Спосіб ідентифікації епідурального простору при каудальній блокаді

Реферат: UA 111560 U UA 111560 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до анестезіології, і може бути використана як для анестезії при операціях на нижній кінцівці, так і для лікувальних блокад. Відомим є використання епідурального введення анестетика на поперековому рівні [Лунд П.К. Перидуральная анестезия. - М: - Медицина, 1975. - 320 с.], при якому анестетик вводять дуже близько до спинного мозку. Перевагою способу є анестезія гілок як поперекового, так і крижового сплетень. Недоліком такого знеболювання є надто близьке до спинного мозку введення місцевого анестетика з ризиками специфічних ускладнень (зниження артеріального тиску, можливості тотального спинномозкового блока при ненавмисній пункції дуального мішка та значно вищий ризик епідуральної гематоми). Найбезпечнішим методом епідурального знеболювання є каудальна анестезія. Найбільш близьким до способу, що заявляється, та вибраним за прототип є спосіб каудальної блокади, при якому ідентифікацію положення голки здійснюють за відчуттям "провалу" та "втраті опору", [Mulroy M.F. Regional anesthesia. - Boston: Little, Brown & Co, 1996]. Спосіб полягає у введенні розчину через крижово-куприкову мембрану до епідурального простору, що викликає блокаду довгих та коротких гілок крижового сплетення, причому розповсюдження місцевого анестетика при каудальній блокаді не обмежується крижем, а в переважній більшості захоплює і поперекові сегменти. Перевагами цього способу є далеке від спинного мозку введення голки, незначний вплив на системний кровообіг і дихання та відсутність ризику епідуральної гематоми. Недоліками вищеописаного способу є технічна складність, через варіабельність анатомії крижа, та ненадійність методів ідентифікації положення голки. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення ідентифікації епідурального простору при каудальній блокаді, в якому за рахунок додаткового впливу досягається скорочення відповідної групи м'язів, що дозволяє чітко визначити епідуральний простір. Поставлена задача вирішується в способі ідентифікації епідурального простору при каудальній блокаді шляхом введення розчину через крижово-куприкову мембрану, згідно з корисною моделлю, каудальну блокаду здійснюють голкою, під'єднаною до нейростимулятора, проводять нейростимуляцію, частота стимуляції 1-2 Гц, тривалість імпульсу 0,1 мс, амплітуда струму 1 мА, ідентифікацію здійснюють по стисканню анального сфінктера (S2-S4). Нейростимуляція дозволяє отримати більш чітку ідентифікацію епідурального простору, що зменшує частоту невдач та підвищує її ефективність, а також уникнення ризиків спинномозкової анестезії та поперекової епідуральної блокади. Спосіб виконують наступним чином: після укладання пацієнта на здоровий бік або на живіт шляхом пальпації визначають spina iliaca posterior superior та cornua sacralia з обох боків. Після побудови рівностороннього трикутника та антисептичної обробки вколюють голку G25 між кінчиками cornua sacralia для виконання місцевої анестезії 2 мл 0,25 % розчину лідокаїну. Потім уводять ізольовану голку, приєднану до нейростимулятора (частота стимуляції 1-2 Гц, тривалість імпульсу 0,1 мс, амплітуда струму 1 мА). Голку вводять практично перпендикулярно до шкіри (близько 120°). Після відчуття провалу та втрати опору голка просувається по крижовому каналу ще на 2-3 см і при наявності стискання анального сфінктера (S2-S4), після негативної аспіраційної проби та тест-дози (3 мл 2 % розчину лідокаїну) вводять залишок (17 мл 2 % розчину лідокаїну) розчину анестетика з додаванням адреналіну 1:200.000. Відсутність скорочень ануса свідчить про неправильне розміщення голки та необхідність корекції її положення. Важливими перевагами запропонованого способу є його придатність для знеболювання всіх гілок крижового сплетення, без ризиків і побічних ефектів спинномозкової або поперекової епідуральної блокади. Адекватність пропонованого способу підтверджується клінічною картиною інтраопераційного та післяопераційного знеболювання, яке можна забезпечити як притомним, так і непритомним пацієнтам. Спосіб ілюструють такі приклади клінічного використання. Приклад 1. Пацієнтка X., 40 років (історія хвороби № 1716). Діагноз: двобічна поперечна розпластаність ступні III ступеня, hallux valgus II ступеня. Операція: двобічна реконструкція переднього відділу ступні. Провідникова анестезія поперекового сплетення та каудальна блокада з нейростимуляцією: 70 мл 1 % лідокаїну, 4 мг дексаметазону, 0,2 мг адреналіну. Післяопераційне знеболювання - 20 мг омнопону в першу добу та 1 г анальгіну в наступну добу. Приклад 2. Пацієнт Я., 65 років (історія хвороби № 1413). Діагноз: коксартроз лівого кульшового суглоба III ст., порушення функції опору та ходи. Операція: тотальне безцементне ендопротезування лівого кульшового суглобу. Провідникова анестезія поперекового сплетення 1 UA 111560 U 5 та каудальна блокада з нейростимуляцією: 70 мл 1 % лідокаїну, 4 мг дексаметазону, 0,2 мг адреналіну. Післяопераційне знеболювання - 20 мг омнопону в першу добу після операції та по 60 мг кетальгіну в наступні дві доби. Таким чином, каудальна блокада запропонованим способом може успішно використовуватись для знеболювання як операцій на нижніх кінцівках, так і для лікувальних блокад зі значно меншою частотою невдач. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб ідентифікації епідурального простору при каудальній блокаді шляхом введення розчину через крижово-куприкову мембрану до епідурального простору, який відрізняється тим, що каудальну блокаду здійснюють голкою, під'єднаною до нейростимулятора, проводять нейростимуляцію, частота стимуляції 1-2 Гц, тривалість імпульсу 0,1 мс, амплітуда струму 1 мА, ідентифікацію здійснюють по стисканню анального сфінктера (S2-S4). 15 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2