Спосіб контролю гібридності рослин жита озимого за геном l/l “безлігульність”

Реферат: Спосіб контролю гібридності рослин жита озимого за геном L/l "безлігульність" включає візуальний контроль гібридності рослин, який здійснюється за ознакою лігульності. Для контролю гібридності безлігульну стерильну форму запилюють лігульним відновлювачем фертильності із домінантним геном L наявності лігули і за ознакою лігульності проводять контроль гібридності рослин. UA 103729 U (12) UA 103729 U UA 103729 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема селекції, і може бути використана в селекції та насінництві рослин жита озимого. Відомий спосіб контролю гібридності рослин з використанням електрофорезу [Рудишин С.Д. Методичні рекомендації по виділенню і електрофоретичному розділенню легкорозчинних білків і пероксидази рослин. - Вінниця: Препринт ВДСГІ, 1995. -11 с.]. Складна система ідентифікації за допомогою методів білкових маркерів, які базуються на генетичній обумовленості синтезу білків (ферментів), що дозволяє використовувати їх, як специфічні індикатори генотипу, ефективно використовується для визначення гібридності рослин. Недоліком даного способу є досить затратний і тривалий процес проведення електрофорезу у спеціалізованих біохімічних лабораторіях із забезпеченням низки хімічних препаратів для проведення аналізу. Окрім того, за допомогою даного способу неможливо провести ідентифікацію значної кількості рослин, які вирощуються на великих площах. Найближчий за сукупністю суттєвих ознак до пропонованого способу є спосіб контролю гібридності рослин кукурудзи за забарвленням зернівок [Парий Φ.Η. А. с. 923474 (СССР). Способ получения гибридных семян кукурузы //Опубл. в Б.И. - 1982. -№ 16], що включає контроль гібридності зерна, що забезпечує підвищення продуктивності промислових гібридів за рахунок використання лише гібридних форм. Ці спільні суттєві ознаки мають відомий і пропонований спосіб, проте при використанні відомого способу необхідно проводити введення генів забарвлення зернівки шляхом бекросування. В основу заявленої корисної моделі поставлено задачу підвищення продуктивності промислових гібридів жита озимого за рахунок використання як компонентів гібридизації форм, які відрізняються за маркерними ознаками. Материнська стерильна форма має рецесивний ген l "безлігульність", а відновлювач фертильності має домінантним ген L "наявність лігули". Задачею винаходу є контроль гібридності за ознакою лігульності окремих рослин. Поставлена задача вирішується тим, що для гібридизації використовують материнську і батьківську форми, які відрізняються маркерними генами, що контролюють ознаку лігульності рослин, яка є досить ефективним маркером. Материнська стерильна форма та закріплювач стерильності повинні мати ген l, який відповідає за відсутність лігули у рослин, батьківська форма (відновлювач фертильності) - ген L, який забезпечує наявність лігули. Стерильну форму зі своїм аналогом-закріплювачем стерильності розмножують ізольовано. Ізольовано розмножують і відновлювач фертильності з домінантним маркерним геном. На останньому етапі гібридизації безлігульну стерильну форму запиляють відновлювачем фертильності з домінантним маркерним геном і за лігульністю у гібридів першого покоління визначають яким шляхом отримано особину: шляхом запилення безлігульної стерильної форми відновлювачем фертильності з домінантним геном наявності лігули, чи шляхом запилення стерильної форми фертильними (напівфертильними) особинами, які можуть виникнути серед стерильних рослин у результаті генетичного та/або механічного засмічення стерильних форм. Маркерна ознака (лігульність) дозволяє візуально вирізнити особини, що сформувалися в результаті запилення безлігульної стерильної форми лігульним відновлювачем фертильності з домінантним геном лігульності, від особин отриманих у результаті запилення безлігульної стерильної форми фертильними, або напівфертильними безлігульними сібсами, чи безлігульними рослинами отриманими від механічного засмічення. Визначення гібридності рослин проводять за маркерною ознакою (безлігульності). Генетичну схему процесу подано на рисунку. Спосіб контролю гібридності рослин жита озимого дозволяє визначати рівень гібридності партії насіння. Отже, зміст корисної моделі полягає в тому, що для контролю гібридності партій насіння при схрещуванні береться дві форми - безлігульна стерильна форма, яка схрещується з безлігульним закріплювачем стерильності, а потім розмножена безлігульна стерильна форма, схрещується із відновлювачем фертильності із домінантним геном наявності лігули і за лігульністю проводять контроль гібридності рослин. Це забезпечує контроль гібридності рослин на ранніх етапах розвитку і дає можливість визначати рівень гібридності рослин, та дозволяє в свою чергу контролювати рівень гібридності насіння промислових партій і використовувати на посів партії насіння з високим рівнем гібридності. 1 UA 103729 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб контролю гібридності рослин жита озимого за геном L/l "безлігульність", що включає візуальний контроль гібридності рослин, який здійснюється за ознакою лігульності, який відрізняється тим, що для контролю гібридності безлігульну стерильну форму запилюють лігульним відновлювачем фертильності із домінантним геном L наявності лігули і за ознакою лігульності проводять контроль гібридності рослин. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2