Спосіб підвищення виходу олії з рослин маку олійного

Реферат: Спосіб підвищення виходу олії з рослин маку олійного, в якому обробку посівів проводять у фазу бутонізації водним розчином суміші біостимулятора росту трептолему в кількості 10 мл та ретарданту хлормекватхлориду в кількості 2000 мл діючої речовини на один гектар. UA 101640 U (54) СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ВИХОДУ ОЛІЇ З РОСЛИН МАКУ ОЛІЙНОГО UA 101640 U UA 101640 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до сільського господарства, а саме до технологій вирощування олійних культур, зокрема маку олійного. В Україні, згідно з Державною програмою розвитку маківництва, передбачено поступове збільшення виробництва продукції цієї культури [8]. Важливим засобом збільшення продуктивності олійних культур, в тому числі й маку, є застосування регуляторів росту рослин. Вони справляють стимулюючу та інгібуючу дію на перебіг головних фізіологічних процесів в рослинному організмі, впливають на пристосування та виживання останніх в різноманітних стресових умовах [1]. Серед них особливе значення мають ретарданти, які проявляють антигіберелінову дію. Відомо, що вони впливають на біосинтез гіберелінів, а також спричиняють суттєві зміни у морфо- і гістогенезі рослин, посилюють галуження стебла та підвищують його міцність [2, 7]. Перспективним регулятором росту рослин є також стимулятор росту трептолем, синтезований в Інституті біоорганічної та нафтохімії НАНУ. Препарат є вдалим поєднанням синтетичних й природних регуляторів росту, що покращують кількісні та якісні показники сільськогосподарської продукції [6]. Раніше доведено ефективність обробки розчинами хлормекватхлориду рослин ріпаку для підвищення урожайності та вмісту олії в насінні [3, 4] і сумісного застосування трептолему та хлормекватхлориду для збільшення продуктивності культури соняшнику [5]. Запропоноване комбіноване застосування біостимулятора трептолему та ретарданту хлормекватхлориду на маку олійному не описано раніше. Задачею корисної моделі є розширення застосування ретардантів на маку олійному та поєднання в одній обробці речовин фітогормональної і ретардантної дії. Суть корисної моделі полягає у тому, що у способі підвищення виходу олії з рослин маку олійного обробку посівів проводять у фазу бутонізації водним розчином суміші біостимулятора росту трептолему в кількості 10 мл та ретарданту хлормекватхлориду в кількості 2000 мл діючої речовини на один гектар. Запропонований спосіб дасть можливість підвищити вміст олії в насінні маку олійного та вихід олії з рослин маку олійного. Хлормекватхлорид (ССС), четвертинна амонієва сполука, є регулятором росту рослин ретардантної дії, що зареєстрований в Україні. В дослідах використовували водний розчин, діюча речовина якого є хлоретил-триметиламоній-хлорид. Препарат випускається фірмою BASF. Трептолем - комплекс 2,6-диметилпіридин-1-оксиду з бурштиновою кислотою та емістиму С, виробництва ДП Міжвідомчого НТЦ "Агробіотех" та ЗАТ "Високий врожай", Україна. В свою чергу емістим С є продуктом біотехнологічного вирощування грибів епіфітів з кореневої системи обліпихи і женьшеню, містить збалансований комплекс регуляторів ауксинової, цитокинінової природи, амінокислот, поліцукрів та інших метаболітів. Вивчення дії суміші стимулятора трептолему та ретарданту хлормекватхлориду у мікропольових та польових умовах проводились протягом 2010-2011 pp. Мікропольові досліди проводили у Чернівецькому р-ні с. Борівка Вінницької обл. в 2010 році та Красилівському р-ні с. Кузьмин Хмельницької обл. в 2011 році на сорті маку олійного Беркут. 2 Площі ділянок 10 м . Рослини обробляли одноразово 18.06.10. та 16.06.11 у фазу бутонізації за допомогою ранцевого обприскувача. Контрольні рослини обприскували водопровідною водою. Проведений аналіз виходу олії з рослин маку свідчить про позитивні зміни показників після обробки препаратами (табл.). За результатами проведених дослідів встановлено, що застосування суміші хлормекватхлориду та трептолему у фазу бутонізації призводило до підвищення вмісту олії в насінні маку олійного на 0,97-1,26 %, та виходу олії на 0,72-0,79 ц/га. Таблиця Характеристика врожайності маку олійного Варіант досліду Контроль Трептолем 0,035 мл/л + 0,5 %-й ХМХ 8,87±0,32 Вміст олії в насінні Прибавка до % контролю 2010 рік 47,01±0,025 10,20±0,31 47,98±0,034 Урожай, ц/га 0,97 1 Вміст олії ц/га Прибавка виходу олії % до ц/га контролю 4,17 4,89 0,72 17,27 UA 101640 U Продовження таблиці Характеристика врожайності маку олійного Варіант досліду Контроль Трептолем 0,035 мл/л + 0,5 %-й ХМХ 5 10 15 20 25 7,10±0,41 Вміст олії в насінні Прибавка до % контролю 2011 рік 45,67±0,026 8,59±0,29 46,93±0,013 Урожай, ц/га Вміст олії ц/га 1,26 Прибавка виходу олії % до ц/га контролю 3,24 4,03 0,79 24,38 Таким чином, одержані результати досліджень показують, що застосування суміші регуляторів росту у фазу бутонізації забезпечили найкращі умови для підвищення вмісту олії в насінні маку олійного та підвищенні виходу олії з рослин маку олійного. Джерела інформації: 1. Косаківська І.В. Фітогормональна регуляція процесів адаптації рослин до стресів // Український ботанічний журнал., 1997. - Т. 54, № 4. - С. 330-333. 2. Кур'ята В.Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етилен продуцентів на рослини ягідних культур // Дисертація докт. біол. наук. - К., 1999. - 318 с. 3. Патент України № 34704 U, МПК A01G 7/00, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, - Заявка № u 200800367; від 11.01.2008, Публікація - Бюл. № 16. Спосіб підвищення виходу олії з рослин ріпаку. 4. Патент України № 34705 U, МПК A01G 7/00, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, - Заявка № u 200800368; від 11.01.2008, Публікація - Бюл. № 16. Спосіб підвищення насіннєвої продуктивності ріпаку. 5. Патент України № 65748 U, МПК А01С 21/00, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, - Заявка № u 201107304; від 09.06.2011, Публікація-12 Л 2.2011, Бюл. № 23. Спосіб підвищення насіннєвої продуктивності соняшнику. 6. Пономаренко С.П. Регуляторы роста растений на основе N-оксидов производных пиридина: (физико-химические свойства и биологическая активность). - К.: Техника, 1999. 270 с. 7. Рогач В.В. Вплив ретардантів на морфогенез, продуктивність і склад вищих жирних кислот олії ріпаку озимого: дис. … канд. біол. наук: 03.00.12 / Рогач Віктор Васильович. Вінниця, 2009. - 174 с. 8. Струкова С. Мак - культура вибаглива // Інформаційний щомісячний всеукраїнський журнал з питань агробізнесу "ПРОПОЗИЦІЯ". - 2003. - № 1. - С. 21-23. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб підвищення виходу олії з рослин маку олійного, в якому обробку посівів проводять у фазу бутонізації водним розчином суміші біостимулятора росту трептолему в кількості 10 мл та ретарданту хлормекватхлориду в кількості 2000 мл діючої речовини на один гектар. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2