Спосіб прогнозування розвитку пієлонефриту в дітей раннього віку

Реферат: UA 108252 U UA 108252 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, дитячої нефрології, і може бути використана для ранньої доклінічної діагностики пієлонефриту у дітей раннього віку. Діагностика пієлонефриту у дітей перших місяців життя і, особливо у новонароджених, представляє значні труднощі. Пієлонефрит у новонароджених і дітей перших 2 міс. життя характеризується в більшості випадків малосимптомністю і неспецифічністю клінічної картини. Більш як у 2/3 дітей дане захворювання виявляється тільки при цілеспрямованому дослідженні, що свідчить про велику частоту латентного перебігу пієлонефриту у дітей раннього віку. У 30 % хворих пієлонефритом новонароджених виявляються вроджені вади розвитку сечової системи, при яких на тлі уростазу полегшено інфікування і розвиток запалення. Клінічна маніфестація пієлонефриту у новонароджених та дітей раннього віку різноманітна і неспецифічна. Класичні симптоми пієлонефриту часто протікають субклінічно. В останні десятиліття задача діагностики пієлонефриту ускладнилася, оскільки відбувся значний патоморфоз даного захворювання у дітей: рідше настає повна ремісія і вилікування пієлонефриту, більш інтенсивно розвивається вторинне зморщування нирок із зниженням їх гомеостатических функцій. Однією з причин цих важких наслідків є пізня діагностика захворювання, що зумовлено клінічно маловираженим дебютом хвороби, мізерною симптоматикою і тривалим періодом функціонального збереження нирки. Проблему ранньої доклінічної діагностики пієлонефриту можна вирішити за допомогою використання ранніх предикторів розвитку цієї патології. Відомо, що протягом усього життя в організмі синтезуються антитіла (ауто-Ат), спрямовані до різних антигенів власних органів і тканин, які виступають предикторами розвитку відповідної патології. Зміни показників цих предикторів хвороби нерідко виникають за багато місяців або років до появи клінічно виражених ознак захворювання і їх можна вважати маркерними ознаками патологічного процесу в нирці. Найближчим аналогом до корисної моделі є визначення ізольованої бактеріурії [Калиничев О.В., Сорока И.И. Диагностические критерии пиелонефрита у новорожденных //Вопросы диагностики. - 2014. - № 2. - С. 34-36.]. Недоліками найближчого аналога є не точність, оскільки у 30 % практично здорових дітей виявляється транзиторна бактеріурія, зумовлена контамінацією сечі мікроорганізмами. Існує також думка про недоцільність використання масових скринінгових програм для виявлення ізольованою бактеріурії у дітей у зв'язку з великими фінансовими та людськими затратами. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності та точності ранньої доклінічної діагностики пієлонефриту у дітей раннього віку. Створити ефективний, та інформативний спосіб ранньої доклінічної діагностики пієлонефриту у дітей раннього віку. Поставлена задача вирішується тим, що в дітей із групи ризику проводилося дослідження рівнів природних ауто-Ат до білків паренхіми нирок, а саме до білків КІМ-05-40 (аніонний білок мембранної фракції нирок із молекулярною масою близько 40 кД), КІМ-05-300 (аніонний білок мембранної фракції нирок із молекулярною масою близько 300 кД), KiS-07-120 (аніонний білок цитоплазматичної фракції нирок із молекулярною масою близько 120 кД). Дослідження сироваткового вмісту ауто-Ат у дітей всіх груп проводилося з використанням сертифікованих тест-систем групи ЕЛІ-ТЕСТ, заснованих на методі твердофазного імуноферментного аналізу (метод ЕЛІ-Нефро-Тест, ЕЛІ-АІМ-Тест). Реєстрацію проводили на довжині хвилі 450 нм за допомогою ІФА-аналізатора "ЕФОС". Результати оцінки сироваткової імунореактивності (IP) аналізованих проб, отримані в одиницях оптичної щільності, перераховували по відношенню до IP сироватки "внутрішнього стандарту" з тими ж антигенами і виражали в умовних одиницях (у.о.). Інтерпретація отриманих результатів: якщо відносні значення IP аналізованої сироватки з будь-яким з трьох вищеперелічених антигенів перебували в діапазоні значень IP від - 40 до – 10 у.о. (для дітей від 0 до 7 років) розцінювали, що сироватка не містить аномальні кількості ауто-Ат. Відносні значення IP з будь-яким із антигенів, що виходять за межі діапазонів норми, вважалися патологічними. Клінічний випадок: Новонароджений Α., від другої вагітності, від других термінових пологів (кесарів розтин після перших оперативних пологів) народився з масою тіла 3 150 г, довжиною тіла 51 см, 7-8 балів за шкалою Апгар. У пологовому будинку: загальний аналіз сечі - рН - 5,8 відносна щільність - 1007, глюкоза - негативно, білок - негативно, епітелій - 0-1 в п/з, еритроцити - 0-1 в п/з, лейкоцити - 1-2 в п/з, кристалічні утворення - негативно. З анамнезу: вагітність протікала із загрозою переривання на 16 і 19 тижні, на тлі анемії, гестаційного пієлонефриту матері в II і III триместрах і аденоми щитоподібної залози матері. Сімейний анамнез обтяжений захворюваннями нирок - у бабусі (м) хронічний пієлонефрит; ендокринною патологією - у діда (б) цукровий діабет. Батько страждає гіпертонією, старший брат (8 років) - хронічний пієлонефрит із 4 років. З історії розвитку дитини: вигодовування до 1 року грудне, рано введені 1 UA 108252 U 5 10 15 20 25 прикорм (сир, незбиране молоко), надбавка у вазі - відповідно до віку, маса тіла в 1 рік - 9800 г, з 4 місяців з'явилися перші алергічні прояви, далі спостерігався з діагнозом атопічний дерматит. Загальний аналіз сечі проведений в 3 і 6 місяців - без патологічних відхилень, у 8 місяців скарги на раптовий підйом температури протягом доби, плач, неспокій, при об'єктивному огляді відзначені ознаки інтоксикації, катаральних явищ немає, температура тіла 37,9 °C; в аналізі сечі - pH 6,4, відносна щільність 1012, глюкоза є негативно, білок - негативно, епітелій -1-2-3 в п/з, еритроцити - 1-3 в п/з, лейкоцити - 20-25 в п/з; аналіз сечі по Нечипоренко - еритроцити 1000 в 1 мл, лейкоцити - 9000 в 1 мл; в загальному аналізі крові - підвищення ШОЕ, лейкоцитоз, анемія легкого ступеня; виявлена бактеріурія - Е.Соlі; Проба Зимницкого: ПВ min 1007, max 1018 ДД420 мл, НД-310 мл; функціональні проби нирок - СКФ = 92 мл/хв, загальна канальцева реабсорбція 99,3 %, креатинін крові 0,047 ммоль/л, сечова кислота крові 6.1 мг %, сечова кислота сечі 756,2 мг/доб., аміак сечі 6,0 мг/кг/доб., амінний азот сечі - 3,98 мг/кг/добу, щавлева кислота сечі 9,32 мг/добу; УЗД органів сечової системи - патологічних змін не виявило. Діагноз: Гострий пієлонефрит, активна стадія, ФНЗ. Дитина отримала курс стаціонарного лікування і далі лікувалася і спостерігалася амбулаторно, до 2 річного віку зареєстровано 2 рецидиви на тлі гострої респіраторної інфекції. Дослідження природних ауто-Ат на 5 день життя: КІМ-05-40+39 у.о. КІМ-05-ЗОО + 42 у.о. і KIS-07-120+66 у.о; дослідження природних ауто-Ат у 6 місяців: КІМ-05-40+38у.о., Кім 05300+47 у.о.; KIS-07-120+69 у.о. (норма від -40 до -10 у.о.). У цієї дитини було виявлено помірне підвищення значень аутоантитіл до всіх досліджуваним нирковим антигенів, як при народженні, так і в 6-місячному віці. Таким чином, в даному випадку до маніфестації захворювання у віці 8 місяців були дворазово підвищені значення природних ауто-Ат до ниркових антигенів. Отже, отримані дані представляють нові можливості для ранньої діагностики пієлонефриту та попередження розвитку захворювання. Встановлене до маніфестації захворювання підвищення ауто-Ат до ниркових антигенів у дітей із групи ризику по розвитку пієлонефриту дозволяє рекомендувати лікарям практичної охорони здоров'я їх застосування в комплексній оцінці стану здоров'я дітей раннього віку. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб прогнозування розвитку пієлонефриту в дітей раннього віку шляхом визначення клінічнолабораторних показників, який відрізняється тим, що окрім загальних клінічно-лабораторних показників визначаються нефроспецифічні аутоантитіла (ауто-АТ) до білків КІМ-05-40, КІМ-05300, КIS-07-120, відносні показники з будь-яким із трьох вищеперелічених антигенів, які перевищують діапазон значень від -40 до -10 у. о. (для дітей від 0 до 7 років) вважають патологічними і виступають предикторами розвитку пієлонефриту в дітей. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2