Спосіб очищення стічних вод м’ясопереробних підприємств

Реферат: Спосіб очищення стічних вод м'ясопереробних підприємств включає очищення від механічних домішок, відділення механічних жирів, флотацію з корегуванням лужності середовища до 7,17,8 одиниць рН, реагентне очищення, фільтрацію, аеробне очищення, перемішування утворюваної суспензії, її подальше відстоювання протягом не менш ніж 10 хвилин і відокремлення утворених флокул гідроксидів заліза. На етапі флотації вводять у розчин коагулянту - суміш заліза (III) і (II) хлоридів та катіонного флокулянту на основі поліакриламіду, а на етапі реагентного очищення у стоки додають натрію хлорид до досягнення його 3 концентрації у розчині у 30004000 мг/дм . UA 105687 U (12) UA 105687 U UA 105687 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, а саме - очищення промислових стоків, і може бути використана для харчових підприємств. Відомий аналог (Савчук Л.В., Знак 3.0., Комбінована технологія очищення стічних вод м'ясопереробних підприємств. Збірник матеріалів ІІ-го Всеукраїнського з'їзду екологів з міжнародною участю. http://eco.com.ua /sites/eco.com.ua /files/libl/konf/2vze/zb_m/00100 zb m _2VZE.pdf), який передбачає очищення від механічних домішок, відділення нерозчинних жирів, флотацію, реагент не очищення, фільтрацію, корегування складу розчину та лужності середовища до 7,1+7,8 одиниць рН, аеробне очищення, хлорування. Недоліком аналога є багатоманітність застосовуваних прийомів оброблення стоків та необхідність застосування потенційно небезпечних для довкілля реагентів: сірчаної кислоти та хлорного вапна - технічної суміші гіпохлориту, хлориду і гідроксиду кальцію, що вимагає тонкого регулювання процесу дозування реагентів та тривалість технологічних процесів. Крім того, при проведенні досліджень навіть при семиденному витримуванні технологічних сумішей було 3 досягнуто зменшення показника хімічного споживання кисню лише до 54 мг О/дм , що 3 перевищує встановлений його допустимий рівень у 30 мг О/дм . В основу корисної моделі поставлена задача розробити достатньо швидкий та простий у використанні спосіб очищення стічних вод м'ясопереробних підприємств, згідно з яким стічні води не скидаються у каналізаційну мережу, а передаються на міські очисні споруди, де відбувається їх остаточне очищення до санітарних норм. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб очищення стічних вод м'ясопереробних підприємств включає очищення від механічних домішок, відділення механічних жирів, флотацію з коригуванням лужності середовища до 7,17.8 одиниць pH, реагентне очищення, фільтрацію, аеробне очищення, перемішування утворюваної суспензії, її подальше відстоювання протягом не менш ніж 10 хвилин і відокремлення утворених флокул гідроксидів заліза, у якому згідно пропонованого рішення на етапі флотації вводиться у розчин коагулянту суміш заліза (III) і (II) хлоридів та катіонного флокулянту на основі поліакриламіду, а на етапі реагентного очищення у 3 стоки додають натрію хлорид до досягнення його концентрації у розчині у 3000  4000 мг/дм , Приклад здійснення способу. Розчинені у стоках міцели сполук жирової та білкової природи руйнують додаванням контрольованої кількості натрію хлориду. Процес проводять при температурі 222 °C з використанням реальних стічних вод підприємства. З цією метою у стічних вод при перемішуванні пропелерною мішалкою при 3 швидкості обертання у 60 обертів на хвилину вводили 0,6 см розчину коагулянту, що містить близько 0,10 г суми розчинених заліза (III) та заліза (II) хлоридів, а також розчинів катіонного флокулянту, що містить діючу речовину (модифікований поліакриламід) у кількості 0,0004 грама. Реакційну суміш перемішують протягом 1 хвилини, після чого їй дають відстоятися протягом 10 хвилин і збирають з поверхні очищеної води флотований осад. У серії дослідів, проведених при відпрацюванні режиму очищення, концентрація NaCl у неочищеній воді та у 3 контрольній серії випробувань становила 100 мг/дм , у розчинах, очищення яких проводили за 3 запропонованим способом варіювалася у межах 30004000 мг/дм . Лужність досліджуваних розчинів варіювалася у межах 7.17.8 одиниць рН. Кількість дослідів у кожній серії дорівнювала 10. Отримані результати ілюструються прикладом (табл.). Таблиця Порівняльні показники якості очистки стічних вод Величина показника у неочищеному стоці Показник Хімічне споживання кисню, 3 O2/дм 3 Завислі речовини, мг/дм 3 Ортофосфат-іон, мг/дм 3 Загальний азот, мг/дм 45 мг Величина показника у очищеному стоці СNacl=100 мг/дм 3 СNacl=3500 мг/дм 11200 3610 1580 3410 58,4 163 870 3,2 81,3 3 177 0,43 47,3 Технічним рішенням корисної моделі виражається у тому, що ефективність очищення стічних вод за показниками рівня хімічного споживання кисню та загального азоту вдвічі 1 UA 105687 U збільшується очистка стічних вод, а залишкової кількості завислих речовин - у 5 разів при практично повному видаленню з розчинів фосфат-іону. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб очищення стічних вод м'ясопереробних підприємств, що включає очищення від механічних домішок, відділення механічних жирів, флотацію з корегуванням лужності середовища до 7,17,8 одиниць рН, реагентне очищення, фільтрацію, аеробне очищення, перемішування утворюваної суспензії, її подальше відстоювання протягом не менш ніж 10 хвилин і відокремлення утворених флокул гідроксидів заліза, який відрізняється тим, що на етапі флотації вводять у розчин коагулянту - суміш заліза (III) і (II) хлоридів та катіонного флокулянту на основі поліакриламіду, а на етапі реагентного очищення у стоки додають натрію 3 хлорид до досягнення його концентрації у розчині у 30004000 мг/дм . Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2