Спосіб оцінки форм хронічного запалення підшлункової залози

Реферат: Спосіб оцінки форм хронічного запалення підшлункової залози включає комп'ютерну томографію черевної порожнини. Досліджується та проводиться оцінка відстані між заднім краєм підшлункової залози та передньою поверхнею черевного відділу аорти, а також оцінюється денситометрична щільність оточуючої жирової тканини органа, причому - в нормі зазначена відстань складає від 15 до 20 мм, а щільність жирової тканини підшлункової залози від -83 до -85 од.Н; - при набряково-інтерстиціальній формі хронічного панкреатиту відстань складає від 7 до 10 мм, а щільність тканини зменшується від -77 до -80 од.Н; - при кальцифікуючій формі хронічного панкреатиту відстань складає більше 20 мм, а щільність тканини підвищується від -26 до -65 од.Н. UA 106518 U (12) UA 106518 U UA 106518 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, променевої діагностики, гастроентерології та хірургії, і може бути використана для визначення форм хронічного запалення підшлункової залози. Відомий спосіб, який реалізується за допомогою мультиспіральної комп'ютерної томографії із застосуванням рентгеноконтрастних речовин (Яшина Н.И. Компьютерно-томографическая оценка панкреатодуоденальной зоны и ее значение в диагностике хронического панкреатита и аденокарциномы головки поджелудочной железы: автореф.дис. …Москва, 2011.- 38 с), у якому аналізуються можливості комп'ютерної томографії, як методу неінвазивної діагностики морфометричних характеристик підшлункової залози при хронічному панкреатиті та пухлинному ураженні, на основі розрахунку коефіцієнта щільності тканини та особливостей васкуляризації. В роботі не досліджувався стан тканин безпосередньо оточуючих підшлункову залозу та не визначалася денситометрична щільність оточуючої жирової клітковини органу в залежності від форми панкреатиту. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб (RU2501527 (СІ) — 2013-12-20) динамічного вивчення структурних змін у підшлунковій паренхімі за допомогою мультиспіралної комп'ютерної томографії шляхом співставлення послідовних показників рентгенівської щільності у різних її відділах, завдяки чому визначають абсолютну рентгенівську щільність та найбільшу товщину органа в області голівки, тіла та хвоста, а також вираховують щільність для кожної частини підшлункової залози за певною формулою, що надало авторам можливість вирахувати індекс щільності, на основі значень якого вони оцінювали структурні зміни паренхіми підшлункової залози. Наведений спосіб є достатньо складним, потребує повторного проведення для динамічного спостереження, що підвищує променеве навантаження на пацієнта. При цьому не приймається до уваги товщина перипанкреатичної жирової клітковини та є додатковим об'єктом, що характеризує стан органу. В основу запропонованого способу оцінки форм хронічного запалення підшлункової залози поставлено задачу оцінки відстані між задньою поверхнею підшлункової залози та передньою стінкою черевної аорти на аксіальних сканах, а також оцінка денситометричної щільності перипанкреатичної жирової клітковини. Поставлена задача способу оцінки форм хронічного запалення підшлункової залози, що включає МСКТ дослідження підшлункової залози, згідно з корисною моделлю проводиться ретроспективна обробка результатів томографії, з визначенням довжини відстані між задньою поверхнею підшлункової залози та передньою стінкою черевного відділу аорти, а також оцінку денситометричної щільності оточуючої жирової клітковини, причому за норму прийнята відстань від 15 до 20 мм та щільність перипанкреатичної жирової клітковини від -83 до -85 од.Н. Причинно-наслідковий зв'язок заявлених маркерних показників з позитивном результатом, що досягається, полягає у наступному: як відомо, захворювання підшлункової залози пов'язані із залученням до патологічного процесу жирової клітковини, що оточує орган. При запаленні залозистої тканини, коли ферменти та інші біологічно активні речовини проникають до оточуючих залозу структур, виникають певні морфологічні зміни, які з часом спричинять фіброз. При цьому спостерігається ущільнення жирової клітковини та підвищення її щільності. Суть способу вирішується наступним чином: Мультиспіральну комп'ютерну томографію органів черевної порожнини проводили після легкого сніданку, із негативним пероральним контрастуванням (за півгодини перед початком дослідження хворий випивав літр негазованої води). Сканування без внутрішньовенного контрастування (лише нативна фаза) виконували на 640-зрізовому комп'ютерному томографі TOSHIBA Aquilion One, у положенні пацієнта на спині, нерухомо, із піднятими догори руками з метою усунення можливих артефактів від плечей. Параметри сканування: зона сканування від діафрагми до входу в малий таз, товщина зрізу 0,5 мм, крок столу 0,25 мм, сила струму та напруга рентгенівської трубки, відповідно, 350-500 мА та 100 кВ, тривалість сканування 2 хв. Ретроспективна обробка результатів проводилася на робочій станції комп'ютерного томографа Vitrea FX, та включала, окрім оцінки розмірів, гомогенності структури підшлункової залози, визначення відстані від задньої поверхні органу до переднього краю черевної аорти, та вимірювання щільності перипанкреатичної жирової клітковини на вказаному проміжку. Суть способу пояснюється наступними прикладами: 1. Хворий P., 45 років. Звернувся до гастроентеролога з приводу болю у епігастрії, що віддає у поперек, нудоту після їжі, схожі скарги відмічав три місяці тому. Попередній клінічний діагноз: Хронічний панкреатит, фаза загострення. З метою уточнення діагнозу призначене МДКТ органів черевної порожнини із внутрішньовенним контрастуванням. На аксіальних томограмах візуалізується збільшена у розмірах підшлункова залоза (голівка 45,5 мм, тіло 33,6 мм, хвіст 28,7 мм), дифузно зниженої щільності 38-46 од.Н., без структурних змін у паренхимі. Відстань 1 UA 106518 U 5 10 15 від заднього краю підшлункової залози та черевною аортою зменшена та становить 10 мм, відмічається локальне підвищення щільності перипанкреатичної жирової клітковини від -77 до 80 од.Н. за рахунок набряку. Помітне збільшення парааортальних лімфатичних вузлів до 11,4 мм, реактивного характеру. Висновок: КТ-ознаки хронічного панкреатиту, набряковоінтерстиціальна форма, фаза загострення, лімфаденопатія заочеревинних лімфатичних вузлів. 2. Хворий Л., 53 роки. Звернувся до гастроентеролога з приводу періодичного болю у епігастральній ділянці, закрепи, метеоризм, схожі скарги відмічав три місяці тому. Попередній клінічний діагноз: Хронічний панкреатит, фаза загострення. З метою уточнення діагнозу призначене МДКТ органів черевної порожнини із внутрішньовенним контрастуванням. На аксіальних томограмах визначається зменшена у розмірах підшлункова залоза (голівка 24,2 мм, тіло 13,6 мм, хвіст 16,4 мм), дифузно зниженої щільності від -23 до +35 од.Н. за рахунок вогнищевого ліпоматозу, наявністю дрібних петрифікатоів 2-6 мм; інших вогнищевих змін у паренхімі залози не спостерігалося. Відстань від заднього краю підшлункової залози та черевною аортою збільшена та становить 27 мм, відмічається локальне значне підвищення щільності перипанкреатичної жирової клітковини від -28 до -56 од.Н. за рахунок фіброзу. Регіонарні лімфатичні вузли не збільшені. Висновок: КТ-ознаки хронічного панкреатиту, кальцифікуюча форма, фаза загострення. Таким чином, запропонована корисна модель надає можливість покращити діагностику хронічного панкреатиту та отримати важливий медико-соціальний ефект. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб оцінки форм хронічного запалення підшлункової залози, що включає комп'ютерну томографію черевної порожнини, який відрізняється тим, що досліджується та проводиться оцінка відстані між заднім краєм підшлункової залози та передньою поверхнею черевного відділу аорти, а також оцінюється денситометрична щільність оточуючої жирової тканини органа, причому - в нормі зазначена відстань складає від 15 до 20 мм, а щільність жирової тканини підшлункової залози від -83 до -85 од. Н; - при набряково-інтерстиціальній формі хронічного панкреатиту відстань складає від 7 до 10 мм, а щільність тканини зменшується від -77 до -80 од. Н; - при кальцифікуючій формі хронічного панкреатиту відстань складає більше 20 мм, а щільність тканини підвищується від -26 до -65 од. Н. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2