Спосіб очищення стічних вод молокопереробних підпрємств

Реферат: UA 109918 U UA 109918 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель відноситься до обробки стічних вод сорбцією, зокрема природним твердим очищувачем, та може бути використана на підприємствах з переробки молока. Відомий спосіб очищення стічних вод, зокрема стічних вод молочних заводів, що включає попереднє введення збирача, потім коагулянта, відстоювання та відділення осаду флотацією [патент РФ № 2104963, МПК C02F 1/52, опубл. 20.02.1998 р.]. Такий спосіб очищення вимагає введення високих доз реагентів і при цьому малоефективний для зниження концентрації органічних забруднень із-за нестабільності процесу коагуляції, оскільки не враховується неоднорідність складу стічних вод, коагулянта магнію хлориду і флокулянта (ПАА) з наступним відстоюванням. Перед введенням коагулянта стічні води попередньо розбавляють промивними або оборотними водами до концентрації зважених речовин 8-15 г/л і рН=9,5 і вище [патент РФ № 2234463, МПК C02F 1/52, C02F 1/56, опубл. 20.08.2004 p.]. Найбільш близьким до способу, що заявляється, за технічною суттю є спосіб очищення стічних вод мокопереробних підприємств від молочної кислоти, що включає обробку стічних вод очищувачем при перемішуванні з подальшим розділенням фаз флотацією [патент РФ № 2228301, МПК C02F 1/52, C02F 1/56, опубл. 10.05.2004 р.]. Однак спосіб має низьку ефективність зниження концентрації молочної кислоти, тому що не забезпечується стабільність процесу коагуляції із застосовуванням нітратної кислоти і флокулянта "Флокатон ВС-854", а також те, що не враховуються можливі різкі коливання складу (в т.ч. кислотності) стічних вод молокозаводів. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб очищення стічних вод молокопереробних підприємств, в якому використання очищувача забезпечило б збільшення адсорбційної здатності, що дозволить підвищити ефективність очищення та зменшить утворення вторинних відходів з відпрацьованих сорбентів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі очищення стічних вод молокопереробних підприємств від молочної кислоти, що включає їх обробку очищувачем при перемішуванні, згідно з корисною моделлю, як очищувач використовують цеоліт природного родовища, а обробку здійснюють при співвідношенні цеоліт: стічна вода як 1:10÷15. Це забезпечує за рахунок наявності у цеоліті макропор збільшення поверхні сорбенту, що спричиняє підвищення адсорбційної здатності та ефективності процесу очищення стічних вод. Обробку стічної води очищувачем доцільно проводити при перемішуванні, що інтенсифікує процес сорбції, і тим самим підвищує ефективність очищення. В якості забруднювача використано молочну кислоту. Спосіб очищення стічних вод молокопереробних підприємств здійснюється так: стічні води молокопереробних підприємств обробляються цеолітом, наприклад Сокирницького родовища. Обробку здійснюють інтенсивним перемішуванням при співвідношенні цеоліт: стічна вода як 1:10÷15. Для очищення стічних вод від молочної кислоти використано природній цеоліт 3 Сокирницького родовища Закарпатської області. Середня густина цеоліту 1750 кг/м , пористість 2 - 28,2 %. Загальна площа пор - 14,1 м /г. Оксидний склад, мас. %: SiO2-69,27; Аl2О3-12,33; Fe2O31,4; СаО - 2,31; К2О - 3,11; Na2O-2,18. Склад цеоліту відповідає хімічній формулі (Na, K, Са) 2-3 Аl3(Аl, Si)2 Si13O·12Н2О. Структура цеоліта тривимірна з жорсткою системою каналів та вікон. У матеріалі знаходиться значна частка мезопор (2-50 нм) та макропор (50-1000 нм). Середній радіус пор 27 нм. Цеоліт подрібнювали до розміру частинок 1-3 мм. Модельний розчин стічної води готували розчиненням молочної кислоти у воді при перемішуванні. Процес очищення стічної води здійснювали у статичних та динамічних умовах - без перемішування та в апараті з мішалкою з частотою обертів - 500 об/хв. До приготовленого модельного розчину додавали очищувач у співвідношенні цеоліт:вода як 1:10÷15. Результати досліджень наведено у таблиці. Відпрацьований очищувач можна використати як добриво. 1 UA 109918 U Таблиця Умови та результати досліджень Сорбент Концентрація Співвідношення Тривалість Ефективність молочної цеоліт:стічна вода очищення, год. очищення, % кислоти, г/л Забрудник Молочна кислота (без перемішування - статичні умови) Цеоліт Молочна кислота (при перемішуванні динамічні умови) Молочна кислота Відомий (при перемішуванні спосіб динамічні умови) 5 10 15 20 0,674 0,674 1:10 1:15 22 24 57,2 54,3 0,674 0,674 1:10 1:15 2,0 2,4 86,3 84,5 0,674 0,674 1:10 1:15 4,6 5,2 76,4 73,5 Із таблиці видно, що при використанні компонентів у співвідношенні цеоліт:стічна вода як 1:10÷15 тривалість очищення без перемішування складає відповідно 22 та 24 год. При перемішуванні в апараті з мішалкою з частотою обертів 500 об/хв. тривалість очищення зменшується відповідно до 2,0 та 2,4 год. При цьому ефективність очищення у динамічних умовах при перемішуванні зростає на 29,1-30,2 %, порівняно з очищенням у статичних умовах. У порівнянні з відомим способом при перемішуванні тривалість очищення зменшується на 2,6 та 2,8 год., а його ефективність зростає на 9,9-11 %. При очищенні стічної води у співвідношенні сорбент: стічна вода, які виходять за вказані межі, отримано незадовільні результати. А саме, при співвідношенні менше 1:10 інтенсивність сорбції знижується на 30-40 %. При підвищенні співвідношення більше 1:15 показник сорбції зростає, але значно збільшується собівартість очищення. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб очищення стічних вод молокопереробних підприємств від молочної кислоти, що включає їх обробку очищувачем при перемішуванні, який відрізняється тим, що як очищувач використовують цеоліт природного родовища, а обробку здійснюють при співвідношенні цеоліт:стічна вода як 1:10÷15. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2