Спосіб знешкодження димових газів паливоспалювальних агрегатів
Номер патенту: 70063
Опубліковано: 15.05.2006
Автори: Лобов Олександр Олександрович, Данілін Євген Олексійович, Рубчевський Валерій Миколайович, Чернишов Юрій Олексійович
Формула / Реферат
Цей винахід відноситься до сполук, які мають фунгіцидну активність, їх одержанню та проміжних сполук для їх одержання.
В першому аспекті винахід відноситься до застосування сполук формули І та їх солей як фітопатогенних фунгіцидів.
(1)
де: А1 є заміщеним 2-піридилом;
А2 є необов'язково заміщеним фенілом;
L є -(С=О)-; -SO2- або -(C=S)-;
R1 є воднем, необов'язково заміщеним алкілом або ацилом, і
R2 є воднем або необов'язково заміщеним алкілом.
Радикал 2-піридил (А1) може мати до чотирьох замісників, переважно до двох, які можуть бути однаковими або різними у відношенні один до одного. Переважно, замісники знаходяться в 3 і/або 5 положенні радикала 2-піридил.
Переважними замісниками в радикалі 2-піридил (А1) є галоген, гідрокси, ціано, нітро, SF5, триалкілсілил, необов'язково заміщений аміно, ацил, або радикал Е, СЕ або SE, де Ε є алкілом, алкенілом, алкінілом, циклоалкілом, циклоалкенілом, фенілом або гетероциклом, кожний з яких є необов'язково заміщеним, або радикал -C(E)=N-Q, де Q є Ε , СЕ , SE або необов'язково заміщеним аміно; або два суміжних замісника разом з атомами, з якими вони поєднуються, утворюють необов'язково заміщене кільце, яке може включати до 3 гетероатомів. Особливо переважними замісниками є алкокси, алкіл, ціано, галоген, нітро, алкоксикарбоніл, алкілсульфініл, алкілсульфоніл та трифторметил, особливо хлор і трифторметил.
Радикал феніл, А2, може мати до п'яти замісників, переважно до 3, особливо до двох, які можуть бути однаковими або різними у відношенні один до одного. Переважними замісниками є ті ж, що визначені для А1 вище. Особливо переважними замісниками є алкокси, алкіл, галоген, нітро або трифторметил.
Переважно, зв'язуючою групою L є -(С=О)-.
R1, переважно, є водородом. Коли він не є водородом, переважно, він є алкілом, необов'язково заміщеним фенілом або алкоксикарбонілом.
Більшість сполук формули І є новими. Таким чином, винахід відноситься до сполук формули І, де А1 є радикалом 2-піридилом, що має замісники в 3 і/або 5 положенні і не в іншому положенні, R1 і R2 є водородом, і А2 і L є такими, що визначено вище.
Винахід також включає будь-яку із сполук, спеціально наведених як приклади нижче.
Будь-який радикал алкіл, присутній в молекулі, переважно, складається з від 1 до 10 атомів вуглеводню, особливо від 1 до 7 атомів вуглеводню, і особливо від 1 до 5 атомів вуглеводню.
Будь-який радикал алкеніл або алкініл, присутній в молекулі, переважно, складається з від 2 до 7 атомів вуглеводню, наприклад, аліл, вініл або пропаргіл.
Будь-який радикал циклоалкіл, циклоалкеніл або циклоалкініл, присутній в молекулі, переважно, складається з від 3 до 7 атомів вуглеводню, особливо циклопропіл, циклопентил, циклогексил або циклогексеніл.
Замісники, присутні в будь-якому радикалі алкілі, алкенілі, алкінілі, циклоалкілі, , циклоалкеніл і, циклоалкінілі, можуть бути, наприклад, галогеном, ціано, необов'язково заміщеним алкокси, необов'язково заміщеним алкілтіо, меркапто, гідрокси, нітро, необов'язково заміщеним аміно, ацилом, ацилокси, ацилтіо, необов'язково заміщеним фенілом, необов'язково заміщеним гетероциклілом, необов'язково заміщеним фенілтіо, необов'язково заміщеним фенокси, необов'язково заміщеним гетероциклілокси або необов'язково заміщеним гетероциклілтіо.
Переважними замісниками в будь-якому радикалі алкілі, алкені лі або алкінілі є алкокси, галогеналкокси або алкілтіо, кожний містить від 1 до 5 атомів вуглеводню; галоген або необов'язково заміщений феніл. Особливо переважним радикалом радикалом є трифторметил.
Радикали циклоалкіл, циклоалкеніл, циклоалкініл можуть бути також заміщені необов'язково заміщеним алкілом, алкінілом або алкенілом чи навпаки.
Замісники, присутні в будь-якому радикалі фенілі або гетероциклілі, переважно, є такими, як визначено вище для замісників в А1.
Термін гетероцикліл включає як ароматичні, так і неароматичні гетероциклічні радикали. Гетероциклічні радикали зазвичай є 5-, 6- або 7-членними кільцями, які включають до 4 гетероатомів, вибраних із азоту, кисню та сірки. Прикладами гетероциклічних радикалів є фурил, тієніл, піроліл, піролініл, піролідиніл, імідазоліл, діоксоланіл, оксазоліл, тіазоліл, імідазоліл, імідазолініл, піразоліл, ліразолініл, піразолідиніл, ізоксазоліл, ізотіазоліл, оксадіазоліл, триазоліл, тіадіазоліл, піраніл, піридил, піперидиніл, діоксаніл, морфоліно, дитіаніл, тіоморфоліно,
піридазиніл, піримідиніл, піразиніл, піперазиніл, триазиніл, тіазолиніл, бензімідазоліл, тетразоліл, бензоксазоліл, імідазопіридиніл, 1,3-бензоксазиніл, 1,3-бензотіазиніл, оксазолопіридиніл, бензофураніл, хінолініл, хіназолініл, хіноксалініл,сульфоланіл,дигідрохіназолініл, бензотіазоліл, фталімідо, бензофураніл, азепініл, оксазепініл, і тіазепініл, діазепініл і бензодіазепініл.
Аміногрупи можуть бути заміщені, наприклад, одним двома радикалами Ε або ацилом, кожний з яких може бути однаковим чи різним, або два замісники разом з азотом, з яким вони поєднуються, можуть утворити кільце, переважно 5-7-членне кільце, яке може бути заміщене і може включати інші гетероатоми, наприклад, морфолін, тіоморфолін або піперидин. Це кільце може бути заміщеним, як у випадку А.
Термін ацил включає залишок сірку- та фосфорвмісних кислот, а також карбонових кислот. Прикладами ацильних радикалів є такі, як -COR5a, -COOR5a , -CXNR5aR6a, -CON(R5a)OR6a, -COONR5aR6a, -CON(R5a)NR6aR7a, -COSR5a, -CSSR5a, -S(O)yR5a, -S(O)2OR5a, -S(O)yNR5aR6a, -P(=X)(OR5a)(OR6a), -CO-COOR5a, де R5a, R6a і R7a, які можуть бути однаковими чи різними, є воднем, необов'язково заміщеним алкілом, необов'язково заміщеним алкенілом, необов'язково заміщеним алкінілом, необов'язково заміщеним циклоалкілом, необов'язково заміщеним циклоалкенілом, необов'язково заміщеним циклоалкінілом, необов'язково заміщеним фенілом або необов'язково заміщеним гетероциклілом, або R5a і R6a, чи R6a і R7a разом з атомом(ами), з яким вони поєднуються, можуть утворити кільце, у є 1 або 2, і X є О чи S.
У випадку, коли фенільний або алкільний радикали заміщені, замісники в цих радикалах є такими, як визначено вище.
В переважних сполуках за винаходом
А1 є одно- чи двозаміщеним радикалом 2-піридилом, заміщеним хлором і/або трифторметилом у 3 і/або 5 положенні, наприклад 2-(5-хлор-3-трифторметил)-піридил;
L є -С(=О)- і
R1 є воднем або алкілом, наприклад метилом і особливо воднем, і
R2 є воднем, алкілом (наприклад, метилом), бензилом або алкоксикарбонілом (наприклад, етоксикарбонілом) і особливо воднем.
Особливо переважними замісниками в А2 фенілі є галогени.
Сполуки за винаходом мають активність фунгіцидів, особливо проти грибкових захворювань рослин, наприклад мучнистої роси й особливо справжньої мучнистої роси зернових (Erysiphe graminis) та удаваної мучнистої роси винограду (Plasmopara viticola), пірикуляріозу рису (Pyricularia oryzae), очкової плямистості злакових (Pseudocercosporella herpotrichoides), гнилі рису (Pellicularia sasakii), сірої плісені (Botrytis cinerea), чорної ніжки (Rhizoctonia solani), бурої іржі пшениці (Puccinia recondita), пізньої гнилі томатів або картоплі (Phytophthora infestans), парші яблуні (Venturia inaequafis), плямистості колоскової луски (Leptosphaeria nodorum). Інші гриби, проти яких можуть бути ефективними сполуки, включають інші справжні мучнисті роси, інші іржі та широко вживані патогени походження Deuteromycete, Ascomycete, Phycomycete і Basidiomycete.
Винахід, таким чином, також відноситься до способу боротьби з грибами в зараженому чи підвладному зараженню ними вогнищі, який включає нанесення у вогнище сполуки формули І.
Винахід також відноситься до композиції, що використовується в сільському господарстві, яка включає сполуку формули І в суміші з прийнятним для сільського господарства розріджувачем чи носієм.
Композиція по винаході може, звичайно, включати більш ніж одну
сполуку по винаході.
Крім того, композиція може включати один або більше додаткових активних інгредієнтів, наприклад, сполуки, відомі як такі, що мають регулюючі рост рослин, гербіцидні, фунгіцидні, інсектицидні або акарицидні властивості. Альтернативно, сполуку по винаході можна використовувати у послідовності з іншим активним інгредієнтом.
Розріджувач або носій в композиції по винаході може бути твердим або рідким необов'язково в сполученні з поверхнево-активною речовиною, наприклад, диспергуючим агентом, емульгатором або зволожувачем. Придатні поверхнево-активні речовини включають аніонні сполуки такі, як карбоксилат, наприклад, сіль жирної карбонової кислоти з довгим ланцюгом з металом; N-ацилсаркозинат; моно- і діефіри фосфорної кислоти та етоксилатів жирних спиртів або солі таких ефірів; сульфати жирних спиртів такі, як додецилсульфат натрію, октадецилсульфат натрию або цетилсульфат натрію; етоксильовані сульфати алкілфенолів; лігнінсульфонати; сульфонати нафтопродуктів; алкіл-арилсульфонати такі, як алкілбензолсульфонати або нижчі алкілнафталінсульфонати, наприклад, бутил-нафталінсульфонат; солі сульфованих нафталінформальдегідних конденсатів; солі сульфованих фенолформальдегідних конденсатів; або більш складні сульфонали такі, як аміди сульфонатів, наприклад, сульфований продукт конденсації олеїнової кислоти та N-метилтаурину або діалкілсульфосукцинати, наприклад, натрієва сіль сульфонату діоктилсукцинату. Неіонні агенти включають продукти конденсації ефірів жирних кислот, жирних спиртів, амідів жирних кислот або алкіл-чи алкенілзаміщених жирних фенолів з окисом етилену, жирні складні ефіри багатоатомних неповних спиртових ефірів, наприклад, сорбітанові ефіри жирних кислот, продукти конденсації таких ефірів з окисом етилену, наприклад, поліоксиетиленсорбітанові ефіри жирних кислот, блоксополімери окису етилену та окису пропілену, ацетиленгліколі такі, як 2,4,7,9-тетраметил-5-децин-4,7-діол або етоксильовані ацетиленгліколі.
Приклади катіонних поверхнево-активних речовин включають, наприклад, аліфатичний моно- , ди- або поліамін такий, як ацетат, нафтенат або олеат; кисеньвмісний амін такий, як окис аміну чи поліоксиетиленалкіламін; зв'язаний з амідом амін, одержаний конденсацією карбонової кислоти з ди- або поліаміном; сіль четвертичного амонію.
Композиції по винаході можуть мати будь-яку форму, відому в цій області для включення агрохімікатів, наприклад, розчин, дисперсія, водна емульсія, порошок, що опудрює, покриття для насіння, фумігант, димова завіса, порошок, що диспергується, конденсат, що емульгується або гранули. Крім того, вона може знаходитись у формі, придатній для безпосереднього застосування або у вигляді концентрату чи вихідної композиції, яку необхідно розбавити прийнятною кількістю води чи іншого розріджувача перед застосуванням.
Концентрат, що емульгується, включає сполуку по винаході, розчинну у розчиннику, що не змішується з водою, який перетворюється в емульсію з водою в присутності емульгатора.
Порошок, що опудрює, включає сполуку по винаході однорідно змішану та подрібнену з твердим порошкоподібним розріджувачем, наприклад, каоліном.
Твердий гранулят включає сполуку по винаході, зв'язану з розріджувачем, подібним тим, які можна використовувати в порошках, що опудрюють, але суміш гранульована відомими способами.
Альтернативно, вона включає активний інгредієнт, абсорбований на розчиннику перед гранулюванням, наприклад, на землі Фуллера, аттапульгіті, дрібних частинках вапняку.
Порошки, що змочуються, гранули або зерна зазвичай ; включають активний інгредієнт в суміші з придатною поверхнево-активною речовиною або інертним порошкоподібним розріджувачем ; таким, як каолін.
Іншим придатним концентратом є текуча суспензія-концентрат, яка утворюється при розтиранні сполуки з водою або іншою рідиною, зволожувачем та суспендуючим агентом.
Концентрація активного інгредієнта в композиції по даному винаході, що використовується для обробки рослин, переважно, знаходиться в інтервалі від 0,0001 до 1,0% по масі, особливо від 0,0001 до 0,01% по масі. У вихідній композиції кількість активного інгредієнта може коливатися в широких межах і може складати, наприклад, від 5 до 95% від масі композиції.
В способі по винаході сполуку зазвичай наносять на насіння, рослини або середовище їх розповсюдження. Таким чином, сполуку можна безпосередньо вносити у ґрунт перед, в час або після сівби так, що активний компонент, який знаходиться у ґрунті, може контролювати ріст грибів, які поражають насіння. Коли безпосередньо обробляється ґрунт, активну сполуку можна наносити будь-яким способом, який дозволяє їй бути однорідно змішаною з ґрунтом, а саме, обприскування, розсіювання урозкид твердої форми гранул або застосуванням активного інгредієнта одночасно з сівбою при внесенні його в ту ж сіялку, що й насіння. Придатна норма розходу знаходиться у межах від 5 до 1000г на гектар, більш переважно, від 10 до 500г на гектар.
Альтернативно, активну сполуку можна наносити безпосередньо на рослину шляхом, наприклад, обприскування або обпудрювання, в період появи гриба на рослині чи перед його появою, як профілактична міра. В обох випадках переважним способом нанесення є обприскування листя. Зазвичай важливо одержати гарний захист від грибів на ранній стадії росту рослин, оскільки він є періодом, коли рослина може найбільш сильно поражатися. Розчин для обприскування або дуст зазвичай може містити гербіцид перед або після появи сходів, якщо це необхідно. Інколи, на практиці корені рослини обробляють до або в час висадки , наприклад, при опусканні коріння в придатну рідку або тверду композицію. Коли активна сполука наноситься безпосередньо на рослину, придатна норма розходу складає від 0,025 до 5кг на гектар, переважно, від 0,05 до 1кг на гектар.
Крім того, сполуки по винаході можна наносити на рослини або їх частини, які генетично модифікувались з проявою такої властивості, як резистентність до фунгіцидів, інсектицидів і/або гербіцидів.
Сполуки формули І можна одержати взаємодією сполуки формули II або її гідрохлориду з сполукою формули III по схемі І, де X є групою, що пішла, такою, як галоген. Коли L є -(С=О)- або SO2-, переважні реакційні умови включають перемішування II з відповідним бензоіл- або сульфонілхлоридом в присутності триетиламіну.
Схема І
Сполуки формули І, де R1 є необов'язково заміщеним алкілом, можна одержати алкілуванням відомим способом сполук формули І, де R2 є воднем.
Сполуки формули III відомі або їх можна одержати відомим способом.
Деякі проміжні сполуки нижченаведеної формули ІІа є відомими, тобто сполуками загальної формули II, де R1 і R2 є воднем. Однак в даній області не відомий препаративний спосіб, який дозволяє одержати з високим виходом сполуки формули ІІа. В даний момент розроблено такий спосіб.
Таким чином, даний винахід відноситься до способу одержання сполук формули На, що включає стадії:
а) взаємодію в лужних умовах сполуки формули IV з сполукою формули V для одержання проміжних сполук формули VI
b) перетворення проміжної сполуки формули VI в проміжну сполуку формули VII
c) перетворення проміжної сполуки формули VII в сполуку формули ІІа
де R1 і R2 , які можуть бути однаковими або різними, є алкілом, алкенілом, алкінілом, циклоалкілом, циклоалкенілом, гетероциклілом або фенілом, кожний з яких може бути заміщеним (переважно, необов'язково заміщеним фенілом) або воднем;
Е1 є як групою-акцептором електронів, так і групою, яка може заміщатися воднем з використанням методики, відомої кваліфікованому хіміку по стадії с) (переважно, карбоксильною групою);
X1 є відхідною групою (переважно, галогеном); і
А1 і R1e , як визначено вище.
Переважні лужні умови для стадії а) включають реакцію з гідридом, алкоголятом або карбонатом лужного металу.
Переважні реакційні умови для стадії b) включають обробку розбавленою кислотою, зокрема, розбавленою соляною кислотою.
Коли Е1 є карбоксильною групою або карбоксиефірною групою, придатні реакційні умови для декарбоксилювання [стадія с)] відомі кваліфікованому хіміку. Переважні умови декарбоксилювання включають нагрівання сполуки VII з розбавленою водною соляною кислотою.
Сполуки формули IV відомі або їх можна одержати відомим способом.
Проміжні сполуки VI і VII можна виділити. В альтернативному випадку їх можна одержати in situ і наступна реакційна стадія здійснюється без їх виділення або очистки. Переважно , одержувати проміжну сполуку VI in situ , в той час, як проміжну сполуку VII переважно виділяти.
В цьому описі , якщо по контексту не вимагається інакше, слово "включають" або його варіації такі, як "включає" або "той, що включає", слід розуміти, що означає включення вказаного дещо цілого , але не виключення будь-якого іншого дечого цілого, включаючи стадії способу.
Гідрохлорид сполук формули lІb, тобто сполук загальної формули II, де R1 є необов'язково заміщеним алкілом, і R2 є воднем, можна одержати по реакційній схемі 2. Х1є групою, що пішла, такою, як бром, і основа переважно є трет-бутилатом калію. Переважними реакційними умовами для перетворення гідрохлорида lІb є обробка розбавленою соляною кислотою.
Схема 2
Багато із сполук формули lІb та їх гідрохлориди є новими. Таким чином, даний винахід також відноситься до сполуки формули lІb і її солі
де А1 має значення, визначені вище, і R1 є необов'язково заміщеним алкілом.
Радикал 2-піридил (А2) може мати до чотирьох замісників, переважно до двох, які можуть бути однаковими або різними у відношенні один до одного. Переважно, замісники знаходяться в 3 і/або 5 положенні радикала 2-піридила.
У випадку заміщення переважними замісниками в радикалі 2-піридилі (А1 у формулі lІb є галоген, гідрокси, ціано, нітро, SF5, триалкілсілил, необов'язково заміщений аміно, ацил або радикал Е, СЕ або SE, де Ε є алкілом, алкенілом, алкінілом, циклоалкілом, циклоалкенілом, фенілом або гетероциклілом, кожний з яких є необов'язково заміщеним, або радикал -C(E)=N-Q, де Q є Е, СЕ, SE або необов'язково заміщеним аміно; або два суміжних замісника разом з атомами, з якими вони поєднуються, утворюють необов'язково заміщене кільце, яке може містити до 3 гетероатомів. Особливо переважними замісниками є алкокси, алкіл, галоген, нітро та трифторметил , зокрема, хлор і трифторметил.
Переважно, А1 є одно- або двозаміщеним радикалом 2-піридилом, заміщеним хлором і/або трифторметилом.
Винахід ілюструється наступними прикладами. Структури виділених нових сполук були досліджені ЯМР і/або іншими відповідними аналізами.
Приклад 1
N-[(3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)метил]-a,a,a-трифтор-о-толуамід (сполука 1)
Розчин (3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)метиламіну (0,35г) в сухому ефірі (2мл) добавили до розчину 2-трифторметилбензоілхлорида (0,39г) і триетиламіну (0,27мл) в сухому ефірі (5мл), і суміш перемішували протягом ночі. Добавили воду (20мл) та етилацетат (10мл) і органічну фазу відділили та промили водним розчином бікарбонату натрію, висушили та випарили при пониженому тиску. Залишок очистили хроматографією на силікагелі, одержуючи продукт, вказаний у заголовку, т.пл. 127-130°С.
Приклад 2
N-[(3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)метил]-N-метил-2,6-дихлорбензамід (сполука 63)
Гідрид натрію (0,07г 60% дисперсії в маслі) добавили при перемішуванні до розчину сполуки 21 (дивись в таблиці нижче) в сухому тетрагідрофурані в атмосфері азоту при кімнатній температурі. Суміш нагріли до 30°С і через 10 хвилин її перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хвилин. Добавили метил йодид (0,12мл) і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Суміш гасили прикапуванням розчину метанола в тетрагідрофурані, потім води. Тетрагідрофуран видаляли відгонкою при пониженому тиску і залишок розподілили між водою та ефіром. Водний шар екстрагували двічі ефіром і об'єднані екстракти промили водою а потім розсолом і висушили. Екстракт випарили при пониженому тиску, одержуючи продукт, вказаний в заголовку, т. пл. 83-84°С.
Приклад 3
N-[(3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)метил]-2,6-дихлорбензамід (сполука 59)
До розчину продукту, що перемішується, із стадії b) (див. нижче) 0,30г) і триетиламіну (0,4мл) в тетрагідрофурані (5мл) прикапували 2,6-дихлорбензоілхлорид (0,2мл) при кімнатній температурі і перемішування продовжували протягом 12 годин. Реакційну суміш концентрували, добавляли воду (10мл) і суміш перемішували протягом 15 хвилин. Суміш відфільтрували і одержану тверду речовину промили водою, а потім петролейним ефіром (т.кип. 40-60°С). Тверду речовину перекристалізовували з діізопропілового ефіру, одержуючи продукт, вказаний у заголовку, т. пл. 161-165°С.
Одержання вихідних речовин.
a) Етил 2-(3,5-дихлор-2-піридил)гліцинат
До розчину гідриду натрію, що перемішується, (0,445г) в сухому диметилформаміді (4мл) при 0°С добавили етил N-(дифенілметилен)гліцинат (1,485г) в сухому диметилформаміді (3мл) і перемішування продовжували протягом 20 хвилин. Потім протягом 10 хвилин при 5°С прикапували 2,3,5-трихлорпіридин (1,58г) в сухому диметилформаміді (4мл) і реакційну суміш перемішували протягом 2 годин при кімнатній температурі. Добавили 2М соляну кислоту (25мл) і перемішування продовжували протягом 2 годин. Розчин промили діетиловим ефіром і шари розділили. Водну фазу нейтралізували насиченим водним розчином бікарбонату натрію і екстрагували етилацетатом. Об'єднані етилацетатні шари промили розсолом (´2), висушили (MgSO4), відфільтрували і розчинник видалили, зоставив залишок, який очистили хроматографією на силікагелі, єлюючи етилацетатом/петролейним ефіром (40-60°С), одержуючи продукт, вказаний під а).
b) (3,5-дихлор-2-піридил)метиламін гідрохлорид
Суміш продукту із стадії а) (0,24г) і 3М соляної кислоти (20мл) нагрівали із зворотнім холодильником протягом 4 годин. Після охолодження суміш промили діетиловим ефіром і шари розділили. Воду видалили із водної фази азеотропною перегонкою з толуолом (´3), одержуючи продукт, вказаний під b).
Приклад 4
N-[3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)-2-фенілетил]-2,6-дихлорбензамід (сполука 83)
До розчину продукту стадії с) (див. нижче) (0,31г) в дихлорметані (10мл) добавили триетиламін (0,28мл), потім 2,6-дихлорбензоілхлорид (0,15мл). Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1,5 години і потім випарили досуху. Добавили діетиловий ефір (20мл) і розчин промили 2М соляною кислотою (10мл), потім водою (10мл). Органічний шар відділили, висушили (MgSO4) і розчинник видалили. Залишок очистили хроматографією на силікагелі [петролейний ефір (т.кип. 40-60°С) [діетиловий ефір (1:1)], одержуючи сполуку 83 у вигляді твердої речовини, т.пл. 164-168°С.
Одержання вихідних речовин
N-[(3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)-2-метил]-бензофенонімін
До розчину бензофеноніміну (1,67мл) в сухому дихлорметані (25мл) при 10°С добавили (3-хлор-5-трифторметил-2-піридил) метиламін гідрохлорид (2,47г). Розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 3 годин і потім відфільтровували. Фільтрат випарили досуху і очистили хроматографією на силікагелі [петролейний ефір/діетиловий ефір (4:1)], одержуючи продукт, вказаний під а).
b) N-[1-(3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)-2-фенілетил]-бензофенонімін
До розчину трет-бутилату калію (0,33г) в тетрагідрофурані (5мл) при -60°С добавили продукт стадії а) в тетрагідрофурані (10мл). Після перемішування при -60°С протягом 10 хвилин, прикапували бензилбромід (0,36мл) в сухому тетрагідрофурані (20мл) при -50°С. Розчину дали нагрітись до кімнатної температури і перемішування продовжували на протязі ночі. Суміш випарили досуху і добавили діетиловий ефір (35мл) та оцтову кислоту (2мл). Суміш промили водою (3´10мл) і фази розділили. Органічну фазу висушили (MgSO4) і розчинник видалили, одержуючи продукт, вказаний під b).
с) 1-(3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)-2-фенілетиламін гідрохлорид
До розчину продукту стадії b) (1,29г) в діетиловому ефірі (5мл) добавили 1М соляну кислоту (10мл) при кімнатній температурі і розчин перемішували при кімнатній температурі на протязі 2 годин. Суміш відфільтровували для одержання твердої речовини, яку промили водою (15мл), потім ефіром (15мл). Після висушування у вакуумі одержували продукт, вказаний під с). Воду видалили із водної фази азеотропною перегонкою з толуолом (´3), одержуючи додаткову кількість необхідного продукту.
Аналогічно одному із попередніх прикладів одержали такі сполуки загальної формули Іа. Таблиця включає сполуки, описані в попередніх прикладах.
Таблиця 1
Сполука
R1
R2
(R4)P
т. пл (°)
1
Η
Η
3-Cl, 5-CF3
2-CF3
127-30
2
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-сукцинімідо
173-4
3
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-Br
88
4
Η
Η
3-Cl, 5-CF3
3,5-CI2
138-9
5
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3,4-CI2
147-50
6
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,5-CI2
123
7
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2.4-СІ2
128
8
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,3-CI2
146-7
9
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,4-(OMe)
166
10
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-OPr1
98-100
11
Η
Η
3-Cl, 5-CF3
2-OCOMe
100-4
12
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-Вut
139-41
13
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-NO2
137-40
14
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-F2
152-4
15
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,4-F2
135
16
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-CI
108-10
17
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,3-Me2
158
18
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-F
116-7
19
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-Me
135-6
20
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-Br
масло
21
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-CI2
130-3
22
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-Ome
140-4
23
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI
77-80
24
Η
Η
3-CI, 5-CF3
-
98-100
25
Η
Η
5-CF3
2,6-CI2
152-3
26
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-Me2
123
27
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,3-F2
88-91
28
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,4,6-Me3
146-9
29
Η
Η
3-Cl, 5-CF3
2,3-(CH)4
138-140
ЗО
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI-4-F
111-3
31
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI-6-F
152-3
32
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,4,6-F3
126-8
33
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,3,6-F3
129
34
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-(OMe)2
151
35
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-OCF3
89-90
36
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-CF3
133-4
37
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI, 4-NO2
147-9
38
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-Ph
146-8
39
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-F, 6-CF3
118-120
40
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-F, 3-CF3
102-5
41
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-F, 6-CF3
134-6
42
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-F, 2-CF3
100-3
43
Η
Η
3-CI, 5-CF3
F5
99-101
44
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-І
118-9
45
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-Br, 5-OMe
122-5
46
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-(CF3)2
напівтвердий
47
Η
Me
5-CF3
2,6-CI2
89-94
48
Η
Et
5-CF3
2,6-СІ2
82-3
49
Η
Η
5-CF3
2-CI
91-3
50
Η
Η
5-CF3
2-F
64-6
51
Η
Η
5-CF3
2-OMe
86-9
52
Η
Η
5-CF3
2-CF3
128-13
53
Η
Η
5-CF3
2-NO2
124-6
54
Η
Η
5-CF3
2,6-F2
122-4
55
Η
Η
5-CF3
2,3-Me2
103-6
56
Η
Η
5-CF3
4-CI
107-10
57
Η
Η
5-CF3
2-Br
116-9
58
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,4,6-СІ3
152-3
59
Η
Η
3,5-СІ2
2,6-СІ2
161-5
60
Η
Η
5-CI
2,6-Cl2
129-32
61
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-NMe2
143-4
62
Η
Η
5-CI
2-NO2
129-32
63
Η
Me
3-CI, 5-CF3
2,6-СІ2
83-4
64
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-NO2, 4-Me
138-9
65
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-OPh
97-9
66
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI, 6-Br
144-6
67
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-NO2, 3-CI
118-9
68
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-NO2, 5-CI
143-4
69
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-F, 6-l
133-5
70
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-SMe
116-7
71
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,3,5,6-F4
112-4
72
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-Ph
117-8
73
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-F, 3-Me
120-1
74
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-Me, 5-Br
107-8
75
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI, 5-Br
119-20
76
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-OMe, 5-CI
181-2
77
Η
Η
3-Cl, 5-CF3
2-CI, 5-NO2
143-4
78
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI, 5-SMe
94-5
79
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-OEt
167-8
80
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-OCH2Ph
134-5
81
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-OMe, 4-SMe
162-3
82
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-Me, 5-NO2
129-30
83
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-CI2
164-8
84
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2-NO2
147-9
85
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-Cl2
115-8
86
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2-NO2
масло
87
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2-СІ, 6-F
112-6
88
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-Me, 5-NO2
масло
89
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-Me, 5-NO2
152
90
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,5-(OMe)2
165
91
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,3-(OMe)2
117
92
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-OMe, 4-CI
200
93
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,4,5-(OMe)3
184
94
Η
Η
3-CI,5-CF3
2,5-(CF3)2
101
95
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-NO2,4-CI
116
96
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,3,4-(OMe)3
125
97
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,5-(CF3)3
112
98
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-NO2, 3-OMe
149
99
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,4-(NO2)2
152
100
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,5-Br2
136
101
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-NO2, 5-OMe
масло
102
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-Br, 3-NO2
148
103
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-NO2, 4-CF3
138
104
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-Br, 5-NO2
151
105
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-OPr
122
106
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-(1-піроліл)
масло
107
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-Br, 5-CI
138
108
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-[(2-CN-феніл)тіо]
масло
109
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-CN
134
110
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-NO2, 4,5-(OMe)2
143-4
111
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-Me
137-8
112
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-OMe
148-9
113
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-CF3
120-1
114
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-NO2
115-6
115
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-NO2
114-5
116
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-F
78-9
117
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-NO2, 4-CI
127-8
118
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3,4-Me2
128-9
119
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-CI, 4-OMe
122-3
120
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-CN
108-10
121
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-CN
122-3
122
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-CN, 4-OMe
116-7
123
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-бензилокси
Масло
124
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-фенокси
71-2
125
Η
Η
3-CI, 5-CF3
3-F
123-4
126
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2-Cl
99
127
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2,3-Me2
124
128
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2-Br
113
129
Me
Η
3-CI, 5-CF3
3-Br
105
130
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2-CF3
100
131
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2,4,6-F3
121
132
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2-І
129
133
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2-F
Напівтвердий
134
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI
136
135
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-F2
111
136
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2,4-F2
102
137
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2-CF3, 5-F
100
138
Me
Η
3-CI, 5-CF3
3-CF3, 2-F
Масло
139
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2-Me
89
140
Me
Η
3-CI, 5-CF3
4-NO2
133
141
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI
161
142
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2,3-Me2
173
143
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2-Br
157
144
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
3-Br
169
145
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2-CF3
166
146
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2,4,6-F3
154
147
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2-І
174
148
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2-F
127
149
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
4-CI
197
150
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-F2
153
151
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2,4-F2
129
152
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2-F, 3-CF3
147
153
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
3-F, 6-CF3
182
154
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2-Me
176
155
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
4-NO2
197
156
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
-
199
157
бензил
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI, 6-F
189
158
Η
Η
3-CF3
2-NO2
129-36
159
Η
Η
3-CF3
2-Br
95-8
160
Η
Η
3-CF3
2-CI
108-10
161
Η
Η
3-CF3
2-CF3
110-15
162
Η
Η
3-CF3
2-І
126-36
163
Η
Η
3-CF3
2-CI, 6-F
161-2
164
Η
Η
3-CF3
2,6-F2
142-6
165
Η
Η
3-CF3
2,6-(OMe)2
128-9
166
Η
Η
3-CF3
2-CF3, 5-F
128-9
167
Η
Η
3-CF3
2,4,6-СІ3
181-4
168
Η
Η
3-CF3
2,3,6-F3
127-9
169
Η
Η
3-CF3
2-Br, 6-CI
169-70
170
Η
Η
3-CF3
2,6-СІ2
169-71
171
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-Me, 6-NO2
164-5
172
Η
Η
3-CI,5-CF3
2,6-(OMe), 3-CI
177-8
173
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-(OMe)2, 3-NO2
184-5
174
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,3,5-CI3,6-OH
300-10
175
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-CI2, 3-OH
96-8
176
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI, 6-OH
116-8
177
Me
Η
3-CI, 5-CF3
-
110
178
Me
Η
3-CI, 5-CF3
4-MeO
146
179
Me
Η
3-CI, 5-CF3
3.5-СІ2
157
180
Me
Η
3-CI, 5-CF3
2.4-СІ2
масло
181
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI, 6-MeS
139-142
182
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2-CH2CI
92-3
183
Η
Η
3-CI, 5-CF3
2(2-Br-h)CH2S
масло
184
Et
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-CI2
113-6
185
Et
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI, 6-F
116-8
186
Et
Η
3-CI, 5-CF3
4-CI
90-2
187
Et
Η
3-CI, 5-CF3
4-F
78-80
188
Pr
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-CI2
121-3
189
Pr
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI, 6-F
110-2
190
Pr
Η
3-CI, 5-CF3
4-CI
88-90
191
Pr
Η
3-CI, 5-CF3
4-F
113-5
192
Pr
Η
3-CI, 5-CF3
2,4-CI2
масло
193
Pr1
Η
3-CI, 5-CF3
2,4-CI2
148-52
194
Η
Η
3-CI, 5-CF3
4-BuO
100-3
195
Η
Η
5-ціано
2,6-CI2
176-8
196
Η
Η
5-ціано
2-CI, 6-F
171-3
197
Η
Η
5-ціано
2-Br, 6-CI
159-61
198
Η
Η
5-ціано
2-NO2
151-3
199
Η
Η
5-ціано
4-CI
116-8
200
Η
Η
3-Cl, 5-CF3
2-фталімідо
173-4
201
Me
Η
3-CI, 5-CF3
4-BuO
94-5
202
Η
Η
5-ОСОМе
2,6-CI2
153-4
203
Η
Η
5-ОСОМе
2-CI, 6-F
137-8
204
Η
Η
5-ОСОМе
2-Br, 6-CI
158-9
205
Η
Η
5-ОСОМе
2-І
144-5
206
Η
Η
5-OCOEt
2,6-Cl2
98-100
207
Η
Η
5-OCOEt
2-Br, 6-CI
96-8
208
Η
Η
5-OCOEt
2-CI, 6-F
97-9
209
Η
Η
5-OCOEt
4-CI
112-4
210
Η
Η
5-OCOEt
2-CI
84-7
211
Η
Η
5-OCOEt
2-NO2
85-9
212
Η
Η
5-OSO2Me
2,6-СІ2
132-3
213
Η
Η
6-ΟΗ
2,6-Cl2
269-70
214
Η
Η
6-Ме-3-OSO2Me
2,6-СІ2
185-8
215
Η
Η
6-CI
2,6-Cl2
139-41
216
Η
Η
4-CI
2,6-СІ2
156-7
217
Pr1
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-СІ2
135-7
218
NC-CH2
Η
3-CI, 5-CF3
2,6-СІ2
160-3
219
NC-CH2
Η
3-CI, 5-CF3
2-CI, 6-F
155-6
221
NC-CH2
Η
3-CI, 5-CF3
4-CI
118-9
222
NC-CH2
Η
3-CI, 5-CF3
3,5-СІ2
122-4
223
NC-CH2
Η
3-CI, 5-CF3
2,4-СІ2
110-2
Приклад 5
N-[1-(3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)]-2,4-дихлорбензолсульфонамід (сполука 501)
Триетиламін (0,28мл) добавили до суспензії (3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)метиламіну гідрохлорида (0,25г) в тетрагідрофурані (6мл). Через 15 хвилин білу суспензію відфільтрували і промили тетрагідрофураном. Фільтрат та промивні води добавили до 2,4-дихлорбензолсульфонілхлориду (0,25г) і суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі, добавили воду і перемішували протягом 30 хвилин. Зібрали білу тверду речовину з т.пл. 125-126°С (сполука 501).
Подібним чином одержали такі сполуки загальної формули Іа. Таблиця включає сполуку, описану у попередньому прикладі.
Таблиця 2
Сполука
(R4)p
Т.пл. (°С)
501
2,4-Cl2
125-6
502
4-Ме
113-4
503
2-СІ
114-5
504
2-CI, 4-F
99-101
505
2-F
126-8
506
2,3-N=CH-CH=CH
145-6
507
2-CN
154-7
508
2-Вr
134-6
509
2,6-Сl2
160-1
510
2,5-(ОМе)2
119-23
511
2,6-F2
141-3
512
2-СІ-6-Ме
170-2
513
2-NO2
116-8
514
6-Me-3-NO2
113-5
515
2,3-СН=СН-СН=СН
94-5
516
2,4-F2
93-5
517
2,5-СІ2
92-3
518
3,4-СІ2
117-8
519
5-СІ-2-МеО
94-5
520
2,4,6-СІ3
137-9
521
4-СІ-2, -5-Ме2
130-2
522
2,4-СІ2-5-Ме
155-7
523
4-СІ
132-3
524
2,3-Cl2
104-6
525
2-CF3
102-4
526
-
99-100
527
3-PhO
88-9
528
3,4-(ОМе)2
126-7
529
3,5-СІ2
125-7
530
5-F-2-Me
88-9
Приклад 6
2-(3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)1-N-(3,4-диметоксибензоіл)гліцинат (сполука 601)
Триетиамін (0,28мл) добавили до розчину етил 2-(3-хлор-5-трифторметил-2-піридил) гліцинату (1г, приготованого аналогічно вихідній речовині по прикладу 3) в диметилформаміді (10мл) при перемішуванні, потім 3,4-диметоксибензоілхлорид (0,70г). Суміш перемішували протягом 45 хвилин і випарили. Залишок екстрагували етилацетатом і екстракти випарили, одержуючи потрібний продукт, т.пл. 40-43°С (сполука 601).
Аналогічно одержали такі сполуки в таблиці 3 загальної формули Іс. Таблиця включає сполуку, описану в попередньому прикладі.
Таблиця 3
Сполука
Qz
R2
L
(R4)p
Т.пл.(°)
601
Η
Η
-С(=О)-
3,4-Me2
40-3
602
Η
бензил
-С(=О)-
4-MeO
116-9
603
Η
Η
-С(=О)-
2,4-CI2
107-10
604
Η
Η
-SO2-
3,4-СІ2
89-92
605
Η
Η
-C(=O)-
-
масло
606
Η
Η
-C(=O)-
2-Me
масло
607
Η
Η
-C(=O)-
4-MeO
91-4
608
Η
Η
-C(=O)-
3-NO2
масло
609
Η
Η
-C(=O)-
4-трет-бутил
масло
610
Η
Η
-C(=O)-
2-CF3
масло
611
Η
Η
-C(=O)-
2,6-CI2
масло
612
Η
Η
-SO2-
3-CF3
74-6
613
Η
Η
-C(=O)-
2-F
масло
614
Η
Η
-C(=O)-
2-CI
масло
615
Η
Η
-С(=О)-
3-Вr
62-4
616
Η
Η
-SO2-
2.5-СІ2
масло
617
Η
етил
-С(=О)-
-
масло
618
Η
етил
-С(=О)-
2-CI
масло
619
Η
етил
-С(=О)-
3-NO2
масло
620
Η
етил
-С(=О)-
4-МеО
масло
621
Η
Η
-С(=О)-
2-Вr
155-6
622
Η
Η
-С(=О)-
3,4-(ОМе)2
40-3
623
Η
бензил
-С(=О)-
4-МеО
116-9
Приклад 7
N-[(3-хлор-5-трифторметил-2-піридил)метил]-2-хлорбензолтіоамід (сполука 701)
Розчин сполуки 23 (3,84г) і реактив Лавессона (4,45г) в толуолі (50мл) нагрівали при 80°С протягом 1 години. Суміш очищали хроматографією на силікагелі, одержуючи вказану в заголовку сполуку, т.пл. 102-103°С.
Подібним чином одержали такі сполуки. Таблиця включає сполуку, описану в попередньому прикладі.
Таблиця 4
Сполука
R1
(R4)
Т.пл.(°С)
701
Η
2-CI
102-5
702
Η
4-Ме
97-9
703
Η
3-Ме
72-5
704
Η
2-МеО
172-5
705
Η
3-МеО
86-8
706
Η
4-МеО
107-9
707
Η
3-СІ
92-5
708
Η
4-СІ
123-5
709
Η
4-Me2N
145-7
710
Η
3-ЕtO
62-4
711
Η
4-ЕtO
115-8
712
Η
3-NO2
108-9
713
Η
4-трет-бутил
88-91
714
Η
4-NO2
190-2
715
Η
4-РrO
95-8
716
Η
4-РriО
86-8
717
Η
3-СІ, 4-МеО
147-9
718
Η
3-ВuО
масло
719
Η
3-CI, 4-Me2N
107-9
720
Η
4-Вr
122-4
721
Η
3,4,5-(ОМе)3
132-3
722
Me
3-Ме
119-21
723
Me
3-МеО
107-8
724
Me
4-МеО
122-3
725
Me
2-СІ
114-5
726
Me
3-CI
112-5
727
Me
4-CI
127-9
728
Me
3-EtO
100-1
729
Me
4-EtO
101-4
730
Me
3-NO2
117-9
731
Me
4-трет-бутил
112-4
732
Me
4-NO2
246-8
733
Me
4-PrO
97-8
734
Me
4-PriO
92-3
735
Me
3-CI, 4-MeO
103-5
736
Me
3-BuO
73-6
737
Me
3-CI, 4-Me2N
85-8
738
Me
4-Br
140-2
739
Me
3,4,5-(OMe)3
118-120
740
Η
2-Me
101-4
741
Η
2,3-CH=CH-CH=CH-
154-6
742
Η
4-BuO
76-80
743
Η
4-PhCH2O-
110-4
744
Me
4-Me
134-5
745
Me
2-MeO
109-12
746
Me
4-Me2N
177-80
747
Me
2,3-CH=CH-CH=CH-
123-5
748
Me
4-BuO
100-3
749
Me
4-PhCH2O-
132-4
Приклад досліджень
Сполуки оцінили на ефективність проти одного чи більш з наступного:
Phytophthora infestans: пізньої гнилі
Plasmopara viticola: удаваної мучнистої роси винограду
Erysiphe graminis f.sp.tritici: справжньої мучнистої роси пшениці
Pyricularia oryzae: пирикуляриозу риса
Leptosphaeria nodorum: п'ятнистості колоскової луски
Botrytis cinerea: сірої плісені.
Водний розчин сполуки бажаної концентрації,який включає зволожувач, нанесли шляхом обприскування або поливу на основу стебла дослідних рослин. Після визначеного періоду часу рослини або частини рослин заразили відповідними дослідними патогенами відповідним чином до чи після застосування сполук і видержували в умовах навколишнього середовища, що контролювались, придатних для підтримки росту рослин і розвитку захворювання. Після відповідного періоду часу візуально встановили ступінь зараження вражених частин рослин. Сполуку оцінювали в балах від 1 до 3, де 1 означає невеликий або відсутність ефекту, 2 означає середній ефект і 3 означає від гарного до повного ефекту. При концентрації 500м.д. (маса/об'єм) або менше ефект сполуки був оцінений 2 і більше балами проти вищевказаних грибів.
Phytophthora infestans
1, 3, 6, 8, 13,14, 17-21, 22, 23, 25,27, 29, 31-34, 17-46, 59, 62-64, 66, 68-71, 85, 87, 95, 98,101, 107,110,122-124, 128, 130, 132, 171, 173, 180 і 701.
Plasmopara viticola
1, 3,13, 14, 15,17-21, 22, 23, 25, 27, 29, 31-34, 37,39, 41-46, 59, 63, 64,66, 69, 71, 84, 86, 87, 102-110, 124,128, 130, 132, 150 і 171.
Erysiphe graminis f.sp.tritici
16, 25, 28, 146, 147,148, 151, 155, 156,165, 150 і 151.
Pyricularia oryzae
16, 25, 31, 38, 41, 45, 65, 89, 97, 146, 157, 169, 150, 151, 152, 156, 158 і 176.
Leptosphaeria nodorum
15, 16, 18, 22, 33, 34, 92, 63, 128, 130, 143, 149 і 150.
Botrytis cinerea
127, 130,. 134 і 139.
Текст
Спосіб знешкодження димових газів паливоспалювальних агрегатів, який характеризується тим, що димові гази знешкоджують у камері згоряння, при цьому загальний потік палива розділяють на два потоки, перший потік палива змішують з димовими газами, що подають в камеру згоряння, а другий потік палива направляють у пальники камери згоряння, де спалюють у середовищі повітря, а потім подають у камеру згоряння, який відрізняється тим, що як паливо використовують коксовий газ або доменний газ, або генераторні гази, або суміш зазначених газів, при цьому загальну витрату димових газів BГ " на виході камери згоряння, загальну витрату палива BT , що подається в камеру згоряння, витрату повітря BB , що подається в камеру згоряння, і витрату палива 2 3 70063 4 додаткової кількості повітря в знешкоджувані диВТ - загальна витрата палива, що подається в мові гази. камеру згоряння, кг/год.; Відомий спосіб знешкодження димових газів ВТПАЛ - витрата палива на пальники, кг/год; паливоспалювальних агрегатів, який характеризуQPH - нижча теплотворна здатність палива, ється тим, що знешкодження димових газів ведуть ккал/кг; у камері згоряння, загальний потік палива роздіО2"- вміст кисню в димових газах на виході каляють на два потоки, перший потік палива змішумери згоряння, %; ють з димовими газами, які подають в камеру згоVВО - теоретична витрата повітря на спалюряння, другий потік палива направляють у вання 1 кг палива, кг/год.; пальники камери згоряння, де спалюють у середоВВ - витрата повітря, що подається в камеру вищі повітря, а потім подають у камеру згоряння згоряння, кг/год.; [див. авт. свід. СРСР №1564471, М. кл. F23G7/06, ТГ" - температура газів на виході камери згоопубл. 15.05.90р.]. ряння, °С; Недоліком відомого способу є утворення значСГ" - теплоємність димових газів на виході каної кількості ΝΟx у знешкоджуваних газах у ремери згоряння, ккал/кг; зультаті проходження димових газів через високоα - коефіцієнт надлишку повітря, температурну зону камери згоряння, що пов'язано а температуру в камері згоряння підтримують на з відсутністю можливості регулювання температурівні 850-1150°С. рного рівня в камері згоряння, а також з відсутнісЗазначена сукупність ознак дозволяє забезпетю температурного та технологічного контролю чити зниження вмісту NOх за рахунок оптимальнорежиму роботи камери згоряння. го вибору витрати і складу палива, а також визнаЗадачею цього винаходу є розробка ефективчити необхідну витрату повітря, що забезпечує ного способу знешкодження димових газів паливопідтримку необхідного температурного рівня в каспалювальних агрегатів, що забезпечує зниження мері згоряння. концентрації оксидів азоту в димових газах, шляЗаявлений спосіб реалізується за допомогою хом вибору виду палива, оптимізації подачі палива установки термічного знешкодження димових газів і повітря в камеру згоряння, а також регулювання паливоспалювальних агрегатів, схема якої зобратемпературного режиму на виході камери згожена на Фіг. ряння. Димові гази від паливоспалювальних агрегаПоставлена задача розв'язується тим, що у вітів, наприклад від коксової батареї 1, надходять у домому способі знешкодження димових газів пазмішувач 2. Загальний потік палива подають по ливоспалювальних агрегатів, який характеризугазопроводу 3, при цьому перший потік палива по ється тим, що знешкодження димових газів ведуть газопроводу 4 направляють у змішувач 2, де зміу камері згоряння, загальний потік палива роздішують з димовими газами, а другий потік палива ляють на два потоки, перший потік палива змішунаправляють по газопроводу 5 на пальники 6, де ють з димовими газами, які подають в камеру згойого спалюють в атмосфері повітря, що подається ряння, а другий потік палива направляють у по повітропроводу 7, а потім подають у камеру пальники камери згоряння, де спалюють у середозгоряння 8. При цьому по повітропроводу 7 подавищі повітря, а потім подають у камеру згоряння, ють усе необхідне повітря з урахуванням кисню, відповідно до винаходу, у якості палива викорисщо міститься в димових газах. У камері згоряння 8 товують коксовий газ або доменний газ, або геневідбувається спалювання газу і пальних компоненраторні гази, або суміш зазначених газів, при цьотів димових газів. Одночасно відбувається зниму загальну витрату димових газів (ВГ") на виході ження змісту NOх за рахунок його термічного розккамери згоряння, загальну витрату палива (ВT), що ладання в присутності CO, ОН, Н, Н2, СН4 при подається в камеру згоряння, витрату повітря (ВB), температурі 850-1150°С. Процес горіння здійснющо подається в камеру згоряння і витрату палива ють таким чином, щоб температура на виході ка(ВТПАЛ), що подається на пальники, визначають у мери згоряння підтримувалася на рівні 850відповідності з наступною системою рівнянь (1), 1150°С. У цьому діапазоні температур забезпечу(2), (3), (4): ється оптимальне знешкодження димових газів. ВГ"=ВГ'+ВT+ВB (1) При зниженні температури нижче 850°С зросВT·QPH=ВГ"·CГ"·TГ"-ВГ'·CГ'·TГ' (2) тає вміст СО; при підвищенні більше 1150°С - збільшується вміст NOх. (O2 BГ О2 ВГ ) O BB BT VB (3) Вміст кисню в димових газах на виході камери 21 згоряння підтримується якомога мінімальним, на(0,8 3,0) ВВ ВПАЛ приклад 1-8%. При цьому забезпечується економі(4) Т O VB чно доцільна утилізація тепла. де ВГ' - витрата димових газів на вході камери Нижче приведені результати випробовувань згоряння, кг/год.; способу, що заявляється, на установці термічного ТГ' - температура димових газів на вході камезнешкодження димових газів, яка змонтована на ри згоряння, °С; коксовій батареї №1 ОАО «Запорожкокс». О2'- вміст кисню в димових газах на вході каПриклад реалізації способу, що заявляється. мери згоряння, %; В якості палива використовували коксовий газ СГ' - теплоємність димових газів на вході канаступного складу, у %: СО2 -2,2; О2 - 1,1; CmHn мери згоряння, ккал/кг; 2,2; СО - 6,3; СН4 - 25,3; Н2 - 58,0; N2 - 4,9. ВГ" - загальна витрата димових газів на виході Теоретичну кількість кисню, що необхідна для камери згоряння, кг/год.; спалювання коксового газу (м3/м3), визначали за 5 70063 6 формулою: де О2Т=0,01·[0,5·(СО+Н2)+2·СН4+3,23·CmHn-O2], СГ ТГ (1 Vво ) 0,258 257 (1 12,41) 0,097 ; О2Т=0,888м3/м3 газу або О2Т=2,86кг/кг газу. 9091 QH P Теоретична кількість необхідного сухого повітря для спалювання коксового газу (м3/м3) склала: СГ ТГ (1 Vво ) 0,28 1000 (1 12,41) 3 3 0,413. LT=100·O2T/21=4,33м /м газу або LT=13,62кг/кг 9091 QH P газу. О2 ВГ' - витрата димових газів на вході камери 1 0,097 згоряння складала 140000нм3/год або 21 ВГ 175000 О2 175000кг/год. 1 0,413 ΤГ' - температура димових газів на вході каме21 ри згоряння - 257°С. 0,903 0,476 175000 214112,5кг / год. ТГ" - температура димових газів на виході ка0,587 0,338 мери згоряння - 1000°С. або ВГ"=16852,54нм3/год. О2' - вміст кисню в димових газах на вході каПісля перетворення формули (2), одержали мери згоряння - 10%. загальну витрату палива, що подається в камеру О2"- вміст кисню в димових газах на виході казгоряння, ВТ, кг/год. мери згоряння - 5%. 214112,5 0,28 1000 175000 0,258 257 ВТ СГ' - теплоємність димових газів, що подають9091 ся у камеру згоряння, розраховувалася за їх скла6594,5 1276,4 5318,1кг / год. дом: або ВТ=12086,6нм3/год. СО2 - 6%; О2 - 10%; Н2О - 11%; N2 - 73%; З формули (3) визначили витрату повітря, що СГ'=0,010+0,022+0,042+0,184=0,258ккал/кг. подається в камеру згоряння, ВВ: СГ" - теплоємність газів на виході з камери (175000 10 214112,5 5) згоряння розраховували також за їх складом: ВВ 5318,1 12,4 1 21 СО2 - 8%; О2 - 5%; Н2О - 10%; N2 - 77%; 65944,4 32354,2 33590,2кг / год. СГ"=0,021+0,012+0,051+0,205=0,289ккал/кг; або ВВ=33590,2/1,29=26039нм3/год. QРH - нижча теплотворна здатність палива 3 Розрахувавши витрату палива на пальники 3980ккал/м або 9091ккал/кг; ВТПАЛ за формулою (4) одержали: α - коефіцієнт надлишку повітря α=1+K· O2 , CO 2 де O2 - вміст надлишкового кисню в сухих продуктах згоряння, %; СО2 - вміст двоокису вуглецю в сухих продуктах згоряння; Співвідношення K CO2 COГ СНГ 4 2 С2НГ 4 О2Т змінюється в залежності від складу палива і складає для коксового газу - 0,42, для доменного 2,54, для генераторного - 2,4. ВГ"- витрату газів на виході камери згоряння визначали за формулою (1). Після підстановки ВТ за формулою (2) і ВВ за формулою (3) одержали рівняння: 1 1 ВГ О2 21 O2 21 ВГ 33590,2 12,4 ВПАЛ Т СГ ТГ (1 Vво ) QH P CГ TГ (1 Vво 1 ВПАЛ Т 2708,9/0,44=6156,6нм3/год. 2708,9кг / год. , або У такий спосіб були визначені основні значення розрахункових величин при реалізації способу знешкодження димових газів, що заявляється. При зазначених параметрах роботи установки термічного знешкодження димових газів отримані наступні результати (за зниженням концентрації СО і NOX у димових газах): вміст CO на вході в установку - 4170мг/м3; вміст CO на виході з установки - 0мг/м3; вміст NOх на вході в установку - 740мг/м3; вміст NOх на виході з установки - 467мг/м3. Нижче наведені результати випробовувань з різною температурою в камері згоряння при використанні коксового газу. ) QH P Таблиця 1 Рівень температур на виході камери згоряння, °С 1190 850-1150 800 Вміст CO, мг/м3 Вміст NOх, мг/м3 на вході в камеру на виході з камери на входе в камеру на виході з камезгоряння згоряння згоряння ри згоряння 4150 0 740 730 4150-4170 0-80 730-750 360-490 4150 750 740 700 З даних, наведених у Таблиці 1, випливає, що в пропонованому температурному діапазоні 8501150°С спостерігається практично повне знешкодження димових газів від CO та зниження NOх на 40-50%. При зниженні температури нижче 850°С спостерігається різке збільшення вмісту СО. При цьому вміст NOх залишається практично на тому ж рівні. Підвищення температури більше 1150°С 7 70063 8 призводить до зниження ефекту знешкодження них випробувань наведені в Таблицях 2, 3. димових газів від ΝΟх за рахунок інтенсивного У Таблиці 2 наведено результати випробувань утворення оксидів азоту при спалюванні коксового з різною температурою в камері згоряння при вигазу в камері згоряння. користанні доменного газу. Аналогічні результати отримані в лабораторУ Таблиці 3 наведено результати випробувань них умовах при використанні в якості палива доз різною температурою в камері згоряння при вименного газу, суміші доменного газу з коксовим користанні генераторного газу. газом, а також генераторного газу. Дані проведеТаблиця 2 Рівень температур на виході камери згоряння, °С 1160 850-1150 840 Вміст CO, мг/м3 Вміст NOх, мг/м3 на вході в камеру на виході з камери на вході в камеру на виході з камезгоряння згоряння згоряння ри згоряння 5400 80-160 520 490 5300-5500 0-120 510-530 290-310 5400' 820 520 500 Таблиця 3 Рівень температур на виході камери згоряння, °С 1160 850-1150 840 Вміст CO, мг/м Вміст NOX, мг/м3 на вході в камеру на виході з камери на вході в камеру на виході з камезгоряння згоряння згоряння ри згоряння 6200 40-150 640 610 6150-6250 0-110 630-650 330-350 6200 760 640 600 Комп’ютерна верстка Т. Чепелева Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for decontamination of smoke gases from fuel-burning units
Автори англійськоюLobov Oleksand Oleksandrovych, Danilin Yevhen Oleksiiovych, Rubchevskyi Valerii Mykolaiovych, Chernyshov Yurii Oleksiiovych
Назва патенту російськоюСпособ обеззараживания дымовых газов топливосжигательных агрегатов
Автори російськоюЛобов Александр Александрович, Данилин Евгений Алексеевич, Рубчевский Валерий Николаевич, Чернышов Юрий Алексеевич
МПК / Мітки
МПК: F23C 13/06
Мітки: агрегатів, паливоспалювальних, спосіб, газів, димових, знешкодження
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-70063-sposib-zneshkodzhennya-dimovikh-gaziv-palivospalyuvalnikh-agregativ.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб знешкодження димових газів паливоспалювальних агрегатів</a>
Попередній патент: Запобіжна вибухова речовина (варіанти)
Наступний патент: Споcіб одержання діоксиду марганцю для катода літієвих джерел струму
Випадковий патент: Віскозиметр