Спосіб оцінки селекційного матеріалу дині на жаростійкість за схожістю насіння

Реферат: UA 67990 U UA 67990 U 5 10 15 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, саме до селекції культур. Відомий спосіб, який включає метод прогрівання насіння для огірків 55-56 °C (Волков A.M. Перепадя Ю.Г. Діагностика жаростійкості пшениці, ячменю і огірків за схожістю насіння після прогрівання. - Л.: Колос. 1976. - С. 77-83). Недоліком цього способу є те, що він дає оцінку жаростійкості рослин огірка, а для сортів рослин дині потрібне уточнення температури прогрівання для визначення відносної жаростійкості. Задачею корисної моделі є оцінка селекційного матеріалу дині на жаростійкість. Поставлена задача вирішується тим, що відбори проводять після прогрівання насіння при температурі 58 °C протягом 2 годин і проведення обліку схожості насіння через 3-5 діб, визначають вірогідність розходжень ступеня жаростійкості між сортами довірчим інтервалом, амплітуда якого визначається по формулі: P  t, де P - частка ознаки (рівень стійкості, % до контролю); t - критерій Стьюдента з урахуванням числа (n) узятих на пророщення насінин;  - квадратична помилка; визначається відношенням добутку відсотків пророслого і непророслого насіння до загального їхнього числа, узятого для пророщення:  20 25 30 35 40 P100  P . n Дослідження проводили в відділі селекції овочевих і баштанних культур Інституту південного овочівництва і баштанництва НААН України в 2008-2010 роках. Оцінка жаростійкості проводилася по сортах дині на схожість насіння. Насіння зразків дині розкладали у пластмасові коробочки (по 50 шт. у пробі при 4-кратній повторності) і замочували у воді при температурі 28 °C протягом 18 годин (з 12 години до 8 ранку), потім ці коробочки з насінням прогрівались (крім контрольних варіантів 28 °C) протягом 30 хв у термостаті при різних температурах (52, 54, 56, 58 °C) протягом 2 годин. Після прогрівання насіння випробувальних зразків і контрольних варіантів пророщували в термостаті при температурі 28 °C відповідно до вимог стандарту для дині. Облік схожості провели через 3, 4, 5 діб. Схожість насіння зразків дині в (%) від схожості контрольного варіанта розраховували шляхом: схожість прогрітого насіння х 100 схожість непрогрітого насіння. Облік теплотривкості прогрітих проб насіння проведений способом по відсотку проростання. При необхідності прискореної оцінки теплотривкості облік проводиться лише по відсотку проростання на 3-й день. У цьому випадку статистична обробка результатів проводиться по відомій формулі вірогідності розходжень двох незалежних відсотків. Таким чином, показником теплотривалості (теплостійкості) є ступінь зниження відсотка проростання й приросту прогрітих проб насіння стосовно контрольного варіанта. При цьому проростання в контролі повинне бути не занадто далеким від норми. Результати оцінки жаростійкості зразків (сортів) дині за схожістю насіння після прогрівання наведені в табл. Результати статистичної обробки отриманих даних показали, що достовірні розходження за відсотком проростання насіння спостерігаються між групами стійких, середньостійких та слабостійких і значення довірчих інтервалів не перекривають один одного. 45 1 UA 67990 U Таблиця Схожість насіння дині після прогрівання при температурі 58 °C № зразка 2 4 8 11 7 1 9 5 3 10 6 12 5 10 15 20 25 Назва зразка Липнева Ананас Скороспілка сибірська Лада Honey Drip Sweet Peepe Марія Ольвія Алтайська Таня Осіння 6 Лана Через 3 доби 11+8,7 9,0±8,3 Довірчий інтервал 2,3-19,7 0,7-17,3 Через 4 доби 12±7,0 9±4,3 Довірчий інтервал 0-21,0 0-13,3 Через 5 діб 36±13,3 8±7,5 Довірчий інтервал 22,7-49,3 0,5-15,5 0 0 2±3,9 0-5,9 4±5,4 0-9,4 10±8,3 65±13,2 50±13,9 56±13,8 88±9,0 84±10,2 86±9,6 94±6,6 98±3,9 1,7-18,3 51,8-78,2 36,1-63,9 42,2-69,8 79,0-97,0 73,8-94,2 76,4-95,6 87,4-100 94,1-100 22±11,5 64±13,3 66±13,1 56±13,8 92±7,5 84±10,2 75±12,0 94±6,6 98±9,0 10,5-33,5 50,7-77,3 52,9-79,1 42,2-69,8 84,5-99,5 75,8-94,2 63,0-87,0 87,4-100 89,0-100 42±13,7 71±6,8 82±10,6 68±12,9 98±13,9 97±5,7 85±9,4 96±5,4 98±11,3 38,3-55,7 64,2-77,8 71,4-92,6 55,1-80,9 84,1-100 91,3-100 75,0-94,4 90,6-100 86,7-100 Розподіл на групи жаростійкості через 5 діб після прогрівання: - низька схожість від 0 до 11 % (довірчий інтервал від 0 до 15,5), - середня - схожість від 50 до 56 % (довірчий інтервал від 22,7 до 55,7), - висока - схожість від 84 до 98 % (довірчий інтервал від 75,0 до 100). Достовірна різниця між групами стійкості сортів (зразків) дині отримана після прогрівання насіння при температурі 58 °C і проведення обліку схожості насіння через 3, 4, 5 діб. Тому об'єктивна оцінка жаростійкості і розподіл їх на групи жаростійкості не залежить від терміну проведення обліку схожості насіння, а найбільш ефективним є проведення оцінювання через 3 доби. За результатом аналізу схожості насіння через 3 доби після прогрівання у високостійких сортів становила від 84,0 до 90,0 % і коливалась в межах довірчого інтервалу від 73,8 до 100 %. У середньо стійких сортів схожість насіння знижувалась і становила від 50 до 56 % і коливалась в межах довірчого інтервалу від 36,1 до 69,8 %. Значне зниження схожості насіння спостерігалось у сортів з низькою жаростійкістю, яка становила від 0 до 11,0 % і коливалась в межах довірчого інтервалу від 0 до 19,7 %. Таким чином, результати статистичної обробки отриманих даних показали, що достовірна різниця за процентом проростання насіння дині спостерігалась між всіма групами стійкості, тому що значення довірчих інтервалів не перекривались. Показник жаростійкості має відносне значення й дозволяє оцінювати життєздатність досліджуваного насіння стосовно стандартного сорту. Властивість жаростійкості розглядається як якісна ознака, і тому для статистичної обробки даних використовували спосіб, застосований для альтернативної мінливості: відсоток пророслого насіння після прогрівання означав присутність ознаки, а відсоток загиблих - його відсутність. Для визначення вірогідності розходжень ступеня жаростійкості між сортами варто знайти довірчий інтервал, амплітуда якого визначається по формулі P  t, 30 35 де Р - частка ознаки (рівень стійкості, % до контролю); t - критерій Стьюдента (його значення знаходять по таблиці значень, що приводить у будьякому посібнику з статистичної обробці), з урахуванням числа (n) узятих на пророщення насінин у кожному варіанті й рівня ймовірності 95 %, що вважається достатнім для біологічних дослідів;  - квадратична помилка; визначається відношенням добутку відсотків пророслого і непророслого насіння до загального їхнього числа, узятого для пророщення:  P100  P . n Так як ширина довірчого інтервалу залежить від числа n, то для одержання більш точних результатів необхідно дані за окремим повторенням об'єднати. 2 UA 67990 U 5 Розходження за жаростійкістю між сортами вважаються достовірними, якщо довірчі границі значення жаростійкості одного сорту не заходять за довірчі границі значень іншого сорту. Приклад: У стійкого сорту дині Алтайська відсоток пророслого насіння після прогрівання при температурі 58 °C становить 84,0 % від контролю, у середньостійкого Марія 56,0 %, у слабостійкого сорту Липнева 11,0 %. Квадратична помилка  дорівнює: для сорту Алтайська    84100  84  10,2 ; 50 для сорту Марія    56100  56  13,8 ; 50 для сорту липнева    11100  11  8,7 . 50 10 15 По таблиці при рівні значення 95 % t дорівнює 1,96, тоді довірчі інтервали будуть відповідно дорівнювати: 84±10,2=5,2·1,96 або 74-94 %, 56±13,8=7,0·1,96 або 32-70 %, 11±8,7=4,4·1,96 або 0-20 %. Наведені цифри показують, що значення довірчих інтервалів у сортів Алтайська, Марія і Липнева не збігаються. Отже, розходження між сортами за ступенем стійкості достовірне. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб оцінки селекційного матеріалу дині на жаростійкість за схожістю насіння, який включає прогрівання насіння, який відрізняється тим, що відбори проводять після прогрівання насіння при температурі 58 °С протягом 2 годин і проведення обліку схожості насіння через 3-5 діб, визначають вірогідність розходжень ступеня жаростійкості між сортами довірчим інтервалом, амплітуда якого визначається по формулі: P  t, де P - частка ознаки (рівень стійкості, % до контролю); t - критерій Стьюдента з урахуванням числа (n) узятих на пророщення насінин;  - квадратична помилка; визначається відношенням добутку відсотків пророслого і непророслого насіння до загального їхнього числа, узятого для пророщення: 30  P100  P . n Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3