Спосіб гідророзчленовування вугленосної товщі

Реферат: Спосіб гідророзчленування вугленосної товщі включає буріння свердловини з поверхні, обсадку її металевими трубами, тампонаж затрубного простору, перфорацію обсадних колон і тампонажних кілець, утворення в присвердловинних зонах пласта порожнини й вплив на вугільний пласт спочатку шляхом нагнітання рідини в режимі гідророзчленування, а потім холодоносія, а після вирівнювання температур масиву гірських порід, робочих рідин, закачаних в пласт, і холодоносія, здійснюють роботи з видобутку з вугільного масиву першої частини вільного метану, що втримується в порах і тріщинах вугільного пласта, після чого у свердловину циклічно нагнітають перегріту пару, гарячу воду або гаряче повітря, з наступною відкачкою метану, що вивільнився, до максимально можливої десорбції метану з вугільного пласту. Буріння свердловини з поверхні проводять спочатку до нижнього пласта-супутника, який буде надроблятися, після чого здійснюють його гідророзчленування до максимально можливої десорбції метану з вугільного пласта, після цього через цю ж свердловину проводять гідророзчленування з метою дегазації вище розташованих пластів-супутників, що надробляються, якщо такі є, потім проводять гідророзчленування пласта, що буде розроблятися, до його максимальної дегазації, після завершення якої проводять гідророзчленування пластів-супутників, що будуть підроблятися. UA 109899 U (12) UA 109899 U UA 109899 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до гірничої, переважно вугільної промисловості, і може бути використана для боротьби з газом у вугільних шахтах. Відомий спосіб гідророзчленування вугільного пласта, що включає буріння свердловини з поверхні, обсадку її металевими трубами, тампонаж затрубного простору, перфорацію обсадних колон і тампонажних кілець, утворення в присвердловинних зонах пласта порожнини й вплив на вугільний пласт спочатку шляхом нагнітання рідини в режимі гідророзчленування, а потім - холодоносія, а після вирівнювання температур масиву гірських порід, робочих рідин, закачаних в пласт, і холодоносія, здійснюють роботи з видобутку з вугільного масиву першої частини вільного метану, що втримується в порах і тріщинах вугільного пласта, після чого у свердловину циклічно нагнітають перегріту пару, гарячу воду або гаряче повітря, з наступною відкачкою метану, що вивільнився, до максимально можливої десорбції метану з вугільного пласта [Патент України №48348, МПК(2009) E21F 7/00. Опубл. Бюл. № 5 від 10.03.10]. Недоліком відомого способу є недостатня ефективність дегазації вугленосної товщі, яка складається з дегазованого пласта вугілля, що виймається, та вміщувальних порід і пластівсупутників, що надробляються і підробляються, через те, що під час проведення виймальних робіт в межах дегазованого пласта в рудничне повітря - виймальної дільниці і шахти в цілому буде проникати метан з пластів-супутників, що підробляються і надробляються, що може спричинити виникнення аварійних ситуацій при розробці раніше дегазованого за допомогою гідророзчленування вугільного пласта. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності дегазації вугленосної товщі з дегазованим вугільним пластом за рахунок того, що гідророзчленування вугільного пласта, який буде вийматися, необхідно виконувати в комплексі з дегазацією пластівсупутників, що будуть надроблятися і підроблятися завдяки їх гідророзчленуванню. Поставлена задача вирішується тим, що гідророзчленування вугленосної товщі, що включає буріння свердловини з поверхні, обсадку її металевими трубами, тампонаж затрубного простору, перфорацію обсадних. колон і тампонажних кілець, утворення в присвердловинних зонах пласта порожнини й вплив на вугільний пласт спочатку шляхом нагнітання рідини в режимі гідророзчленування, а потім - холодоносія, а після вирівнювання температур масиву гірських порід, робочих рідин, закачаних в пласт, і холодоносія, здійснюють роботи по видобутку з вугільного масиву першої частини вільного метану, що втримується в порах і тріщинах вугільного пласта, після чого у свердловину циклічно нагнітають перегріту пару, гарячу воду або гаряче повітря, з наступною відкачкою метану, що вивільнився, до максимально можливої десорбції метану з вугільного пласта, згідно з корисною моделлю, буріння свердловини з поверхні проводять спочатку до нижнього пласта-супутника, який буде надроблятися, після чого здійснюють його гідророзчленування до максимально можливої десорбції метану з вугільного пласта, після цього через цю ж свердловину проводять гідророзчленування з метою дегазації вище розташованих пластів-супутників, що надробляються, якщо такі є, потім проводять гідророзчленування пласта, що буде розроблятися, до його максимальної дегазації, після завершення якої проводять гідророзчленування пластів-супутників, що будуть підроблятися Спосіб реалізується таким чином. До проведення робіт з гідророчленування проводиться буріння свердловини з поверхні до нижнього пласта-супутника відносно до пласта, що буде розроблюватися, обсадка її металевими трубами, тампонаж затрубного простору, перфорація обсадних колон і тампонажних кілець. Після цього проводять утворення в присвердловинній зоні самого нижнього пласта-супутника, що буде надроблятися, порожнини, і нагнітання рідини в режимі гідророзчленування, а потім - холодоносія, а після вирівнювання температур масиву гірських порід, робочих рідин, закачаних в пласт, і холодоносія здійснюють роботи по вилученню з вугільного масиву метану. Після відкачки на поверхню першої частини вугільного метану, що втримується в порах і тріщинах вугільного пласта, у свердловину циклічно нагнітають перегріту пару, гарячу воду або гаряче повітря, з наступною відкачкою метану, що вивільнився і перебував у десорбованому стані. Циклічна обробка виконується до максимально можливої десорбції метану з вугільного пласта. Аналогічним способом через цю ж свердловину проводять гідророзчленування з метою дегазації вище розташованих пластів-супутників, що будуть підроблятися, якщо такі є. Після цього проводять за аналогічною технологією гідророзчленування пласта, що буде розроблятися з метою його максимальної дегазації, після завершення якої аналогічним способом проводять дегазацію пластів-супутників, що будуть підроблятися, починаючи з ближчого, відповідно до пласта, що буде розроблятися. Застосування запропонованого способу дозволяє підвищити ефективність дегазації вугленосної товщі за рахунок дегазації пластів-супутників, що підвищить безпеку розробки метаноносного вугільного пласта, який був дегазований завдяки його гідророзчленуванню. 1 UA 109899 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб гідророзчленування вугленосної товщі, що включає буріння свердловини з поверхні, обсадку її металевими трубами, тампонаж затрубного простору, перфорацію обсадних колон і тампонажних кілець, утворення в присвердловинних зонах пласта порожнини й вплив на вугільний пласт спочатку шляхом нагнітання рідини в режимі гідророзчленування, а потім холодоносія, а після вирівнювання температур масиву гірських порід, робочих рідин, закачаних в пласт, і холодоносія, здійснюють роботи з видобутку з вугільного масиву першої частини вільного метану, що втримується в порах і тріщинах вугільного пласта, після чого у свердловину циклічно нагнітають перегріту пару, гарячу воду або гаряче повітря, з наступною відкачкою метану, що вивільнився, до максимально можливої десорбції метану з вугільного пласту, який відрізняється тим, що буріння свердловини з поверхні проводять спочатку до нижнього пласта-супутника, який буде надроблятися, після чого здійснюють його гідророзчленування до максимально можливої десорбції метану з вугільного пласта, після цього через цю ж свердловину проводять гідророзчленування з метою дегазації вище розташованих пластівсупутників, що надробляються, якщо такі є, потім проводять гідророзчленування пласта, що буде розроблятися, до його максимальної дегазації, після завершення якої проводять гідророзчленування пластів-супутників, що будуть підроблятися. 20 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2