Спосіб раннього прогнозування розвитку імунодефіцитного стану у новонароджених та дітей раннього віку

Спосіб раннього прогнозування розвитку імунодефіцитного стану у новонароджених та дітей раннього віку вирішується шляхом дослідження радіометрії цезію в плаценті, який відрізняється тим, що додатково досліджується плацента з інкорпорованими a-радіонуклідами, тімус з інкорпорованими a-радіонуклідами, морфологічні зміни в тімусі, інкорпорування a-радіонуклідів у кістках з опроміненими клітинами кісткового мозку, що дає змогу прогнозувати імунологічну незрілість дітей, народжених від опромінених матерів. (19) (21) 97125961 (22) 10.12.1997 (24) 16.10.2000 (33) UA (46) 16.10.2000, Бюл. № 5, 2000 р. (72) Задорожна Тамара Данилівна, Антипкін Юрій Генадійович, Арабська Людмила Павлівна, Єщенко Ольга Іванівна, Дашкевич Валентина Євдокимівна, Васюк Олександр Михайлович (73) ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ 29022 мус також накопичує радіонукліди в середньому (0,14±0,05)Бк/кг, що може лежати в основі морфологічних порушень та імунологічного дозрівання тімусу. Це підтверджено дослідженнями тімусу померлих новонароджених від матерів з різних груп радіаційного ризику. У 40% відмічалися зміни, пов'язані з порушенням пренатального розвитку, у вигляді дизплазій чи гіпоплазій органу. В групі дизпластичних змін виявлені структури, які не відповідають строкам геетації з відставанням на 5-6 тижнів. Частки тімусу були дрібні з фестончатими контурами і без ознак колапсу. Міжчасткові перетинки широкі. Мозкова та коркова сполука була оптично представлена або рівною кількістю лімфоцитів, або відмічалась несправжня інверсія завдяки зменшенню лімфоцитів у корковій сполуці. Тільця Гассаля були різні за розміром, розташовані як в центральних, так і в периферійних відділах часток, іноді поміж ними відмічались епітеліальні зв'язки. У частині спостережень відмічалась виражена макрофагальна проліферація в коркових відділах. Крім того, відмічалося зменшення мозкової речовини, а також тілець Гассаля. На імунологічне дозрівання плоду також негативно впливає накопичення альфа-радіонуклідів в кістках (у ребрах в середньому вміст їх становив (1,01±0,24)Бк/кг, у хребцях (0,76±0,14)Бк/кг, що призводить до опромінення навколишніх тканин, в тому числі, до опромінення кісткового мозку, стволових клітин, що впливає на формування клітинпопередників. Порушення проникливості плацентарного бар'єру та імунологічного дозрівання плоду призводить до збільшення частоти внутрішньоутробних інфекцій (стафілострептококових, кандідозу, цитомегалій, герпесу, токсоплазмозу, тощо). Внутрішньоутробні інфекції є причиною перинатальної смертності в 62,3% випадків. Вони призводять до порушень внутрішньоутробного розвитку, формуванню ембріо- і фетопатій або генералізації інфекційного процесу, що впливає на стан здоров'я дитини в майбутньому. Перинатальне інфікування може призводити до передчасного народження, ще більшого порушення імунного захисту та до пошкодження центральної нервової системи (зросла кількість серознолімфоїдних менінгоенцефалітів у перинатальному періоді). На те, що діти народжуються фізіологічне неповноцінними з порушеннями в системі імунітету, вказує виявлене нами зниження рівня імуноглобулінів G різного ступеню та кількості Т- та В-лімфоцитів у всіх дітей, що народжуються у жінок з інкорпорованими радіонуклідами у плаценті, в порівнянні з дітьми, народженими від неопромінених жінок, значна частота захворюваності дітей гострими респіраторно-вірусними інфекціями (до 6 і більше разів у віці до 1 року). Імунологічні порушення та персистенція бактеріально-вірусних інфекцій лежать в основі ранньої хронізації бронхолегеневої патології та затяжного її перебігу. Спосіб раннього прогнозування розвитку імунодефіцитного стану у новонароджених та дітей раннього віку здійснюється слідуючим чином: проводиться морфологічне, електронномікроскопічне та гістостереометрічне дослідження плацент, мікробіологічне дослідження вагітних та новонароджених, радіометрія плаценти, тімусу, кісток. Винахід підтверджується слідуючими прикладами. Приклад 1 Вагітна З., 30 років (історія пологів № 782), евакуйована з м. Прип'ять. Діагноз: хронічний пієлонефрит, хронічний тонзіліт. В бакпосівах виділень з піхви виявлено патогенний стафілокок, а в мазках з мигдаликів – зеленящий стафілокок. Пологи 14.05.1987 р. (історія № 33). Народилася дівчинка, маса тіла 3350 г, довжина 51 см. Діагноз: синдром дихальних розладів І-ІІ ступеню, кефалогематома. В бакпосіві слизу з носа виділено патогенний стафілокок. Радіометрія плаценти: цезій-137 - 18,4 Бк/кг, a-радіонукліди 0,35 Бк/кг. Імунограма: Т-лімфоцити - 30% (в контролі 34-40%); В-лімфоцити - 17% (в контролі 14-17%); імуноглобуліни G - 7,5 г/л (в контролі 11-15 г/л), Ig A, M не виявлено (в контролі також). У віці до 1 року дитина перехворіла 6 разів гострими респіраторними захворюваннями, обструктивним бронхітом, гнійним кон'юктивітом. У віці 7 років має діагноз: Рецидивуючий бронхіт. Хр. тонзиліт стафілококової етнології. Вторинний імунодефіцитний стан. Хр. латентний холеристохолангіт. Приклад 2 Вагітна Г., 31 рік (історія пологів № 2141), евакуйована з м. Прип'ять. Діагноз: Рецидивуючий бронхіт. Хр. субкомпенсований тонзиліт. В бакпосівах виділень з піхви виявлено патогенний стафілокок. Пологи 1.12.1987 р. (історія №44). Народилася дівчинка, маса тіла 2900 г, довжина 49 см. Діагноз: незрілість. В мазках слизу із носа виділено патогенний стафілокок. Радіометрія плаценти: цезій-137 - 16,2 Бк/кг, a-радіонукліди 0,47 Бк/кг. Імунограма: Т-лімфоцити - 23%; В-лімфоцити - 12%; імуноглобуліни G - 4,28 г/л. У віці до 1 року дитина 7 разів перехворіла гострими респіраторними інфекціями, двічі обструктивним бронхітом, все це поєднувалось з дисбактеріозом (в бакпосівах калу виділявся патогенний стафілокок). У віці 6 років мала діагноз: Рецидивуючий бронхіт. Хр. тонзиліт стафілококової етнології. Хр. коліт дизбактеріозної етнології. Рецидивуючий фурункульоз. Вторинний імунодефіцит. Таким чином, із наведених прикладів видно, що у опромінених матерів з інкорпорацією радіонуклідів у плаценті та хронічними вогнищами інфекції, народжені діти мають порушення в імунному статусі, інфікуються, часто хворіють і уже в ранньому віці хвороби носять хронічний характер. Виявлення бактеріально-вірусної інфекції у вагітних, плацентарна недостатність, макроскопічні та мікроскопічні зміни, які з'являються при інкорпоруванні радіонуклідів у плаценті, а також інфікування та бронхолегеневі захворювання в періоді новонародженності можуть безпосередньо свідчити про розвиток імунологічної незрілості плоду, новонародженого. Отже, така дитина повинна бути віднесена до групи ризику, ретельно обстежена в 2 29022 період новонародженності і ще на доклінічному етапі вона повинна отримувати препарати, що впливають на неспецифічну резистентність, адаптогени для профілактики розвитку затяжних патологічних етанів, ранньої хронізації бронхолегеневої патології. Для отримання підтвердження можливості використання даного способу раннього прогнозування імунодефіцитного етану у новонароджених та дітей раннього віку процедура прогнозування проведена у 20 дітей. Співвідношення очікуваного результату у 100% дітей. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3