Спосіб діагностики та лікування рентгено- і ехонегативних внутрішньопротокових новоутворень грудної залози

Реферат: Спосіб діагностики та лікування рентгено- і ехонегативних внутрішньопротокових новоутворень грудної залози шляхом введення дуктоскопу, послідовного огляду стінок молочних проток, виявлення патологічних змін, промивання протоки фізіологічним розчином, збирання промивної рідини для цитологічного дослідження, отримання біопсійного матеріалу, причому додатково через інструментальний канал дуктоскопа до підвалини виявленого новоутворення ін'єкційно вводять рентгеноконтрастну речовину, під стереотаксичним рентгенологічним контролем через шкіру в дану ділянку проводять і фіксують металевий дротик - гарпун, після чого виконують селективну дуктектомію. UA 105068 U (12) UA 105068 U UA 105068 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме - до ендоскопії, променевої діагностики та онкології, і може бути використана для виявлення, маркіровки і видалення рентгено- і ехонегативних внутрішньопротокових новоутворень грудної залози. Відомий спосіб лікування рентгено- і ехонегативних внутрішньопротокових новоутворень грудної залози - центральна дуктектомія [1]. Недоліками даного способу є необхідність у загальному знеболюванні, утруднений візуальний пошук новоутворення, травматичність і тривалість оперативного втручання, виникнення косметичних дефектів. Вищевказаних недоліків частково позбавлений спосіб діагностики та лікування внутрішньопротокових новоутворень грудної залози, ендоскопічна папіломектомія, що вибраний нами прототипом. Спосіб за прототипом передбачає введення дуктоскопа, послідовний огляд стінок молочних проток, виявлення патологічних змін, промивання протоки фізіологічним розчином, збирання промивної рідини для цитологічного дослідження, отримання біопсійного матеріалу, видалення папіломи за допомогою спеціального пристрою [2]. Проте діагностика та лікування рентгено- і ехонегативних внутрішньопротокових новоутворень грудної залози за прототипом також має свої недоліки. Так, можливості ендоскопічної папіломектомії обмежені лише випадками солітарних папілом з довгою і тонкою ніжкою, а при численних або плоских і фіксованих до стінки молочної протоки новоутворень дана методика виявляється неспроможною. Суттєвим недоліком прототипу є відсутність можливості маркіровки виявлених новоутворень, що під час оперативного втручання утруднює пошук і адекватне видалення цих, як правило, невеликих за розмірами пухлин. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення діагностики та лікування рентгено- і ехонегативних внутрішньопротокових новоутворень грудної залози. Поставлена задача вирішується тим, що в способі діагностики та лікування рентгено- і ехонегативних внутрішньопротокових новоутворень грудної залози, який включає введення дуктоскопа і виявлення патологічного осередку, відповідно корисної моделі, додатково через дуктоскоп до підвалини внутрішньопротокового новоутворення ін'єкційно вводять рентгеноконтрастну речовину, під стереотаксичним рентгенологічним контролем в дану ділянку через шкіру проводять і фіксують металевий дротик - гарпун, після чого виконують оперативне втручання - селективну дуктектомію. Новим у заявленому технічному рішенні є використання можливостей ендоскопічної технології та діагностичної мамографії для встановлення точної локалізації і маркіровки рентгено- та ехонегативних новоутворень грудної залози, що супроводжуються патологічними виділеннями із соска. Розробка даного технічного рішення стала можливою завдяки власним клінічним спостереженням, якими встановлено, що частота рентгено- та ехонегативних новоутворень грудної залози, що супроводжуються патологічними виділеннями із соска, сягає 12,0 %, а оперативні втручання без попередньої маркіровки патологічних осередків відрізняються частим (до 18,5 %) неспівпаданням клінічних і патогістологічних діагнозів, що зумовлено невеликими розмірами новоутворень, утрудненим пошуком їх при оперативних втручаннях і не завжди адекватним видаленням. Діагностику і лікування рентгено- та ехонегативних новоутворень грудної залози, які супроводжуються патологічними виділеннями із соска, за способом, що заявляється, здійснюють таким чином. У пацієнтки з мамографічною категорією BI-RADS™-0 або BI-RADS™1 і з патологічними виділеннями із соска після знеболювання розширюють устя враженої молочної протоки. Послідовно до молочної протоки і її розгалужень вводять дуктоскоп, виявляють внутрішньопротокові зміни, оцінюють їх макроскопічні характеристики, промивають молочну протоку фізіологічним розчином, збирають промивну рідину для цитологічного дослідження. Через інструментальний канал дуктоскопа виконують біопсію виявленого новоутворення, до його підвалини ін'єкційно вводять рентгеноконтрастну речовину, під стереотаксичним рентгенологічним контролем в дану ділянку через шкіру проводять і фіксують металевий дротик - гарпун, після чого проводять оперативне втручання - селективну дуктектомію. Переваги способу, що пропонується, полягають в подвійному, ендоскопічному і рентгенологічному контролі за маркіровкою внутрішньопротокових новоутворень грудної залози, що при оперативних втручаннях забезпечує безпомилкове виявлення цих, як правило, дрібних за розмірами пухлин, контрольоване видалення патологічних осередків, скорочення тривалості і зниження травматичності хірургічних втручань, уникнення косметичних дефектів. Джерела інформації: 1 UA 105068 U 1. Ingvar С. Papillary secretion. Diagnostic assessment and treatment // Scandinavian Journal of Surgery / 2002. - № 91. - P. 246-250. 2. Use of ductoscopy as an additional diagnostic method and its applications in nipple discharge / S. Kamali, H. Kamali, G. Akan et al. // Minerva Chir. - 2014. - Vol. 69, No. 2. - P. 65-73. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб діагностики та лікування рентгено- і ехонегативних внутрішньопротокових новоутворень грудної залози шляхом введення дуктоскопа, послідовного огляду стінок молочних проток, виявлення патологічних змін, промивання протоки фізіологічним розчином, збирання промивної рідини для цитологічного дослідження, отримання біопсійного матеріалу, який відрізняється тим, що додатково через інструментальний канал дуктоскопа до підвалини виявленого новоутворення ін'єкційно вводять рентгеноконтрастну речовину, під стереотаксичним рентгенологічним контролем через шкіру в дану ділянку проводять і фіксують металевий дротик - гарпун, після чого виконують селективну дуктектомію. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2