Спосіб гартування скла

Реферат: Винахід належить до хімічної галузі промисловості, а саме виготовлення, формування і наступне оброблення скла, зокрема гартування. Спосіб гартування скла включає розміщення скла між твердими двошаровими теплопровідними пластинами, нагрівання такого комплексу до температури гартування з подальшим інтенсивним охолодженням, при цьому внутрішній шар двошарових теплопровідних пластин при досягненні температури гартування переходить у рідкий стан. Застосування винаходу забезпечує збільшення міцності скла завдяки зростанню величини залишкових напружень у гартованому склі. UA 112023 C2 (12) UA 112023 C2 UA 112023 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Винахід належить до виготовлення, формування і наступного оброблення скла, зокрема гартування, і може бути використаний для оброблення будівельного віконного скла, скла для будь-яких транспортних засобів, а також інших декоративних чи технічних скляних виробів. Відомий спосіб гартування скла, який включає нагрівання скла до температури гартування і наступне охолодження його поверхні через шар твердого теплопровідного матеріалу, який приводять у контакт із склом перед початком нагрівання. [Патент 84517 UA С03В 27/00. Жеплинський Т.Б., Боровець З.І., Головчук О.Я. Спосіб гартування скла. Бюл. № 20. - 2008 р.]. Відомий спосіб гартування скла, який полягає у тому, що скло встановлюють між твердими двошаровими теплопровідними пластинами, згодом цей комплекс нагрівають до температури гартування з подальшим інтенсивним охолодженням. [Патент 73585 UA С03В 27/00. Жеплинський Т.Б., Серкіз O.K. Установка для гартування скла. Бюл. № 18. - 2012 р.]. Але через те, що тверді двошарові теплопровідні пластини не забезпечують щільний контакт із склом, зростає час нагрівання і знижується інтенсивність охолодження скла в процесі гартування. Це призводить до збільшення енергоспоживання і зниження ефективності процесу гартування. Гартоване скло характеризується меншим значенням залишкових напружень, що в свою чергу зменшує його міцність. В основу винаходу поставлено задача удосконалити спосіб гартування скла, в якому під час нагрівання забезпечувався б максимальний контакт між теплопровідними пластинами і склом, що дасть змогу зменшити час нагрівання скла до температури гартування. Окрім того такий контакт забезпечить максимальну ефективність охолодження скла. При цьому створюється можливість підвищити величину залишкових гартувальних напружень у склі, які забезпечують збільшення міцності та експлуатаційної надійності скла. Поставлене задача вирішується тим, що у способі гартування скла, що включає розміщення скла між твердими двошаровими теплопровідними пластинами, нагрівання такого комплексу до температури гартування з подальшим інтенсивним охолодженням, згідно з винаходом, внутрішній шар двошарових теплопровідних пластин виготовлений з матеріалу, який здатний при температурі гартування переходити у рідкий стан. Для цього можна використовувати двошарові теплопровідні пластини, у яких внутрішній шар виготовлений з металу, солі або іншої неорганічної чи органічної речовини, яка при температурі гартування переходить розтоплений стан. Це дає можливість, завдяки рідкому прошарку, покращити контакт між теплопровідними пластинами та склом в процесі нагрівання і охолодження. А це у свою чергу, забезпечує збільшення величини залишкових напружень у склі і зростання міцності скляного виробу. Спосіб здійснюють так: скло розміщують між двошаровими теплопровідними пластинами, в яких внутрішній шар виготовлений з матеріалу, який здатний при температурі гартування переходити у рідкий стан і цей комплекс нагрівають до температури гартування. При досягненні температури 680 °C, внутрішній шар двошарових теплопровідних пластин переходить у розтоплений стан, що забезпечує кращий контакт між склом і пластинами. Після проведення ізотермічної витримки, здійснюють інтенсивне охолодження пластин водою. Приклад. Було проведено контактне гартування зразків флоат-скла розміром 25×50×6 мм. Одну партію зразків гартували за традиційним режимом твердого контакту. У другій партії використовувались двошарові пластини, при цьому внутрішні пластини виготовлялись із матеріалу, який при температурі гартування переходить у розтоплений стан. Це був легтотопкий метал або сіль. 45 Таблиця Умови гартування Одношарові тверді пластини Двошарові пластини (внутрішній шар -легтотопкий метал) Двошарові пластини (внутрішній шар - легтотопка сіль) Величина залишкових напружень, пор/см (1 пора=550 нм) 2,2 2,5 2,7 Як видно зтаблиці, завдяки створенню рідкого прошарку між твердими теплопровідними пластинами і склом під час гартування збільшується величина залишкових напружень порівняно із одношаровими. 50 1 UA 112023 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 Спосіб гартування скла, що включає розміщення скла між твердими двошаровими теплопровідними пластинами, нагрівання такого комплексу до температури гартування з подальшим інтенсивним охолодженням, який відрізняється тим, що внутрішній шар двошарових теплопровідних пластин виготовлений з матеріалу, який здатний при температурі гартування переходити у рідкий стан. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2