Спосіб термогазодинамічного впливу на привибійну зону продуктивного пласта

Реферат: Спосіб термогазодинамічного впливу на привибійну зону продуктивного пласта включає попереднє закачування в свердловину рідини, спуск піротехнічного заряду та спалювання його в інтервалі продуктивного пласта. Крім цього, рідину в вигляді активної суміші готують біля свердловини шляхом розчинення сухих компонентів у воді при постійному підігріванні до 100120 °С, а після закачування в свердловину її активують піротехнічним зарядом, при цьому як активну суміш використовують водний розчин нітрату амонію, карбаміду та гліцерину за наступного співвідношення компонентів, мас. ч.: нітрат амонію 6 карбамід 2 гліцерин 0,09 вода 1. UA 104718 U (12) UA 104718 U UA 104718 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до нафтогазовидобувної галузі, зокрема до способів обробки привибійної зони свердловини при видобуванні нафти і газу із покладів. Відомий спосіб багатоциклового імпульсного впливу на пласт з очищенням 6 присвердловинної зони [Патент РФ № 2136874, МПК Е21В43/25, Е21В37/00, Е21В43/18, опубл. 10.09.1999], при якому до свердловини на кабелі спускають депресійну камеру з атмосферним тиском та, за рахунок інтенсивного перетоку свердловинної рідини в депресійну камеру при миттєвому відкритті впускного клапана, створюють короткочасні депресійно-репресійні дії на пласт у вигляді циклів імпульсних депресійно-репресійних затухаючих коливань. Недоліком цього способу є низька ефективність, пов'язана з недостатньо високим очищенням присвердловинної зони від кольматуючих забруднень, що зменшує її проникність, та, відповідно, спричиняє зменшення дебіту свердловини. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб обробки привибійної зони свердловини 6 [патент РФ № 2072423, МПК Е21В43/25, Е21В28/00, опубл. 27.01.1997], який включає попереднє закачування у свердловину рідини з підвищеною щільністю і створення тиску стовпа рідини, що відповідає пластовому тиску, після чого спускають та поволі спалюють піротехнічний заряд в інтервалі продуктивного пласта, при цьому виділяються гази з підвищеною температурою протягом часу, який відповідає часу прогріву привибійної зони до температури плавлення кольматуючих елементів. Після закінчення спалювання проводять технологічну витримку для заміщення в інтервалі продуктивного пласта газоподібних продуктів горіння піротехнічного заряду свердловинною рідиною. Після чого створюють депресію з метою видалення із зони інтервалу продуктивного пласта частини свердловинної рідини з кольматуючими елементами, що надійшли із привибійної зони при депресії. Недоліком такого способу є низька ефективність, оскільки мала тривалість горіння піротехнічного заряду не дозволяє створити глибокий прогрів привибійної зони свердловини для забезпечення утворення широкої мережі тріщин та виносу кольматуючих елементів, а отже не дозволяє підвищити проникність пласта у привибійній зоні. Задачею корисної моделі є створення способу термогазодинамічного впливу на привибійну зону продуктивного пласта, який дозволить підвищити ефективність обробки за рахунок створення глибокого прогріву привибійної зони свердловини для забезпечення утворення широкої мережі тріщин і виносу кольматуючих елементів. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що активну суміш готують біля свердловини шляхом розчинення сухих компонентів у воді при постійному підігріванні до 100-120 °C, а після закачування в свердловину її активують піротехнічним зарядом, при цьому як активну суміш використовують водний розчин нітрату амонію, карбаміду та гліцерину за наступного співвідношення компонентів, мас. ч: нітрат амонію 6 карбамід 2 гліцерин 0,09 вода 1. Спосіб здійснюється наступним чином. Доставляють до устя свердловини обладнання та реагенти, які необхідні для проведення технологічного процесу. Готують біля свердловини активну суміш шляхом розчинення сухих компонентів у воді при постійному підігріванні до 100-120 °C. Закачують отриманий активний розчин хімреагентів через насосно-компресорні труби у привибійну зону продуктивного пласта. Після цього на каротажному кабелі спускають піротехнічний заряд, наприклад пороховий генератор тиску 11ГД-БК. При ініціюванні реакції піротехнічним зарядом розпочинається реакція розчину активних хімічних реагентів та відбувається бурхлива термохімічна реакція з різким підвищенням адіабатичної температури. Свердловину залишають для реагування активного складу у свердловині, після чого видаляють продукти реакції та пускають свердловину в експлуатацію. Для підтвердження отримання високої адіабатичної температури при виконанні технологічного процесу були проведені лабораторні випробування по пропонованому способу та по способу за найближчим аналогом. Результати дослідів показали, що адіабатична температура за запропонованим способом склала 1704 °C, а за найближчим аналогом - лише 243 °C. Таким чином, адіабатична температура у запропонованому способі більше, ніж у способі прототипі на 1461 °C. Це підтверджує те, що при реалізації пропонованого способу, взаємодія хімреагентів безпосередньо у свердловині викликає значне підвищення температури. Приклад використання запропонованого способу. Свердловина глибиною 2797 м та діаметром експлуатаційної 146 мм розкриває нафтонасичений пласт у інтервалі 2740-2765 м. Колектор являє собою пісковик з глинисто 1 UA 104718 U 5 10 15 карбонатним цементом. Дебіт свердловини після 13 років експлуатації знизився з 193 до 21 3 м /доб. Біля свердловини заготовили 1,5 тонни нітрату амонію, 0,5 тонни карбаміду, 22,5 кг 3 гліцерину та 0,25 м води. Обв'язали устя свердловини зі спецтехнікою, приготували водний розчин активної суміші хімреагентів, розчинивши безпосередньо перед закачуванням у 3 свердловину в 0,25 м води 1,5 тонни нітрату амонію, 0,5 тонни карбаміду та 22,5 кг гліцерину. Закачали отриманий розчин хімреагентів через насосно-компресорні труби у привибійну зону продуктивного пласта. Спустили піротехнічний заряд і активували за його допомогою активної суміші. Температура вибійна під час обробки вкладала 853 °C. Закрили свердловину на витримку для реагування розчину хімреагентів з породою пласта. По закінченні часу реагування розчину з породою пласта вилучили продукти реакції та пустили свердловину в роботу. В 3 результаті проведених робіт дебіт свердловини підвисився до 178 м /доб, а приріст дебіту 3 рахунку обробки склав 157 м /доб. Таким чином, застосування пропонованого способу дозволить підвищити ефективність впливу на привибійну зону продуктивного пласта та, як наслідок, збільшити продуктивність або приймальність свердловин. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб термогазодинамічного впливу на привибійну зону продуктивного пласта, що включає попереднє закачування в свердловину рідини, спуск піротехнічного заряду та спалювання його в інтервалі продуктивного пласта, який відрізняється тим, що рідину в вигляді активної суміші готують біля свердловини шляхом розчинення сухих компонентів у воді при постійному підігріванні до 100-120 °С, а після закачування в свердловину її активують піротехнічним зарядом, при цьому як активну суміш використовують водний розчин нітрату амонію, карбаміду та гліцерину за наступного співвідношення компонентів, мас. ч.: нітрат амонію 6 карбамід 2 гліцерин 0,09 вода 1. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2