Спосіб профілактики дисбіозу товстого кишечнику у хворих на віл-інфекцію

Реферат: Спосіб профілактики дисбіозу товстого кишечнику у хворих на ВІЛ-інфекцію шляхом використання антиретровірусної терапії та додаткового до неї призначення біоентеросептика ентерол-250 per os no 2 капсули двічі на день. Додатково до вперше призначеної антиретровірусної терапії призначають біоентеросептик ентерол-250 per os протягом 10 діб. UA 116888 U (54) СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ДИСБІОЗУ ТОВСТОГО КИШЕЧНИКУ У ХВОРИХ НА ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ UA 116888 U UA 116888 U 5 10 15 20 25 30 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до інфекційних хвороб, та може бути використана для профілактики дисбіозу у хворих на ВІЛ-інфекцію. За темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції Україна перебуває на одному з перших місць в Європі. Сучасна антиретровірусна терапія дає змогу знизити рівень захворюваності, однак супроводжується частими небажаними побічними реакціями та ускладненнями. Попри розвиток імунодефіцитного стану організму, що спричиняє приєднання дисбіозу з активацією умовнопатогенної флори, мікробний пейзаж товстої кишки досліджений недостатньо, його корекція не проводиться. Вивчення цих аспектів патогенезу ВІЛ-інфекції та вдосконалення патогенетичної терапії зберігають актуальність. Найближчим аналогом до запропонованої корисної моделі є спосіб лікування дисбіозу товстої кишки у хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД (Пат. № 90321 України, МПК А61В 10/00. Спосіб лікування дисбіозу товстої кишки у хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД / Москалюк В.Д., Баланюк І.В., Меленко С.Р; Заявник Буковинський державний медичний університет - заяв. № u2013132291 від 15.11.2013; опубл. 26.05.2014, бюл. № 10), в якому використовують стандартноу антиретровірусну терапію, та додатково призначають біоентеросептик ентерол-250 per os no 2 капсули двічі на день протягом 30 діб. Недоліками найближчого аналога є те що не врахована профілактика дисбіозу товстої кишки у хворих на ВІЛ-інфекцію. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб профілактики дисбіозу товстого кишечнику у хворих на ВІЛ-інфекцію шляхом додаткового до вперше призначеної антиретровірусної терапії використання біоентеросептика ентерол-250 per os no 2 капсули двічі на день протягом 10 діб. Поставлена задача вирішується тим, що cпосіб профілактики дисбіозу товстого кишечнику у хворих на ВІЛ-інфекцію шляхом використання антиретровірусної терапії та додаткового до неї призначення біоентеросептика ентерол-250 per os no 2 капсули двічі на день, який відрізняється тим, що додатково до вперше призначеної антиретровірусної терапії призначають біоентеросептик ентерол-250 per os протягом 10 діб. Спільними ознаками прототипу та корисної моделі є антиретровірусна терапія та додаткове до неї призначення біоентеросептика ентерол-250 per os no 2 капсули двічі на день. Відмінними ознаками корисної моделі від найближчого аналога є те, що додатково до вперше призначеної антиретровірусної терапії призначають біоентеросептик ентерол-250 per os протягом 10 діб, що вказано в наступній таблиці. Таблиця Порівняння корисної моделі та прототипу за ознаками Ознака Препарат та доза Дія Антиретровірусна терапія Термін застосування 35 40 45 Корисна модель біоентеросептика ентерол-250 per os no 2 капсули двічі на день профілактика вперше призначена 10 діб Найближчий аналог біоентеросептика ентерол-250 per os no 2 капсули двічі на день лікування діюча 30 діб Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: профілактика, дисбіоз товстого кишечнику, ВІЛ-інфекція, біоентеросептик ентерол. Теоретичні передумови здійснення корисної моделі. Етіотропні засоби (ті, що пригнічують збудника хвороби) перешкоджають синтезу вірусної ДНК-копії - нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (азидотимідин, диданозин, зидовудин, ламівудин та ін.); блокують зворотну транскриптазу вірусу - ненуклеозидні інгібітори - (невірапін, іфавіренц); припиняють утворення повних віріонів із незрілих вірусних частинок інгібітори вірусної протеази (індинавір, саквінавір, лопінавір/ритонавір). Призначення високоактивної антиретровірусної терапії першого ряду, як правило, викликає дисбіоз кишечника у 98,1 % хворих. Використання пробіотика дозволяє у межах 5-10 діб усувати такі диспепсичні побічні реакції. Основою способу профілактики кишкового дисбіозу в даний час є пробіотикотерапія, що використовує представників нормальної мікрофлори людини. Склад пробіотика передусім повинен бути безпечним. Мікроорганізм не може бути патогенним, і особливу увагу треба звертати на можливість розвитку інфекції в імунодефіцитних осіб. Дуже небажано, щоб 1 UA 116888 U 5 10 15 20 25 30 культура, яка входить до складу пробіотика, містила плазміди антибіотикорезистентності, оскільки гени, відповідальні за цю особливість, можуть бути передані патогенним мікробам в організмі пацієнта. Водночас мікроорганізми мають бути стійкими до дії антибіотиків, кислоти і жовчі, щоб досягти передбачуваної зони колонізації (Копча B.C., 2011). Практично повною мірою відповідають цим вимогам так звані біоентеросептики, мікроорганізми яких не належать до індигенної кишкової флори та елімінуються з кишечнику самостійно. Серед таких препаратів в Україні зареєстровані дріжджові гриби Saccharomyces boulardii, що входять до складу препарату "Ентерол-250" (МОЗ України. Довідник лікарських засобів (електронний ресурс): випуск шостий. - Київ, 2012). Корисну модель здійснюють наступним чином. Хворому зі встановленим діагнозом ВІЛ-інфекція вперше призначають антиретровірусну терапію для профілактики дисбіозу товстого кишечника додатково призначають біоентеросептика ентерол-250 per os no 2 капсули двічі на день протягом 10 діб. Приклад використання корисної моделі. Приклад Хвора Н., 24 роки, перебуває на диспансерному обліку в Чернівецькому центрі боротьби зі СНІДом з січня 2008 року. З моменту узяття на облік поставлений діагноз "ВІЛ-інфекція, клінічна стадія І (В.20.1)”. У період з січня 2008 по червень 2012 року загальний стан зафіксований як задовільний. Клінічні й лабораторні показники залишалися в межах компенсації. У червні 2012 року після перенесеного переохолодження було відмічено появу герпетичних висипань на шкірі тулуба за ходом міжреберних нервів. Діагностовано оперізувальний герпес, герпетичний гангліоневрит. Основний діагноз змінений: "ВІЛ-інфекція, клінічна стадія II (В.20.3), фаза прогресу. Хворій було вперше призначено курс ВААРТ. Для профілактики дисбіозу товстого кишечника додатково призначено біоентеросептик ентерол-250 per os no 2 капсули двічі на день протягом 10 діб. На тлі прийому препарату клінічних симптомів дисбіозу виявлено не було. Суб'єктивно хвора відзначала поліпшення самопочуття, підвищення рівня якості життя. Отже, результати показали позитивний ефект щодо профілактики вказаного захворювання. Технічний результат. Запропонований спосіб дозволяє ефективно проводити профілактику дисбіозу товстого кишечнику у хворих на ВІЛ-інфекцію та може знайти застосування в широкій медичні практиці. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб профілактики дисбіозу товстого кишечнику у хворих на ВІЛ-інфекцію шляхом використання антиретровірусної терапії та додаткового до неї призначення біоентеросептика ентерол-250 per os no 2 капсули двічі на день, який відрізняється тим, що додатково до вперше призначеної антиретровірусної терапії призначають біоентеросептик ентерол-250 per os протягом 10 діб. 40 Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2