Спосіб комплексної оцінки селекційного матеріалу кавуна на жаро-посухостійкість

Реферат: Спосіб комплексної оцінки селекційного матеріалу кавуна на жаро-посухостійкість включає ростову реакцію проростків після прогрівання в термостаті при температурі +40…+43 °C. Проводять оцінку жаро-посухостійкості зразків кавуна шляхом пророщування насіння в розчині цукрози з концентрацією 5,95 % за підвищеної температури +47 °C, розраховуючи коефіцієнт жаро-посухостійкості. UA 102578 U (12) UA 102578 U UA 102578 U 5 10 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, а саме до селекції культур. Відомий спосіб оцінки селекційного матеріалу овочевих культур на жаростійкість на ранніх етапах онтогенезу, який включає ростову реакцію проростків після прогрівання в термостаті при температурі +40…+43 °C (Кравченко В.А., Холодняк О.Г., Воєводін Ю.І. Методичні рекомендації з визначення жаростійкості зразків овочевих культур (огірок, помідор, перець, баклажан), Херсон: 2010. - 4 с). Недоліком цього способу є те, що спосіб дає оцінку тільки жаростійкості і не дає комплексну оцінку жаро-посухостійкості. Задачею корисної моделі є комплексна оцінка селекційного матеріалу кавуна на жаропосухостійкість. Поставлена задача досягається тим, що проводять оцінку жаро-посухостійкості зразків кавуна шляхом пророщування насіння в розчині цукрози з концентрацією 5,95 % за підвищеної температури +47 °C, розраховуючи коефіцієнт жаро-посухостійкості за формулою: R 15 ( n  m)  l  100 (k  l )  m , R - жаро-посухостійкість зразка, m - середня довжина проростків у варіанті з пророщуванням у воді до дії високої температури (перше вимірювання), n - середня довжина проростків після прогрівання у розчині цукрози (друге вимірювання), 20 25 30 35 40 l - середня довжина проростків після пророщування, вимірювання в контролі, k - середня довжина проростків після прогрівання, вимірювання в контролі. Дослідження проводили в відділі селекції овочевих і баштанних культур Південної державної сільськогосподарської дослідної станції ІВПіМ НААН України у 2012-2014 роках. Для визначення жаро-посухостійкості зразків кавуна відбирали насіння, яке б мало схожість не нижче 80-90 % (чим нижча схожість, тим менша точність оцінки ступеня стійкості сортів). Насіння зразків кавуна (по шість чашок Петрі, по 30 шт. насінин в кожній на фільтрувальному папері розміщували в один шар, заливали водою (5 мл)), ставили в термостат на пророщування при +25 °C. Через одну-дві доби в усіх чашках Петрі проводили перше вимірювання проростків (з точністю до 0,1 см). Одна третя частина чашок Петрі з насінням (дві чашки з шести) служили контролем, які залишали з водою (5 мл), і, після першого вимірювання, повертали в термостат з температурою +25 °C. Проростки з чотирьох дослідних чашок Петрі, що залишилися, після першого вимірювання (кожного зразка по 30 шт. проростків) переміщували в чашки Петрі з розчином цукрози з концентрацією 5,95 % в кількості 5 мл і ставили в другий термостат з температурою +47 °C. Через шість годин проростки, прогріті при +47 °C, знову переставляли в перший термостат на початковий температурний режим пророщування (+25 °C), де знаходились чашки Петрі з контрольними зразками. Ця концентрація цукрози та температура повітря диференціює зразки за їх подальшою ростовою реакцією. Через одну добу проводили друге вимірювання проростків у всіх чашках Петрі. Після обчислення середньої довжини одного проростка по всіх варіантах досліду визначали відношення абсолютного приросту до довжини проростка при першому вимірюванні як при прогріванні, так і в контролі, потім обчислювали жаро-посухостійкість: R ( n  m)  l  100 (k  l )  m , R - жаро-посухостійкість зразка, m - середня довжина проростків у варіанті з пророщуванням у воді до дії високої 45 температури (перше вимірювання), n - середня довжина проростків після прогрівання у розчині цукрози (друге вимірювання), l - середня довжина проростків після пророщування, вимірювання в контролі, k - середня довжина проростків після прогрівання, вимірювання в контролі. Ступінь жаро-посухостійкості встановлювали за таблицею: 1 UA 102578 U Таблиця Шкала ступенів жаро-посухостійкості Жаро-посухостійкість, % 80,1-100,0 60,1-80,0 40,1-60,0 20,1-40,0 0,0-20,0 Бал 9 7 5 3 1 Ступінь жаро-посухостійкості Висока жаро-посухостійкість Жаро-посухостійкість вище середньої Середня жаро-посухостійкість Жаро-посухостійкість нижче середньої Низька жаро-посухостійкість ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб комплексної оцінки селекційного матеріалу кавуна на жаро-посухостійкість, який включає ростову реакцію проростків після прогрівання в термостаті при температурі +40…+43 °C, який відрізняється тим, що проводять оцінку жаро-посухостійкості зразків кавуна шляхом пророщування насіння в розчині цукрози з концентрацією 5,95 % за підвищеної температури +47 °C, розраховуючи коефіцієнт жаро-посухостійкості за формулою: R (n  m)  l  100 , (k  l)  m R - жаро-посухостійкість зразка, m - середня довжина проростків у варіанті з пророщуванням у воді до дії високої температури 15 (перше вимірювання), n - середня довжина проростків після прогрівання у розчині цукрози (друге вимірювання), l - середня довжина проростків після пророщування, вимірювання в контролі, k - середня довжина проростків після прогрівання, вимірювання в контролі. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2