100471 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 Метод визначення твердості шаруватих пластмас, за яким здійснюють втиснення індентора в зразок під дією статичного навантаження, визначають глибину відбитка індентора при втисненні його в зразок під прикладеним в заданому режимі навантаженнямта розраховують показник твердості матеріалу зразка, який відрізняється тим, що втиснення в зразок проводять індентором, що має зрізану з торців під кутом  в бік робочого леза, ширина якого L, тригранну призму з кутом при вершині , причому індентор орієнтують відносно волокон під необхідними кутами, а величину кутів  і  беруть відповідно в межах (25-40)° і (30-55)° та (50-65)° і (65-90)° відповідно. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2