Спосіб діагностування розвитку ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт

Реферат: Спосіб діагностування розвитку ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт включає дослідження проби крові. За допомогою спектрофотометричного методу визначають стабільні метаболіти оксиду азоту: NO2, NO3, S-нітрозотіол, і при зниженні рівнів NO2 нижче ніж 6,9 мкмоль/л, NO3 нижче ніж 14,7 мкмоль/л та S-нітрозотіолу нижче ніж 0,15 ммоль/л діагностують виникнення ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт. UA 110474 U (12) UA 110474 U UA 110474 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для діагностування розвитку ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт. Геморагічний васкуліт (ГВ) належить до групи системних васкулітів з переважним ураженням дрібних судин. У зв'язку зі значною поширеністю та залученням в патологічний процес нирок, ГВ представляє серйозну медико-соціальну проблему з формуванням в подальшому хронічної ниркової недостатності, що потребує великих медичних, фінансових (економічних) та соціальних зусиль для тривалого збереження функціонального стану нирок, підтримки якості життя, подовження додіалізного періоду, запобігання дочасної інвалідності [Егорова Т.В. Факторы риска неблагоприятного прогноза у больных посткапилляротоксическим гломерулонефритом /Т.В. Егорова //Сибирский медицинский журнал. - 2006. - № 7 - С. 70-74]. Відомо, що в основі патогенезу ГВ лежить асептичне ушкодження ендотелію мікросудин циркулюючими імунними комплексами, що проявляється поширеним мікротромбозом, геморагіями, розладами мікроциркуляції [Эффективность применения свежезамороженной плазмы при лечении геморрагического васкулита / О.А. Ефремова, Л.С. Придатчина, Г.А. Расторгуева, М.А. Данкова и др. //Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: Медицина. Фармация. - 2011. - № 13, Том 4 -С. 209-213]. Беручи до уваги, що перші клініко-лабораторні ознаки розвитку ниркового синдрому при ГВ, як правило, виявляють на 3-4 тижні від початку захворювання, існує необхідність як можна раніше передбачити несприятливі наслідки хвороби. У зв'язку з цим, діагностування розвитку ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, з метою призначення необхідного обсягу профілактичних заходів є одним з найважливіших завдань практичної охорони здоров'я та медичної науки. На сьогоднішній день відомо декілька способів ранньої діагностики ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт. До них належить спосіб, який засновано на вивченні ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, на підставі вивчення даних клінічної картини та лабораторних показників. Зокрема, тяжкість ураження нирок є найважливішим показником подальшого прогнозу захворювання. З'ясовано, що виявлення патологічних змін в клінічному аналізі сечі у вигляді протеїнурії та гематурії в перші дні захворювання є статистично достовірним несприятливим фактором тяжкості ураження нирок. Автори рекомендують в перший місяць від початку захворювання якомога частіше проводити загальний аналіз сечі [Limpongsanurak W. Predictive factor of severe renal involvement in children with Henoch-Schoenlein purpura /W. Limpongsanurak, С. Kietkajornkul, S. Singalavanija // J Med Assoc Thai. - 2011. - T. 94, № 3. - P. 204-208]. Відомий також спосіб визначення ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, який демонструє, що дебют ГВ з нирковим синдромом відрізняється полісиндромністю та більшою тяжкістю. Для хворих на ГВ з нирковим синдромом в активний період були притаманні лабораторні порушення у вигляді підвищення загальнозапальних показників крові (лейкоцитів, ШОЕ, серомукоїду), гіперкоагуляційні зміни та більш ніж у половини хворих виявлені критерії імунологічної активності (підвищення рівнів IgA, ЩК, кріоглобулінів та зниження IgG) [Поражение почек при болезни Шенлейна-Геноха у детей /Г.А. Лыскина, Е.Г. Кикинская, Г.А. Зиновьева, Е.В. Фролкова // Педиатрия. - 2005. -Т. 5. - С. 22-28.]. Даний спосіб діагностування розвитку ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, є найбільш близьким до того, що заявляється за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Недоліком способу-прототипу є те, що наведені лабораторні показники не є специфічними для ГВ з нирковим синдромом, а є лабораторно-діагностичними критеріями ГВ, які вказують на тяжкість перебігу або ступінь активності патологічного процесу. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу підвищення точності діагностування розвитку ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностування розвитку ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, який включає дослідження проби крові, згідно з корисною моделлю, за допомогою спектрофотометричного методу, визначають стабільні метаболіти оксиду азоту: NO2, NO3, Sнітрозотіол, і при зниженні рівнів NO2 нижче ніж 6,9 мкмоль/л, NO3 нижче ніж 14,7 мкмоль/л та Sнітрозотіолу нижче ніж 0,15 ммоль/л діагностують виникнення ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення точності діагностування розвитку ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, обумовлений тим, що оксид азоту пригнічує адгезію лейкоцитів до ендотелію судин, пригнічує проліферацію міоцитів та міграцію ендотеліальних клітин. Проте, зниження його концентрації призводить до постійної активації 1 UA 110474 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 системи гемостазу з мікротромбоутворенням, лейкоцитарної інфільтрації тканини нирок, стимуляції мезангіальних клітин до проліферації з подальшим склерозом. Спосіб виконують наступним чином: Після постановки клінічного діагнозу, перед проведенням лікування, зранку, натще за допомогою венепункції з кубітальної вени проводять забір 5 мл крові в суху пробірку, після згортання її центрифугують при 3000 об/хв. та відділяють сироватку. Рівні NO2 та NO3 визначають спектрофотометричним методом за допомогою реактиву Гриса з сульфаніловою кислотою та 1-нафтоламіном [Ковальова О.М. Діагностика ендотеліальної функції - оцінка вазо активного пулу оксиду азоту: методичні рекомендації /О.М. Ковальова, Г.В. Демиденко, Т.В. Горбач. - Київ, 2007.- с.19]. S-нітрозотіол визначають за допомогою спектрофотометричного виміру нітриту, присутнього в зразку до і після додавання Hg 2+. Розрахунок проводять за формулою: С= (Ео - Ек) / 50000, де С - концентрація Sнітрозотіолів, ммоль/л; Ео - екстинкція досліджуваної проби; Ек - екстинкція контрольної проби; 50000 - коефіцієнт перерахунку [Ковальова О.М. Діагностика ендотеліальної функції - оцінка вазоактивного пулу оксиду азоту: методичні рекомендації / О.М. Ковальова, Г.В. Демиденко, Т.В. Горбач. - Київ, 2007. -с.19]. І при зниженні рівнів NO2 нижче ніж 6,9 мкмоль/л, NO3 нижче ніж 14,7 мкмоль/л та Sнітрозотіолу нижче ніж 0,15 ммоль/л діагностують виникнення ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт. Ефективність способу доведено експериментально. На великій кількості спостережень визначено контрольні показники стабільних метаболітів оксиду азоту у дітей: вміст NO2 та NO3 у сироватці крові склали 12,7±1,4 та 30,9±2,8 мкмоль/л, відповідно, S-нітрозотіолу - 0,33±0,05 ммоль/л. Встановлено, що у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, при зниженні рівнів NO2 нижче ніж 6,9 мкмоль/л, NO3 нижче ніж 14,7 мкмоль/л та S-нітрозотіолу нижче ніж 0,15 ммоль/л діагностують розвиток ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт. Клінічну ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад 1. Дитина А., 9 років, надійшла до стаціонару зі скаргами на висип на нижніх кінцівках, нападоподібний біль у животі, біль та припухлість суглобів. Об'єктивно: стан дитини середньої тяжкості, геморагічний синдром у вигляді дрібно-петехіального висипу на нижніх кінцівках та сідницях з тенденцією до злиття, звертає на себе увагу набряк колінних та гомілковостопних суглобів при пальпації живота болісність у всіх відділах. При обстеженні в клінічному аналізі 9 крові лейкоцитоз до 13,3*10 /л нейтрофільного характеру, ШОЕ 20 мм/год., в АКТ гіперкоагуляція (А - 22 %, ТІ - 3,6 хв., Т2 - 10 хв., МА - 105 %, Ф - 55 хв, ПТ - 2,3; фибриноген 4,1 г/л, протромбіновий час 98 %). В протеїнограмі - диспротеїнемія (загальний білок - 65,5 г/л альбуміни - 56,3 %, глобуліни: альфа1 - 2 %, альфа2 - 6,9 %, бета - 9 %, гама - 25,8 %), підвищення ЦІК до 120 у.о. При дослідженні рівнів метаболітів оксиду азоту отримані наступні результати: NO2 - 4,2 мкмоль/л, NO3 - 12,6 мкмоль/л, S-нітрозотіол - 0,07 ммоль/л. Клінічний діагноз: Геморагічний васкуліт, змішана форма з шкірним, суглобовим та абдомінальним синдромами. Дитині діагностовано нирковий синдром у вигляді посткапіляротоксичного гломерулонефриту. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб діагностування розвитку ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, який включає дослідження проби крові, який відрізняється тим, що за допомогою спектрофотометричного методу визначають стабільні метаболіти оксиду азоту: NO2, NO3, Sнітрозотіол, і при зниженні рівнів NO2 нижче ніж 6,9 мкмоль/л, NO3 нижче ніж 14,7 мкмоль/л та Sнітрозотіолу нижче ніж 0,15 ммоль/л діагностують виникнення ниркового синдрому у дітей, хворих на геморагічний васкуліт. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2